субота, 21 грудня 2019 р.

Запуск нового пошукового алгоритму BERT від Google. Користь чи монополізація інтернету?



        Прихильники Google кажуть, що це — суто позитивні зміни, оскільки інтернет зараз забитий SEO-текстами, які здебільшого є лише добре загорнутими в ключові слова пустушками. І якщо у Google все вийде — пошук стане продуктивнішим, користувачам буде простіше знайти сайти з контентом, який відповідає їхнім запитам.
        Противники Google традиційно нарікають на те, що компанія не розкриває алгоритми, а тому точність і об'єктивність відбору сайтів для топа видачі не буде прозорою. І раз ніхто вже не зможе впливати на видачу, то Google остаточно стане господарем інтернету.
 
 То хто ж таки володітиме увагою користувачів НЕТ-у?
Подробиці за посиланням:
 

вівторок, 3 грудня 2019 р.

Організаційні форми дослідницьких інфраструктур



До засідання Робочої групи з дослідницьких інфраструктур

 

Деякі зауваження щодо згаданих в Законі України про наукову та науково-технічну діяльність різних організаційних форм та щодо їх відповідності до терміну дослідницьких інфраструктур.
Організаційні форми, такі як науковий інститут, Науковий центр, Ключова лабораторія (або Centre Excellence) стосується об'єднання людей, які проводять дослідження в певному напрямі.
Центри колективного використання обладнання - це обладнання, яке пропонується людям та організаціям використовувати для своїх досліджень.
Дослідницькі інфраструктури це об'єднання обладнань та сервісів з іх використання. Найкращими практиками дослідницьких інфраструктур це надання пакету сервісів, які мають включати доступ до обладнання, надання послуг технічного персоналу, сервісів з виготовлення зразків, репозиторіїв із збереження даних досліджень, їх обробки, забезпечення інтероеперабельності даних та їх обміну, підтримки публікацій результатів дослідження, створення центрів компетенції для навчання та надання послуг бізнесу.
Друге зауваження: дорожня карта дослідницьких інфраструктур потрібна не для уряду чи для ЄС, щоб відчепилися, а для забезпечення вчених для проведення досліджень в пріоритетних галузях, уникнення дублювання з існуючими інфраструктурами, до яких можна отримати доступ, наприклад, Європейськими дослідницькими інфраструктурами, які охоплюють 60 % досліджень в Європі, визначення необхідних об'ємів фінансування інфраструктури на етапах будівництва, експлуатації та ліквідації, щоб забезпечити їх довготермінову стабільність, створення механізмів з оцінювання дослідницьких інфраструктур та їх необхідності, який як правила потребує міжнародної панелі з оцінювання.
Третє зауваження щодо даних досліджень. Вони можуть бути як закритими, так і відкритими. Разом з тим для них потрібно пропонувати надійні репозиторії даних, які при необхідності можуть відкривати доступ для спільноти чи для проведення спільних досліджень в мережі, а дані мають відповідати певними стандартам для кожної дисципліни для забезпечення їх інтероперабельності в світі. Останній тренд ЄС - це забезпечення відкритості даних за замовчуванням та закриття їх при необхідності, що стосується даних досліджень отриманих за державний кошт, а також забезпечення ідентифікаторів даних для їх цитування. В ЄС влітку цього року прийнята директива для країн ЄС щодо відкриття даних досліджень, а з 2021 року відкриття публікацій.
Четверте зауваження. ЄС визначає тематичні дослідницькі інфраструктури, добутку дослідницьких даних на певному обладнанні, які можуть включати і тематичні е-інфраструктури для первинної обробки дослідницьких даних тематичних спільнот, а також "горизонтальні" е-інфраструктури, що обробляють дані незалежно від тематики досліджень. Спільно, вони можуть створювати віртуальне середовище для дослідження в певній області та відповідні платформи і сервіси з обробки даних. Дані можуть бути як відкритими так і закритими, е-інфраструктури , платформи та сервіси можуть бути різного рівня технологічної готовності. ЄС будує EOSC, яка є інфраструктура відкритих даних та сервісів тільки 8-9 го рівня технологічної готовності, які інтероперабельні з вимогами EOSC. Системи управління, організації оцінювання та фінансування відрізняються у цих трьох видів інфраструктур: обладнання, цифрових інфраструктур і їх вершину EOSC - інфраструктури даних.
П'яте зауваження стосується прийнятим розподілом дорожньої карти дослідницьких інфраструктур на інфраструктури в окремих інститутах, інфраструктури національного рівня, інфраструктури, як національні вузли міжнародних інфраструктур, підтримка участі в міжнародних дослідницьких інфраструктурах, що знаходяться закордоном. Є також додатковий розподіл за вартістю дослідницьких інфраструктур як на етапі будівництва, так і на етапі експлуатації. І, головне, ЄС фінансував проект з стратегування та розробки дорожніх карт дослідницьких інфраструктур на національному рівні, що узгоджуються з Європейською стратегією.
Рекомендації з розробки політики та фінансування надані в двох документах тут: https://www.inroad.eu/policy-papers/

