пʼятниця, 28 лютого 2020 р.

Коронований порушник спокою

Вірус “із короною” – така асоціація виникла у дослідників, коли вони лише побачили вірусні часточки в мікроскоп. Саме ця морфологічна особливість вірусного капсиду дала назву цій групі вірусів, які були відкриті в шістдесятих і до недавна не привертали до себе особливої уваги суспільства.
Хто такий COVID-2019?
Новий коронавірус, COVID-2019, як і більшість усіх наших інфекційних хвороб, походить із тваринного світу. Коронавіруси постійно персистують у тваринних популяціях і можуть передаватися (і передаються) людям.
На сьогодні відомо кілька коронавірусів, що викликають респіраторні хвороби у людей. Але через порівняно незначну епідеміологічну загрозу відомі вони переважно лише вірусологам, які власне ними займаються.
Але бувають винятки. Ними стали SARS (2002-2003 Китай, ~8тис випадків, ~10% загинуло, джерело – цівети – тваринки, схожі на котів) та MERS (2012, переважно Саудівська Аравія, ~2,5 тис випадків, ~35% загинуло, джерело – верблюди).
Очевидно, COVID-2019 стане третім гучним коронавірусом, який має, на щастя, не такі страшні показники по летальності, однак вже забрав більшу кількість жертв, ніж його попередники, розкинувшись вже широко по світу. За два місяці з моменту поширення вірусу маємо більше 80 тис зареєстрованих випадків зараження, більше 2,8 тис смертей, але й також понад 33 тис одужавших.
На кінець лютого відсоток летальності оцінюється в приблизно 2%.
Треба зважати, що серед летальних випадків істотно переважають пацієнти старшого віку і ті, що мають супутні хронічні захворювання – серцево-судинні хвороби, діабет, тощо.

вівторок, 18 лютого 2020 р.

Реформа науки 1.0: недоліки дизайну чи впровадження?



Чому більшість змін залишилися на папері і чому є надія на краще.

16 січня 2016 року набув чинності Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність".
Відтоді минуло чотири роки. Життя науковців за цей час не покращилося, а їх самих стало менше. Професійна реалізація в науці в Україні є ще менш імовірною, а повноцінне використання можливостей Європейського дослідницького простору та міжнародної співпраці залишається нездійсненним.
Працювати над текстом нової редакції закону про наукову і науково-технічну діяльність почали ще 2015-го. То був час гарячих дискусій і цікавої роботи. Чотири альтернативні законопроєкти, більш як два місяці роботи в комітеті над текстом до другого читання, і нарешті закон ухвалено. Потім — пауза. Чинний на той момент президент не підписав закону у відведений час, і ми, науковці, підготували електронну петицію. Тоді ж, наприкінці 2015 року, відбулися акції молодих учених Національної академії наук України за підписання та повноцінну реалізацію закону на противагу ініціативам щодо швидкої "оптимізації" науки. Прес-конференції та широке обговорення. Петиція до президента набрала тоді понад 15 тисяч голосів. І президент закон підписав.
Після цього мала б на повну запрацювати урядова машина, принаймні у країні з налагодженою роботою державних інституцій. Природно було очікувати, що реформа науки — запропонована урядом і схвалена парламентом — стане якщо не пріоритетом Кабміну, то щонайменше впроваджуватиметься у передбачені законом терміни.
Що саме мало бути зроблено?
Фото:© Василь Артюшенко, DT.UA