пʼятниця, 30 жовтня 2020 р.

«Собор руських учених» – перший з'їзд українських діячів науки

                                Собор руських вчених, жовтень 1848 р. Рисунок І. Згарського

СОБОР РУСЬКИХ УЧЕНИХ 1848 — перший з’їзд укр. діячів науки, освіти і к-ри Галичини. Відбувся у Львові 19—25 жовтня 1848, під час революції 1848—49 в Австрії. Скликаний за ініціативою письменника М.Устияновича та заст. голови Головної руської ради І.Борисикевича з метою об’єднати наук., літературні і освітні сили та визначити головні напрями їхньої діяльності щодо підвищення освітнього рівня народу. У ньому взяли участь 118 осіб, серед них — письменники, учителі, журналісти, дрібні службовці, юристи, студенти та представники духовенства — здебільшого однодумці і послідовники "Руської трійці".

На пленарних засіданнях виступали з промовами І.Борисикевич, письменники Я.Головацький, І.Гушалевич, Й.Левицький, Й.Лозинський, Р.Мох, М.Устиянович та ін. Їхні виступи, за словами очевидця, "дихали свободою і патріотизмом". На засіданнях секцій вироблено пропозиції про заснування господарського та історичного товариств, охорону пам’яток історії та культури, видання популярного підручника історії України. Секція шкіл накреслила програму розвитку українського шкільництва. У секції мови і літератури виникла гостра суперечка щодо мови письменства. Більшість висловилася за літературну мову, близьку до народної, "гражданський" шрифт і фонетичний правопис, залишивши, однак, прихильникам церковнослов’янської мови, які були в меншості, свободу використання в наукових працях церковнослов’янської мови і етимологічного правопису. Згодом це негативно позначилося на книговидавничій справі.

На засіданні 25 жовтня 1848 засновано Товариство народної освіти, члени якого увійшли до складу правління Галицько-Руської матиці.

Трохи історії.

Николай Устіянович, парох Славська, піддав „Головній Руській Раді" думку про потребу скликання зїзду „письменників і прихильників народної просвіти". Думка отця принялась і приступлено до скликання з’їзду руських учених.

Відозву з запрошеннєм учених руських на зїзд до Львова, на день 19. жовтня 1848, оголосили 1. вересня 1848: Николай Устіянович, Іван Товарницький, Михайло Малиновський, Теодор Леонтович, Іван Заржицький, Іван Слимаковський, Іван Жуковський, Лев Сосновський і Іван Борисикевич.

Завданнєм сего зїзду руських учених було:

1) Установити для язика нашого однакі форми, та для письма нашого приймити найвідповіднійший правопис (писовню), висвітлити ріжницю мови нашої від язика старославянського, також від російського і від польського.

2) Дати ученим нашим нагоду, щоби до себе зблизили ся і получили ся до спільних праць літературних.

3) Утворити інститут народний на спосіб „Мати Чеської“ як охорону нашої літератури.

В сій відозві було сказано: „Без всякої ріжниці нашого політичного пересвідчення о щастю народнім, без ріжниці ісповідання, получім ся всі Русини в тім сильнім переконанню, що правдиве щастє народови нашому тілько на підставі просвіщення зацвисти може.“

Тут годі не згадати про знаменні перепони зїзду руських учених у Львові в р. 1848, що зображує нам очевидець Стефан Качала ось якими словами (Polityka Polaków, стор. 292): „В дні отворення сього з’їзду ґраф Ґолуховські, тоді віцепрезидент намісництва, листовно остерігав о. Куземського, провідника Ради руської, щоби з’їзду не отвирано, бо його розжене ґвардія народова.

В обуренню питали Русини:  Чи ґвардія народова провадить уряд в краю? Та коли з провінції багато з’їхалось було до Львова, треба було щось зробити і тому вислано депутацію до коменданта Генерала Гаммерштайна з запитом, чи побоювання порушені віцепрезидентом є того роду, що збори не можуть видбутися?

Головний комендант дав успокоюючу відповідь і збір відбув ся.

В часі нарад повідомлено їх провідника, що кінна Гвардія народова випроваджує свої коні, але нема страху, бо ґенеральна команда запорядила відповідні протиспособи.

Отсе було перше свобідне зібраннє руських учених в їх питомій батьківщині...

Наради зїзду руських учених, при участи около сто осіб, відбували ся від 19. до 26. жовтня 1848. р. в музейній салі духовної семинарії у Львові. Нарадам проводив о. Михайло Куземський.

