понеділок, 25 листопада 2019 р.

Щодо застосування Методики оцінювання наукових установ НАН України



Президія НАН України надає роз’яснення щодо відповідності Методики оцінювання діяльності наукових установ НАН України, затвердженої постановою Президії НАН України від 15.03.2017 №75, діючій нормативно-правовій базі України, зокрема прийнятому Порядку проведення державної атестації наукових установ (постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №540), та щодо легітимності результатів оцінювання діяльності наукових установ Академії за зазначеною Методикою. 
Отже НАН України повідомляє таке.
Запроваджене з 2016 року оцінювання наукових установ НАН України за новою методикою жодним чином не стосується їх державної атестації. Воно здійснюється відповідно до Концепції розвитку Національної академії наук України на 2014-2023 роки з метою отримання об’єктивної оцінки ефективності діяльності наукових установ, визначення перспектив їх подальшого розвитку та прийняття обґрунтованих рішень щодо розподілу базового бюджетного фінансування, адресної підтримки пріоритетних напрямів досліджень, оптимізації внутрішньої структури та мережі наукових установ.
Слід зазначити, що проведення протягом 3-4-х років оцінювання за новою методикою всіх наукових установ НАН України рекомендовано міжнародним аудитом системи досліджень та інновацій України, що відбувся в 2016 році за підтримки програми «Горизонт 2020», та передбачено постановою Президії НАН України від 08.02.2017 №28, а результати такого оцінювання, отримані в ході реалізації постанови Президії НАН України від 15.03.2017 №75, є та будуть цілком легітимними, оскільки спрямовані на вирішення питань, які згідно з чинним законодавством України знаходяться у виключній компетенції НАН України.
Остання державна атестація наукових установ була проведена НАН України в 2015 році. Відповідно до чинного на той час положення про державну атестацію її результати було затверджено Президією НАН України та надіслано до Міністерства освіти і науки України, а наступна державна атестація має відбутися у 2020 році.
Відповідно до нового Порядку проведення державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №540, загальне керівництво цією атестацією та її організаційно-методичне забезпечення здійснюватиме Міністерство освіти і науки України. Водночас, у п.2 розділу «Загальні положення» Методики оцінювання наукових установ НАН України, затвердженої постановою Президії НАН України від 15.03.2017 №75, зазначено, що методика призначена для проведення державної атестації науково-дослідних інститутів та прирівняних до них наукових установ НАН України. Питання щодо внесення змін до цього пункту Методики буде доцільним вирішити, за необхідності, після розроблення та затвердження Міністерством освіти і науки України методики оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукових установ під час проведення державної атестації.

вівторок, 12 листопада 2019 р.

XVIII МІЖНАРОДНИЙ ПРОМИСЛОВИЙ ФОРУМ. Наш стенд F15.9.



19-22 листопада 2019 року
XVIII МІЖНАРОДНИЙ ПРОМИСЛОВИЙ ФОРУМ

Запрошуємо відвідати найвідоміший в Україні  промислово-технічний захід Міжнародний промисловий форум-2019.
19-22 листопада, на площі понад 24 000 кв. м., Ви зможете ознайомитися з продукцією та технологіями від 356 учасників із 31 країни світу.
Щорічно під час форуму презентуються новітні промислові технології, обладнання, інструмент, комплектуючі, послуги у різних галузях промисловості. Організація заходу дозволяє максимально повно презентувати свою продукцію, встановити належний контакт зі споживачем і партнерами, надає найкращі можливості для обміну досвідом серед фахівців і професіоналів. Фахівці кожної компанії з радістю будуть готові надати вичерпну інформацію відвідувачам та допомогти з вибором.
У рамках форуму відбудуться міжнародні спеціалізовані виставки:
Металообробка (металообробні технології, обладнання);
УкрВторТех (комісійна техніка, обладнання);
УкрЛитво (обладнання та технології для ливарного виробництва);
УкрЗварювання (технології, обладнання та матеріали);
Гідравліка. Пневматика;
Підшипники (підшипники котіння та ковзання, вільні деталі: шарики та ролики, втулки стягувальні, технології, обладнання та інструмент для виробництва підшипників);
УкрПромАвтоматизація (автоматизація виробництва, автоматизовані системи управління технологічними процесами, автоматизація об'єктів промисловості);
Підйомно‑транспортне, складське обладнання;
Зразки, стандарти, еталони, прилади (контрольно‑вимірювальні прилади, лабораторне та випробувальне обладнання, метрологія, сертифікація);
Безпека виробництва (засоби захисту, безпека робочої зони).
Серед заходів ділової програми – науково-практичні конференції, семінари, круглі столи. Шоу навантажувальної техніки. XIII Відкритий конкурс професійної майстерності зварювальників України «ЗОЛОТИЙ КУБОК БЕНАРДОСА ‑ 2019».

Організатор виставки: ТОВ «Міжнародний Виставковий Центр»
Контакти:
Київ, Броварський проспект, 15, м. «Лівобережна»
тел.: (044) 201-11-65, 201-11-58


Вхід на виставки та надання каталогів – безкоштовні.
Приєднуйтесь до нас!
Стенд рекламно-аналітичного інтернет видання 
"Інноваційні Технології & Обладнання"
— F15.9 —
Чекаємо 19 листопада!