Група ФБ «Маніфест руху науковців та освітян»

понеділок, 25 листопада 2019 р.

Щодо застосування Методики оцінювання наукових установ НАН України



Президія НАН України надає роз’яснення щодо відповідності Методики оцінювання діяльності наукових установ НАН України, затвердженої постановою Президії НАН України від 15.03.2017 №75, діючій нормативно-правовій базі України, зокрема прийнятому Порядку проведення державної атестації наукових установ (постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №540), та щодо легітимності результатів оцінювання діяльності наукових установ Академії за зазначеною Методикою. 
Отже НАН України повідомляє таке.
Запроваджене з 2016 року оцінювання наукових установ НАН України за новою методикою жодним чином не стосується їх державної атестації. Воно здійснюється відповідно до Концепції розвитку Національної академії наук України на 2014-2023 роки з метою отримання об’єктивної оцінки ефективності діяльності наукових установ, визначення перспектив їх подальшого розвитку та прийняття обґрунтованих рішень щодо розподілу базового бюджетного фінансування, адресної підтримки пріоритетних напрямів досліджень, оптимізації внутрішньої структури та мережі наукових установ.
Слід зазначити, що проведення протягом 3-4-х років оцінювання за новою методикою всіх наукових установ НАН України рекомендовано міжнародним аудитом системи досліджень та інновацій України, що відбувся в 2016 році за підтримки програми «Горизонт 2020», та передбачено постановою Президії НАН України від 08.02.2017 №28, а результати такого оцінювання, отримані в ході реалізації постанови Президії НАН України від 15.03.2017 №75, є та будуть цілком легітимними, оскільки спрямовані на вирішення питань, які згідно з чинним законодавством України знаходяться у виключній компетенції НАН України.
Остання державна атестація наукових установ була проведена НАН України в 2015 році. Відповідно до чинного на той час положення про державну атестацію її результати було затверджено Президією НАН України та надіслано до Міністерства освіти і науки України, а наступна державна атестація має відбутися у 2020 році.
Відповідно до нового Порядку проведення державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №540, загальне керівництво цією атестацією та її організаційно-методичне забезпечення здійснюватиме Міністерство освіти і науки України. Водночас, у п.2 розділу «Загальні положення» Методики оцінювання наукових установ НАН України, затвердженої постановою Президії НАН України від 15.03.2017 №75, зазначено, що методика призначена для проведення державної атестації науково-дослідних інститутів та прирівняних до них наукових установ НАН України. Питання щодо внесення змін до цього пункту Методики буде доцільним вирішити, за необхідності, після розроблення та затвердження Міністерством освіти і науки України методики оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукових установ під час проведення державної атестації.

вівторок, 12 листопада 2019 р.

XVIII МІЖНАРОДНИЙ ПРОМИСЛОВИЙ ФОРУМ. Наш стенд F15.9.



