НАШІ НОВИНИ

Видатний український учений зі світовим ім’ям,
Президент НАН України Борис Євгенович Патон
святкує сьогодні своє 99-річчя.
Народився академік 27 листопада 1918 року в Києві. Його батько, Євген, був засновником, а потім і директором Інституту електрозварювання.
У 1941-му Борис Патон закінчив Київський політехнічний інститут за фахом інженер-електрик. З 1962 року і понині очолює Національну академію наук України.
За життя науковець став автором 1 200 публікацій, 20 монографій та 720 винаходів. Його наукові дослідження присвячені, зокрема, процесам автоматичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом, розробленню напівавтоматичного зварювання під водою.
Також Патон – автор ідеї та один із розробників методу електрозварювання живих тканин. За розроблення та освоєння цього методу науковця відзначили Державною премією в галузі науки й техніки. Нині його винахід широко використовують у хірургії.
Нова сторінка в багатогранній діяльності Б.Є. Патона відкрилася в роки незалежності України. 26 листопада 1998 року за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії, що сприяли визнанню й утвердженню авторитету вітчизняної науки у світі, відзнакою Президента України «Герой України» з врученням ордена Держави першим було нагороджено Патона Бориса Євгеновича –президента Національної академії наук України, академіка НАН України. Як член Ради з питань науки і науково-технічної політики при Президентові України і Ради національної безпеки й оборони України Борис Євгенович зробив великий особистий внесок в адаптацію Національної академії наук і всієї науки України до умов ринкової економіки. Як голова Комітету з Державних премій України в області науки і техніки він невпинно піклується про авторитет і престиж праці вчених. Велике значення Б.Є. Патон надає інноваційній діяльності, формуванню і вдосконаленню перших в Україні технопарків, розширенні їх взаємодії в інтересах розвитку науки і держави загалом, завжди зв’язує підготовку молодих кадрів з популяризацією і поліпшенням умов складної, але важливої для суспільства праці вченого. Борис Євгенович докладає великих зусиль для збереження і розвитку міжнародної наукової співпраці Академії, зовнішньоекономічних зв’язків її інститутів з діловими партнерами зарубіжних країн.
“Непересічний розум, життєва енергія та працелюбність Бориса Патона вражає. А його творчий доробок назавжди закарбує його ім’я в історію світової науки. Дякуємо за дар творити на благо і в ім’я українського народу”, – написав у Facebook глава держави Петро Порошенко.
"Хоч як це несподівано для вас звучатиме, але Україна досі має першорядну за європейськими мірками науку. Це першою чергою стосується природничих і технічних дисциплін. Але цей статус збережено не завдяки державі, а завдяки ентузіазмові та героїзмові наших учених. Думаю, пам’ятник колись поставлять професору Патону – людині консервативній, але вольовій і порядній. Саме він свого часу не дав розкрасти комплекс Академії наук у 1990-ті роки." – Максим Стріха.
Нагадаємо також, що академік Борис Патон першим почав і розвинув дослідження з використання зварювальних процесів в космічній технології, виконаних космонавтами при орбітальних польотах кораблів і в умовах відкритого космосу. Він – визнаний лідер у цій області.
Щиро вітаємо Метра Української науки. Дякуємо за Вашу працю для України!
^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^ 

