вівторок, 16 лютого 2021 р.

Інтегруємо науку до європейського дослідницького простору

 МОН затвердив «Дорожню карту» інтеграції до європейського дослідницького простору. Базова інформація і
текст наказу із затвердженою Дорожньої картою є на сайті Міносвіти за посиланням https://mon.gov.ua/ua/news/mon-predstavlyaye-dorozhnyu-kartu-integraciyi-do-yevropejskogo-doslidnickogo-prostoru.

Мета впровадження цього заходу– інтеграція до наукових та інноваційних програм та ініціатив ЄС та використання  інструментів взаємодії з країнами-учасницями ЄДП.

В документі представлено комплекс завдань, головним з яких є укладення угоди про Асоціацію до програми Горизонт Європа, а також ширше використання всіх інших інструментів співпраці з країнами ЄС у програмах ЄС (COST, EIT  та інші).

У планах МОН на 2021 рік передбачено розвиток дослідницький інфраструктур  та їх ширша інтеграція із європейськими дослідницькими інфраструктурами.

Також планується підтримати розвиток мобільності науковців, запровадження підходів відкритих інновацій, розвиток інноваційної інфраструктури. 

Зверніть увагу на окремі пункти цієї Дорожньої карти, які де факто мають стати основою продовження ходу реформ у науково-інноваційній сфері України та її інтеграції у європейський дослідницький простір.

Ознайомитись із європейськими матеріалами щодо European Research Area можна за посиланням https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation/strategy/era_en

Пріоритети української дорожньої карти відповідають європейським пріоритетам, радимо звернути увагу на низку напрямків дій, які також включені МОН України у план діяльності на 2021 рік, але для реалізації значної кількості завдань потрібно отримати підтримку ВРУ та КМУ, а також залучити ширше коло активних організацій, в т.ч. і представників бізнесу до реалізації цих завдань, особливо у сфері інновацій

На що варто звернути увагу – то це на розділ Фінансування де передбачено:

- Забезпечити стале зростання бюджетного фінансування Національного фонду досліджень та Державної інноваційної фінансово-кредитної установи.

- Запровадити базове фінансування наукової та інноваційної діяльності в ЗВО відповідно до результатів проведення державної атестації.

- Розробити нову систему оплати праці наукових працівників.

Загалом це відповідає рекомендація європейського аудиту науково-інноваційної системи України у контексті збільшення конкурсного фінансування, стимулювання праці кращих дослідників, а також мало б забезпечити збереження провідних наукових шкіл та груп. 

Як кажуть: поживемо – побачимо!

понеділок, 8 лютого 2021 р.

Станції «Академік Вернадський» – 25

 

6 лютого, виповнилось 25 років з дня заснування антарктичної дослідницької станції «Академік Вернадський».

Станція «Академік Вернадський» – єдина українська антарктична станція, розташована на мисі Марина острова Галіндез. Вона працює постійно і є метеорологічною та геофізичною обсерваторією. Була заснована в 1947 році як британська станція «Фарадей», у лютому 1996 року Велика Британія передала її Україні. Тоді ж на станції відкрили пункт поштового зв’язку, де діє спеціальний поштовий штемпель з перевідною датою «Українська антарктична станція «Академік Вернадський».

Президент України підписав указ про відзначення 25-річчя заснування антарктичної станції «Академік Вернадський». Зокрема, у лютому 2021 року мають провести урочисті заходи за участі вчених та учасників антарктичних експедицій усіх періодів. У першому півріччі 2021 року планують провести міжнародну науково-практичну конференцію про дослідження Антарктики.

      Про річницю згадали і в посольстві Великої Британії, опублікувавши фото з церемонії зміни прапору, яка відбулася 6 лютого 1996 року.

«Цей дружній жест з боку Британії дав Україні можливість продовжити свою історію в тій частині світу, адже українці були у складі перших експедицій до цього континенту», – мовиться у повідомленні на сторінці посольства у фейсбуці.

Google присвятив цій події особливий «дудл», який можна побачити на українській стартовій сторінці пошуковика.

Чому Україні важливо бути в Антарктиді? До 25-річчя наукової станції «Академік Вернадський» читайте за посиланням.

вівторок, 2 лютого 2021 р.

Воднева енергетика – проблеми і перспективи

      "Може, й навіть трохи завчасно, але можемо стверджувати, що стоїмо на порозі доби впровадження нових способів одержання та переважаючого використання палива з альтернативних джерел енергії (тобто енергії сонця, вітру, води) стосовно до енергії, яку отримує людство від використання викопних палив. І питання стоїть не в тому, чи має така альтернативна енергетика (і в тому числі її складова – воднева енергетика) перспективи чи ні, а тільки в тому, як швидко нові технології будуть застосовуватись на транспорті, у виробництві, в побуті і як швидко ми не тільки відчуємо і порахуємо економічні прибутки від цих технологій, але й отримаємо відчутні досягнення в царині екологічної безпеки всієї планети, які важко розрахувати і важко переоцінити".

 Завідувач відділу водневих технологій та матеріалів альтернативної енергетики, доктор хімічних наук, професор Ігор Завалій  

Інтерв‘ю з Ігорем Юліяновичем пропонуємо вашій увазі за посиланням https://svitua.org/2021/02/01/profesor-igor-zavalij-deshho-pro-vodnevu-energetyku-svitovyj-ta-ukrayinskyj-aspekty/?fbclid=IwAR1Ge-R3oveEPyfl16RQyeEYwdslTEhWnyYHQ4I9GsIDi04J7xufJRI85YA