четвер, 28 грудня 2017 р.

2017 – підбиваємо підсумки



НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ 2017 РОКУ
ЯКІ ЗМІНЯТЬ НАШЕ ЖИТТЯ НАЗАВЖДИ


 2017 рік став роком ламання сучасних стереотипів. Шеф-редактор «Ранку у
Великому місті» Костянтин Ігнатчук розповів про 3 події, які змінять наше майбутнє.
Перша. Якщо великі вчені, такі як Коперник, Бруно чи Галілей змінили уявлення людей про космос, а Едвін Габбл розсунув його межі, то Ілон Маск та його компанія Space X наблизили до нас цей космос буквально на відстань витягнутої руки. Заслуга Маска в тому, що його інженери змогли створити ракету, яка здатна повертатися на землю, і її можна використовувати знову. Власне, що Маск і доводив увесь 2017 рік.
Друга. А от китайські вчені зробити крок до здійснення іншої мрії підкорювачів космосу і не тільки. Це миттєвий зв’язок. Проблема в тому, що радіохвилі рухаються хоч і дуже швидко (300 тисяч км/с), але на великих відстанях виникають значні затримки між
відправкою і отриманням сигналу. Наприклад, радіопередача з першого штучного супутника, що залишив межі Сонячної системи «Вояджер-1» йде майже 20 годин.
І от китайці у 2017 році запустили експериментальний супутник квантового зв’язку. Він працює на основі так званої «квантової заплутаності». Якщо дуже спрощено, то це ефект, коли дві елементарні частки синхронізуються, і зміни властивостей одної призводить до миттєвої зміни властивостей іншої. Звісно, поки про повноцінний миттєвій зв’язок не йдеться.
Третя. Наступний винахід розширює рамки реальності у буквальному сенсі цього слова. Компанія Google оголосила, що відновлює розробку своїх розумних окулярів Google Glass. Уперше ці окуляри розробили у 2012 році. А з 2014-го їх можна було навіть купити. Проте гаджет зняли з виробництва. Світ виявився просто не готовий до цієї новації. Але вже зараз більшість абонентів мобільного зв’язку користуються смартфонами і планшетами. І роблять це буквально скрізь: вдома, на роботі, в
транспорті і на вулиці. При цьому наші руки зайняті, власне, самим смартфоном, а погляд опущений вниз. Так от, розумні окуляри від Google та інші подібні розробки використовують технологію доповненої реальності. Додаткова інформація проектується вам просто на скло окулярів, не заважаючи при цьому бачити все навкруги. А функціоналом керуєте за допомогою погляду чи голосу. До речі, розробкою технології доповненої реальності досить успішно займаються і в Україні.

вівторок, 26 грудня 2017 р.

Усіх з Новим роком та Різдвом Христовим!



То коли ж нам святкувати Різдво з Новим роком,
Рік Новий ступає в хату, Різдво другим кроком,
Може стане колись першим – бо так скажуть люди,
В Бога свято є єдине – так було, так буде…
 
Україна – країна унікальна: окрім нас Різдво  два рази на рік святкують іще тільки 4 країни: Білорусь, Еритрея, Ліван та Молдова. Дискусії на тему, яке Різдво правильне, а яке – ні, передбачувано триватимуть ще багато років.
Вперше за багато років (але не вперше в історії) Україна офіційно святкуватиме 25 грудня – бо Різдво. Дехто з моїх друзів побачив у цьому підступ: оце Різдво – неправильне, бо "на польське Різдво і снігу нема, і вам, східнякам, байдуже, а в нас – традиції"!
          В музеї Соана в Лондоні демонструють ось таку цікаву картину. В основі її сюжету – нібито справжній мітинг протесту. Дехто доводить, що ця історія – міф, міська легенда.
Вільям Хогарт, "Передвиборчий бенкет". Вігі відбили кілька трофеїв. Серед них - транспарант із написом "Give us our Eleven Days" - "Віддайте нам наші Одинадцять днів!" За вікном видно, що мітинг триває.
 Той мітинг нібито відбувся у графстві Оксфордшир  у 1754 році під гаслами "Поверніть нам наші Одинадцять днів!"
 Англійці протестували проти реформ. І я готовий їх зрозуміти: а хто любить зміни?!
Хоча Вігі хотіли запровадити більш точний календар. Консервативні Торі – обурювалися. А точніше – опиралися введенню на Британських островах Григоріанського календарю.
У свідомості аборигенів щось там зламалося. Мабуть це була логіка. Бо формальне перенесення календарних дат на 11 діб (після 2 вересня 1752 року наступило не 3, а 14!) сприймалося як таке, що барижна влада забрала у них 11 днів з життя! Буквально: з їхнього життя відлічили 11 діб!

