четвер, 28 грудня 2017 р.

2017 – підбиваємо підсумки



НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ 2017 РОКУ
ЯКІ ЗМІНЯТЬ НАШЕ ЖИТТЯ НАЗАВЖДИ


 2017 рік став роком ламання сучасних стереотипів. Шеф-редактор «Ранку у
Великому місті» Костянтин Ігнатчук розповів про 3 події, які змінять наше майбутнє.
Перша. Якщо великі вчені, такі як Коперник, Бруно чи Галілей змінили уявлення людей про космос, а Едвін Габбл розсунув його межі, то Ілон Маск та його компанія Space X наблизили до нас цей космос буквально на відстань витягнутої руки. Заслуга Маска в тому, що його інженери змогли створити ракету, яка здатна повертатися на землю, і її можна використовувати знову. Власне, що Маск і доводив увесь 2017 рік.
Друга. А от китайські вчені зробити крок до здійснення іншої мрії підкорювачів космосу і не тільки. Це миттєвий зв’язок. Проблема в тому, що радіохвилі рухаються хоч і дуже швидко (300 тисяч км/с), але на великих відстанях виникають значні затримки між
відправкою і отриманням сигналу. Наприклад, радіопередача з першого штучного супутника, що залишив межі Сонячної системи «Вояджер-1» йде майже 20 годин.
І от китайці у 2017 році запустили експериментальний супутник квантового зв’язку. Він працює на основі так званої «квантової заплутаності». Якщо дуже спрощено, то це ефект, коли дві елементарні частки синхронізуються, і зміни властивостей одної призводить до миттєвої зміни властивостей іншої. Звісно, поки про повноцінний миттєвій зв’язок не йдеться.
Третя. Наступний винахід розширює рамки реальності у буквальному сенсі цього слова. Компанія Google оголосила, що відновлює розробку своїх розумних окулярів Google Glass. Уперше ці окуляри розробили у 2012 році. А з 2014-го їх можна було навіть купити. Проте гаджет зняли з виробництва. Світ виявився просто не готовий до цієї новації. Але вже зараз більшість абонентів мобільного зв’язку користуються смартфонами і планшетами. І роблять це буквально скрізь: вдома, на роботі, в
транспорті і на вулиці. При цьому наші руки зайняті, власне, самим смартфоном, а погляд опущений вниз. Так от, розумні окуляри від Google та інші подібні розробки використовують технологію доповненої реальності. Додаткова інформація проектується вам просто на скло окулярів, не заважаючи при цьому бачити все навкруги. А функціоналом керуєте за допомогою погляду чи голосу. До речі, розробкою технології доповненої реальності досить успішно займаються і в Україні.

вівторок, 12 грудня 2017 р.

Уцінювання оціненого



Роз’яснення щодо легітимності застосування
Методики оцінювання наукових установ НАН України
 
До Президії НАН України надійшли запити окремих відділень НАН України з проханням надати роз’яснення щодо відповідності Методики оцінювання діяльності наукових установ НАН України, затвердженої постановою Президії НАН України від 15.03.2017 № 75, діючій нормативно-правовій базі України, зокрема нещодавно прийнятому Порядку проведення державної атестації наукових установ (постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 № 540), та щодо легітимності результатів оцінювання діяльності наукових установ Академії за зазначеною Методикою. У зв’язку з цим НАН України повідомляє таке.
Запроваджене з 2016 року оцінювання наукових установ НАН України за новою методикою жодним чином не стосується їх державної атестації. Воно здійснюється відповідно до Концепції розвитку Національної академії наук України на 2014-2023 роки з метою отримання об’єктивної оцінки ефективності діяльності наукових установ, визначення перспектив їх подальшого розвитку та прийняття обґрунтованих рішень щодо розподілу базового бюджетного фінансування, адресної підтримки пріоритетних напрямів досліджень, оптимізації внутрішньої структури та мережі наукових установ.
Слід зазначити, що проведення протягом 3-4-х років оцінювання за новою методикою всіх наукових установ НАН України рекомендовано міжнародним аудитом системи досліджень та інновацій України, що відбувся в 2016 році за підтримки програми «Горизонт 2020», та передбачено постановою Президії НАН України від 08.02.2017 №28, а результати такого оцінювання, отримані в ході реалізації постанови Президії НАН України від 15.03.2017 №75, є та будуть цілком легітимними, оскільки спрямовані на вирішення питань, які згідно з чинним законодавством України знаходяться у виключній компетенції НАН України.
Остання державна атестація наукових установ була проведена НАН України в 2015 році. Відповідно до чинного на той час положення про державну атестацію її результати було затверджено Президією НАН України та надіслано до Міністерства освіти і науки України, а наступна державна атестація мала б відбутися у 2020 році.
Відповідно до нового Порядку проведення державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №540, загальне керівництво цією атестацією та її організаційно-методичне забезпечення здійснюватиме Міністерство освіти і науки України. Водночас, у п.2 розділу «Загальні положення» Методики оцінювання наукових установ НАН України, затвердженої постановою Президії НАН України від 15.03.2017 №75, зазначено, що методика призначена для проведення державної атестації науково-дослідних інститутів та прирівняних до них наукових установ НАН України. Питання щодо внесення змін до цього пункту Методики буде доцільним вирішити, за необхідності, після розроблення та затвердження Міністерством освіти і науки України методики оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукових установ під час проведення державної атестації.

