Хто ми для Всесвіту? Наш варіант.

    47 років тому ми послали бездоганну брехню в темряву космосу, і ця брехня нині віддаляється від нас. Попри майже 50 років у польоті, обидва зонди продовжують передавати телеметричні дані, використовуючи ядерні джерела живлення, які поступово виснажуються.
     Вояджер-1: Відстань перевищує 25,3 млрд км (понад 160 астрономічних одиниць). Апарат рухається назовні зі швидкістю приблизно 61 000 км/год.
     Вояджер-2: Знаходиться на відстані близько 20 млрд км (136 а. о.) від Землі та летить у протилежному напрямку.
     У 1977 році NASA запустила космічні зонди Voyager 1 і 2, помістивши в них позолочені платівки. Ці платівки були для нас часовою капсулою, відправленою у Всесвіт. У них є Бетховен, є звуки птахів, дитячий сміх, хвилі океану та послання миру 55-ма різними мовами. «Шановні друзі, хай ваші ранки будуть благословенними».
    Все настільки прекрасне, настільки естетичне, що, слухаючи, віриш, ніби людство — досконалий вид. Але суть не в тому, що на тій платівці, а в тому, що з такою турботою сховали. Ми вигравіювали на тій золотій платівці не правду про наш вид, а лише космічний профіль для громадських зв’язків.
    У тих записах немає жодної секунди про темну сторону історії людства. Немає світових воєн, атомних бомб, геноцидів, голоду чи невиразних мук, які ми завдали одне одному.
    Ми представили себе прибульцям як мирних істот, які лише слухають музику, люблять природу та бажають одне одному благословенних ранків.
    Нині ті зонди давно перетнули кордони нашої Сонячної системи й просуваються замерзлою темрявою міжзоряної порожнечі. Voyager 1 — на найдальшій точці, якої людство досягло досі, і через тисячі років промине повз іншу зоряну систему.
    Якщо одного дня розумна цивілізація знайде той металевий диск і розгадає шифри всередині, то подумає, ніби ми створили досконалу утопію.
    Навіть якби ми самі знищили цю планету через власні амбіції, в архіві Всесвіту від нас лишаться лише Моцарт і звуки птахів. І коли той момент настане, ті, хто нас знайде, ніколи не дізнаються, наскільки ми небезпечний і схильний до самознищення вид.
    Ми стерли справжню нашу історію, вигадали досконалу брехню й вистрелили її так далеко, що ніколи не зможемо повернути. Можливо, саме в цьому наша екзистенційна трагедія. Навіть у тій останній волі, залишеній мільярдам років космосу, ми не наважилися глянути в дзеркало й відправили зіркам лише візитівку тієї фальшивої версії себе, якою прагнули бути.

Ефект спостерігача

 Найбільший головний біль у квантовій фізиці — це ефект спостерігача: доки ти не дивишся на електрон, він є хвилею ймовірності, але в той момент, коли ти на нього дивишся, він з’являється в одній точці. Тобто Всесвіт рендериться лише тоді, коли ти на нього дивишся, — так само, як у сучасних відкритих іграх: щоб зекономити потужність процесора, малюється лише той напрямок, куди дивиться гравець; коли ти повертаєшся спиною, той бік перетворюється на математичний потенціал. А тепер подумай: чому Всесвіту взагалі потрібно економити процесор, якщо все є результатом випадкового вибуху? Чому фізичні закони поводяться як керування ресурсами гігантського комп’ютера? Теорія симуляції раніше була розвагою філософських факультетів, але тепер теоретичні фізики сперечаються про те, що фундаментальними будівельними блоками Всесвіту є не матерія, а інформація. Усе — це біт, і ці біти підкоряються дуже суворим правилам. Більшість людей, почувши ідею про архітектора, уявляють когось, хто спостерігає за нами й тестує нас, але про такий сценарій не йдеться. Архітектор існує, але йому байдуже до нас: він просто написав бездоганний фізичний рушій, закодував у ньому гравітацію, термодинаміку й квантові потенціали, запустив систему й повернувся до своїх справ. Суть у тому, що ми всі — аномалія всередині того коду: ми намагаємося вижити й самі розвиваємо свідомість. Немає такого поняття, як «дотик» — є лише електромагнітне відштовхування. Немає «реальності» — є лише дані, які обробляє твій мозок. І той архітектор, мабуть, навіть не здогадується про наше існування: ми просто дуже цікавий побічний ефект усередині грандіозної симуляції.