Ви б погодилися померти на 11 днів раніше? Осі і вони – теж не хотіли.    
Правдивий спадкоємець латинської цивілізації Алоізій Ліліо не передбачив таких бурхливих реакцій неосвічених варварів Туманного Альбіону.
Так само він не передбачив, що його календарну реформу деякі українці будуть саботувати навіть у ХХІ столітті. Він просто хотів привести календар в порядок, бо той геть відбився від рук!
Юліанський календар мав похибку у одну добу. Похибка накопичувалася за 128 років. І це треба пояснити.
Спробуйте без Гугла відповісти на питання: скільки триває рік? Хтось скаже, що 365 днів. Хтось згадає, що іноді 366 днів. Тобто однозначної відповіді – нема. Тим більше що обидві ці відповіді – неправильні.
Астрономічний рік (а нам зараз ідеться саме про астрономічний, а не календарний рік) триває 364 доби, 5 годин, 48 хвилин та 46 секунд.
Тобто кожні 4 роки з цих годин Юліанський календар накопичує іще одну "зайву" добу. І календар починає хибувати. Тобто свята (більшість з яких в усі часи були прив’язані до астрономічних явищ – зміни фаз Сонця та Місяця) відхилялися від своїх природних термінів. 
Коли Гай Юлій Цезар запроваджував свій календар – видавалося, що цією похибкою
можна зневажати.
Але через 45 років у Віфліємі народивсяся Ісус.
Потім він помер на хресті, воскрес, а протягом наступних тисячі років християнська релігія завоювала прихильність більшості європейців. І раптом похибка Юліанського календарю з незручності перетворилася на проблему.
Щоправда, проблема була пов’язана не так із Різдвом, як із Воскресінням.
За канонами Пасха – свято весняне. А через похибку Юліанського календарю кожні 128 років додавалася нова доба, і дати "сповзали" на день пізніше. Тобто весняне свято Великодня в один чудовий день могло стати святом літнім. Небо впаде на землю!
Якщо почекати ще кілька тисяч років – то і Різдво стане літнім святом. Бо кожна скільки-небудь спостережлива людина може зауважити у якому напрямку "зсувається" Різдво, якщо колись воно було 24 грудня, а стало – 7 січня.
Правильно – Різдво поступово повзе у бік літа!
Це є хорошою новиною тільки для православних австралійців: у них нарешті з’явиться шанс відсвяткувати Різдво взимку, а не в розпал спеки.
Отже, від часів Нікейського собору (325 р.)до часів Алоізія Ліліо та Папи Григорія ХІІІ весняне рівнодення "сповзло" на 10 діб – з 21 на 11 березня. І це загрожувало поставити з ніг на голову усі християнські канони!
Треба було терміново повернути весняне рівнодення – початок астрономічної весни на 21 березня.   
Як розрахувати, коли буде наступна Пасха?
Дуже просто: досить пам’ятати, що  Великдень – святкують у першу неділю після першого весняної повні. Якщо повний місяць з’являвся між 11 та 21 березня, то згідно церковних правил у ХVI столітті він не вважався весняним. І Великдень святкували тільки через 30 діб після наступної повні.  
Весняне свято поступово "пересувалося" в бік літа. Треба було щось зробити із календарем.
Алоізій Ліліо запропонував календар змінити.
Насамперед треба було "викреслити" 10 зайвих днів з календарю. Ось тут і знадобилася універсальна влада Папи Римського. Тільки його влада діяла понад кордонами королівств і імперій.
 Згідно із буллою Папи Григорія ХІІІ після 5 жовтня 1585 року наступало відразу 15 жовтня.
Англійці, як я вже казав, були цією новацією обурені попри те, що ця новація дійшла до них на 170 років пізніше.
Але Лілліо цього здалося замало. І він запропонував піти ще далі – забрати з календарю іще три доби кожні 400 років.
За Юліанським календарем високосними вважалися роки, дві останні цифри якого ділилися на 4 без залишку, а також усі роки, номери яких закінчувалися нулями.
Ліліо запропонував, щоб високосними вважалися тільки ті роки з дома нулями, у яких і число з перших двох чисел ділиться на 4 без залишку.
Зверніть увагу: 1600 рік був високосним, а 1700, 1800, 1900 – ні. А ось 2000 – знову був високосним. Пам’ятаєте?
Можна іронізувати – але в цьому один із ключових принципів західної цивілізації: намагатися будувати свій світ на правилах і принципах, а не від випадку до випадку. Римська церква запропонувала змінити принципи календарю, запропонувала універсальне рішення, яке буде діяти і після смерті цього Папи, і ще століття по тому. Яка іще інституція мислить категоріями вічності?!
Алоізій Ліліо передає Григорію ХІІІ проект реформи календаря
Отже, Великдень тріумфально повернули на звичне місце у календарю, а сам календар перестав хибувати.
Потім була відкарбована пам’ятна медаль. На одній стороні медалі – Папа. А на другій – вівця. Вірніше Агнець. Вірніше – зодіакальний Овен. Та дракон, який вхопив себе зубами за хвіст. І напис: Рік виправлення 1582. Що означає весь цей ребус?
Це був час, у який поезії символів приділяли значно більше уваги, ніж у наш прісний раціональний час. Агнець – символізував Христову пожертву і воскресіння. Але водночас це був і символ зодіакального знаку Овна, дія якого починається 21 березня – у день весняного рівнодення! Вся ця композиція нагадувала про Пасху, зв'язок якої із весняним рівноденням 21 березня був відновлений на віки вічні. Бо саме символом вічності є той дракон, що скрутився кільцем навколо голови Овна. 
Григоріанський календар сподобався не всім. Протестанти вважали, що "ліпше розійтися із Сонцем, ніж зійтися з Папою".Англійці, як ми пам’ятаємо, теж 170 років упиралися проти його запровадження.Але найбільш впертими виявилися православні. Українці та росіяни перейшли на Григоріанський календар лише у 1918 році. Росіяни – у січні, а українці – у лютому. Українська Центральна Рада  прийняла 12 лютого 1918 року "Закон про заведення на Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середнє-европейський час". ("Вістник Ради народніх міністрів Української Народньої Республіки" - 1918. - № 14. - С4.). Згідно із цим законом після 15 лютого наступало 1 березня 1918 року. Того ж самого дня Україна перейшла на європейський час і опинилася у одному часовому поясі із Берліном і Віднем.
Цікаво, що в комуністичній РСФСР, а потім – в СРСР Різдво було офіційним вихідним днем. І цей день відзначали не 7 січня, а 25 грудня.
По суті, традиція офіційного свята, державного вихідного дня є доволі молодою. Офіційно Різдво 7 січня почали відзначати після розпаду СРСР. Офіційним вихідним днем 7 січня вперше стає тільки у 1990-х роках. На початку ХХ століття його офіційно відзначали 25 грудня. І на дореволюційних календарях, і на післяреволюційних – Різдво позначене у один і той самий день: 25 грудня.
Звідки взялася традиція відзначати Різдво саме у цей день? Не існує достовірних даних, коли народився Ісус. Невідомо не тільки місяць і день – навіть про пору року нема жодних відомостей. Традиційно вважається, що він народився у "найдовшу ніч". Традиція святкувати день, коли світло перемагає темряву була поширеною серед багатьох народів.
Дні зимового сонцестояння – це іще і час, коли у Давньому Римі відзначали свято Сатурналії. Вочевидь на якомусь етапі старі язичницькі традиції почали набувати нового значення. Лишилося тільки легалізувати практику. Рішення про святкування Різдва Христового у день 25 грудня було прийнято на  Ефеському  (Третьому Всесвітньому) церковному соборі у 431 році.

