понеділок, 28 листопада 2022 р.

Легкий, мобільний, витривалий ліхтарик, або тернопільська свічка. Працює безвідмовно!

 Я зібрав такий ліхтарик за запропонованою автором схемою практично наосліп, при світлі від екрана смартфона.

Аварійне освітлення без генератора, акумулятора і сонячних батарей пацює безвідмовно. Рекомендую!

Це простий і надійний пристрій, який складається з двох пальчикових батарейок (елементів живлення типу АА або ААА) і світлодіода на 3 В. Дешевий і простий в користуванні, який просвітить рік і більше, можна сказати – вічна свічка або найпростіший ліхтар. 

Автору велике спастибі!

пʼятниця, 18 листопада 2022 р.

XVI МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ "Проблеми корозії та протикорозійного захисту матеріалів" («КОРОЗІЯ-2022») завершила роботу

 

У Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України завершила роботу XVI МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ "Проблеми корозії та протикорозійного захисту матеріалів" («КОРОЗІЯ-2022»).

Протягом 3 днів (15-17 листопада) було заслухано понад 50 усних та низку пленарних доповідей відомих учених-корозіоністів, серед яких представники з України, Німеччини, США, Польщі, Великобританії тощо.

Доповіді охопили як фундаментальні аспекти корозії та корозійно-механічного руйнування матеріалів, так і сучасні розробки нових корозійнотривких матеріалів, покриттів та інгібіторів корозії для захисту промислового обладнання.

Оргкомітет вдячний учасникам та гостям конференціїі і сподівається на зустріч через два роки у мирній та незалежній Україні, де наука буде займати достойне місце серед інших галузей, зміниться підхід до розуміння її ролі у розвитку держави і  визнання вирішальної ролі науки, технологій та інновацій у розбудові нової країни та необхідність їх пріоритетної державної підтримки.

вівторок, 15 листопада 2022 р.

XVI МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ "Проблеми корозії та протикорозійного захисту матеріалів" розпочала роботу

 
Сьогодні (15 листопада 2022 р.) у Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України розпочала роброту XVI МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ "Проблеми корозії та протикорозійного захисту матеріалів" («КОРОЗІЯ-2022»).

     З вітальним словом до учасників Конференції звернувся директор Фізико-механічного інституту, академік НАН України Зіновій Назарчук.  В програмі конференції представлені доповіді понад 100 науковців з 17 країн світу, серед яких Україна, Німеччина, США, Польща, Італія, Португалія, Бельгія, Великобританія, Чехія та ін. На конференції планується заслухати майже 50 усних доповідей та низку пленарних доповідей відомих учених-корозіоністів.

     Доповіді згруповано за науковими напрямами, які охоплюють як фундаментальні аспекти корозії та корозійно-механічного руйнування матеріалів, так і сучасні розробки нових корозійнотривких матеріалів, покриттів та інгібіторів корозії для захисту промислового обладнання.  
     З програмою конференції можна ознайомитися сайті https://www.ipm.lviv.ua/corrosion2022/Program_Corrosion2022.pdf 
Посилання на онлайн-трансляції на платформі ZOOM засідань конференції «Корозія-2022»: https://us06web.zoom.us/j/87129130102?pwd=QVZiS1RaanV3YmxRTUY0L1VwVjRhZz09
    Topic: ХVI International Conference Problems of Corrosion and Corrosion Protection of Materials “CORROSION-2022”
Time: Nov 15, 2022 09:30 AM Kyiv
         Nov 16, 2022 09:30 AM Kyiv
         Nov 17, 2022 09:30 AM Kyiv
Join Zoom Meeting https://us06web.zoom.us/j/87129130102?pwd=QVZiS1RaanV3YmxRTUY0L1VwVjRhZz09
Meeting ID: 871 2913 0102
Passcode: 052059
     Посилання дійсне протягом трьох днів на всі засідання конференції. Час проведення конференції запланований за місцевим часовим поясом (Київ): UTC +2:00 години (Східноєвропейський час). 
Бажаємо організаторам і учасникам вдалої і плідної роботи!

Контакти Організаційного комітету:
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України
(м. Львів, вул. Наукова, 5),
(032) 263-80-96, (032) 229-63-85
E-mail: corrosion2022.lviv@gmail.com 

четвер, 3 листопада 2022 р.

Чорні дні розстріляного відродження

3-4 листопада чорні дні в історії української культури, про які нині згадують десь на маргінесі. А даремно, бо теперішня війна є продовженням тієї самої війни на знищення українців москвою.

    Розстріл Соловецького етапу (Соловецький лагєрь особоого назначєнія, СЛОН.) у період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року. Серед 1111 жертв якого були чільні представники української інтелігенції та культурної еліти. Це театральний режисер-новатор, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, філософ і письменник Валер’ян Підмогильний, поети, письменники і перекладачі Микола Зеров, Павло Филипович, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, колишній міністр освіти УНР Антон Крушельницький та його сини Остап і Богдан, історик академік, професори Володимир Чехівський, Олексій Вангенгейм і Сергій Грушевський, академіки Степан Рудницький і Матвій Яворський, науковці Микола Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, Микола Трохименко і багато інших.

Прочитайте чудове видання «Україна. Наука і культура», випуск 28, 1994 рік. Є тут стаття Лесі Матвеєвої, Елли Циганкової і Олександра Янковського «Трагічні сторінки. (З історії Академії наук України)». Прочитайте і вам відкриються воістину величні постаті видатних вчених, перших академіків УАН, справжніх фахівців, дослідників в усіх галузях науки, з якими жорстоко розправилася система, «віддячивши» Соловками, засланнями, репресіями. А в матеріалах Всеукраїнської конференції сумної пам’яті великого терору 1937 року «Злочин без кари», Київ, 1998 рік читаємо: «Рівно шістдесят років тому, 3 і 4 листопада 1937 року, більшовики розстріляли в урочищі Сандормох на околиці Медвежогорська, що в Карелії, закопали 515 доставлених із Соловецької тюрми політв’язнів, з них — 189 синів і дочок України. Серед розстріляних були академіки, професори, відомі українські письменники…»

Так, 3 листопада — це чорний день розстріляного відродження України*. Розправа над членами Спілки Визволення України була спрямована на фізичну ліквідацію проводу української творчої інтелігенції. А скільки було таких пекельних днів? Чимало... Знищувалась наша інтелектуальна еліта. І продовжує знищуватись понині! 

Про, одного з когорти знищених,– академіка ВУАН з 1929 року Степана Рудницького читайле у наступному номері нашого видання. 

  *Поняття «Розстріляне Відродження» виникло через два десятиліття після трагічних подій. Першим сформулював його польський публіцист і громадський діяч, який виступав за польсько-українське співробітництво, Єжи Гедройц. У 1958 році він в своєму листі до українського літературознавця Юрія Лавріненка, який працював на замовлення Гедройца над антологією української літератури 1917-33 рр., запропонував назвати роботу саме так.