вівторок, 29 вересня 2015 р.

Нобелівський лауреат професор Роалд Гофман у Львові


З 28 вересня до 4 жовтня 2015 року в установах Західного наукового центру НАН України та МОН України перебуватиме з візи...
Posted by Національна академія наук України on 25 вересня 2015 р.

вівторок, 22 вересня 2015 р.

Залучення інвестицій — одне з наших ключових завдань



Запрошуємо вас до участі у щорічному традиційному XV Міжнародному Економічному Форумі «Україна: інвестиції, бізнес, відповідальність», що проходитиме у Львові 8 – 9 жовтня 2015 року.
            З метою формування позитивного іміджу області на міжнародному рівні, розвитку партнерських стосунків у рамках міжрегіональної та транскордонної співпраці, розширення ділових стосунків з іноземними партнерами та модернізації економіки, розширення конкурентних можливостей регіонів, активізації інвестиційної діяльності, аналізу та планування регіонального економічного розвитку львівська обласна державна адміністрація  розпорядженням від 28 серпня  2015 року № 468/0/5-15 постановила підготувати і провести 8-9 жовтня 2015 року ХV Міжнародний економічний форум.
Головними завданнями Форуму є:
-   представлення Львівщини як території безпечного ведення бізнесу в Україні;
-   активізація транскордонної співпраці;
-   розвиток нових механізмів залучення інвестицій;
-     підтримка інвесторів у перспективних сферах економіки;
- встановлення корисних бізнес-контактів між українськими і зарубіжними промисловцями та підприємцями.
У заході візьмуть участь підприємці з України, Польщі, Словаччини, Німеччини, Угорщини, Латвії, Австрії та Канади; представники влади, ділових асоціацій, фінансових установ; науковці і представники міжнародних організацій. У рамках Форуму відбудуться дискусії з актуальних питань інвестування, сучасних технологій ресурсо- та енергоефективності, туризму і рекреації, міжнародного та транскордонного співробітництва.
Якщо Вас цікавлять ділові контакти для розвитку Вашого бізнесу, то в рамках Форуму проходитиме Міжнародна контактна біржа «Бізнес-партнерство 2015», на якій Ви зможете провести ділові переговори та неформальні зустрічі з потенційними партнерами з України та зарубіжних країн.
Учасники матимуть змогу представити свою продукцію та інформацію про компанію на стендах Експозиції форуму.
Враховуючи гостру потребу у залученні інвестицій для створення та розвитку індустріальних парків в Україні, що на нині є одним з ключових завдань для нашого регіону в рамках ХV Міжнародного Економічного Форуму проходитиме міжнародна конференція «Індустріальні парки і розвиток промисловості: Шанси і виклики сьогодення», яка відбудеться 8-9 жовтня 2015 року у Львові. 
Представники української влади та бізнесу, а також міжнародні експерти пропонуватимуть дієві механізми із залучення інвестицій.
Під час дискусії будуть розглянуті такі питання:
-  огляд ринків та бізнес-кейсів для інвестування,
-   роль влади на регіональному та місцевому рівнях: огляд змін,
·роль організацій підтримки бізнесу.
Серед основних доповідачів секції представлені:
-      перший заступник голови ЛОДА Ростислав Замлинський,
-   директор Центру Управління Подкарпатського науково-технологічного парку «AEROPOLIS» Барбара Костира,
-    керівник Західноукранської філії адвокатського об’єднання «Арцінгер» Маркіян Мальський.
Конференція відбудеться в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013.
Детальна інформація про Форум, конференцію, ПРОГРАМА  та реєстрація учасників на сайті: http://www.lvivforum2015.com.ua/

вівторок, 15 вересня 2015 р.

Чи науковців вирізняє у суспільстві лише інтелект?