Отже з  Різдвом Вас друзі й з Новим 2018 роком!
І нехай Вам щастить!   

За матеріалами http://www.istpravda.com.ua

вівторок, 12 грудня 2017 р.

Уцінювання оціненого



Роз’яснення щодо легітимності застосування
Методики оцінювання наукових установ НАН України
 
До Президії НАН України надійшли запити окремих відділень НАН України з проханням надати роз’яснення щодо відповідності Методики оцінювання діяльності наукових установ НАН України, затвердженої постановою Президії НАН України від 15.03.2017 № 75, діючій нормативно-правовій базі України, зокрема нещодавно прийнятому Порядку проведення державної атестації наукових установ (постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 № 540), та щодо легітимності результатів оцінювання діяльності наукових установ Академії за зазначеною Методикою. У зв’язку з цим НАН України повідомляє таке.
Запроваджене з 2016 року оцінювання наукових установ НАН України за новою методикою жодним чином не стосується їх державної атестації. Воно здійснюється відповідно до Концепції розвитку Національної академії наук України на 2014-2023 роки з метою отримання об’єктивної оцінки ефективності діяльності наукових установ, визначення перспектив їх подальшого розвитку та прийняття обґрунтованих рішень щодо розподілу базового бюджетного фінансування, адресної підтримки пріоритетних напрямів досліджень, оптимізації внутрішньої структури та мережі наукових установ.
Слід зазначити, що проведення протягом 3-4-х років оцінювання за новою методикою всіх наукових установ НАН України рекомендовано міжнародним аудитом системи досліджень та інновацій України, що відбувся в 2016 році за підтримки програми «Горизонт 2020», та передбачено постановою Президії НАН України від 08.02.2017 №28, а результати такого оцінювання, отримані в ході реалізації постанови Президії НАН України від 15.03.2017 №75, є та будуть цілком легітимними, оскільки спрямовані на вирішення питань, які згідно з чинним законодавством України знаходяться у виключній компетенції НАН України.
Остання державна атестація наукових установ була проведена НАН України в 2015 році. Відповідно до чинного на той час положення про державну атестацію її результати було затверджено Президією НАН України та надіслано до Міністерства освіти і науки України, а наступна державна атестація мала б відбутися у 2020 році.
Відповідно до нового Порядку проведення державної атестації наукових установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2017 №540, загальне керівництво цією атестацією та її організаційно-методичне забезпечення здійснюватиме Міністерство освіти і науки України. Водночас, у п.2 розділу «Загальні положення» Методики оцінювання наукових установ НАН України, затвердженої постановою Президії НАН України від 15.03.2017 №75, зазначено, що методика призначена для проведення державної атестації науково-дослідних інститутів та прирівняних до них наукових установ НАН України. Питання щодо внесення змін до цього пункту Методики буде доцільним вирішити, за необхідності, після розроблення та затвердження Міністерством освіти і науки України методики оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукових установ під час проведення державної атестації.

