понеділок, 24 травня 2021 р.

Запрошуємо на зустріч у столиці

      Одночасно виставки "Міжнародний авіасалон АВІАСВІТ-ХХ", "ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА", "EXPERT SECURITY" і "ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ / ПОЖТЕХ".

   Проведення вищеназваних виставок в одні терміни дасть певні ПЕРЕВАГИ, а саме: 

— автоматична можливість відвідати галузеві заходи відразу за кількома тематиками. Це дозволить заощадити ресурси, об'єднавши дві різні робочі поїздки в одну; 

— шанс набути нового досвіду в додаткових напрямках і значно розширити своє коло контактів;  

— професійні виставки неодмінно покажуть чітку картину, які компанії в Україні на сьогоднішній день існують і стабільно працюють, незважаючи на складнощі, викликані пандемією.

     Не пропустіть можливість відвідати одночасно декілька ключових галузевих подій країни, ознайомитися з новинками та обмінятися досвідом з провідними вітчизняними та іноземними фахівцями! 

Наше видання із презентацією наукових розробок фахівців Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України для потреб авіаційної промисловості, ракетобудування тощо бере участь у виставці.

Чекаємо на вас 15-18 червня 2021 року
за адресою: м.Київ, Броварський проспект, 15, ст. метро «Лівобережна», МВЦ

#мвц #виставка #зброя #пласт #3d #київськийтехнічнийярмарок

четвер, 20 травня 2021 р.

Святкуємо сьомий десяток!

     У 2021 році Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України (ФМІ НАН України) святкує своє 70-ти ліття.
     Інститут заснований у 1951 pоці на базі діючих тоді у Львові установ АН Української РСР і АН СРСР. Наказом по Львівському філіалу АН УРСР встановлено дату початку роботи Інституту 1 червня 1951 року. Початково назва Інституту: "Інститут машинознавства та автоматики АН УРСР". З 1964 року – Фізико-механічний інститут (ФМІ) АН УРСР. У 1980 році Інституту присвоєно ім’я його багаторічного директора (1952-1971), засновника Львівської школи з фізико-хімічної механіки конструкційних матеріалів, академіка АН УРСР Г.В. Карпенка.
     20 травня у Інституті відбулося урочисте засідання Вченої ради з нагоди святкування 70-літнього ювілею ФМІ і одночасно приурочене до Дня науки в Україні.
     Відкрив засідання директор Інституту, академік Зіновій Теодорович Назарчук. У вступному слові він заакцентував увагу на головних етапах розвитку Інституту та поставлених перед науковою спільнотою першочергових завдань для підтримки належного рівня наукових робіт і, відповідно, іміджу ФМІ на світовій арені в галузі механіки руйнування і міцності матеріалів, фізико-хімічних процесів корозії, неруйнівного контролю дефектності матеріалів та технічної діагностики конструкцій і середовищ.
     З науковою доповіддю про основні віхи у розвитку Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка як наукової установи виступив заступник директора з наукової роботи, член-кор. НАН України Мирослав Степанович Хома.
     Доповідач відзначив, що за минулі 70 років наукової діяльності Інституту його науковці підготували та опублікували понад 350 (351 на 01.05.2021 р.) монографічних праць. З них слід виділити. цикл монографій “Механіка руйнування і міцність матеріалів” (15 томів, головний редактор В.В.Панасюк) та 8-томний довідник “Технічна діагностика” (головний редактор З.Т.Назарчук) підготовку та видання якого завершено у 2018-2019 рр. Окремі томи цих праць перекладені англійською мовою та видані видавництвом “Springer”.
     Від початку своєї діяльності в Інституті забезпечено підготовку значної кількості наукових і педагогічних фахівців у галузі механіки матеріалів, матеріалознавства і технічної діагностики. Співробітники Інституту захистили понад 90 (96 на 01.01.2021 р.) докторських та понад 600 (626 на 01.01.2021 р.) кандидатських дисертацій.
    На сьогодні фахівцями Інституту одержано біля 1770 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.
     Наукові та науково-технічні розробки інституту відзначено двома Державними преміями СРСР у галузі науки і техніки, Ради Міністрів СРСР, Державними преміями України у галузі науки і техніки, іменними преміями НАНУ тощо.
     Доповнив доповідь почесний доректор ФМІ, академік Володимир Васильович Панасюк, який зокрема відзначив вагомий вклад науковців Інституту у світову науку.
     Інститут з 1992 р. є членом Європейсь­кого товариства з цілісності конструкцій (ESIS), а з 1993 р. – Міжнародного конгресу з руй­нування (ICF). Інститут входить також до Європейської коро­зій­ної федерації (EFC) і Міжнародного радіосоюзу (URSI).
     Одне із головних завдань цього Товариства – організація міжнародних конференцій “Механіка руйнування матеріалів та міцність конструкцій”. Інститут разом з УТМР є організатором 8-ої Міжнародної конференції IСF, яка відбулася в 1993 році у Києві, а у 2014 році – вже 5-ї Міжнародної конференції "Механіка руйнування матеріалів та міцність конструкцій". Кожні два роки (починаючи з 1992 р.) інститут проводить міжнародні конференції з проблем корозії та протикорозійного захисту.
     При ФМІ функціонує Українське товариство з механіки руйнування матеріалів, працює наукова рада з проблеми «Фізико-хімічна механіка матеріалів» (діє з 1965 р.) та міжвідомча науково-технічна рада з проблем корозії та протикорозійного захисту металів (діє з 1979 р.).
     На завершення урочистостей директор виголосив наказ про відзначення співробітників Інституту за великий внесок у його розвиток за минулі роки та з нагоди 70-річчя від дня заснування Інституту.
А святкування триватиме протягом усього ювілейного 2021-го року. 
Отож долучайтесь!


