ПРОМФОРУМУ назустріч

Незабаром гостинно відкриє свої двері XX МІЖНАРОДНИЙ ПРОМИСЛОВИЙ ФОРУМ-2021 – головна виставкова подія в галузі машинобудування, сучасних технологій металообробки та промислового обладнання.

Цьогоріч Форум відбудеться в ювілейний 20-й раз та об’єднає провідних виробників і постачальників обладнання та технологій з 18 країн світу. За роки існування Форум став традиційним місцем зустрічі професійного співтовариства експертів та бізнес-майданчиком для консолідації зусиль всіх зацікавлених представників науки, освіти, виробництва і бізнесу. Висока репутація виставки підтверджена сертифікатом Всесвітньої Асоціації виставкової індустрії (UFI).

Одним з центральних місць Форуму, за сталою традицією, є експозиція спеціалізованої виставки «УКРЗВАРЮВАННЯ». Відвідувачам демонструватиметься сучасна продукція зварювального призначення, яка охоплює широкий спектр обладнання для зварювання, різання, обробки поверхні, нанесення захисних покриттів та представлені такі процеси, як розвиток наукоємних технологій, підвищення ефективності зварювального виробництва, впровадження парадигми Індустрія 4.0 в зварювальні технології, нові рішення автоматизації процесів зварювання, інноваційні методи управління в зварювальному виробництві, 3D моделювання і програмування систем зварювання.

На стендах учасників виставки компаній: Magmaweld, Бінцель Україна ГмбХ, Джейсік Україна,  Ідель, Корсал, Патон Інтернешнл, Самміт, Теславелд, Тріада ЛТД, численні відвідувачі матимуть змогу ознайомитися  не лише з новинками в лінійці продукції, але й спостерігати за майстерною роботою зварювальників-демонстраторів під час живої демонстрації обладнання.

В експозиції представлені зварювальні роботи від провідних світових виробників ABB, Crobotr, Fanuc, Kuka, OTC Daihen, Panasonic, Yaskawa Motoman. Поспостерігати за впевненими граціозними рухами роботів та ознайомитися з продуктами в галузі програмного забезпечення для управління роботами, технології проектування, моделювання і конструювання робототехнічних комплексів, зварювальним оснащенням можливо на стендах компаній: 2-Дельфін Інжиніринг, Robot Welding Systems, John Greaves (Бердянські жниварки), Бінцель Україна ГмбХ, ДСМ-Групп, Інвестиції та зростання, КБ Роботікс Інженерія, Тріада ЛТД.

Вітчизняні виробники Вітаполіс, Дніпрометиз, Суми-Електрод, ТМ.Велтек представлятимуть матеріали для зварювання, наплавлення та напилення власного виробництва.

Невід’ємною частиною виставки є експозиція портальних машин для термічного розкрою металу від українських компаній-виробників Андіс-Техно, Артіль, Донмет, Тесла Промтехгруп, Фаворит-АМ.

Вперше участь у виставці УКРЗВАРЮВАННЯ заявили: 

--    Weldman OÜ (Естонія). Компанія пропонує технологічні продукти і сервіси для діджиталізації зварювального виробництва в рамках Індустрія 4.0. wAxe – онлайн-сервіс з керування зварювальним виробництвом, який дозволяє вирішувати задачі: керування зварювальною документацією, аналіз атестованих зварювальних технологій, забезпечення простежуваності зварювальних робіт, керування підрядниками. Weldspace – портал сертифікованих зварників, який дозволяє знайти необхідного кваліфікованого фахівця для проекту, в необхідному місці. Weldtech – онлайн-платформа для формування і розвитку компетенцій зварювального персоналу в рамках концепції безперервного навчання (Lifelong Learning). 

--   SAPI Sandstrahl und Anlagenbau GmbH (Німеччина) – виробник дробоструминного та фарбувально-сушильного обладнання. Обладнання демонструватиметься наживо.

Комплексні рішення питань аспірації та промислової вентиляції пропонуватимуть вітчизняні виробники Атон Сервіс та Фабрика рукавних фільтрів.

Щорічно в рамках виставки відбувається конкурс професійної майстерності зварників “Золотий кубок Бенардоса”. Конкурс призваний підвищити престиж професії зварника, а також заохотити фахівців-професіоналів галузі. Цьогорічний конкурс проводитиметься за компетенціями: 111/MMA – ручне дугове зварювання вкритим електродом, 135/MAG – дугове зварювання плавким електродом в середовищі активних газів, 141/TIG – дугове зварювання вольфрамовим електродом в середовищі інертних газів.