19-22 листопада 2019 року
XVIII МІЖНАРОДНИЙ ПРОМИСЛОВИЙ ФОРУМ

Запрошуємо відвідати найвідоміший в Україні  промислово-технічний захід Міжнародний промисловий форум-2019.
19-22 листопада, на площі понад 24 000 кв. м., Ви зможете ознайомитися з продукцією та технологіями від 356 учасників із 31 країни світу.
Щорічно під час форуму презентуються новітні промислові технології, обладнання, інструмент, комплектуючі, послуги у різних галузях промисловості. Організація заходу дозволяє максимально повно презентувати свою продукцію, встановити належний контакт зі споживачем і партнерами, надає найкращі можливості для обміну досвідом серед фахівців і професіоналів. Фахівці кожної компанії з радістю будуть готові надати вичерпну інформацію відвідувачам та допомогти з вибором.
У рамках форуму відбудуться міжнародні спеціалізовані виставки:
Металообробка (металообробні технології, обладнання);
УкрВторТех (комісійна техніка, обладнання);
УкрЛитво (обладнання та технології для ливарного виробництва);
УкрЗварювання (технології, обладнання та матеріали);
Гідравліка. Пневматика;
Підшипники (підшипники котіння та ковзання, вільні деталі: шарики та ролики, втулки стягувальні, технології, обладнання та інструмент для виробництва підшипників);
УкрПромАвтоматизація (автоматизація виробництва, автоматизовані системи управління технологічними процесами, автоматизація об'єктів промисловості);
Підйомно‑транспортне, складське обладнання;
Зразки, стандарти, еталони, прилади (контрольно‑вимірювальні прилади, лабораторне та випробувальне обладнання, метрологія, сертифікація);
Безпека виробництва (засоби захисту, безпека робочої зони).
Серед заходів ділової програми – науково-практичні конференції, семінари, круглі столи. Шоу навантажувальної техніки. XIII Відкритий конкурс професійної майстерності зварювальників України «ЗОЛОТИЙ КУБОК БЕНАРДОСА ‑ 2019».

Організатор виставки: ТОВ «Міжнародний Виставковий Центр»
Контакти:
Київ, Броварський проспект, 15, м. «Лівобережна»
тел.: (044) 201-11-65, 201-11-58


Вхід на виставки та надання каталогів – безкоштовні.
Приєднуйтесь до нас!
Стенд рекламно-аналітичного інтернет видання 
"Інноваційні Технології & Обладнання"
— F15.9 —
Чекаємо 19 листопада!