Зрозуміло, що науковці перевершують середньостатистичних громадян за інтелектом. Цікавим є питання: як проявляється цей інтелект, тобто в яких ще аспектах життя науковці відрізняються від загалу? Дослідження, проведене в університеті штату Мічіган, дає змогу зробити певні висновки.
Метою дослідження було порівняти звичайну аудиторію населення США з ученими (членами спільноти Sigma Xi). У свою чергу, звичайних учених порівнювали з членами Національної академії наук, тобто з видатними представниками науки, і знобелівськими лауреатами, яких можна вважати геніями.         
Автори дослідження прослідкували, як із підвищенням інтелекту змінюється відношення до ремесел і "гуманітарних" захоплень: ручної праці, хобі, малювання, літературної діяльності, фотографії, написання музики, театральних виступів тощо.
Sigma Xi професійна спільнота, куди має право вступити будь-який учений або інженер. Хобі і захоплення визначалися за анкетними даними.
Інформацію про хобі і захоплення видатних представників науки і нобелівських лауреатів брали з автобіографій і статей про них. Зараховувалися тільки такі випадки, коли в тексті прямо вказувалося, що учений займається конкретним видом діяльності. Наприклад, що грає на конкретному музичному інструменті. Фрази на зразок "великий любитель музики" не враховували.
Отже, утворився дещо умовний ряд: звичайна людина звичайний учений видатний учений геній. У цьому ряду на кожному етапі підвищується середній інтелект вибірки. Що міняється ще?
По перше, ось діаграма, яка показує відмінності учених від середньої маси населення. У відсотках вказано, скільки представників цієї вибірки захоплюється мистецтвом, ремеслом, музикою, виступами перед публікою (perfomance), фотографією, літературною діяльністю.
Різниця досить серйозна. Учені в три рази частіше схильні захоплюватися музикоє, аніж пересічні люди. Вони трохи частіше захоплюються фотографією. Найхарактерніше хобі учених, яке різко відрізняє їх від звичайних людей, ручна праця як хобі, майстрування, виготовлення усіляких виробів (crafts). Тут інтелектуали на порядок перевершують пересічного обивателя.
Є декілька галузей, якими люди з підвищеним інтелектом займаються менше, ніж звичайна публіка. Це мистецтво (малювання картин тощо), літературна діяльність (написання віршів тощо) і, особливо, виступи на публіці. Чомусь звичайні учені зовсім не люблять виходити на сцену як актори, хоча це подобається великій кількості середньостатистичних обивателів.
Втім, якщо додати вибірку нобелівських лауреатів, то картина кардинально міняється. Виявляється, у геніальних людей різко підвищується схильність практично до усіх видів непрофільної діяльності, включаючи ту ж літературну діяльність, виступи на публіці, малювання картин тощо. У цьому сенсі геніальні люди це унікально різносторонні особи, які захоплюються буквально усім підряд. На якомусь музичному інструменті грає буквально кожен четвертий нобелівський лауреат!
Якщо ж усереднити усі сфери ненаукової діяльності і захоплення, то складається парадоксальна картина. Середньостатистичний учений практично не відрізняється від звичайної людини. Зате чим талановитіша людина, тим частіше у нього появляється якесь неординарне хобі.
Такі дослідження проводять не просто  заради цікавості, а щоб підвищити ефективність наукової діяльності. Наприклад, фахівці з когнітивних наук нещодавно підготували доповідь "Двосторонній процес мислення для учених" ("Dual thinking for scientists"), де намагаються сформулювати значення лівої і правої півкулі мозку людини в науковій діяльності. За їхньою термінологією, з фізіологічних причин у кожної людини мислення відбувається двома способами: "швидка" неконтрольована і неусвідомлювана "перша система" відповідає за інтуїцію, а повільна "друга система" свідомого мислення відповідає за міркування і логіку. На думку фахівців, учені звикли постійно використовувати тільки другу систему. В той же час, перша система здатна суттєво допомогти. Іншими словами, за допомогою асоціативного мислення, нелогічних на перший погляд інтуїтивних дій іноді можна зробити важливе наукове відкриття і знайти креативне рішення наукової проблеми. У історії науки безліч прикладів, які це підтверджують.
Показова історія сталася з німецьким хіміком Фрідріхом Серпнем Кекуле, який довго не міг зрозуміти структуру молекули бензолу з "дикою" формулою C6H6. Якось він задрімав в кріслі перед каміном і йому приснилася змія, яка кусала себе за хвіст. Учений прокинувся з геніальною ідеєю, що молекула бензолу згорнута в кільце! До нього ніхто такого й припустити не міг.
Для підвищення ефективності роботи фахівці рекомендують ученим і людям креативної розумової праці практикувати дії, які з боку виглядають нелогічними й нетиповими. Наприклад, безцільні прогулянки (бажано не плануючи маршрут заздалегідь), оригінальне хоббі, ванни дляі релаксу, довготривалий сон тощо.

                                                                                             За матеріалами: http://m.geektimes.net