вівторок, 30 серпня 2016 р.

Каталог розробок ФМІ ім Г.В. Карпенка НАГ України - 2016

  Активне впровадження інновацій віднесено до пріоритетної складової загальної стратегії діяльності Національної академії наук України щодо підвищення конкурентоспроможності наукових розробок.
Законодавчо окреслені пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні, що спрямовані на забезпечення потреб суспільства і забезпечення експорту високотехнологічної, якісної, екологічно чистої продукції.
 Серед пріоритетних напрямів інноваційної діяльності підрозділів НАН України на період до 2020 року визначено створення нових матеріалів, технологій, засобів діагностики і контролю їх стану в тому числі у галузі матеріалознавства й механіки руйнування.
   Суть наукових потуг у галузі матеріалознавства й механіки руйнування та міцності матеріалів і конструкцій, вивченні фізико-хімічних процесів корозії та антикорозійного захисту металевих виробів, створенні методів та засобів неруйнівного контролю й діагностики властивостей матеріалів і середовищ полягає в удосконаленні сучасних і пошуку нових матеріалів з новими, можливо незвичайними властивостями та методик їх випробування і контролю стану в процесі експлуатації.
    Матеріалознавство охоплює багато аспектів розвитку науки і застосування результатів досліджень у промисловості: створення широкого класу конструкційних матеріалів; застосування металевих сплавів із нетрадиційною структурою: мікро-, квазі-, нанокристалічних та аморфних; захист металів від корозії, створення напівпровідників, монокристалів, спеціальних термоелектричних матеріалів тощо.
   Окремо стоїть проблема розроблення різноманітних технологічних прийомів та матеріалів для відновлення зношених поверхонь та їх зміцнення для виробів із різних матеріалів. а також їхнього захисту від корозії та згубного впливу навколишнього середовища.
  Інститут є також одним із перших в Україні, що почав займатися технологією нанесення на широкий спектр матеріалів оксидо-керамічних покрить, яка поєднує унікальні особливості фізичних властивостей і експлуатаційних характеристик.
  До каталогу включено анотації на окремі найактуальніші розробки провідних вчених Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, які можуть бути запропоновані до трансферу.
  У підготовці і рецензуванні матеріалів включених до каталогу суттєву допомогу надала вчений секретар інституту В.В. Корній, за що їй окрема подяка.
Михайло Заліско, завідувач науково-організаційним відділом
Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка

УДК 621.01:681.518:685.67
  
Каталог презентує новітні апробовані на вітчизняних й зарубіжних промислових об’єктах та готові до впровадження розробки Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, які можуть бути запропоновані вітчизняним та зарубіжним підприємствам машинобудівної та металообробної галузі; підприємствам, що спеціалізуються на впровадженні енергоощадних й ресурсоощадних технологій та обладнання; виконують роботи із відновлення деталей чи їх робочих поверхонь; здійснюють антикорозійний захист та неруйнівний контроль стану металоконструкцій, промислового й технологічного обладнання; виконують роботи із оцінювання стану відповідальних об’єктів довготривалої експлуатації (мости, газо- та нафтопроводи, парогони ТЕС та АЕС тощо) й надають рекомендації щодо їхньої подальшої експлуатації, виготовляють запчастини і комплектуючі (у тому чилі із використанням сучасних матеріалів та нанотехнологій), виконанують монтажниі та пусконалагоджувальні роботи.

четвер, 25 серпня 2016 р.

25 незалежних років!