Крім того, в рамках виставки проводитимуться заходи насиченої ділової програми. 

Всі охочі зможуть прослухати змістовні доповіді від учасників виставки, взяти участь у жвавих дискусіях, дізнатися критично важливу інформацію, необхідну для планування майбутніх кроків розвитку бізнесу, а також привернути додаткову увагу до компанії.

XX МІЖНАРОДНИЙ ПРОМИСЛОВИЙ ФОРУМ-2021 відбудеться з 16 по 19 листопада 2021 року в павільйонах 2, 3 (вхід 3-А, 3-С) Міжнародного виставкового центру (м. Київ, Броварський проспект, 15, станція метро “Лівобережна”).

Час роботи виставки:
16 листопада 10:00-18:00
17 листопада 10:00-18:00
18 листопада 10:00-18:00
19 листопада 10:00-16:00

Вхід на виставку безкоштовний, з обов’язковим температурним скринінгом на вході та за наявності захисної маски.
З детальнішою інформацією щодо заходів ділової програми, списку учасників тощо можна ознайомитися на офіційному сайті:
https://www.iec-expo.com.ua.
Довідки за телефонами: +38(044) 201-11-56, 201-11-58
або e-mail: alexk@iec-expo.com.ua.

Запрошуємо відвідати наш стенд на Промисловому форумі й познайомитись з готовими до впроваждення розробками науковців Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України та підприємств-партнерів нашого спеціалізованого видання у галузях відновлення та поверхневого зміцнення деталей, створення воденьакумулюючих матеріалів для альтернативних джерел живлення, діагностики стану металоконструкцій, деталей авіаційної і військової техніки та трубопроводів тощо.

«Зелений» водень, чи ж буде він у нас «зелений»?

 Інтерес до водневої енергетики в останні роки зашкалює, саме її найчастіше називають енергетикою майбутнього й головним козирем у боротьбі з кліматичними змінами. А Україну бачать мало не головним постачальником «зеленого» водню в Європу. Райдужні перспективи, якщо не заглиблюватися в деталі.

По суті, нинішній тренд — це друга хвиля створення водневої енергетичної галузі. Сама концепція заміни викопних і вуглеводневих палив на водень сформувалася в середині 70-х років минулого сторіччя. Щоправда, тоді її реалізація ґрунтувалася на застосуванні високотемпературного (приблизно 700–900°С) газового теплоносія ядерних реакторів, експлуатація яких несла зрозумілі ризики, й ідея «не злетіла». Нині ж зростання відновлюваної енергетики змусило світ знову подивитися на водень уже під іншим кутом.

Нині активно обговорюються перспективи України як одного з головних постачальників «зеленого» водню в Європу. При цьому передбачається розмістити до 2030 року потужностей із його виробництва в 9,8 ГВт, зрозуміло, електролізом.

Відповідно до даних Держенергоефективності, наша енергосистема може використовувати максимум 7ГВт електроенергії, виробленої об'єктами ВДЕ, що забезпечується наявними системами гідроакумулювання (і це без урахування Дністровської ГАЕС, що набирає потужності). У першому півріччі 2021-го встановлена потужність об'єктів ВДЕ становила 9,2 ГВт (збільшилася на 8,3%!). При коефіцієнті використання 13% це 1,19 ГВт реально виробленої електроенергії. Тобто в нас є значні можливості для подальшого збільшення потужностей безвуглецевої енергетики. Чому значною мірою сприяє й наявність розгалуженої системи ЛЕП в Україні.

Українська воднева рада та Оператор ГТС України створили спеціалізовану водневу секцію для опрацювання нормативних, наукових та технічних аспектів готовності ГТС України до транспортування водню.

Створення технічних можливостей для надійного та економічно ефективного транспортування водню з перспективних регіонів його виробництва до споживачів ЄС, а також дистрибуція в межах України, є предметом стратегічного планування Оператора ГТС України.

