четвер, 26 вересня 2019 р.

Реорганізація НАНУ: що пропонували «попередники»



Депутати попереднього скликання пропонували Раді замінити президію Академії наук радою директорів.

П'ять народних депутатів попереднього скликання пропонували ліквідувати систему управління Національної академії наук України через президію і замінити її радою директорів науково-дослідних інститутів та інших наукових установ, організацій, підприємств.
Про це йшлося в проекті закону 8623, зареєстрованому в парламенті і наразі відкликаного до кращих часів.
«Для ефективного використання коштів Державного бюджету України, підвищення якості наукових досліджень та оздоровлення ситуації в НАН України пропонувалось ліквідувати Президію НАН України як суто бюрократичну структуру. Для оптимальної координації наукових досліджень замінити її на Раду директорів», – зазначалося в пояснювальній записці законопроекту.
Законопроект передбачав внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» шляхом заміни президії НАН України на раду директорів наукових установ як координаційного  органу.
Документом було запропоновано, що очолювати раду директорів має президент НАН. Водночас запропоновано змінити систему обрання президента. 
Так, пропонувалось встановити, що президент, перший віце-президент, віце-президент, головний учений секретар обираються на засіданні ради директорів терміном на п'ять років та не можуть обіймати своїх посад більш як два строки.
Передбачалось також, що в разі, якщо жоден із кандидатів на посаду президента не отримав під час голосування більшості голосів, проводиться другий тур за участю двох кандидатів, які отримали у першому турі найбільшу кількість голосів. У другому турі обраним вважається той кандидат, який отримав більшу порівняно з іншим кандидатом кількість голосів.
Право висунення кандидата на посаду президента належить Раді директорів, науковим установам, дійсним членам (академікам) та членам-кореспондентам Національної академії наук України. 
Перехідними положеннями проекту пропонувалось доручити Кабінету міністрів протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом сформувати Раду директорів. При цьому в неї мали б увійти  директори науково-дослідних інститутів та інших наукових установ, організацій, підприємств (обсерваторій, ботанічних садів, дендропарків, заповідників, бібліотек, музеїв тощо), об'єктів соціальної сфери, що забезпечують діяльність і перебувають у віданні Національної академії наук України,  як самоврядний колегіальний орган, який діє на безоплатній основі. Окрім того, пропонувалося доручити уряду забезпечити передачу повноважень від Президії до Ради директорів  і ліквідувати Президію Академії наук України та апарат Президії.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначалось, що Президія Національної Академії наук України була створена у 1928 році для ідеологічного нагляду над українськими науковцями. Також наголошувалось, що сьогодні президія НАН є бюрократичною структурою зі штатом 280 чол. станом на 2017 рік, «функції якої  зводяться до розподілу коштів Державного бюджету України, виділених  НАН України, та  контролю за діяльністю наукових установ».
Депутати вважають, що за роки незалежності президія НАН не змогла запропонувати суспільству ефективну програму модернізації української науки відповідно до викликів часу та зупинити стагнацію наукової сфери.
На сьогодні найвищим органом самоврядування НАН є Загальні збори, що складаються з дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів. 
У період між сесіями загальних зборів керівництво роботою Академії здійснює президія НАН, яка обирається загальними зборами строком на 5 років. До складу президії НАН України, вибори якої відбулися у квітні 2015 року, входять 32 особи, в тому числі президент, п'ять віце-президентів, головний учений секретар, 14 академіків-секретарів відділень, 11 членів.
Наступні вибори передбачено провести уже весною 2020 року. Чітких пропозицій з реорганізації Академії на сьогодні від депутатів Верховної ради нового скликання ще немає, хоч «процес іде».
         Але видається нам, що справа тут зовсім не в системі керування науковими установами України, а в їх фінансуванні. Із заявлених в конституції 1,7% від ВВП на потреби науки – на сьогодні маємо заледве нуль цілих і кілька десятих. Тому відбувається відтік молоді, тратиться престиж науковця тощо. А на голому ентузіазмі вже немолодих, але ще цілком працездатних вчених, без належного обладнання та молодої зміни вітчизняна наука не виживе! Хоч і намагається!

вівторок, 17 вересня 2019 р.

Курс лекцій професора ХесусаТорібіо



З 17 до 20 вересня 2019 р 
у Фізико-механічному інституті НАНУ 
відбудеться курс лекцій 
«Проблеми водневого окрихчення в цілісності конструкцій: мікро- та макропідходи» 
професора Хесуса Торібіо, 
керівника дослідницької групи «Руйнування і цідісність конструкцій» 
Університету Саламанки, Іспанія. 
Lector – Prof. Dr. Jesús Toribio
Head of Fracture & Structural Integrity Research Group (FSIRG), University of Salamanca (USAL), Spain
PROGRAM
1.      Hydrogen transport in solids: diffusion and dislocational dragging.
2.      Hydrogen diffusion equations.
3.      Stress assisted hydrogen diffusion in solids.
4.      Stress-and-strain assisted hydrogen diffusion in solids.
5.      Role of traps in hydrogen diffusion in metals
6.      Multiphysics modelling of hydrogen diffusion in metals.
7.      The role of residual stresses in hydrogen transport by diffusion.
8.      Hydrogen diffusion in the presence of static cracks.
9.      Hydrogen diffusion in the presence of  moving cracks.
10. Hydrogen diffusion in the presence of notches.
11. 2D and 3D approaches and the role of directionality in H-diffusion.
12. Optimization of notched geometries for hydrogen embrittlement testing.
13. Microscopic approaches to hydrogen embrittlement.
14. Hydrogen-assisted micro-damage in pearlite.
15. HELP vs. HEDE in pearlitic microstructures.

Schedule
17/09:                  15.00 –17.00, Room 67
18/09:                  14.00 –17.00, Assembly hall
19/09:                  09.00 –13.00, Room 67
20/09:                  09.00 –13.00, Room 67, 63