пʼятниця, 29 липня 2022 р.

У телебачення українські корені

Перша у світі «телепередача» відбулася 26 липня 1928 р. в Середньоазійському окрузі зв’язку в Ташкенті. Винахідники Борис Грабовський, Іван Бєлянський, технік-лаборант Костянтин Слєвіцький у присутності спеціальної комісії на чолі з професором Златоврацьким передали рухоме зображення (вулиці міста, трамваї, люди). Досліди були офіційно зафіксовані та зафотографовані. 

середа, 27 липня 2022 р.

20 років трагедії. Ми пам'ятаємо!

 

     20 років тому під час авіашоу на летовищі Скнилів сталася трагедія, що забрала життя 77 глядачів. Літак Су-27, пілотований військовослужбовцем ЗСУ, впав під час виконання фігури вищого пілотажу. Він врізався у натовп глядачів, зачепивши припарковані на летовищі літаки, після чого вибухнув. Загинуло 77 людей, зокрема 28 дітей, екіпаж врятувався. Суд визнав двох пілотів та ще трьох військових винними в невиконанні наказів, недбалості та порушенні правил польотів.
     В одну мить шоу, на якому зібрались близько 10 тисяч людей – батьків із дітьми, родин – перетворилось на чорну сторінку в історії Львова та всієї України. Постраждали понад дві сотні присутніх.

Вічна пам'ять жертвам Скнилівської трагедії!
Співчуття тим, хто втратив своїх близьких!

понеділок, 25 липня 2022 р.

Задачу століть розв’язано українкою

Нобелевська премія ніколи не вручається математикам. Такою була воля Альфреда Нобеля – шведського вченого, винахідника (у тому числі - динаміта), філантропа. Свої статки він заповів на Нобелевські премії видатним фізикам, хімікам, літераторам, представникам інших галузей.
     Чому ж до цього переліку не увійшли математики? Відповідь проста: жінка Нобеля пішла від нього саме з математиком, то ж, це свого роду помста вченого за подружню зраду.
    "У моєму випадку стріли Купідона отримали нерівноцінну заміну на артилерійські гармати" - написав пізніше Альфред Нобель.
     Але, на щастя, існує Медаль Філдса – аналог Нобелевської премії саме для математиків.
    Українка Марина В'язовська - друга жінка, що отримала престижну премію за розв'язання задачі, над якою роздумували ще Кеплер і Ньютон. Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю DW з вченою, записане після її вражаючого відкриття.
    Чому так часом виходить, що переможців Євробачення знає вся краіна, їх вітають, зустрічають з особливими почестями, організовують зустрічі по усій країні. А людину, за мізками якої полює увесь світ - ні, не чули…
        Запитання риторичне!


вівторок, 19 липня 2022 р.

Працюємо в часі війни

 

Під час війни, в умовах постійних обстрілів рідного міста й інституту співробітники Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ «ХФТІ») Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут"  продовжують працювати і здобувають результати світового рівня.

Українські вчені активно беруть участь у дослідженнях із керованого термоядерного синтезу за проєктом EUROfusion, що реалізує європейську дорожню карту до розбудови й розвитку термоядерної енергетики. Нещодавня стаття у престижному журналі «Nature Physics» (https://www.nature.com/articles/s41567-022-01626-8) є кульмінацією тривалої успішної співпраці вчених ННЦ «ХФТІ» з їхніми європейськими колегами.

У публікації «Enhanced performance in fusion plasmas through turbulence suppression by megaelectronvolt ions» описуються можливості для покращеного утримання плазми в найбільшій у світі термоядерній установці – Joint European Torus (JET) (https://ccfe.ukaea.uk/research/joint-european-torus). Внесок України у ці дослідження полягав у вивченні природи і фізичних властивостей нестабільностей, що спричиняються швидкими іонами і, були побоювання, що так само й високоенергетичними альфа-частинками. Всупереч початковим очікуванням, вплив нестабільностей не був таким згубним, і у плазмі JET було досягнуто значно вищих іонних температур. Цінність отриманих висновків полягає в їхньому практичному використанні, а саме – в ощадливішій роботі термоядерних реакторів і, зрештою, у забезпеченні дешевшої електроенергії для споживача.

Під час рецензування публікації у «Nature Physics» довелося надавати додатковий аналіз даних із JET, зроблений із власної квартири науковця у Харкові, бо територія Інституту й наукового житлового містечка також була на передньому краї – тільки передньому краї військового фронту – і зазнавала постійних обстрілів із боку російських військ.

Європейські колеги співробітників ННЦ «ХФТІ» зворушені відданістю своїй справі та витримкою вчених Академії, які продовжують працювати під час війни в Україні. Фахівці Інституту, своєю чергою, дякують колегам із EUROfusion за плідну співпрацю та спільну публікацію у топовому науковому журналі. Завдяки цьому вони відчувають увагу й підтримку європейських колег і Європейської Комісії та солідарність з Україною і дивляться вперед, на подальші дослідження (від JET до ITER (https://www.iter.org/) і DEMO), результати яких вдосконалюватимуть фізичну реалізацію енергетичної станції на термоядерному синтезі.

                                                                                      Опубліковано НАН України на facebook