Українська наука знову на грані виживання



Нам знову доводиться протестувати, вимагати, змушувати керівництво країни дотримуватись норм Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Президія ЦК профспілки ухвалила рішення про проведення акції протесту у м. Києві 14 листопада 2019р, з такими вимогами:
— Розпочати виконувані норми Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», зокрема сг.36 і 48.
— Збільшити фінансування НАН України порівняно з проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» по загальному фонду на 1,171 млрд. гри., з них 926,9 мли. гри. на необхідний фонд оплати праці у режимі повної зайнятості. Встановити фінансування НАН України із загального фонду держбюджету в 2020р. у обсязі 5 млрд.116 млн.грн.
—Проведення зустрічі делегації учасників акції з Прем'єр-міністром і Головою Верховної Ради України.
Знову науковці подають сигнал про плачевний стан вітчизняної науки, що вкотре мав би дати поштовх до прийняття невідкладних заходів щодо суттєвого оновлення науково-технічної сфери і як наслідок – підвищення інноваційності розвитку економіки України.
Натомість повстає запитання – чи потрібна нам наука сьогодні взагалі?
Політичні перепетії в країні не залишають місця для інших не менш важливих, а можливо у подальшому й визначальних для економічного зростання України сфер діяльності серед яких (на погляд багатьох відомих вчених-економістів) найпроблематичнішою залишається наука та інноваційна діяльність.
Загальновідомо в яких несприятливих умовах останнім часом доводиться працювати академічним установам і організаціям. Дефіцит бюджетного фінансування позначається як на процесі наукових досліджень, так і на соціальному становищі працівників НАН України. Розмір заробітної плати в Академії має стійку тенденцію до зниження відносно аналогічного показника не лише у промисловості, але і у галузях економіки в цілому.
Держава втрачає як пріоритетний напрям розвиток науки, без якої про будь-яку стратегію модернізації не може бути й мови. Критично низький рівень підтримки науки відображається на загальному рівні науково-технологічної безпеки. Можна констатувати не просто брак коштів для забезпечення науково-технологічного розвитку виробничого потенціалу економіки України, а руйнування основ функціонування наукового сектору, що все помітніше призводить до посилення технологічної залежності вітчизняної економіки від країн які ще донедавна намагалися залучити наші наукові досягнення у свої виробничі процеси.
Оскільки більшу частину видатків НАН України (понад 87%) становлять захищені статті, а саме: зарплата з нарахуваннями, комунальні послуги та енергоносії, то очевидно, що будь-яке їх підвищення вимагає і відповідного збільшення фінансування.
Негативні наслідки жебрацького фінансування вітчизняної науки добре відомі. Проте у нас були певні сподівання, що ситуація буде змінюватись на краще – адже з 2020 р. набуває чинності сг.48 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо видатків на науку у обсязі не менше 1.7 відсотка ВВП. Зрозуміло, що відразу вийти на цей рівень неможливо. Але в будь-якому разі потрібно було поступово рухатись від провальних 0.17% ВВП у поточному році.
Здавалось, що падати далі вже нікуди. Проте ми помилялись. Нинішні урядовці готові подолати і цей горезвісний рекорд своїх попередників. Про це свідчить і аналіз проекту Держбюджету на 2020р., у якому видатки на науку в кращому разі залишаються на рівні 2019р., а то навіть і зменшуються. Так план фінансування НАН України на 2019р. —4157,555 мли.гри., а проектом Держбюджету на 2020р. для неї передбачено всього 3945,281 мли.грн.!!!
Ретельні розрахунки, проведені Академією, свідчать, що найнеобхідніші мінімальні її потреби у 2020р. становлять 5 млрд 116 млн.грн., для забезпечення яких необхідно передбачати додатково 1 млрд. 171 млн.грн. Лише для запланованого у наступному році збільшення посадових окладів (на 9,4%) та мінімальної заробітної плати (на 13,2%) в режимі повної зайнятості для НАН України необхідно додатково 926 млн.грн.
Обґрунтування НАН України були підтримані парламентським Комітетом з питань освіти, науки та інновацій. Проте Комітет з питань бюджету. Мінфін і Кабінет Міністрів виявились глухими до всіх неодноразових звернень Академії і Профспілки. На жаль, у нинішніх можновладців відсутнє розуміння ролі і значення науки. У них інші пріоритети, наприклад Генеральна прокуратура, фінансування якої з 2009р. зросло на 692% проти 113% НАН України за цей же період!!!. У цьому відношенні влада за останнє десятиріччя демонструє єдність і спадковість.
З 2020р. повинна вступити в дію і ст.З6 валового Закону, зокрема: «Держава гарантує встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ, виходячи з розрахунку посадового окладу м.н.с. на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості в цілому по Україні». Сьогодні середньовилковий оклад м.н.с. становить лише 26,5% подвійної середньої зарплати у промисловості.
Ще кілька років тому середня зарплата в Академії була вища за середню по економіці. Зараз ситуація інша. За підсумками першого півріччя 2019р. середньомісячна зарплата в НАН України менша за середньомісячну зарплату в Україні в цілому на 1919 гри. (80,9%). Такого падіння не було ніколи. То про яку престижність наукової праці можна говорити у такому випадку.
Мордуючи науку через фінансовий зашморг, владні структури з іншого боку не проти щось поцупити в Академії під виглядом приватизації державних установ, організацій та підприємств, що перебувають на її балансі.
Отже вчерговий раз науковці нагадують про свої (хоч вони б мали бути державними!!!) проблеми акціями протесту!
Збір учасників акції на Майдані незалежності, звідки о 9-00 почнеться хода до Офісу Президента України, потім до Кабінету Міністрів і Верховної Ради України.
Захистимо науку, своє право на працю та гідну заробітну платню!!! Ну хоча б спробуємо!!!

четвер, 24 жовтня 2019 р.