Українська наука знову на грані виживання



Нам знову доводиться протестувати, вимагати, змушувати керівництво країни дотримуватись норм Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Президія ЦК профспілки ухвалила рішення про проведення акції протесту у м. Києві 14 листопада 2019р, з такими вимогами:
— Розпочати виконувані норми Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», зокрема сг.36 і 48.
— Збільшити фінансування НАН України порівняно з проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» по загальному фонду на 1,171 млрд. гри., з них 926,9 мли. гри. на необхідний фонд оплати праці у режимі повної зайнятості. Встановити фінансування НАН України із загального фонду держбюджету в 2020р. у обсязі 5 млрд.116 млн.грн.
—Проведення зустрічі делегації учасників акції з Прем'єр-міністром і Головою Верховної Ради України.
Знову науковці подають сигнал про плачевний стан вітчизняної науки, що вкотре мав би дати поштовх до прийняття невідкладних заходів щодо суттєвого оновлення науково-технічної сфери і як наслідок – підвищення інноваційності розвитку економіки України.
Натомість повстає запитання – чи потрібна нам наука сьогодні взагалі?
Політичні перепетії в країні не залишають місця для інших не менш важливих, а можливо у подальшому й визначальних для економічного зростання України сфер діяльності серед яких (на погляд багатьох відомих вчених-економістів) найпроблематичнішою залишається наука та інноваційна діяльність.
Загальновідомо в яких несприятливих умовах останнім часом доводиться працювати академічним установам і організаціям. Дефіцит бюджетного фінансування позначається як на процесі наукових досліджень, так і на соціальному становищі працівників НАН України. Розмір заробітної плати в Академії має стійку тенденцію до зниження відносно аналогічного показника не лише у промисловості, але і у галузях економіки в цілому.
Держава втрачає як пріоритетний напрям розвиток науки, без якої про будь-яку стратегію модернізації не може бути й мови. Критично низький рівень підтримки науки відображається на загальному рівні науково-технологічної безпеки. Можна констатувати не просто брак коштів для забезпечення науково-технологічного розвитку виробничого потенціалу економіки України, а руйнування основ функціонування наукового сектору, що все помітніше призводить до посилення технологічної залежності вітчизняної економіки від країн які ще донедавна намагалися залучити наші наукові досягнення у свої виробничі процеси.
Оскільки більшу частину видатків НАН України (понад 87%) становлять захищені статті, а саме: зарплата з нарахуваннями, комунальні послуги та енергоносії, то очевидно, що будь-яке їх підвищення вимагає і відповідного збільшення фінансування.
Негативні наслідки жебрацького фінансування вітчизняної науки добре відомі. Проте у нас були певні сподівання, що ситуація буде змінюватись на краще – адже з 2020 р. набуває чинності сг.48 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо видатків на науку у обсязі не менше 1.7 відсотка ВВП. Зрозуміло, що відразу вийти на цей рівень неможливо. Але в будь-якому разі потрібно було поступово рухатись від провальних 0.17% ВВП у поточному році.
Здавалось, що падати далі вже нікуди. Проте ми помилялись. Нинішні урядовці готові подолати і цей горезвісний рекорд своїх попередників. Про це свідчить і аналіз проекту Держбюджету на 2020р., у якому видатки на науку в кращому разі залишаються на рівні 2019р., а то навіть і зменшуються. Так план фінансування НАН України на 2019р. —4157,555 мли.гри., а проектом Держбюджету на 2020р. для неї передбачено всього 3945,281 мли.грн.!!!
Ретельні розрахунки, проведені Академією, свідчать, що найнеобхідніші мінімальні її потреби у 2020р. становлять 5 млрд 116 млн.грн., для забезпечення яких необхідно передбачати додатково 1 млрд. 171 млн.грн. Лише для запланованого у наступному році збільшення посадових окладів (на 9,4%) та мінімальної заробітної плати (на 13,2%) в режимі повної зайнятості для НАН України необхідно додатково 926 млн.грн.
Обґрунтування НАН України були підтримані парламентським Комітетом з питань освіти, науки та інновацій. Проте Комітет з питань бюджету. Мінфін і Кабінет Міністрів виявились глухими до всіх неодноразових звернень Академії і Профспілки. На жаль, у нинішніх можновладців відсутнє розуміння ролі і значення науки. У них інші пріоритети, наприклад Генеральна прокуратура, фінансування якої з 2009р. зросло на 692% проти 113% НАН України за цей же період!!!. У цьому відношенні влада за останнє десятиріччя демонструє єдність і спадковість.
З 2020р. повинна вступити в дію і ст.З6 валового Закону, зокрема: «Держава гарантує встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ, виходячи з розрахунку посадового окладу м.н.с. на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні». Сьогодні середньовилковий оклад м.н.с. становить лише 26,5% подвійної середньої зарплати у промисловості.
Ще кілька років тому середня зарплата в Академії була вища за середню по економіці. Зараз ситуація інша. За підсумками першого півріччя 2019р. середньомісячна зарплата в НАН України менша за середньомісячну зарплату в Україні в цілому на 1919 гри. (80,9%). Такого падіння не було ніколи. То про яку престижність наукової праці можна говорити у такому випадку.
Мордуючи науку через фінансовий зашморг, владні структури з іншого боку не проти щось поцупити в Академії під виглядом приватизації державних установ, організацій та підприємств, що перебувають на її балансі.
Отже вчерговий раз науковці нагадують про свої (хоч вони б мали бути державними!!!) проблеми акціями протесту!
Збір учасників акції на Майдані незалежності, звідки о 9-00 почнеться хода до Офісу Президента України, потім до Кабінету Міністрів і Верховної Ради України.
Захистимо науку, своє право на працю та гідну заробітну платню!!! Ну хоча б спробуємо!!!