     Для консолідації наявного в Україні науково-технічного потенціалу навколо завдання адаптації ГТС до транспортування водню, залучення державних та експертних органів,  утворено науково-технічну секцію з питань визначення готовності ГТС України до транспортування водню. До складу секції увійшли представники Міністерства енергетики України, ТОВ «Оператор ГТС України», Енергетичної асоціації «Українська воднева рада», Державної служби України з питань праці, Національного авіаційного інституту, Технічного комітету 197 «Водневі технології», Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Київського політехнічного інституту, Інституту газу, Інституту електрозварювання ім.Є.О. Патона, Інституту металофізики ім. Г. Курдюмова, Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка, НАК «Нафтогаз України», Політехнічного університету (Варшава), Університету науки і технологій (Краків).

Про подальші перспективи розвитку альтернативної енергетики, яка пов’язана з одержанням водню (в чистому вигляді він практично не зустрічається), його зберіганням, транспортуванням та використанням, що вивчаються науковцями Фізико-механічного інституту ім Г.В. Карпенка НАН України читайте у найближчому номері нашого видання за результатами участі Інституту у ХІV Міжнародній спеціалізованій виставці «ECOENERGY EXPO 2021», що відбудеться з 19 по 21 жовтня у Міжнародному виставковому центрі на Лівому березі.

Запрошуємо відвідати наш стенд (А-2-5 див. схему)  на виставці й познайомитись з напрацюваннями науковців Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України у створенні альтернативних джерел енергії.

ДСТУ 4163:2020: 10 найважливіших нововведень

 Сферою застосування ДСТУ 4163:2020, на відміну від ДСТУ 4163:2003, є організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації, тобто стандарт визначає склад і зміст постійної інформації реквізитів для організаційно-розпорядчих документів незалежно від носія інформації (паперовий, електронний).

ДСТУ 4163:2003 не поширювався на процеси створення та обігу електронних організаційно-розпорядчих документів.

В ДСТУ 4163:2020 змінився склад реквізитів документів, а саме: наразі ДСТУ 4163:2020 не передбачає використання такого реквізиту як "зображення нагород", змінилась нумерація реквізитів, новим у переліку є реквізит 28 "відмітка про ознайомлення з документом". Незважаючи на зазначені зміни у складі реквізитів, загальна кількість реквізитів залишилась незмінною - 32.

Новим є деталізація складу довідкових даних про юридичну особу, а саме деталізація складу реквізитів поштової адреси - встановлено чітку послідовність реквізитів: назва вулиці, номер будинку, номер корпусу чи офісу (за потреби), назва населеного пункту, району, області, поштовий індекс.

Також ДСТУ 4163:2020 передбачив допустимість зазначення у довідкових даних двох адрес: юридичної (зазначеної в ЄДРПОУ) та фактичної (для листування), якщо місцезнаходження юридичної особи відрізняється від адреси фактичного здійснення діяльності чи розміщення офісу.

Важливим є закріплення в ДСТУ 4163:2020 вимоги щодо відповідності місця складення документа найменуванню населеного пункту згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України.

Наприклад: м. Дніпро; смт Гостомель Київської області; с-ще Степове Фастівського району Київської області; с. Березівка Макарівського району Київської області. Однак, у разі зазначення в цьому реквізиті столиці "Київ" скорочення "м." не застосовують.

Мусимо зауважити, що згаданий фахівцями Мін'юсту КОАТУУ - вже не чинний, замість нього діє https://ips.ligazakon.net/document/FN065922... (КАТОТТГ).

Також в ДСТУ 4163:2020 чітко зазначено, що датуванню підлягають усі службові відмітки, проставлені на документі, а саме:

-       віза,

-       резолюція,

-       відмітка про засвідчення копії документа,

-       відмітка про надходження документа до юридичної особи,

-       відмітка про виконання документа та відмітка про ознайомлення з документом.

При застосуванні у текстах нормативно-правових актів та посиланнях на них і в документах, що містять відомості фінансового характеру, словесно-цифрового способу зазначення дат ДСТУ 4163:2020 передбачив проставляння нуля в позначенні дня місяця, якщо він містить одну цифру.

Деталізованими є положення в ДСТУ 4163:2020 щодо реєстраційного індексу документа, а саме стандарт передбачив склад реєстраційного індексу, спосіб відокремлення складових частин реєстраційного індексу одна від одної, навів наочні приклади.

Суттєвими стали і зміни у складі реквізиту "підпис".

ДСТУ 4163:2020 встановив, що підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ, особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім'я і прізвище. Крім того, прізвище (у складі будь-якого реквізиту) друкується великими літерами. Ініціали особи, використання яких передбачалось в ДСТУ 4163:2003, наразі не використовуються.

Важливими є положення ДСТУ 4163:2020, що пов'язані із забезпеченням функціонування української мови як державної.

