вівторок, 27 травня 2014 р.

ВІТЧИЗНЯНА НАУКА - ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

      Попонуємо вашій увазі інтерв’ю академіка НАН України Володимира Панасюка – всесвітньо відомого українського ученоо у галузі механіки та міцності матеріалів і конструкцій, доктора технічних наук, професора, дійсного члена НТШ, директора Фізико-механічного інституту імені Г.В. Карпенка НАН України, заслуженого діяча науки і техніки України газеті "ВИСОКИЙ ЗАМОК".
(клікніть на зображенні, щоб збільшити для читання)

понеділок, 19 травня 2014 р.

ВИРОБНИЧНИКИ – ВІДГУКНІТЬСЯ! МИ ПРОПОНУЄМО НАЙКРАЩЕ!



14-16 травня у Києві  в "ЕКСПОЦЕНТРІ УКРАЇНИ" відбувся VII Всеукраїнський фестиваль науки.


Організатори фестивалю: Національна академія наук України; Міністерство освіти і науки України; Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України; Національна академія медичних наук України; Національна академія педагогічних наук України; Національна академія аграрних наук України; Національна академія правових наук України; Національна академія мистецтв України; Київський національний університет ім. Тараса Шевченка; Національний технічний університет України «КПІ»; Національний центр «Мала академія наук України».
Метою проведення Фестивалю науки в Україні є широке інформування суспільства про наукові досягнення і практичні розробки вітчизняних наукових установ і вищих навчальних закладів. В рамках Фестивалю науки передбачається проведення багатьох різноманітних за формою і змістом заходів, розрахованих на різні категорії учасників, - дні відкритих дверей в академічних установах і вищих навчальних закладах, виступи провідних вітчизняних і іноземних вчених з популярними лекціями, виставки, екскурсії до лабораторій та музеїв, засідання круглих столів, презентації інноваційних розробок, демонстрації науково-популярних фільмів тощо.
Дійство розпочалося урочистим відкриттям у центральному павільйоні   Національного комплексу «Експоцентр України» 14 травня о 11:00.
 Захід відкрив Віце-президент Національної академії наук України А.Г. Наумовець. Антон Григорович оголосив привітання учасникам від президента НАН України академіка Борис Патон.
Спочатку був офіціоз, а потім там же ж цьогорічними лауреатами премії ім. ак. В.І. Вернадського було прочитано дві пізнавальні лекції.
Одним із заходів в межах Всеукраїнського Фестивалю науки була презентація спеціалізованого обладнання та технологій «Наука-виробництву» у якому активну участь взяв і Фізико-механічний інститут ім Г.В. Карпенка
Мета виставки: демонстрація нових завершених науково-технічних та інших конкурентноспроможних розробок НАН України, а також провідних підприємств м. Києва. Ці розробки можуть бути впроваджені у виробництво для заміщення імпортної продукції вітчизняною, котра не поступається зарубіжним аналогам або перевищує їх за основними якісними показниками.

  Результати своїх нових фундаментальних і прикладних досліджень представили на виставці понад 50 наукових установ НАН України, Національний авіаційний університет, НВО «Арсенал» й інші. Демонстровані експонати призначені для використання в різних галузях промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку, сільського господарства, медицини тощо.




Науковці запропонували готові до впровадження розробки, що нічим не поступаються кращим зарубіжним аналогам. Було представлено понад 600 науково-технічних розробок, із них 450 – НАН України. Інновації спрямовані на підвищення технологічного та технічного рівня різних галузей господарства країни – інформаційних технологій, охорони здоров’я, машинобудування, енергетики, ЖКГ  тощо.
 Презентацію відкрили, виступили з вітальним словом та оглянули  запропоновані розробки й досягнення представники владних структур держав та столиці, а також очільники президії й провідних закладів АН України.
                За активну участь і запрезентовані готові до впровадження розробки Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка нагороджено дипломом учасника.
 
 















На жаль ажіотажного зацікавлення готовими до впровадження розробками сьогодні вітчизняна наука не відчуває!

ВИРОБНИЧНИКИ – ВІДГУКНІТЬСЯ!                                 МИ ПРОПОНУЄМО НАЙКРАЩЕ!

понеділок, 5 травня 2014 р.

ПОЛІТИЗУЄМОСЬ - БО НЕМА НА ТО РАДИ!



КРИЗА СУЧАСНОГО ПОЛІТИКУМУ – ОСНОВНА ГЕОПОЛІТИЧНА ЗАГРОЗА.