середа, 19 травня 2021 р.

20-го зранку – одягни вишиванку!

     Всесвітній день вишиванки щорічно традиційно відзначаємо у третій четвер травня.
    Вишиванка – яскраво відображає особливу національну традицію народу. Тож не дивно, що існує свято, присвячене їй.
     День вишиванки не є офіційним святом. 15 років тому, тобто у 2006 році, студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію "Всесвітній день вишиванки". 
     Дівчина запропонувала студентам одного дня одягнути вишиванки. На цю ініціативу відгукнулося декілька десятків студентів та викладачів факультету. Однак щороку масштаби святкувань зростали й нині День вишиванки відзначають також і за межами нашої держави. 
    Як уже склалося, цього травневого дня люди намагаються вдягати національне вбрання на роботу, на навчання або ж, наприклад, на зустріч із друзями. Окрім того, за ініціативи тих же студентів, громадських та культурних діячів можуть проводитися концерти, хода, конкурси та ярмарки. 
     На сьогоднішній час фрагменти української вишивки використовують відомі дизайнери світу. Серед них Жан-Поль Готьє, Джон Гальяно, Gucci, Valentino, Dolce & Gabbana. День вишиванки відзначають не лише в Україні. 
     Періодично до нашої країни приєднуються й інші країни. Серед них – Канада, Хорватія, Туреччина, Таїланд і навіть далека Австралія. На сьогодні цей деньвідзначають у понад 50-ти країнах по усьому світі.
   Цьогоріч цей день присвячений українській традиційній музиці та екологічним питанням, зокрема, проблемі вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком. Ювілейний 15-й Всесвітній день вишиванки цьогоріч відзначаємо 20 травня. 
ЗАВТРА ЗРАНКУ – ОДЯГНИ ВИШИВАНКУ!

четвер, 13 травня 2021 р.

День техніки для майбутнього

«Дивні часи нас очікують», –
сказав Ілон Маск презентуючи
вживлення чипа у мозок свині…

Щорічно 13 травня у світі відзначається Всесвітній день техніки для майбутнього!

   У цей день як великі компанії, так і самостійні інженери, розробники, радіоаматори тощо демонструють власні інноваційні технологічні напрацювання.
   Свято має мету – привернути увагу людства до важливості технологічного розвитку, підвищити обізнаність щодо технологій майбутнього та залучити кожного умільця, винахідника, мрійника до створення кращого світу, у якому інновації значно полегшують та покращують життя.
    Зарубіжні та вітчизняні спеціалісти власним досвідом доводять, що шлях до технологічного майбутнього вже давно не просто мрія, а наявна реальність!
  Американський бізнесмен-візіонер представив нове досягнення своєї компанії Neuralink – чип для вживлення у мозок. Як завжди у Маска, це подавалося як науковий прорив, який наближає до нас технології майбутнього.
   Йдеться, начебто, саме про те, чого людство чекало протягом останніх 50 років – зв'язок мозку з комп’ютером (а у перспективі, звісно ж, і з мозком іншої людини) за допомогою самої лише сили думки.
    Чип, як і компанія-розробник, називається Neuralink. Він має круглу форму і розмір великої монети, однак трохи товщий за неї. Його треба імплантувати прямо в череп і за допомогою 1024 електродів під’єднати до мозку. Після цього він зможе надсилати сигнали звідти на комп’ютер. У перспективі і зворотний процес – надсилання сигналів з комп’ютера у мозок. ський бізнесмен-візіонер представив нове досягнення своєї компанії Neuralink – чип для вживлення у мозок.
   Як завжди у Маска, це подавалося як науковий прорив, який наближає до нас технології На презентації показали свинку Гертруду, якій начебто імплантували Neuralink два місяці тому і тепер комп’ютер успішно зчитує сигнали з її мозку. Свинка почуває себе чудово, як і інша свинка, якій уже вийняли чип.
   За словами Маска, у компанії уже є дозвіл для випробування технології на людях, тож цього варто очікувати найближчим часом. Втім цього разу він уникав будь-якої конкретики щодо дат, цифр і майбутніх досягнень, що, взагалі-то, не дуже схоже на Маска.
   Практична цінність досягнення сьогодні полягає насамперед у створенні додаткових можливостей для важкохворих людей чи людей з фізичними обмеженнями. Так, по ідеї, такий чип міг би допомогти людям, які не можуть ходити, знову стати на ноги, а сліпим чи глухим знову побачити і почути. Адже у цих випадках йдеться найчастіше саме про ураження нервової системи, своєрідним додатком до якої має бути Neuralink.

Про досягнення сучасної науки читайте у нашому виданні
«Інноваційні технології&обладнання”.
Зустрінемось у червні на виставці «Авіасвіт – 2021»
у Міжнародному виставковому центрі (ст. метро Лівобережна)

Відкривайте майбутнє разом з нами!