О. Іван Жуковський відчитав програму зїзду і пояснив її; о. Лев Трещаковський, парох з Рудна під Львовом, виголосив промову про потребу подбати про наші справи господарські (економічні), та о. Николай Устіянович визначився своїм красномовством, висказуючи яка праця жде нас, заки дійдемо до свого відродження. Одначе, — сказав він, — ні ворожий польський табор ні жмінка його руських прихильників не може відстрашити нас від сьої праці. Осередком життя народу стане рідна мова, що у вікових боротьбах трохи не останним лишилася для нас майном. Тільки на власних підвалинах підноситься честь народу...

Як організатор літературної роботи виступив товариш Маркіяна Шашкевича: Яків Головацький.

На сім зїзді відчитав він: „Розправу о язиці южно-рускім і єго нарічіях", в котрій виказував: „мильність виображень, начеб то мало-руский язик був нарічієм польського або знов велико-руского язика..."

„Зїзд учених" поділив ся на секції та у важнійших справах відбувалися наради злучених секцій. З нарад і ухвал сего зїзду годиться згадати: піднесеннє потреби засновання господарського товариства; видання історії Руси; заведення окружних читалень; заложення історичного товариства і організації шкільництва, — а найбільше часу зійшло на спорах за мову, народну чи церковно-славянську, і за правопис, між фонетиками і етимольоґами (йороборцями і йорофілами...)

Зїзд руських учених у Львові дав також почин до завязання наукового товариства „Руська Матиця" у Львові.

Перший зїзд руських учених був явною маніфестацією галицьких Українців, що вони бажають на національній основі розвивати свою народність, мову і літературу...

В отсім знамені історичнім шукаймо того західного коріння нації української, котре відживало і пускало на провесні свої живі парости.

Література:

1. Головацкий Я. Историческій очерк основанія Галицко-руской матиці и справозданье первого собору ученых руских и любителей народного просвіщенія. Львів, 1850.

2. «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914» на підставі споминів написав д-р Кость Левицький, Львів, 1926, с.41-44]

До теми:

«Слово на відкритті з’їзду руських учених» Михайла Куземського 19 жовтня 1848 року

«Прощальна промова МиколиУстіяновича на з’ізді учених руских у Львові дня 26-го Жовтня 1848»

Допис створено за матеріалами 

знайденими у вільному доступі в мережі

вівторок, 27 жовтня 2020 р.

Про реформування діяльності НАН України

На засіданні новообраної Президії НАН України, яке відбулося 23 жовтня 2020 року, було розглянуто питання про окремі заходи з реформування діяльності Національної академії наук України.

Президія НАН України відзначила, що в останні роки проведено значну роботу з удосконалення діяльності Академії, однак подальше її реформування є надзвичайно важливою вимогою сьогодення та потребує запровадження системних, обґрунтованих і конкретних заходів, спрямованих, зокрема, на удосконалення структури Академії та мережі її установ, концентрацію наявних фінансових, матеріально-технічних і кадрових ресурсів на  дійсно актуальних і важливих напрямах досліджень і розробок, посилення адресної підтримки наукової молоді, насамперед молодіжних лабораторій і груп, інтеграцію вчених Академії у наукове сп
івтовариство, ефективне використання майнового комплексу. Є необхідним внесення певних змін і доповнень до Статуту НАН України.

За результатами розгляду питання було визначено стратегічно важливі напрями реформування діяльності Національної академії наук України та затверджено окремі заходи з їх реалізації. Зокрема, передбачається продовжити роботу з оптимізації мережі наукових установ НАН України з урахуванням результатів їх оцінювання та державної атестації, а також реорганізацію підприємств дослідно-виробничої бази з метою  розвитку інноваційної інфраструктури. Протягом І кварталу 2021 року секції спільно з відділеннями НАН України повинні підготувати пропозиції стосовно внесення змін до структури Академії, зокрема, і в частині кількості та назв відділень НАН України. Президія НАН України має розглянути також питання щодо змін у принципах розподілу базового бюджетного фінансування наукових установ, які б урахувували результати оцінювання ефективності їхньої діяльності та державної атестації, особливості інфраструктури установ, пропозиції науковї спільноти.

Передбачається також проведення повної інвентаризації матеріально-технічної бази та земельних ділянок установ Академії з метою  визначення об'єктів нерухомості та земельних ділянок, які тривалий час не використовуються, та підготувати на розгляд Президії НАН України пропозиції щодо  перепрофілювання окремих з них, передачі іншим науковим установам Академії або створення на їхній базі академічних інноваційних структур.