понеділок, 4 грудня 2017 р.

"Китай – Україна! — спільні наукові проекти



     Стажування молодих вчених та інвестиції в українські технологічні парки – Китай запропонував Україні спільні наукові проекти. Молоді вчені з України зможуть долучитися до китайської програми підтримки талановитих молодих науковців (TYSP). Таку пропозицію для розширення українсько-китайського науково-технічного співробітництва озвучив заступник Міністра науки і технології КНР Лі Мен під час зустрічі з заступником Міністра освіти і науки України Максимом Стріхою.
     Лі Мен пояснив, що TYSP – програма міжнародної мобільності китайського уряду. Вона спрямована на підготовку майбутніх провідних науковців, не лише з КНР, а й з інших країн. Програма розрахована на 6/12 місяців, передбачає фінансову підтримку і пропонує можливості для дослідницької роботи спільно з китайськими колегами.
Максим Стріха відзначив, що пропозиція щодо участі в програмі TYSP є дуже цікавою для України, однак таке співробітництво не має бути одностороннім. Україна також зможе запропонувати китайським молодим вченим програми для стажування в наших вишах та наукових установах.
    Нагадуємо, що 21-24 листопада в Києві проходив II Міжнародний форум «INNOVATION MARKET», де українські та іноземні виші, підприємства та організації демонстрували розроблені інновації. На понад 2тис. м2 була представлена експозиція китайських науковців – там можна було побачити останні досягнення у сфері інформаційних технологій, енергетики, транспорту, нових матеріалів. У виставці взяли участь близько 60 компаній та наукових установ Китаю.
     «Спільна українсько-китайська виставка технологій та інновацій заслуговує на високу оцінку. Вона засвідчує потребу в подальшому поглибленні науково-технічного співробітництва між нашими країнами. І одним із ключових його напрямів має стати науковий обмін та проведення спільних наукових заходів з залученням насамперед молодих вчених», – підкреслив заступник Міністра науки і технології КНР.
     Пан Лі Мен розповів, що зараз Китай витрачає 2,11% свого ВВП на дослідження та наукову сферу. До 2025р. КНР планує стати найінноваційнішою країною світу і нині робить акцент на розробки у таких сферах як інфраструктура, інформаційні системи, квантові зв’язки.
     Раніше Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич повідомляла, що Україна в 2016 році дала на науку 0,48% ВВП, з яких державні кошти склали 0,16% – це історичний мінімум. 2017-го фінансування зросло до 4,8млрд гривень, а на 2018 рік із загального фонду планується виділити майже 6млрд грн, але цього все рівно замало – лише 0,28 відсотки ВВП.
Ще однією можливістю для поглиблення наукової співпраці китайська сторона вбачає в інвестиціях високотехнологічних компаній КНР в розвиток українських технологічних парків, інкубаторів, акселераторів тощо. Паралельно планується створювати спільні технологічні парки, лабораторії, наукові центри.
      Пан Лі Мен також запевнив, що зі свого боку вони готові продовжувати співпрацю за вже розпочатими Україною та КНР 10-ма двосторонніми проектами, фінансування яких було затверджено під час другого засідання спільної Підкомісії з питань науково-технічного співробітництва.
      Водночас українська сторона запропонувала КНР також створити спільний проект в галузі астрономії, дослідження метеоритів і космічного сміття за участі китайських та українських антарктичних станцій. Таку можливість уряди обох країн розглянуть найближчим часом.