Стандарт 2020 року встановлює, що документи складають державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством про мови в Україні. Документи ж, адресовані державним органам, складають лише українською мовою.

Окрім зазначеного, вагомими змінами ДСТУ 4163:2020 стали вимоги до виготовлення документів, а саме вимоги щодо використання шрифтів розмірами 8-12, 12-14 та 14-16, використання міжрядкових інтервалів та дотримуватися відповідних відступів від межі лівого поля документа.

Новими є і вимоги щодо способу друкування документів: тексти документів постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання друкують на одному боці аркуша. Документи тимчасового строку (до 10 років включно) зберігання можна друкувати на лицьовому і зворотному боці аркуша.

Приклади оформлення найпоширеніших документів подаємо.

Приклад оформлення вхідного листа до юридичної особи

Приклад оформлення листа-відповіді юридичній особі

 
Приклад оформлення заяви про прийняття на роботу

Приклад оформлення наказу юридичної особи

Зразок поздовжнього бланка листа юридичної особи

Розвиток енергетики – основа зростання сучасної економіки

 Літій-іонні батареї широко використовують для живлення ноутбуків і навіть автомобілів, але поки що ідеального рішення не знайдено. За інформацією з ресурсу  HighTech Plus з посиланням на New Atlas американські вчені знайшли можливість застосування літій-іонних батарей у авіації і продемонстрували новий тип літієвої батареї з інноваційною високотемпературною технологією зарядки. З її допомогою (що надзвичайно актуально для літальних апаратів на електричній тязі), наприклад, аеротаксі зможе поповнити запас енергії для польоту на 80 км всього за 10 хвилин.

        Енергоємність сучасних акумуляторів блідне у порівнянні зі звичайним авіаційним паливом. Дослідники намагаються зробити так, щоб батареї могли запасати більше енергії на кілограм, є й інші фактори, що стоять на шляху електричної авіації. Наприклад, зарядження повинно проходити досить швидко, щоб не доводилося годинами чекати, поки можна буде злетіти, або міняти акумулятори.

«Батареї для літаючих машин повинні бути з дуже високою щільністю енергії, щоб можна було залишатися в повітрі, – сказав Ван Чаоян з Університету Пенсільванії, автор дослідження. – Також їм потрібна дуже велика потужність під час зльоту і посадки».

Нова технологія, розроблена Ваном і його колегами, стала продовженням експериментальної батареї, яку вони винайшли кілька років тому. Зазвичай літієві батареї можуть працювати без ризику тільки в межах певного температурного режиму. Якщо стане занадто холодно, на аноді в результаті металізації літію утворюються шипи. Занадто спекотно – і батарея швидко виходить з ладу.

Однак вчені знайшли спосіб обійти ці проблеми, розробивши унікальну конструкцію з тонкої нікелевої фольги, яка розігріває батарею до 60°C за 30 секунд. При цьому батарея тримає цю температуру всього 10 хвилин, а потім так само швидко охолоджується. Цього достатньо, щоб скористатися перевагами прискореної зарядки, але обійти загрозу руйнування і металізації.

Нова експериментальна батарея має достатню щільність енергії, щоб забезпечити для електричного аеротаксі з вертикальним зльотом і посадкою можливість польоту на 80 км, а поповнити запас енергії можна всього за 10 хвилин. Випробування показали, що пристрій витримує понад 2000 циклів зарядження/розрядження.

«У нормальних умовах ці три параметри, необхідні для батареї eVTOL, працюють один проти одного, – сказав Ван. – Висока щільність енергії сповільнює швидку зарядку, і швидка зарядка зазвичай скорочує кількість можливих циклів. Але ми змогли об’єднати всі три параметри в одній батареї».

Про подальші перспективи розвитку альтернативної енергетики, яка пов’язана з одержанням водню (в чистому вигляді він практично не зустрічається), його зберіганням, транспортуванням та використанням, що вивчаються науковцями Фізико-механічного інституту ім Г.В. Карпенка НАН України читайте у найближчому номері нашого видання приуроченому до ХІV Міжнародної спеціалізованої виставки «ECOENERGY EXPO 2021», що відбудеться з 19 по 21 жовтня у Міжнародному виставковому центрі на Лівому березі.

Запрошуємо відвідати наш стенд на виставці й познайомитись з напрацюваннями науковців Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України у створенні альтернативних джерел енергії.