Міжнародний форум Innovation Market — стратегічна платформа з підтримки інноваційного руху в Україні



Найбільший форум інновацій в Україні - Іnnovation Market 2019 працюватиме з 5 по 7 листопада в Міжнародному Виставковому центрі (м. Київ, м. Лівобережна)

До участі у виставці запрошено інноваційний бізнес, заклади вищої освіти, стартап - проекти, авторів ідей та розробок.
Форум проходить під патронатом Кабінету Міністрів України (розпорядження КМУ № 864-р від 23.11.2016 р.) та за підтримки Міністерства економічного  розвитку і торгівлі, Міністерства освіти і науки, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства,   Міністерства екології та природних ресурсів, Національної академії наук України.
Генеральний розпорядник заходів ТОВ “Міжнародний виставковий центр”.
Мета Форуму: впровадження інновацій в економіку України, пошук та залучення інвестицій для інноваційних проектів і програм. Головні завдання - демонстрація науково-технічного потенціалу українського інноваційного ринку, його інвестиційної місткості та перспектив розвитку.
Форум не має вузької галузевої спеціалізації, що дозволяє учасникам представляти інновації у багатьох сферах економіки та організації життєдіяльності суспільства:  ІТ, телекомунікації, Hі Тech, екологія, енергетика, фінанси, торгівля, маркетинг, авіація та космос, транспорт, архітектура, дизайн, креативна індустрія, робототехніка тощо.
Основні складові Форуму - Виставкова зона і Програма конференц-заходів.
Виставкова зона призначена для представлення напрацювань провідних університетів України, українських та іноземних академічних і галузевих науково-дослідних та науково-виробничих організацій, комерційних підприємств, винахідників, авторів Startup-проектів та інноваційних технологій.
Програма конференц-заходів присвячена обговоренню широкого спектру тематик з розвитку інноваційної та інвестиційної діяльності в освіті, науці, енергетиці, екології, фінансовому і банківському секторі та у інших сферах економіки і господарювання.
Перший Міжнародний форум “INNOVATION MARKET” було проведено 22-24 листопада 2016 р. спільно з Міжнародним східноєвропейським форумом “Інноваційна економіка та наука”,  у організації якого за договором з ТОВ “МВЦ” взяв участь комітет Polska 3.0. (Польща, м. Місловіце)
ІІ Міжнародний форум “INNOVATION MARKET” (21-24 листопада 2017 р.) було організовано за активної участі CSTEC - Китайського центру обміну науковою та технологічною інформацією. Під егідою CSTEC в рамках Форуму вперше в Україні  була проведена Китайсько-Українська наукова виставка технологій та інновацій площею 2,2 тис.кв.м., на якій свої напрацювання представили 90 провідних наукових установ та виробничих компаній Китаю. Також відбулися українсько-китайський круглий стіл, Networking для молодих підприємців і Форум  українсько-китайського співробітництва.
Попередній ІІІ Міжнародний форум “INNOVATION MARKET” (відбувся 21 – 23 листопада 2018 р.) відзначено якісним наповненням Виставкової зони вітчизняними розробками — у тому числі від провідних наукових колективів НАН України, університетів, а також представленням найкращих інноваційних розробок учнів ліцеїв і шкіл України в експозиції Всеукраїнської науково-технічної виставки-конкурсу молодіжних інноваційних проектів (організатор Мала Академія Наук).
Також зазнала посилення Програма конференц-заходів Форуму. Зокрема, було організовано панельні дискусії на теми підготовки кваліфікованих кадрів шляхом поєднання освіти та бізнесу, проведено інформаційний блок міжнародних освітніх програм, презентації державних і міжнародних програм підтримки та фінансування для представників малого та середнього бізнесу від EU4Business, COSME, Fit for Partnership with Germany, HORIZON 2020 та інших європейських програм. Авторитетні експерти розглянули практичні кейси з розвитку стартап-проектів та залучення інвестицій.
Робота секційних засідань була спрямована на предметний розгляд проблематики інноваційного розвитку в окремих галузях і сферах діяльності. Зокрема, відбулись презентація проекту інноваційного розвитку України до 2030 року, розгляд системи захисту та комерціалізації інтелектуальної власності в університетах Німеччини, панельні дискусії з питань захисту авторських прав, змін до патентного законодавства, створення вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності та пріоритетних напрямів розвитку державної системи її охорони. Також відбувся розгляд проблематики розвитку малої та середньої генерації енергії, моделі енергосистем, досвід провідних енергетичних компанії світу зі створення енергетичних кластерів.
У роботі ІІІ Форуму “INNOVATION MARKET” взяли активну участь Міністр освіти і науки Лілія Гриневич, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Юрій Бровченко, Голова правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Володимир Ставнюк, Перший віце-президент НАН України Антон Григорович Наумовець, Голова Представництва ЄС в Україні Хюґ Мінґареллі, представники міністерств і відомств, відповідальних за підтримку і впровадження інновацій.