 

Музей Юліана Дороша запрошує поціновувачів фото- та кіномистецтва

 У Львові відкрився для відвідувачів та поціновувачів фотомистецтва музей Юліана Дороша, зачинателя професійного кіно в Західній Україні, всесвітньо відомого фотографа, у біографії якого є маса досягнень вартих того, щоб увійти в історію вітчизняної культурної спадщини.

Першими кіно спробами Юліана-Юрія Дороша були документальне кіно відзняте ним у Пласті та короткометражний етнографічний фільм «Раковець», відзнятий на відпочинку в Раковці-на-Дністрі влітку 1931 р., публічний показ якого відбувся під час другої виставки УФОТО. також працював Дорош над створенням «короткометражовиків». Фірма «Фотофільм» під його керівництвом зняла такі стрічки: «Весілля на Покутті», «День молоді Рідної школи», «Йордан у Львові», «Виставка АНУМ»та ін.

У липні 1938 р. він зняв фільм про похорони командувача Української галицької армії генерала Мирона Тарнавського. Значна частина відзнятої плівки увійшла згодом до короткометражного фільму «Львів говорить», змонтованого у діаспорі та удостоєного запису в книзі «Історія українського кіно» Любомира Госейка, виданої у Франції 2001 року.

Останнім реалізованим кінофільмом Юліана Дороша стала стрічка «До джерел народної творчості» про життя та побут гуцульських майстрів. У 1966 р. Дорош перейшов працювати до центр державного історичного архіву у Львові, де була фотолабораторія, обладнана за досить високими стандартами. Тут, маючи у своєму розпорядженні кінокамеру «Адміра», Дорош в останнє повертається до теми кіно. Любительська стрічка про гуцульських народних майстрів має дуже високу цінність. Оскільки Карпати були для Дороша рідною домівкою, він почувався тут впевнено і комфортно. Через відсутність знімальної групи народні майстри також почувалися вільніше, були природніми у поведінці, мові, жестах. Стрічку вважали втраченою, однак нещодавно на вулиці Левицького у Львові в помешканні Дорошів  Роман Метельський та Ігор Ткачик  випадково знайшли плівку з цим фільмом. Плівку вже встигли оцифрувати, накласти звуковий ряд і презентували у приміщенні Національного музею ім. Шептицького.

У квартирі, де проживав останні роки Юліан Дорош на вул. Левицького родина Крушельницьких та громадськість Львова не полишала надії відкрити музей присвячений творчості видатного українського фотомитця.

 І ці сподіанння громади здійснились!

Музей розпочав свою роботу 9 червня у відновленій родинній квартирі митця.

Іndustry Forum Lviv 2026. Запрошуємо на "АРЕНУ"!

Industry Forum Lviv — це спеціалізована B2B-платформа для виробничого бізнесу, яка об’єднує чотири ключові галузісучасної промисловості: металообробку, деревообробку, енергетику та пакування.

Форум створений для презентації технологій, модернізації виробництв і налагодження прямих контактів між виробниками, постачальниками обладнання та керівниками підприємств. Завдяки високій концентрації виробництвта стратегічній близькості до кордонів ЄС, Львів стає оптимальним майданчикомдля експортної експансії та побудови нових ланцюгів кооперації.

До уваги наукової спільноти ФМІ!
11 червня; 10:00 – 12:00 Семінар: «Неруйнівний контроль. Обладнання, технології, матеріали» 

Доповідачі: провідні фахівці: ТОВ «НВФ "Діагностичні прилади"», ТОВ «НВФ "Ультракон"» , Навчальний центр з неруйнівного контролю «ДП-ТЕСТ», Видавничий дім «ПАТОН» 

Місце проведення: президентський скай бокс (4 поверх) 

До зустрічі на «Арені»!

Програма форуму за покликанням https://industryforum.com.ua/docs/2026/program-26-3.pdf

Міжнародний промисловий форум – ключова виставка 2026 року

 

Міжнародний промисловий форум — найбільша промислова виставка в Україні, яка з 2005 року входить до переліку провідних світових промислових виставок, офіційно сертифікованих та визнаних Всесвітньою асоціацією виставкової індустрії (UFI), що є найвищим рівнем світового визнання для виставки.

Міжнародний промисловий форум включає в себе спеціалізовані виставки у галузі металообробки, машинобудування та суміжних областей, а також насичену програму науково‑практичних конференцій, семінарів, презентацій учасників форуму.

