Візит делегації Чжензянського технологічного університету

06 вересня 2018 року о 10.00 в актовій залі Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України відбудеться семінар «Науково-дослідний прогрес в галузі виробництва лазерів» (доповідач - декан Механіко-машинобудівного коледжу Чжензянського технологічного університету, професор Дзиньхуа Яо).

Семінар проходитиме у рамках візиту делегації Чжензянського технологічного університету м. Ханчжоу (Китай).

Чжецзянський університет розташований у місті Ханчжоу провінції Чжецзян на південному сході Китаю. Це Науково-дослідний комплексний університет у Китаї. (http://www.zju.edu.cn/russisch/). 11 напрямів Чжецзянського університету охоплюють філософію, економіку, юриспруденцію, освіту, літературу, історію, наукові дослідження, техніку, сільське господарство, медицину, управління.

Університет готує фахівців-бакалаврів за 108 спеціальностями. В університеті працюють 8 тис. 700 викладачів і співробітників, навчаються 40 000 студентів, у тому числі 9 700 аспірантів і 4 200 докторантів, 1000 іноземних студентів.

Перелік спільних українсько - китайських науково-дослідних проектів для фінансування на період 2017-2018 роки, затверджених Протоколом Другого засідання Підкомісії з питань науково-технічного співробітництва Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки від 23 червня 2016 року доступний для перегляду на сайті МОН https://mon.gov.ua/storage/app/media/mizhnarodna/nauka-rezultaty-konkursiv/-120620176.pdf. 

День прапора у ФМІ ім. Г.В. Карпенка

Починаючи з 2004 року, відколи Президент України підписав Указ № 987/2004 про встановлення Дня державного прапора України, відзначаємо його щорічно 23 серпня.

До цього День державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Зараз відзначається в Україні щорічно згідно з Указом Президента № 987/2004 від 23 серпня 2004 року зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 602/2009 від 7 серпня 2009 року.

Після того, як перервалася традиція козацької символіки, тривалий час в Україні, яка перебувала у складі Російської імперії, питання про національні символи не піднімалося.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада (орган, який представляв національний рух українського населення Галичини), яка почала боротьбу за відродження української нації.

У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше був піднятий жовто-блакитний прапор.

Поштовхом до поширення жовто-блакитної символіки стала Лютнева революція 1917 р. в Росії.

22 березня 1918 Центральна Рада прийняла Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки.

13 листопада 1918 синьо-жовтий прапор став і державним символом Західно-Української Народної Республіки. Він був затверджений на Підкарпатській Русі, а в 1939 - в Карпатській Україні. У період із 1917 до початку 1919 рр.. синьо-жовтим прапором користувалися в Україні і більшовики.

Синьо-жовте поєднання кольорів остаточно оформився як единонаціональне на початку XX ст. Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру - синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку - жовтий колір.

Урочисто підняли сьогодні державний прапор й у Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка. 

   Вітальне слово з нагоди свята виголосив заступник директора Інституту, член-кор. НАН України Валентин Романович Скальський.

– Прапор, один із головних символів нашої країни – наголосив він, – це історія і майбутнє української держави, втілення ідеї національної єдності, найважливіший атрибут суверенітету і незалежності Вітчизни. Волею народу прапор став духовною святинею, яка відображає вікові традиції, моральні цінності, кращі якості і риси характеру українців. У прапорі повною мірою втілена гідність суспільно-політичного ладу, націленого на побудову сильної та процвітаючої України – держави для народу.У цей святковий день, і напередодні Дня Незалежності бажаю Вам міцного здоров'я, благополуччя, успіхів, миру, тиші та щедрої долі!

На імпровізованому мітингу було зачитано вітання науковцям Інституту від міського голови Львова Андрія Садового.

Прапор урочисто під звуки державного славня підняли перед головним корпусом Інституту Голова Ради молодих вчених Інституту, к.ф-.м.н. Віктор Лисечко та  м.н.с. Андрій Чорненький.

Вітаємо з нагородою!

РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №119/2018-рп

Про призначення грантів Президента України докторам наук для здійснення наукових досліджень на 2018 рік

Відповідно до статті 4 Указу Президента України від 16 травня 2008 року № 444 "Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку наукової сфери" та Указу Президента України від 17 червня 2009 року № 446 "Про Положення про щорічні гранти Президента України докторам наук для здійснення наукових досліджень" призначити на 2018 рік гранти Президента України таким докторам наук:

...
...

ЮЗЕФОВИЧУ Роману Михайловичу - 1977 року народження, докторові технічних наук, старшому науковому співробітникові, завідувачеві лабораторії Фізико-механічного інституту імені Г.В.Карпенка Національної академії наук України для здійснення наукового дослідження "Оцінювання технічного стану промислового обладнання методами взаємного спектрального аналізу періодично нестаціонарних стохастичних коливань"

Президент України П.ПОРОШЕНКО

17 серпня 2018 року

Проект закону щодо оптимізації структури Національної Академії наук України

 Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо оптимізації структури Національної Академії наук України

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH6NJ00A.html

Першим був "Малюк"...

6 серпня 1945 року о 8-15 ранку американський бомбардувальник Б-29 «Енола Гей», названий так по імені матері командира екіпажу полковника Пола Тіббетса, скинув атомну бомбу "Малюк" на японське місто Хіросіма. Це був перший випадок в історії людства, коли атомна зброя застосовувалась поза межами полігонів. Від вибуху загинуло близько 75 тисяч чоловік і ще більше 200 тисяч отримали радіоактивне зараження.

Відлік ядерної епохи було покладено 16 липня 1945 року, коли в штаті Нью-Мексико проведено перше у світі випробування ядерної зброї. На полігоні Аламогордо було підірвано ядерний заряд «Gadget» потужністю еквівалентною дев'ятнадцяти тисячам тон тринітротолуолу. Це було результатом 28 місяців інтенсивної наукової роботи вчених під керівництвом Роберта Оппенгеймера над проектом, що носив кодову назву «Манхеттенський».

Про це. а також про найпотужніший із випробуваних людством вибухових пристроїв читайте у липневому номері інтернет-видання "Інноваційні Технології & Обладнання".

Наступним був "Товстун"... (про нього у серпневому номері видання!)