IV Міжнародний форум Innovation Market відбудеться в листопаді 2019 року. В його програмі  заплановано розгляд таких тем, як Тенденції інноваційного розвитку в Україні та світі (SMART SITY – Трансформація міста; Діджиталізація – Бізнес та Держава, Smart-Кластери (технопарки) – тенденції розвитку в Україні та світі); Шляхи розвитку бізнесу в Україні (експортний потенціал України, програми фінансування МСБ, проблеми та шляхи вирішення кадрових питань, інвестиційні програми); Розвиток та підтримка інноваційних проектів в Україні (джерела фінансування інноваційних проектів, захист прав інтелектуальної власності, розвиток інноваційних проектів в ЗВО, розвиток науки в Україні) а також інших актуальних питань інноваційного розвитку та підтримки відповідних інвестиційних програм.
Презентуйте свої проекти на форумі Innovation Market 2019!
Фізико-механічний інститут ім.. Г.В. Карпенка пропонує свої готові до впровадження розробки.
Чекаємо на нашому стенді вже 5-го листопада!

вівторок, 15 жовтня 2019 р.

«БЕЗПЕКА-2019». Запрошуємо до ВЦ «КиївЕкспоПлаза»

З 22 по 25 жовтня 2019 року  виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» (Київська область, Макарівський район, с.Березівка, вул. Амстердамська, 1) відбудеться ХХІV міжнародна виставка індустрії безпеки «БЕЗПЕКА-2019», організаторами якої є Національна академія наук України та компанія «Євроіндекс» (з більш детальною інформацією про захід можна ознайомитися на сайті https://www.bezpeka.ua/ ).
Презентацію новітніх розробок Фізико-механічного інституту ім Г.В. Карпенка

ГАРАНТУЄМО!

четвер, 10 жовтня 2019 р.

 Новітнє українське озброєння. 
Найцікавіше з виставки “Зброя та безпека-2019”

Цього року в головній збройовій виставці України беруть участь понад 370 учасників. З них - 48 іноземних, із 16 країн.

Над відео працювали В'ячеслав Шрамович та Оксана Піддубна.

четвер, 26 вересня 2019 р.

Реорганізація НАНУ: що пропонували «попередники»



Депутати попереднього скликання пропонували Раді замінити президію Академії наук радою директорів.