Учасниками виставки є провідні промислові підприємства України, близького та далекого зарубіжжя. Щорічно під час форуму презентуються новітні промислові технології, обладнання, інструмент, комплектуючі, послуги.

Головна B2B-подія травня завершила свою роботу. Одразу 6 спеціалізованих виставок на одному майданчику приймали відвідувачів та демонстрували технології в дії!

За однією реєстрацією відвідувачі отримали доступ до експозицій:
–  Міжнародний Промисловий форум — обладнання, металообробка, зварювання та автоматизація.
– PLAST EXPO UA — технології переробки полімерів, сировина та рециклінг.
– ADDIT EXPO 3D — промисловий 3D-друк та адитивні технології.
– Expert Security — системи відеонагляду, охорони та кібербезпеки.
– Технології захисту/ПожТех — пожежна безпека, цивільний захист та розмінування.
– Green EnerTech — рішення для енергонезалежності, СЕС та системи накопичення енергії.

Павільйони МВЦ перетворилися на епіцентр технологічного нетворкінгу. Тут відвідувачі побачили і оцінили на власні очі  роботу сотень одиниць обладнання, провели прямі переговори з лідерами ринку та знайли комплексні рішення для модернізації, енергозабезпечення та захисту свого бізнесу.

Перші контракти було укладено прямо на стендах.

Не втрачайте можливість посилити свій бізнес – відвідуйте виставкові заходи організовані фаховими менеджерами ТОВ «КИЇВ ГЛОБАЛ ЕКСПО»!

Industry Forum Lviv 2026 запрошує на зустріч фахівців

Відзначаємо Дні науки - 2026

 

Всесвіт відступає

 

Створена Даніелем де Бруйном, «The 100-Gear Exponential Machine» складається з 100 шестерень, кожна з яких має передавальне число 10:1 порівняно з попередньою.Це означає, що на кожні 10 обертів попередньої шестерні наступна обертається лише 1 раз.

Коли таке повторюється 100 разів, результат є екстремальним, – тобто щоб остання шестерня здійснила один повний оберт, першій довелося б здійснити 10¹⁰⁰ обертів — число, яке називають гугол.

Для порівняння:

Спостережуваний Всесвіт містить близько 10⁸⁰ атомів. Тобто число, необхідне для руху останньої шестерні, набагато перевищує кількість атомів, що існують у космосі.

Якщо перша шестерня обертається раз на 3,5 секунди: 5-та вже потребує 6 годин, щоб завершити один оберт. 8-ма – близько одного року.

За 4,6 мільярда років (вік Землі) 18-та ледь б завершила пів оберту, і навіть після 13,8 мільярда років (вік Всесвіту) 21-ша практично не зрушилася б суттєво.

Щоб змусити останню шестерню рухатися, знадобилися б швидкості та енергія, що перевершують фундаментальні фізичні межі — включно з тими, що накладаються релятивністю. Або, краще сказати, – знадобиться більше енергії, ніж усьому Всесвіту для цього.

Ця машина є конкретним уособленням сили експоненціального зростання та меж фізики.

Іноді неможливе полягає не в прикладеній силі — а в залученій математиці.

Чи можна облікувати час?

 Час — всезагальне та всеохоплююче явище дійсності. Ніщо ані в матеріальному, ані в духовному світі не існує поза часом. Все відбувається в часі. Все змінюється, приходить і відходить, — один час вічний. Разом з тим час не стоїть на місці, а невпинно... тече, іде, біжить — від минулого до сучасного і майбутнього. Як сказав давньогрецький філософ Геракліт Ефеський (540-483 рр. до н. е.): «Все тече, все змінюється». В часі є лише тепер, зараз. Минуле було колись у тепер, але незворотню відійшло, зараз його немає. Майбутнього ще немає, але воно неодмінно прийде й існуватиме як «зараз». Отак через тепер, зараз і перетікає вічність часу.

 

Детально в квітневому та травневому номерах нашого видання!

Про долі українських науковців

 Проєкт «Реальна історія» розповів про долі українських науковців, чиї винаходи стали фундаментом сучасної цивілізації – від смартфонів до польотів на Місяць.

Десятиліттями радянська пропаганда працювала на те, щоб стерти імена українських геніїв або привласнити їхні досягнення. Сьогодні, завдяки дослідникам та популяризаторам історії, ці факти стають загальновідомими.