Постанова Президії НАН України містить також заходи щодо актуалізації тематики досліджень, посилення експертних функцій Академії, підтримки молоді, розвитку міжнародного наукового співробітництва.

З метою координації та контролю за реалізацією заходів з реформування Академії, розроблення та узагальнення додаткових пропозицій щодо її реформування створено Координаційну раду з питань реформування НАН України. Також затверджено оновлений склад Комісії з підготовки нової редакції Статуту НАН України. Комісії доручено подати у І кварталі 2021 року на розгляд Президії НАН України пропозиції щодо змін і доповнень до Статуту НАН України для їх подальшого внесення на чергову сесію Загальних зборів НАН України.

Слід зазначити, що прийнята за результатами розгляду постанова Президії НАН України «Про окремі заходи з реформування діяльності Національної академії наук України» є черговим рішенням в низці рішень з реформування, які було прийнято останнім часом. Академія вже  тривалий час на постійній основі здійснює реформування всіх напрямів своєї діяльності. У зв’язку з цим Національна академія наук України надіслала до Міністерства освіти і науки України лист (від 13.10.2020 №9/1422-5), в якому висловила свою позицію щодо створення наказом МОН України від 6 жовтня 2020 року №1230 робочої групи з підготовки Плану заходів з реформування Національної академії наук України. На думку НАН України, сьогодні очевидною є необхідність підготовки невідкладних пропозицій щодо подолання кризових явищ та розвитку наукової сфери в цілому та створення робочої групи саме для цього. Міністерству освіти і науки було запропоновано змінити назву та персональний склад робочої групи.

За матеріалами Прес-служби НАН України

середа, 21 жовтня 2020 р.

Розширення наукової співпраці з Україною

НАТО оголосив про розширення наукової співпраці з Україною в рамках статусу країни як партнера з розширеними можливостями з червня 2020 року.

У межах програми НАТО “Наука заради миру та безпеки” (SPS) Україна із партнерами веде роботу за 27 напрямками. Один із головних – проєкт у сфері боротьби з тероризмом під назвою DEXTER (виявлення вибухових речовин та вогнепальної зброї для протидії тероризму). 

Як повідомляється на сайті Альянсу, багаторічне партнерство з нашою державою включає міцну наукову співпрацю в таких галузях, як боротьба з тероризмом, передові технології, кіберзахист, енергетична безпека та захист від хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї.

Окрім того, програма SPS також відчиняє двері для українських експертів – особливо молодих вчених та дослідників – у пошуку співпраці для вирішення інших нагальних проблем з колегами з країн-представниць НАТО. У 2020 році програма SPS затвердила 13 нових напрямків співпраці з Україною. Вони зосереджені на захисті солдатів та цивільних людей від хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного забруднення; вивченні використання передових технологій для посилення безпеки цивільного населення, а також на вдосконаленні національних медичних систем та систем реагування на надзвичайні ситуації.

Працюючи над цими питаннями, представники України співпрацюватимуть із експертами з Естонії, Франції, Німеччини, Греції, Італії, Польщі, Великобританії та інших країн-партнерів, включаючи Білорусь, Йорданію та Швецію.

Також планується, що в майбутньому Україна долучиться до досліджень в галузі миру та безпеки, гібридної війни та морських наукових досліджень. “Враховуючи високі стандарти української науки та ноу-хау, робота з українськими дослідниками та вченими дає чудову можливість їхнім колегам у країнах НАТО вивчати конкретні сфери досліджень, наприклад, у галузі гібридної війни”, – зазначив помічник генерального секретаря НАТО з нових проблем безпеки Антоніо Міссіролі.

      Як повідомлялося раніше – 12 червня Україна отримала статус члена Програми розширених можливостей НАТО. Новий статус дає змогу Україні отримати доступ до програм взаємодії, а також передбачає ширший обмін інформацією. Таким чином наша країна стала однією із шести партнерів щодо розширених можливостей поряд із Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією і Швецією. Крім того, за словами очільника МЗС Дмитра Кулеби, цей статус відкриє нашій державі доступ до цінної розвідувальної інформації. Зокрема – щодо тимчасово окупованого Криму.

