понеділок, 22 червня 2020 р.

Мікроби на Землі і в Космосі



Мікроби супроводжують нас усюди і так само, як ми, адаптуються до життя в космосі.
Великі живі організми, з людьми включно, є в деякому сенсі житлом для мікроорганізмів – вірусів та бактерій. До чого б ми не торкалися – усюди залишається мікробний слід.
Боротьба з епідеміями на землі практично зводиться до захисту особи і знешкодження мікроорганізмів як таких, що витають у повітрі, так і тих – що проникли в життєзабезпечуючі системи організму. А ще важливо знищити шкідників не завдаючи шкоди мікроорганізмам корисним. І такий баланс підтримувати вдається щораз важче.
Людина сама того не усвідомлюючи (а іноді й зумисне) втручається в природні процеси і стимулює створення окремих видів патогенна з якими згодом починає в тій чи іншій мірі «успішно» боротись. Останній спалах «пандемії COVID-19» яскравий тому приклад.
Тож для початку перегляньте відеоролик про системи захисту органів дихання на прикладі маски N95 і FFP2 [MinutePhysics].


І далі поговоримо про загрозу перенесення патогенної флори за межі нашої Замлі, що може призвести до суттєвих проблем при освоєнні ближнього космосу.
І не факт, що процес не може бути зворотнім та невідомі землянам патогени в перспективі не знищать життя на нашій планеті.
То ж як не допустити зараження космічних станцій та інших планет?

Про це читайте у наступному липневому номері нашого інтернет-видання 
 

середа, 17 червня 2020 р.

Виживання чи розвиток?



«Наука життєво необхідна будь-якій цивілізованій країні»
Віце-президент Національної академії наук України
академік Анатолій Загородній
У квітні парламент ухвалив зміни до державного бюджету на поточний рік. Унаслідок секвестру не було скорочено фінансування Національної академії наук України, як планувалося раніше. Які аргументи переконали законотворців і що корисного вчені можуть запропонувати суспільству? Про це ми поспілкувалися з віце-президентом НАН України академіком Анатолієм Загороднім.
"Перший варіант законопроєкту про зміни до держбюджету на поточний рік, який було винесено на розгляд парламенту, передбачав десь наполовину більше скорочення видатків за цією програмою. Якби Верховна Рада ухвалила документ у такому вигляді, то не були б профінансовані вже відібрані за конкурсом наукові роботи. А вони стосуються і зміцнення безпеки та оборони держави, і впровадження новітніх медичних технологій, і вирощування нових високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур і не тільки. По-друге, Академія мусила б призупинити забезпечення 36 молодіжних дослідницьких груп і лабораторій. Зараз там працює майже півтори сотні найкращих молодих учених, наукова кар’єра яких щойно розпочалася. Наші установи також не змогли б проводити спільні з іноземними партнерами конкурси, які передбачають паритетне фінансування. На невизначений час відтермінувалося б оновлення науково-технічної бази досліджень, яка і без того дуже застаріла. І це не повний перелік бід, які могли нас спіткати." – відзначив Анатолій Глібович
 
Інтерв’ю Сніжани Мазуренко з Віце-президентом Національної академії наук України академіком Анатолієм Загороднім перегляньте за посиланням https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/vyzhyvannya-chy-rozvytok?fbclid=IwAR23eBrByx8MdlGCaskHVZjrS0urzHWtA-qGcjTChdy-4F0zdU2R94pd5m8
 

пʼятниця, 5 червня 2020 р.

Борис Малиновський – винахідник майбутнього



До останніх днів свого 98-річного життя ветеран обчислювальної техніки Борис Малиновський не розлучався з комп’ютером і сам відповідав на листи, що надходили на його електронну скриньку. Борис Малиновський — один із тих науковців, що найбільше доклалися до зародження і розвитку IT в Україні, обличчя її кібернетики. Зокрема, він один із першопрохідців обчислювальної техніки. З 50-х років минулого століття був конструктором першої в тодішньому Союзі напівпровідникової ЕОМ «Дніпро» та систем управління на її основі, брав участь у розробці мікро-ЕОМ «Електроніка С5», М-180, сигнальних процесорів.
Поза науковою кар’єрою Борис Малиновський прожив насичене, сповнене драматизму життя. Брав участь у Другій світовій війні, двічі отримував серйозні поранення. До того періоду часто повертався у думках упродовж усього життя. В останні роки писав мемуари про створення комп’ютерів в Україні та про своє перебування на фронті.
Редакції DOU пощастило поспілкуватися з Борисом Миколайовичем ще за життя. На жаль, 13 листопада 2019 року він помер. Тож ми зібрали інформацію зі спогадів самого Бориса Малиновського, з відкритих джерел та особистих архівів. І цей текст присвячуємо пам’яті видатного вченого.
Публікацію підготували Ярослава Тимощук,
Владислава Зацаринна.
Фото: Даніл Павлов
За матеріалами:  https://dou.ua/


середа, 3 червня 2020 р.

Вітаємо партнерів!



Цьогоріч 3-го (а щорічно в першу середу) червня під егідою Всесвітньої Асоціації Виставкової Індустрії (UFI) проводиться Всесвітній день виставок.
Поява цього свята свідчить про визнання важливості ролі виставкової індустрії в економіці сучасного світу, її величезного, а найчастіше – провідного значення для інтернаціоналізації торгівлі й розвитку регіональної та міжнародної співпраці.
Головна мета заснованого в 2016 році свята – відзначити заслуги всіх професіоналів, задіяних у підготовці, організації та просуванні виставкових заходів.
Всесвітній Виставковий День покликаний сфокусувати увагу всіх учасників світового ринку на розумінні виставок як ключового інструменту та рушійної сили розвитку економіки окремих країн і всього світу, стимулювання розвитку бізнесу та інновацій.
Виставки відкривають шлях на ринок новим компаніям і брендам, пропонують оптимальні умови для презентації продукції і сервісу, пошуку партнерів і налагодження продуктивних контактів. Виставки стимулюють виробництво та продаж, впровадження інновацій, розвиток експорту, насичення ринків новими товарами й послугами.
Виставки є найефективнішим маркетинговим інструментом, забезпечуючи для бізнесу один із найвищих показників з повернення інвестованих у заходи коштів. Окрім цього, виставки є найважливішим джерелом інформації.
Виставки – це дуже ефективна, стійка й досить велика галузь, здатна запропонувати різні можливості для розвитку інших галузей. Це цілий особливий сегмент в економіці.
Щорічний приблизний оборот світової виставкової індустрії становить понад 100 млрд. доларів США. Близько половини цієї суми йде безпосередньо на організацію заходів, а частина, що залишилася дістається суміжним галузям (транспорт і логістика, туризм і готельний бізнес, ресторани та сервіс, медіа тощо). Виставкова індустрія пропонує також широкі можливості працевлаштування для фахівців різних напрямків: від маркетингу, продажів, операційної діяльності до інженерно-конструкторських, технологічних, робочих спеціальностей, а також корисну практику для студентів.
Хотілося б, щоб розвиток галузі бізнес-подій з живим спілкуванням зайняв гідне місце серед пріоритетних завдань будь-якої держави. І професійне свято – це ще один привід звернути на це увагу урядів.
Колеги та друзі! Сердечно вітаємо всіх, хто пов'язаний з виставковою діяльністю!
Бажаємо всім яскравих та успішних проектів, нових професійних досягнень, благополуччя та здоров'я!

 
 Зі святом Вас, колеги!!