П'ять народних депутатів попереднього скликання пропонували ліквідувати систему управління Національної академії наук України через президію і замінити її радою директорів науково-дослідних інститутів та інших наукових установ, організацій, підприємств.
Про це йшлося в проекті закону 8623, зареєстрованому в парламенті і наразі відкликаного до кращих часів.
«Для ефективного використання коштів Державного бюджету України, підвищення якості наукових досліджень та оздоровлення ситуації в НАН України пропонувалось ліквідувати Президію НАН України як суто бюрократичну структуру. Для оптимальної координації наукових досліджень замінити її на Раду директорів», – зазначалося в пояснювальній записці законопроекту.
Законопроект передбачав внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» шляхом заміни президії НАН України на раду директорів наукових установ як координаційного  органу.
Документом було запропоновано, що очолювати раду директорів має президент НАН. Водночас запропоновано змінити систему обрання президента. 
Так, пропонувалось встановити, що президент, перший віце-президент, віце-президент, головний учений секретар обираються на засіданні ради директорів терміном на п'ять років та не можуть обіймати своїх посад більш як два строки.
Передбачалось також, що в разі, якщо жоден із кандидатів на посаду президента не отримав під час голосування більшості голосів, проводиться другий тур за участю двох кандидатів, які отримали у першому турі найбільшу кількість голосів. У другому турі обраним вважається той кандидат, який отримав більшу порівняно з іншим кандидатом кількість голосів.
Право висунення кандидата на посаду президента належить Раді директорів, науковим установам, дійсним членам (академікам) та членам-кореспондентам Національної академії наук України. 
Перехідними положеннями проекту пропонувалось доручити Кабінету міністрів протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом сформувати Раду директорів. При цьому в неї мали б увійти  директори науково-дослідних інститутів та інших наукових установ, організацій, підприємств (обсерваторій, ботанічних садів, дендропарків, заповідників, бібліотек, музеїв тощо), об'єктів соціальної сфери, що забезпечують діяльність і перебувають у віданні Національної академії наук України,  як самоврядний колегіальний орган, який діє на безоплатній основі. Окрім того, пропонувалося доручити уряду забезпечити передачу повноважень від Президії до Ради директорів  і ліквідувати Президію Академії наук України та апарат Президії.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначалось, що Президія Національної Академії наук України була створена у 1928 році для ідеологічного нагляду над українськими науковцями. Також наголошувалось, що сьогодні президія НАН є бюрократичною структурою зі штатом 280 чол. станом на 2017 рік, «функції якої  зводяться до розподілу коштів Державного бюджету України, виділених  НАН України, та  контролю за діяльністю наукових установ».
Депутати вважають, що за роки незалежності президія НАН не змогла запропонувати суспільству ефективну програму модернізації української науки відповідно до викликів часу та зупинити стагнацію наукової сфери.
На сьогодні найвищим органом самоврядування НАН є Загальні збори, що складаються з дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів. 
У період між сесіями загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює президія НАН, яка обирається загальними зборами строком на 5 років. До складу президії НАН України, вибори якої відбулися у квітні 2015 року, входять 32 особи, в тому числі президент, п'ять віце-президентів, головний учений секретар, 14 академіків-секретарів відділень, 11 членів.
Наступні вибори передбачено провести уже весною 2020 року. Чітких пропозицій з реорганізації Академії на сьогодні від депутатів Верховної ради нового скликання ще немає, хоч «процес іде».
         Але видається нам, що справа тут зовсім не в системі керування науковими установами України, а в їх фінансуванні. Із заявлених в конституції 1,7% від ВВП на потреби науки – на сьогодні маємо заледве нуль цілих і кілька десятих. Тому відбувається відтік молоді, тратиться престиж науковця тощо. А на голому ентузіазмі вже немолодих, але ще цілком працездатних вчених, без належного обладнання та молодої зміни вітчизняна наука не виживе! Хоч і намагається!

вівторок, 17 вересня 2019 р.

Курс лекцій професора ХесусаТорібіо



З 17 до 20 вересня 2019 р 
у Фізико-механічному інституті НАНУ 
відбудеться курс лекцій 
«Проблеми водневого окрихчення в цілісності конструкцій: мікро- та макропідходи» 
професора Хесуса Торібіо, 
керівника дослідницької групи «Руйнування і цідісність конструкцій» 
Університету Саламанки, Іспанія. 
Lector – Prof. Dr. Jesús Toribio
Head of Fracture & Structural Integrity Research Group (FSIRG), University of Salamanca (USAL), Spain
PROGRAM
1.      Hydrogen transport in solids: diffusion and dislocational dragging.
2.      Hydrogen diffusion equations.
3.      Stress assisted hydrogen diffusion in solids.
4.      Stress-and-strain assisted hydrogen diffusion in solids.
5.      Role of traps in hydrogen diffusion in metals
6.      Multiphysics modelling of hydrogen diffusion in metals.
7.      The role of residual stresses in hydrogen transport by diffusion.
8.      Hydrogen diffusion in the presence of static cracks.
9.      Hydrogen diffusion in the presence of  moving cracks.
10. Hydrogen diffusion in the presence of notches.
11. 2D and 3D approaches and the role of directionality in H-diffusion.
12. Optimization of notched geometries for hydrogen embrittlement testing.
13. Microscopic approaches to hydrogen embrittlement.
14. Hydrogen-assisted micro-damage in pearlite.
15. HELP vs. HEDE in pearlitic microstructures.

Schedule
17/09:                  15.00 –17.00, Room 67
18/09:                  14.00 –17.00, Assembly hall
19/09:                  09.00 –13.00, Room 67
20/09:                  09.00 –13.00, Room 67, 63