Нагадуємо, що Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка (групи під керівництвом провідних науковців інституту – д.т.н., проф. Г. М. Никифорчина та д.х.н., проф. І.Ю. Завалія) є співвиконавцем дослідницьких багаторічних проектів “Розроблення новітніх методів для запобігання руйнувань трубопроводів задля безпеки” (Development of novel methods for the prevention of  pipeline failures with security implications; NUKR.SFPP 985055) та “Портативні джерела енергії” (“Portable energy supply”, Grant NATO “Science for peace”) за фінансової підтримки Програми НАТО “Наука заради миру та безпеки”.

пʼятниця, 16 жовтня 2020 р.

XV Міжнародна конференція«Корозія-2020»

        Проведення у Львові міжнародних конференцій із проблем корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів, що вже стали традиційними, має на меті ознайомлення широкого кола спеціалістів із новими теоретичними та практичними розробками в цій галузі науки, сучасними методами підвищення корозійної стійкості металоконструкцій різноманіт­ного призначення, а також налагодження більш тісних науково-виробничих і комерційних відносин між українськими та зарубіж­ними фахівцями.

Корозія металів – одна із найпоширеніших причин передчасного, часто аварійного, виходу з ладу машин, апаратів, інженерних комунікацій, будівельних конструкцій, транспортної техніки, що викликає величезні матеріальні збитки у різних галузях промисловості.

Ось і цьогоріч, незважаючи на пандемію COVID-19, 15-16 жовтня у Львівському Палаці мистецтв (вул. Коперника, 17) йшлося про проблеми і перспективи розвитку антикорозійного захисту металоконструкцій в Україні.

На сьогодні це єдина в Україні міжнародна конференція, де порушуються питання про основні напрями й науково-дослідні розробки сучасних методів протикорозійного захисту, підвищення надійності та довговічності машин і споруд, створення та випуск дослідних партій матеріалів та підготовка технічної документації для їх серійного виробництва, впровадження нових технологічних процесів, приладів і апаратури, підготовка нормативних документів, визначення пріорітетних шляхів розвитку вітчизняної науки про корозію й протикорозійний захист. 

Організатором конференції є Українська асоціація корозіоністів на чолі з її президентом, членом-кореспондентом НАН України, доктором технічних наук, професором Василем Івановичем Похмурським. Він і відкрив цьогорічну ювфлейну  XV Міжнародну конференцію«Корозія-2020».

Співорганізаторами конференції з проблем корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів “Корозія–2020”, присвяченої 110-річчю від дня народження багаторічного директора Фізико-механічного інституту Георгія Володимировича Карпенка, імя якого носить Інститут-організатор конференції, – є Європейська корозійна федерація, Українська асоціація корозіоністів, Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Львівський національний університикт ім. Івана Франкпа, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу та інші.

          З вітальним словом виступив директор Фізико-механічного інституту, академік Зіновій Теодорович Назарчук.

Попередні подібні конференції проводили також у Львові протягом 1992–2018 рр.. Вони є свідченням  значної зацікавленості до її тематики спеціалістів не тільки з України, але й з Великої Британії, Італії, Німеччини, Польщі, Португалії, Росії, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Хорватії, Японії тощо. Багато науково-технічних розробок, що демонстрували на цих виставках, знайшли застосування у вітчизняній промисловості.

Українська асоціація корозіоністів заснована в 1992 р. та є добровільним самоврядним об'єднанням як окремих фахівців, так і організацій, що працюють у галузях захисту від корозії. На сьогодні асоціація об¢єднує понад 50 науково-дослідних установ, організацій та підприємств і понад 100 індивідуальних членів.

Основні напрями діяльності асоціації – науково-дослідні розробки сучасних методів протикорозійного за­хисту, підвищення надійності та довговічності машин і споруд, створення та випуск дослідних партій матеріалів та підготовка технічної до­кументації для їх серійного виробництва, впровадження нових технологічних проце­сів, приладів і апаратури, підготовка нормативних документів. Окрім того, спеціалісти – члени асоціації – проводять експертизи з визначення корозійної та корозійно-меха­нічної стійкості обладнання на різних стадіях його виготовлення та експлуатації і залишкового ресурсу об`єктів, готують пропозиції до державних органів для отримання від них замовлень, фінансування пріоритетних напрямів і розробок у галузі протикорозійного захисту металу, організовують їхнє виконання.

       Одним із пріоритетних напрямів діяльності асоціації є проведення науково-технічних конференцій, виставок, лекцій, семінарів, конкурсів, консультацій для підприємств і спеціалістів, видання періодичної та спеціальної літератури, а також надання науково-методичної, економічної інформації та практичної допомоги у впровадженні передових розробок вітчизняних науковців у галузі протикорозійного захисту металоконструкцій, у рекламі та сервісі, продажу ліцензій тощо.