У відео – історії вчених, чиї імена замовчували, а досягнення приписували іншим:

Михайло Кравчук – один із наймолодших академіків ВУАН (нині НАН України), обраний у 1929 році. Всесвітньо відомий математик, чиї «многочлени Кравчука» сьогодні працюють у кожному смартфоні (стиснення даних, розпізнавання облич). Його життя обірвалося в ГУЛАГу, а ім’я на десятиліття вилучили з лав Академії.

Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей) – геній, який розрахував трасу польоту на Місяць («траса Кондратюка»), якою пізніше скористалися американці в місії Apollo.

Георгій (Юрій) Кістяківський – киянин, син академіка Ігоря Кістяківського. Він став радником президента США з питань науки та зробив вирішальний внесок у розробку системи детонації першої атомної бомби. Його родина – це яскравий приклад київської інтелектуальної еліти, розсіяної по світу війнами та репресіями.

Ігор Сікорський – киянин, чий шлях починався з київських конструкторських бюро. Творець першого гвинтокрила та літаків-гігантів.

Сергій Корольов – «батько космонавтики», за чиєї підтримки в нашому Інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України | E.O. Paton Electric Welding Institute - PWI | розпочалися перші у світі експерименти зі зварювання у відкритому космосі.

До півночі – 85 секунд!

 Стрілки годинника Судного дня змістились на чотири секунди ближче до опівночі й тепер показують час 23:58:45, що символічно означає 85 секунд до моменту, коли людство зробить Землю непридатною для життя. Про це повідомив "Бюлетень вчених-атомників" (журнал, який займається Годинником Судного дня з 1947 року).

 Boeing E-6 Mercury - літак ВМС США, що виконує функції повітряного командного пункту та ретранслятора зв'язку, вилетів з Оклахоми і зараз летить на схід над Атлантичним океаном.Цей літак відіграє ключову роль у ланцюжку ядерного командування США, гарантуючи, що накази зможуть дійти до ядерних сил навіть у разі, якщо наземні системи зв'язку будуть пошкоджені або виведені з ладу.

Boeing E-6 Mercury – це один із найтаємніших та критично важливих літаків в арсеналі США. Його часто називають "Doomsday plane" ("літак Судного дня").Це повітряний командний пункт та ретранслятор зв'язку ВМС США, побудований на базі Boeing 707. Усього їх 16 штук. Вони базуються переважно на Tinker Air Force Base в Оклахомі.

Основні завдання літака TACAMO ("Take Charge And Move Out" - "Візьми командування і висувайся"). Головна місія – зв'язок з ядерними підводними човнами США (SSBN), які несуть балістичні ракети Trident. Літак може передавати накази на запуск ядерних ракет навіть якщо: наземні командні центри знищені, зв'язок через супутники порушено, стався ядерний вибух і електромагнітний імпульс вивів з ладу звичайні системи. Для цього використовується дуже низькочастотний зв'язок (VLF) – величезна висувна антена завдовжки кілька кілометрів тягнеться за літаком у польоті. Тільки такі довгі хвилі проникають під воду на глибину, де знаходяться підводні човни. Airborne Command Post (Looking Glass).

У версії E-6B літак виконує роль повітряного командного пункту для Стратегічного командування США (USSTRATCOM). Якщо наземні центри (включаючи Пентагон, Offutt AFB і т.д.) виведені з ладу - президент, міністр оборони або їх наступники можуть керувати всією ядерною тріадою США прямо з борту E-6B: віддавати накази на запуск МБР шахтного і мобільного базування (Minuteman III і майбутніх), координувати запуск.

Чому саме зараз цей політ привертає увагу?

Виліт з Оклахоми (Tinker AFB) та політ на схід через Атлантику – не рутинна справа. Зазвичай E-6B літають усередині США: кола над Середнім Заходом, патрулювання біля узбережжя, зв'язок із підводними човнами в Атлантиці та Тихому океані. Польоти через океан до Європи трапляються дуже рідко (останні відомі - у 2024 до Норвегії, у 2025 до Європи/Гренландії/Iceland, іноді до Ramstein у Німеччині). Такі трансатлантичні місії часто пов'язані з: навчанням НАТО з ядерного стримування, перевіркою зв'язку з підводними човнами в східній Атлантиці/Північному Льодовитому океані, демонстрацією сили в період підвищеної напруженості, - ротацією чи особливими операціями Стратегічного командування. Часто після виходу в океан транспондер вимикають (стає «невидимим» для Flightradar24 тощо) – це стандарт для секретних місій. Тому багато таких польот викликають сплеск обговорень в OSINT-спільноті.