Зважаючи на бажання ряду політиків позиціонувати себе від стадних інстинктів, властивих певній недолугій кагорті народних обранців та всіляких політиканів, є нагальним повідомити їх, та українське товариство в цілому, про необхідність термінового створення новітніх сучасних організаційних структур, що можуть сформувати суспільно-економічне життя України на рівні, гідного українського народу.
Звичайно, будь-який сучасний регіональний (з погляду геополітики) лідер мріє своєю присутністю у владі ощасливити своїх васалів. Є, поза сумнівом, і інші приховані особисті цілі, які реалізуються в міру фантазій даного Лідера та існуючих реалій; проте, якщо в недалекому минулому - кінці ХХ століття - такий лідер і його свита могли достатньо безкарно експериментувати та паразитувати на тілі держави, то сучасні тенденції розвитку суспільства, що йдуть врозріз з дилетантськими спробами правлячих кругів рулювати політико-економічною ситуацією, свідчать про згубність цих потуг для регіону, на території якої розгортаються аморальні і бездарні політико-економічні експерименти. І навіть більш того - вони несуть загрозу катастрофічної дестабільності іншим територіальним регіонам.
Наростаюча світова криза активізувала світову суспільну думку про консолідацію знань, вироблених людством в різний час і в різних суспільно-політичних формаціях, і їх прикладним використанням під час вирішення завдань виходу з кризи, а і загалом, виведення країн на етап розвитку, відповідний потенціалу сучасного суспільства.
Однією з основних проблем сучасності є архаїчні взаємовідношення між суспільно-політичними силами та інституціями Держави. Увійшовши до влади на гребені підтримуваних суспільством прогресивних ідей, суспільно-політичні сили користуються консервативними структурами державного управління, та іншими ії інституціями, котрі не встигають за перебігом життя суспільства. Реалії – продукт державної машини – у результаті дискредитують суспільно-політичні сили і, в цілому, їх ідеї.
Одночасно, сучасний світ знаходиться на сплеску макро- і мікроміграції населення, прискорення обороту капіталів, інформаційного вибуху у всіх сферах суспільства тощо. Відсутність сучасного механізму, який може перепідпорядкувати собі цей наростаючий темп хаосу життя і гармонійно управляти їм зумовлює кризу сучасного політикуму.
Криза сучасного політикуму – основна геополітична загроза!...
Однією із складових надновітнього організаційного механізму організації суспільства є Технократична система саморегуляції суспільства.
Суть її в наступному. Територія будь-якої країни складається із стійких регіональних територіальних систем в яких існують матричні соціально-економічні системи.
Кожна така матриця характерна загальними, такими, що протікають в ній, процесами:
- макро- і мікроміграція населення;
- інформаційні потоки;
- фінансові потоки;
- перерозподіл земельних ресурсів і багатств надр;
- рух основних і оборотних засобів;
- оборот житла;
- динаміка та статика товарних і сировинних запасів;
- міжособисті стосунки;
- соціальні гарантії тощо.
Якщо з кожного такого процесу вичленувати його основні складові, які найбільш характерно впливають на властивості матриці, і, завдяки уніфікованим інформаційним даним, об’єднати їх в єдиному організаційно-аналітичному вузлі – можливо отримати квінтесенцію соціально-економічного стану такої Матриці у просторі та часі.
Уніфіковані інформаційні дані в цивілізованому демократичному суспільстві для такої Системи можуть на добровільних засадах надавати учасники даних процесів, що протікають в Матриці, – мешканці регіону і господарюючі на його території юридичні та фізичні особи.
Можливість вільного доступу учасників цих процесів до інформаційно-аналітичних продуктів даної регіональної Системи і можливість використовувати їх для вирішення своїх нагальних життєвих проблем – є ступінь демократичності суспільства, що використовує подібні Системи. Сукупність регіональних Систем і їх взаємодія і складає Технократичну систему саморегуляції суспільства.
Мірилом цивілізованості суспільства і рівнем розвитку його науково-технічного прогресу є прогрес технічних і технологічних можливостей таких Систем, а також кількість закладених в них складових, характерних для Матриць.
Левова частка управлінських рішень, що приймаються неспішно і бездарно в архаїчній державній системі, що не використовує подібні Системи, у випадку використання таких Систем оперативно вирішується особисто учасниками процесів на оптимальних умовах. При цьому учасники процесів приймають на себе відповідальність за свої рішення, знімаючи їх з державного апарату.
Це перерозподіляє функції держави, і суспільства, значно зменшуючи кількість управлінського апарату, ліквідовує багато в чому основи корупції. При цьому державні інститути можуть покладати на себе дійсні основоположні функції держави:
- законотворчість;
- оборона і безпека;
- наука;
- соціальний захист і соціальні гарантії;
- глобальні кризові проблеми.
Суспільно-політична сила, що виступила ініціатором створення Технократичної системи саморегуляції суспільства, автоматично отримує механізм доступу до отримання специфічного аналітичного продукту даної Системи, що дозволяє прогнозувати і планувати державний розвиток.
Ввійшовши у владу, і маючи доступ до державних систем, отримуючи, зважаючи на це, інформаційно-аналітичний продукт її діяльності, можливо створювати спеціальні модулі корекції саморегуляції суспільства, що вводяться в технократичний компонент Системи. .Немає більш довготривалійшої, сильнійшої та ефективнійшої влади, котра фундується на подібному державному устрої!...
Найефективнішим стартовим механізмом створення Технократичної системи саморегуляції суспільства є система трудового ресурсу. Наразі, під час революційних зрушень в Україні, компоненти такої системи в найтерміновішому порядку важливі для антикорупційних структур (Антикорупційного Комітету), структур соціальних програм та ряду інших інституцій.
Що ж, нинішній, 2014 рік, характерний буде багатьма управлінськими рішеннями. Достеменно можливо сказати одне – дані рішення можуть бути правильні і найбільш ефективні, якщо вони здійснюватимуться через призму створення Технократичної системи саморегуляції суспільства. Подібно надії покладались і на минулих політичних та державних лідерів України (Кучма, Ющенко, Янукович). В різноманітному вигляді їм були доведені аспекти щодо Технократичної системи саморегуляції суспільства.
Ігнорування вищеперерахованими персонами сучасних методів державотворення – достатньо швидко відправило їх за борт політичної діяльності.

(Із книги "Джихад. Моя боротьба")

За матеріалами спільноти «СИСТЕМА САМОРЕГУЛЯЦІЇ СУСПІЛЬСТВА.»
https://www.facebook.com/