Українська асоціація корозіоністів провела низку міжнародних конференцій-виставок із проблем корозії та протикорозійного захисту матеріалів (1992–2018 рр.) та тематичних конференцій та семінарів. Асоціація підготувала необхідні матеріали та забезпечила включення України до Міжнародної корозійної ради (ІСС), Європейської корозійної федерації (EFC), Міжнародного електрохімічного товариства (ISE), підготувала та подала до державних органів концепцію протикорозійного захисту металофонду України.

Основне завдання Міжнародної конференції «Корозія–2020» – підняти на якісно новий рівень проблему корозії та протикорозійного захисту конструкційних матеріалів. Особливий акцент зроблено на обговоренні питання про протикорозійний захист обладнання нафтогазової, хімічної та енергетичної промисловості та проблеми підго­тов­ки спе­ці­а­ліс­тів-ко­ро­зі­о­ніс­тів, яких у країні катастрофічно не вистачає. 

Актуальною, враховуючи жалюгідний з точки зору протикорозійного захисту стан працюючого обладнання, надалі залишається проблема корозії металоконструк­цій для багатьох галузей промисловості України, зокрема, для будівництва, транс­порту, машинобудування і, особливо, нафтогазодобувної, гірни­чорудної, енергетичної, металургійної та хімічної галузей тощо.

        Про це наголосив у своєму виступі заступник директора ФМІ, а одночасно й Голови програмного комітету конференції, члено-кореспондент НАН України, доктор технічних наук Мирослав Степанович Хома.

        Про нові наукові й технічні досягнення в галузі протикорозійного захисту покликані забезпечити ефективні технології ресурсо­збереження, підвищення довговічності, надійності, техногенної, екологічної безпеки машин та інженерних споруд, подальший прогрес у розвитку різних галузей промисловості розповів у вступному слові Голова організаційного комітету конференції Сергій Андрійович Корній.

Конференція пройшла успішно, згідно із запланованим розпорядком. https://sites.google.com/corrosion.org.ua/corrosion-2020/poster-section

Кращі доповіді, які містять нові, оригінальні результати, будуть відібрані та опублікувані у міжнародному журналі “Фізико-хімічна механіка матеріалів”, який перевидає англійською мовою видавництво Springer Verlag під назвою “Materials Science”. 

До зустрічі на наступних заходах присвячених проблемам корозії та протикорозійного захисту!

четвер, 8 жовтня 2020 р.

НАН України: маємо президента!

 

   7 жовтня 2020 року відбулися вибори 

Президента Національної академії наук України.

     Шляхом таємного голосування двома третинами голосів виборців Президентом Національної академії наук України обрано академіка Анатолія Глібовича Загороднього.

 

Вибирало нового очільника академії 637 виборців. 

 

Виявлено в скриньках для голосування 634 бюлетені. 

Голоси розподілились наступним чином:

  • Гончарук - 3 
  •  Загородній - 426 
  • Комісаренко - 68
  • Семиноженко - 130
  • Проти всіх - 2
  • Недійсні - 5

Вітаємо Анатолія Глібовича з перемогою і зичимо успіхів у нелегкій праці з оновлення НАНУ!

четвер, 1 жовтня 2020 р.

Антон Наумовець про вибори і не тільки



     "Вимоги до кандидатів на посаду президента НАН України дуже високі. Їх можна згрупувати у три основні характеристики: по-перше, вагомий власний науковий доробок, незаперечний професійний авторитет серед колег; по-друге, високі організаторські здібності, підтверджені практикою; по-третє, високі моральні якості, порядність".


Інтерв’ю Сніжани Мазуренко з першим віцепрезидентом НАН України академіком Антоном Наумовцем читайте за посиланням http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6990 

АНТОН НАУМОВЕЦЬ - віце-президент НАН України. Академік Національної академії наук. Головний науковий співробітник Інституту фізики НАНУ. Український фізик, вчений у галузі фізичної електроніки та фізики поверхні, професор. Доктор фізико-математичних наук. Заслужений діяч науки і техніки. Лауреат Державної премії СРСР і Державної премії України. Основні його наукові праці присвячені атомній структурі та електронно-емісійним властивостям поверхонь, фазовим переходам на поверхнях твердих тіл.