Коротше: Це не просто літак зв'язку. Це літаючий запасний Пентагон і Білий дім на випадок ядерної війни. Якщо все наземне командування США буде знищено в перші хвилини конфлікту - саме E-6B має передати коди запуску та забезпечити, щоб американські ядерні сили відповіли. Тому будь-який незвичайний політ такого борту (особливо через Атлантику) одразу викликає запитання: «Це вчення? Перевірка? Чи щось назріває?».

На 5 березня 2026 року це, швидше за все, або планове навчання, або рідкісне перекидання/місія до Європи в рамках НАТО. Але сам факт такого польоту завжди виглядає тривожно, тому що роль у машини саме така – апокаліптична.

За матеріалами https://x.com/abuviktor1/status/2029458509599813652?s=20

 

Industry Forum Lviv 2026: Місце концентрації промислових рішень.

З 10 по 12 червня на «Арені Львів» відбудеться Industry Forum Lviv — ключова фахова подія на заході країни, яка об’єднує розробників промислових технологій і підприємства реального сектору.

В умовах активної модернізації та релокації виробництв форум формується як стратегічний центр для вибудовування нових виробничих ланцюгів, кооперації та впровадження інженерних рішень у регіоні.

 Системний підхід: 4 кластери — одна екосистема Експозиція та ділова програма форуму структуровані за чотирма технологічними напрямками, які охоплюють життєвий цикл сучасного підприємства:

• MetalTech: CNC-рішення, технології зварювання, різання та інженерія.
• WoodTech: верстати, інструментарій та автоматизація меблевих і деревообробних виробництв.
• EnergyTech: промислова електротехніка, автономна генерація та рішення Industry 4.0.
• Pack&StorageTech: складська робототехніка, логістичні системи та пакувальні лінії.

Формат «Tech in Action». Відходячи від формату статичних стендів, Industry Forum Lviv акцентує на демонстрації обладнання в роботі. У межах зони Tech in Action фахівці мають змогу оцінити технічні параметри, точність та продуктивність рішень безпосередньо на майданчику, що є критичним для прийняття інвестиційних рішень.

 Експертний фокус та нетворкінг Програма форуму інтегрує практичні інструменти для розвитку бізнесу:

• B2B Networking: цільові зустрічі між постачальниками технологій та технічними директорами (ЛПР) промислових підприємств 8 областей регіону.
• Forum-панелі: обговорення кейсів енергонезалежності, автоматизації та індустріального будівництва.

 Industry Forum Lviv 2026 — це інженерний майданчик, де технологічні інновації конвертуються в ефективність виробничих ліній і конкурентоспроможність української промисловості.

 До участі у Industry Forum Lviv 2026 запрошуються інженери, технічні директори, керівники виробничих підприємств, а також компанії — розробники та постачальники промислових технологій.

 Дати: 10–12 червня 2026 року                                            Локація: Арена Львів

Деталі: https://www.instagram.com/industryforumlviv/

https://www.facebook.com/IndustryForumLviv 

Ми не вийдем з того бою…

 Людина, яка виграла час для нації: Аверкій Гончаренко

Зазвичай, коли ми згадуємо Крути, перед очима постає трагічний образ студентів у холодних окопах. Але за кожним героїзмом стоїть чийсь холодний розрахунок. Командував тим боєм Аверкій Гончаренко — кадровий офіцер, який задовго до появи терміна «гібридна війна» зробив те, що здавалося неможливим.

500 проти 4000. Гончаренко не плекав ілюзій. Він розумів, що втримати станцію проти матроської навали Муравйова — це самогубство. Але він мав наказ: триматися. Кожен час, кожна хвилина того дня були потрібні в Бересті, щоб підписати мир і отримати визнання України.

Він не «кинув дітей у бій», як пізніше брехала совєцька пропаганда. Він грамотно розставив позиції, налагодив зв’язок і, що найголовніше, зумів організовано вивести більшість хлопців з-під вогню, підірвавши за собою колії. Те, що одна чота заблукала в тумані й потрапила в полон — його особистий біль, який він проніс крізь усе життя.

Чому про нього мовчали? Бо біографія Гончаренка не вкладалася в жоден «правильний» канон. У 1943-му він, уже сивий полковник, знову бере до рук зброю. Дивізія «Галичина». Для когось це привід для маніпуляцій, а для нього — єдина можливість отримати вишкіл і техніку, щоб знову бити того самого ворога, який приніс в Україну Голодомор.

Він бачив ворога в обличчя і під Крутами, і під Бродами. Дві різні війни, але один і той самий окупант.