      24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Акт проголошення незалежності України», який 1 грудня 1991 року підтвердив народ на Всеукраїнському референдумі. 20 лютого 1992 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про День незалежності України». У ній зазначено:
«Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: 
1. Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України.
2. Постанову Верховної Ради Української РСР «Про День проголошення незалежності України» від 16 липня 1990 року вважати такою, що втратила чинність».
Відзначили ювілейну дату й працівники Фізико-механічного інституту ім Г.В. Карпенка. Урочисті збори присвячені 25-літтю нашої Незалежності провели в Актовій залі інституту. З короткою промовою-вітанням виступив заступник директора Олег Ігорович Яськів.
Від імені дирекції та профспілок колектив привітав член-кор. НАН України Валентин Романович Скальський. Після вітальних слів учасники зборів переглянули фільм Олега Яськіва про новітню істрорію пластового руху за часи незалежної України.
Вперше День незалежності України був відзначений 16 липня 1991 року в пам'ять про те, що рік тому 16 липня 1990 року Верховна рада УРСР прийняла «Декларацію про державний суверенітет України».
Історію України прийнято відраховувати, як правило, з моменту створення Київської держави в IX столітті. Після занепаду цього державного утворення і розпаду на дрібні князівства, що його супроводжував, в XVII столітті утворюється Козацько-Гетьманська держава, яка проіснувала до кінця XVIII століття, після чого, аж до XX століття, незалежної української держави не існувало.
Після Жовтневої революції 1917 року в Україні почався підйом національного руху, що оформився в «Третій Універсал» Центральної Ради 20 листопада 1917 року і оголосив Українську Народну Республіку — УНР. В Універсалі було оголошено про свободу слова, друку, віросповідання, зборів, страйків, скасування смертної кари.
Після відмови українського уряду прийняти ультиматум більшовицької Ради Народних Комісарів, в якому вимагалося дозволити їм ввести свої війська на Україну, а також не пропускати на Дон білих офіцерів і козаків, почалася українсько-більшовицька війна. Військові успіхи більшовиків змусили керівництво УНР призвати на допомогу Німеччину.
З середини лютого 1918 року почався наступ німецьких і українських військ на територію захоплену більшовиками. До квітня того ж року вся Україна була звільнена від більшовицької окупації, однак, по факту опинилася в німецькій — Німеччина привела до влади збройним шляхом свого ставленика. За цим послідкувала громадянська війна і череда інтервенцій, які завершилися в березні 1919 року в Києві. На Всеукраїнському з'їзді Рад прийняттям конституції «незалежної Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР)».
28 грудня 1920 між УРСР і РРФСР був підписаний «Робітничо-селянський союзний договір про військове і господарське співробітництво», який закріпив залежність УРСР від РРФСР. 
Наступний шанс на незалежну українську державу представився лише в кінці 20 століття, після розпаду СРСР.
Ось така історія… Забувать не варто...

вівторок, 23 серпня 2016 р.

Cьогодні День Державного Прапора України



23 серпня 2016 року, вівторок, 8-30 ранку

У серпні 2004 року Президент підписав Указ № 987/2004 
про встановлення Дня державного прапора України, 
який святкується щорічно 23 серпня.

 На честь свята, зберігаючи традицію щорічної офіційної церемонії підняття прапора 23 серпня по всій Україні, урочисто підняли прапор сьогодні зранку у нашому Фізико-механічному інститутi ім Г.В. Карпенкa

Українська національна традиція символічного відображення світу формувалася упродовж кількох тисячоліть. Використання жовтого та блакитного кольорів (з різними відтінками) на прапорах України-Русі простежується від прийняття християнства.
Згодом ці два кольори набувають значення державних.
Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації.
У червні 1848 року на міській ратуші Львова
вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.
Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як единонаціональное на початку XX ст.
22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. 13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 - в Карпатській Україні.
У період 1917 - початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.
Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо
як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви
як символ достатку - жовтий колір.

25-та річниця Незалежності України! З святом вас, друзі!

"24 серпня відзначається велике свято – 25-та річниця Незалежності України. За час, що минув відтоді, як український народ виборов собі право самостійно вирішувати власну долю, вдалося зробити багато чого, чим ми за правом можемо тепер пишатися. Великий внесок у скарбницю загальнонаціональних надбань зробила і Національна академія наук України – провідна наукова організація держави, одним зі статутних завдань якої є посилення впливу результатів фундаментальних і прикладних досліджень на інноваційний розвиток економіки, освіти й культури нашої країни. Впродовж цієї чверті століття вчені нашої Академії зосереджували свої зусилля насамперед на здійсненні наукових досліджень і створенні розробок, що відповідають, з одного боку, сучасним тенденціям розвитку науки й техніки, а з іншого – потребам економічного, соціального та технологічного розвитку нашої держави. 
Потужний потенціал Академії, втілений у багаторічному науковому доробку її установ, є перспективним для використання в паливно-енергетичному комплексі та атомній енергетиці, видобувній галузі й раціональному природокористуванні, у медицині та сфері охорони здоров’я, агропромисловому комплексі. Чимало зусиль докладається для створення нових матеріалів, методів їх з’єднання і оброблення, наноматеріалів і нанотехнологій, інформаційних технологій і систем. Роботи вчених-суспільствознавців спрямовані на вироблення політико-правових, економічних і управлінських механізмів зміцнення конкурентоспроможності України, формування суспільства й економіки знань," – пише у своїй статті з нагоди прийдешнього Дня Незалежності України президент Національної академії наук України академік НАН України Борис Євгенович Патон. 

