вівторок, 24 квітня 2018 р.

Чорнобиль... 26-04-1986. Ми пам'ятаємо!


26 квітня 2018 року минає 32 роки з дня однієї з найбільших техногенних катастроф минулого століття – аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС)

Трагедія сталася в ніч на 26 квітня 1986 року в результаті вибуху на четвертому енергоблоці станції, розташованої на території України (в той момент – Української РСР) на правому березі річки Прип'ять в декількох кілометрах від міст Чорнобиль та Прип'ять Київської області.
В результаті вибуху в атмосферу зі зруйнованого реактора потрапили великі обсяги продуктів поділу ядерного палива, які потім поширилися на величезні території, в першу чергу, зачепивши Україну, Білорусь і Росію.
За даними експертів, в результаті аварії на Чорнобильській АЕС сумарний викид радіоактивних матеріалів склав близько 50 млн. кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму. Рівень радіаційного фону дорівнював 1500 рентген в годину, хоча лічильники, не розраховані на такий високий рівень, показували максимум 500. Радіоактивного забруднення зазнало 155 тис кв. км території колишнього СРСР з населенням 6 млн. 945 тис чоловік. Досі в забруднених радіацією регіонах проживає 5 млн. населення.
За офіційними даними, в день аварії великі дози опромінення отримали приблизно 600 чоловік з числа персоналу, що знаходився на майданчику АЕС. З них 134 людини піддалися особливо значному опромінення, 28 загинули від променевої хвороби протягом кількох місяців після аварії. 600 тис. ліквідаторів з усього колишнього СРСР, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації,19 померли протягом 1987-2004 рр. За даними Союзу «Чорнобиль», на квітень 2014 року мінімум 9 тис. Ліквідаторів аварії померли, понад 55 тис. стали інвалідами.
І якби ще колишнє керівництво СРСР не брехало людям, і не приховували реальної загрози в перші кілька днів, то можна було врятувати величезну кількість ні в чому не винних людей.
Найактуальніша проблема Чорнобиля на сьогоднішній день – радіоактивні відходи. Ланцюгова реакція в саркофазі малоймовірна, але зараз це найбільше неорганізоване сховище радіоактивних відходів. Цим воно й небезпечно. Є план по захороненню відходів на 100 років. Все робиться не дуже швидко, і тут питання навіть не в грошах, а в рішенні. Це унікальна подія, такого раніше не було. Готових рішень і підходів немає. Але процес іде постійно, тут побудували НБК (нову захисну оболонку), будують центральне сховище радіоактивних відходів. Зараз це найбільша рухома будівля на Землі.
Фоторепортаж Ігоря Костіна, кореспондента Українського АПН який першим виявився в епіцентрі аварії 26 квітня 1986 року перегляньте у квітневому номері інтернет-видання "Інноваційні технології & обладнання".
Фотознімки, які йому вдалося зробити, увійшли в офіційний звіт урядової комісії. Його серія «Трагедія Чорнобиля» удостоєна нагороди на «Уорлд-прес-фото» в Амстердамі.
 Перші фотографії були зроблені о 16-00, через 14 годин після катастрофи.Фото зроблено з   вікна першого вертольота, який облетів епіцентр катастрофи, для того, щоб заміряти рівень радіаційного випромінювання. Будівля реактора що вибухнув здається наче б в тумані через високий рівень радіації, радіацією пояснюється і те, що знімок зроблений через закрите вікно. Пізніше дозиметристи з'ясували, що рівень радіаційного фону склав понад 1500 рентген в годину (лічильники, не розраховані на такий високий рівень, фіксували лише 500).