Цікава деталь: Аверкій Гончаренко прожив майже 90 років. Він помер у США, встигнувши записати спогади, де кожен абзац — це не про політику, а про обличчя тих хлопців під Крутами. Він пам'ятав їхні імена навіть через пів століття.

Це історія про те, як професіоналізм стає легендою. І про те, що справжній офіцер не міняє присягу, навіть якщо змінюються прапори над державами.

 

Детальніше у наступному номері нашого видання

Про відключення електрики

 Тривалі відключення електрики і тепла, мороз і короткий світловий день — ідеальна комбінація, щоб на четвертому році війни посилити відчуття тривоги і безпорадності. Часто здається, що все залежить від однієї великої електростанції чи підстанції. Наслідки атак у грудні 2025-го й січні 2026-го важкі як ніколи, і щоб краще розуміти, що відбувається, пропонуємо розібратися, як працює система електропостачання в Україні.

Якщо шлях електрики від електростанції до будинку розглядати як лінійну схему, може скластися враження, що після влучання в будь-який її елемент ви миттєво залишитеся без світла. Проте все не так просто: наша енергосистема — це одна велика синхронна мережа, де всі елементи пов’язані між собою і мають кілька рівнів підстраховки. Усі великі електростанції — ТЕС, ГЕС, АЕС — об’єднані в мережу й тримають спільну частоту 50 Гц, працюють під керуванням диспетчерів, і електроенергія фізично тече туди, де є попит. Вона не прив’язана жорстко до конкретного міста чи області. Наприклад, вироблена на заході країни енергія може споживатися на сході чи деінде. За певних умов одна електростанція може частково компенсувати проблеми на іншій, але це не означає, що будь-яку ТЕС можна миттєво замінити.

Розглянемо ситуацію: влучання в ТЕС спричиняє велику втрату електроенергії. Уже в перші секунди в системі виникає дефіцит потужності, частота в мережі починає падати (це головний сигнал проблеми), і першою реагує автоматика. На цьому етапі все відбувається автоматично: інші ТЕС, які працювали не на повну, трохи збільшують подачу палива і піднімають потужність. Дуже ефективно в такій ситуації реагують ГАЕС. Це фактично суперпотужні акумулятори, вони не створюють нову енергію, а накопичують надлишки, коли споживання зменшується (наприклад, вночі), і повертають їх у пік споживання (ранок, вечір, аварія). Відбувається це через закачування насосами води у верхній басейн і спуск води назад у нижній. Ці станції можуть доволі швидко перейти з режиму споживання енергії в режим її генерації і стабілізувати частоту в системі, щоб запобігти лавинній аварії.

Розгорнуті пояснення будуть у лютневому номері нашого видання у pdf-форматі

 

Історія забутого генія

 Він спроектував сучасний комп'ютер, заклав основи квантової механіки, вигадав теорію ігор і передбачив епоху штучного інтелекту. Ейнштейн та Оппенгеймер дивилися на нього знизу вгору.

       «Ішов 1957 рік. Біля входу до однієї з палат військового шпиталю Уолтера Ріда у Вашингтоні стояли двоє озброєних охоронців. Зсередини долинали крики болю людини, яку багато хто вважав найрозумнішим ученим XX століття, але тепер він помирав від раку, що поширився по всьому тілу. В окремі дні він кидався, як божевільний, був не більше ніж своєю тінню, втраченою в гарячкових галюцинаціях. Його тримали в ізоляції і нікому не дозволяли відвідувати його без дозволу Пентагону. Побоювалися, що він може видати державну таємницю – чи якусь геніальну думку – “неправильним” людям.

        Команда під керівництвом офіцера у званні полковника цілодобово допомагала йому. Біля його ліжка можна було зустріти таких людей, як голова Комісії з атомної енергії, міністр оборони та його заступник, начальники Об'єднаного комітету начальників штабів та секретарі ВПС, сухопутних військ та флоту. Всі вони приходили до нього немов на уклін — в надії на останній відблиск генія, на ще одну революційну ідею з вуст людини, яка породила сучасний комп'ютер, заклав математичні основи квантової механіки, придумав механізм вибуху атомної бомби, теорію ігор і економічну поведінку, передбачив епоху цифрової епохи. Це був 53-річний угорський математик єврейського походження, який емігрував до США приблизно за 25 років до цього.                                 Звали його  –  Джон фон Нейман.

Детальніше читайте у першому цьогорічному номері нашого видання!