Більше про внесок учених Академії у становлення нашої незалежної держави дізнавайтеся за посиланням:http://www.golos.com.ua/article/274705

середу, 3 серпня 2016 р.

ХІІІ МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ З КРИСТАЛОХІМІЇ ІНТЕРМЕТАЛІЧНИХ СПОЛУК
(XIII INTERNATIONAL CONFERENCE ON CRYSTAL 

CHEMISTRY OF INTERMETALLIC COMPOUNDS)



      25-29 вересня 2016 року у Львові відбудеться ХІІІ Міжнародна конференція з кристалохімії інтерметалічних сполук, співорганізаторами якої виступають Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Західний науковий центр НАН України та МОН України і Комітет кристалографів України.
        Метою заходу є представлення й обговорення найновіших результатів наукових досліджень у галузі синтезу, кристалічної структури та властивостей інтерметалічних сполук.
      Програмою заходу передбачено виступи запрошених лекторів (орієнтовна тривалість кожної доповіді – 30 хв.), усні презентації та стендові сесії.
       Робоча мова конференції – англійська.
      Місця проведення заходу: головний корпус Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, вул. Університетська, 1) та Будинок вчених (м. Львів, вул. Листопадового Чину, 6).
        Реєстрація учасників триватиме до 31 серпня 2016 року.
      Докладна інформація про конференцію (умови участі в заході, зразки реєстраційних форм і оформлення наукових доповідей, списки запрошених лекторів, культурна програма та інше) доступна на її офіційному Інтернет-сайті – за адресою: http://chem.lnu.edu.ua/conference/imc/

XIII International Conference on Crystal Chemistry of Intermetallic Compounds will take place September 
25-29, 2016 in Lviv.
   Organizers: Ministry of Education and Science of Ukraine, Ivan Franko National University of Lviv, National Academy of Sciences of Ukraine
Western Scientific Center, Ukrainian Crystallographic Committee.
The conference will provide a forum to present and discuss new results on synthesis, crystal structure and properties of intermetallic and related compounds.
The scientific program will include invited lectures (30 min), oral presentations (15 min) and poster sessions.
   The conference language is English.
   The conference will take place in the main building of the Ivan Franko National University of Lviv (Universytetska St. 1) and the House of Scientists (Lystopadovogo Chynu St. 6).
   August 31, 2016 – deadline for registration. More information about this conference is available on its official  web-site: http://chem.lnu.edu.ua/conference/imc/

вівторок, 2 серпня 2016 р.

Лілія Гриневич: фатальне недофінансування української науки



Міністерство освіти і науки України активно розширює міжнародну співпрацю в рамках проекту Горизонт 2020 та за рахунок міжнародних угод про науково-технічне співробітництво. Про це повідомила очільниця міністерства Лілія Гриневич на прес-конференції «Звіт про роботу МОН за 100 днів», яка відбулася в Кабінеті Міністрів 22 липня.
«Кількість українських проектів програми «Горизонт 2020» за участю українських вищих навчальних закладів та науково-дослідних організацій зросла до 44, а бюджет українських учасників збільшився до 7 мільйонів 601 тисячі євро», – повідомила Лілія Гриневич.
Міністр повідомила, що на сьогодні профінансовано 50 білатеральних проектів спільно з міжнародними партнерами, зокрема, Фондом цивільних досліджень та розвитку США (CRDF), урядами Словаччини, Французької Республіки, Республіки Австрія та Індії на загальну суму 1 млн 347 тис грн.
«Наша наука потерпає від недофінансування, тому ми дуже зацікавлені в розширені міжнародної наукової співпраці та активно здійснюємо пошук донорів під актуальні та значущі проекти», – додала Ліля Гриневич.
Міністр також нагадала, що триває реформування української науково-інноваційної системи, зокрема проведено перший етап міжнародного аудиту національної дослідницької системи, який проводиться за підтримки Європейської Комісії. Результати аудиту очікуються восени 2016 року.