понеділок, 4 грудня 2017 р.

"Китай – Україна! — спільні наукові проекти



     Стажування молодих вчених та інвестиції в українські технологічні парки – Китай запропонував Україні спільні наукові проекти. Молоді вчені з України зможуть долучитися до китайської програми підтримки талановитих молодих науковців (TYSP). Таку пропозицію для розширення українсько-китайського науково-технічного співробітництва озвучив заступник Міністра науки і технології КНР Лі Мен під час зустрічі з заступником Міністра освіти і науки України Максимом Стріхою.
     Лі Мен пояснив, що TYSP – програма міжнародної мобільності китайського уряду. Вона спрямована на підготовку майбутніх провідних науковців, не лише з КНР, а й з інших країн. Програма розрахована на 6/12 місяців, передбачає фінансову підтримку і пропонує можливості для дослідницької роботи спільно з китайськими колегами.
Максим Стріха відзначив, що пропозиція щодо участі в програмі TYSP є дуже цікавою для України, однак таке співробітництво не має бути одностороннім. Україна також зможе запропонувати китайським молодим вченим програми для стажування в наших вишах та наукових установах.
    Нагадуємо, що 21-24 листопада в Києві проходив II Міжнародний форум «INNOVATION MARKET», де українські та іноземні виші, підприємства та організації демонстрували розроблені інновації. На понад 2тис. м2 була представлена експозиція китайських науковців – там можна було побачити останні досягнення у сфері інформаційних технологій, енергетики, транспорту, нових матеріалів. У виставці взяли участь близько 60 компаній та наукових установ Китаю.
     «Спільна українсько-китайська виставка технологій та інновацій заслуговує на високу оцінку. Вона засвідчує потребу в подальшому поглибленні науково-технічного співробітництва між нашими країнами. І одним із ключових його напрямів має стати науковий обмін та проведення спільних наукових заходів з залученням насамперед молодих вчених», – підкреслив заступник Міністра науки і технології КНР.
     Пан Лі Мен розповів, що зараз Китай витрачає 2,11% свого ВВП на дослідження та наукову сферу. До 2025р. КНР планує стати найінноваційнішою країною світу і нині робить акцент на розробки у таких сферах як інфраструктура, інформаційні системи, квантові зв’язки.
     Раніше Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич повідомляла, що Україна в 2016 році дала на науку 0,48% ВВП, з яких державні кошти склали 0,16% – це історичний мінімум. 2017-го фінансування зросло до 4,8млрд гривень, а на 2018 рік із загального фонду планується виділити майже 6млрд грн, але цього все рівно замало – лише 0,28 відсотки ВВП.
Ще однією можливістю для поглиблення наукової співпраці китайська сторона вбачає в інвестиціях високотехнологічних компаній КНР в розвиток українських технологічних парків, інкубаторів, акселераторів тощо. Паралельно планується створювати спільні технологічні парки, лабораторії, наукові центри.
      Пан Лі Мен також запевнив, що зі свого боку вони готові продовжувати співпрацю за вже розпочатими Україною та КНР 10-ма двосторонніми проектами, фінансування яких було затверджено під час другого засідання спільної Підкомісії з питань науково-технічного співробітництва.
      Водночас українська сторона запропонувала КНР також створити спільний проект в галузі астрономії, дослідження метеоритів і космічного сміття за участі китайських та українських антарктичних станцій. Таку можливість уряди обох країн розглянуть найближчим часом.