Ювілейна XXV конференція молодих науковців і спеціалістів КМН-2017 завершилась

27-29 вересня 2017 року у Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України Рада молодих науковців і спеціалістів ФМІ НАН України провела ювілейну XXV відкриту науково-технічну конференцію молодих науковців і спеціалістів КМН-2017.
 Мета конференції – всебічне сприяння молодим ученим Інституту та інших наукових установ і навчальних закладів у підвищенні їх професійної кваліфікації та наукового рівня, обмін ідеями та підходами, апробація нових наукових результатів, набуття досвіду публічного викладу та захисту основних положень роботи.
Відкрив конференцію і привітав молодь директор Інституту академік Зіновій Назарчук.
27 вересня 2017 року, на пленарному засідання конференції з лекціями виступили провідні науковці ФМІ ім. Г.В. Карпенка, – член–кор. НАН України Олександр Андрейків, професор Григорій Никифорчин, доктор наук Іван Зінь та заступник директора з наукової роботи Дмитро Досин.
На секційних засіданнях молодими науковцями як ФМІ ім. Г.В. Карпенка, так і гостями з
інших наукових установ, зокрема з Львівського НУ ім. Івана Франка, ІППММ ім. Я.С. Підстригача (м. Львів), Прикарпатського НУ ім. В. Стефаника (м. Івано-Франківськ), Фізико-технічного інституту ім. Б.І. Вєркіна, Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут, Національного університету цивільного захисту України, НУ Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, Інституту монокристалів та НТУ «Харківський політехнічний інститут»  (м. Харків), ТОВ НТП «Екор» і Східно-українського національного університету ім. В.І. Даля (м. Сєвєродонецьк), Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, НТУ України «КПІ ім. Ігоря Сікорського», Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка, Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля, ТОВ «ІПП-Центр» (м. Київ), Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова, Дніпропетровського НУ ім. Олеся Гончара таДП «КБ Південне» ім. М.К. Янгеля» (м. Дніпро), Черкаського НУ ім. Богдана Хмельницького (м. Черкаси), Університету ім. О. Стулгінскіса (Академія, Литва), Університету ім. М. К’юрі-Складовської (м. Люблін, Польща) й низки їнших виголошено понад 60 доповідей за наступною тематикою:
 – механіка руйнування та міцність матеріалів;
 – захист матеріалів від корозії;
 – сучасні проблеми матеріалознавства; 
          – інформаційні та діагностичні системи.
Участь у конференції взяло понад 140 молодих науковців із майже 30 ВУЗ-ів, наукових установ та підприємств України. Кращі доповіді були відзначені преміями і їх авторам запропоновано підготувати статті до публікації в журналі «Фізико-хімічна механіка матеріалів» (англ. «Materials Science», імпакт-фактор 0,187) чи у збірнику «Відбір і обробка інформації».
Цьогорічна конференція проведена за допомоги та всебічного сприяння дирекції й профкому Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, корпорації «Енергоресурс-інвест», ДП «Техно-Ресурс», компанії «ЕЛЕКТРО», ДП «Газотермік», ДП «Львівантикор». Завдяки спонсорам та стараннями організаторів конференції на чолі з Головою оргкомітету КМН – 2017 та РМНС ФМІ НАН України Людмилою Франкевич учасники заходу мали змогу оглянути Львів, поспілкуватися в неформальній обстановці й відвідати єдину в Україні надсучасну бібліотеку Українського Католицького Університету.
^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^


Україна – втрачені роки, розвіяні ілюзії

 http://businessviews.com.ua/ru/economy/id/ekonomika-ukrainy-1314/
 
^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^
Зміни у пенсійному законодавстві для працівників НАН України

27.03.2015 відбулася зустріч працівників установ, організацій та підприємств НАН України з представниками Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які надали роз’яснення щодо змін у пенсійному законодавстві, що відбулися у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», а також відповіді на деякі актуальні питання, що стосуються порядку виплати пенсій.
У заході взяли участь начальник управління пенсійного забезпечення при ГУ ПФ України в м. Києві Марина Вікторівна Денисенко та заступник начальника управління пенсійного забезпечення при ГУ ПФ України в м. Києві Людмила Миколаївна Грєбєннікова.
Заступником начальника управління пенсійного забезпечення при ГУ ПФ України в м. Києві Л.М. Грєбєнніковою було звернено увагу на питання виплати пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі – наукові пенсії) у період роботи на наукових посадах.
      В ході зустрічі начальник управління пенсійного забезпечення при ГУ ПФ України в м. Києві М.В. Денисенко надала відповіді на деякі питання, що стосуються порядку виплати пенсій.
Наприклад, одне з питань: Змінами, внесеними до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», передбачається, що пенсія, призначена особі відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в період роботи на наукових посадах, виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Чому тоді ще й застосовується обмеження в 85%, враховуючи те, що ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» прямо цього не передбачає?
Відповідь була така: Змінами, внесеними до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», передбачається, що пенсія, призначена особі відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Дана норма відсилає нас до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки зміни відбулися не тільки у ст. 24 Законі України «Про наукову і науково-технічну діяльність», але й у ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка встановлює, що тимчасово з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року пенсії у період роботи будуть виплачуватися в розмірі 85%.
Таким чином, наукова пенсія у період роботи на наукових посадах виплачується в розмірі 85% пенсії, обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Детальніше про що ж йшлося на зустрічі читайте у квітневому номері інтернет-газети «Інноваційні Технології & Обладнання».
 

Немає коментарів:

Дописати коментар