Чорнобиль, 34-річниця аварії. Ми пам'ятаємо!

26.04.2020 минає 34 річниця Чорнобильської кaтacтрoфи.

Як відомо, 26 квітня 1986 року, о 1 год. 23 хв., на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте, у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної кaтaстрoфи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення.

У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб.

В результаті цієї кaтaстрoфи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.

Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора.

З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався. Україна звернулася до міжнародної спільноти щодо проведення конкурсу проектів із перетворення об’єкта «Укриття».

У 2004 році було проведено тендер на проектування і спорудження нового «саркофагу» – нового безпечного конфайнмента. Цей проект повністю профінансовано Європейським банком реконструкції та розвитку: кошти на будівництво, а це близько 1,5 млрд. Євро, надали 40 країн-донорів. Зрештою, 10 серпня 2007 року був підписаний Контракт щодо будівництва НБК, а 29 жовтня 2007 року почалися роботи.

До робіт були залучені найкращі українські та зарубіжні фахівці. 29 листопада 2016 року Арку НБК було насунуто на об’єкт «Укриття». Нині Новий безпечний конфайнмент над зруйнованим енергоблоком Чорнобильської АЕС введений в експлуатацію.

Надалі будуть роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкту «Укриття». За задумом проектувальників, нова споруда зможе вирішити проблему, як мінімум, на сто років, хоча ліквідувати станцію планують у 2065 році.

Джерело: https://shlyahta.com.ua/

«Лабораторія Y». Дубль два?

Сергій КОМІСАРЕНКО: «SARS-CoV-2 змусить світ об’єднати зусилля»

77 років тому в Лос-Амосі штат Нью-Мексико в секретній лабораторії під назвою «Проект Y» вчені зі Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Німеччини і Канади об’єднали свої зусилля заради порятунку світу від «коричневої чуми». Мета благородна, чого не скажеш про результат. Адже завдяки мобілізації тисяч вчених у цілому світі, були створені ті дві атомні бомби, які згодом скинули на Хіросіму та Нагасакі.

Катастрофічні темпи поширення SARS CoV-2 та висока смертність від Covid-19  - і вчені знову заговорили про потребу об’єднати сили. Про те, що в межах національних кордонів проблему не вирішити говорять вже й політики. Утім фармацевтичні компанії об’єднуватись не поспішають. Приз, який отримає переможець, який першим випустить вакцину – мільярди, якщо не трильйони доларів. Наразі близько 35 компаній працюють над розробкою ліків, вакцини або «імунних коктейлів» проти коронавірусу SARS-CoV-2. Серед них ― китайські, європейські та американські компанії.

Де в цій системі координат знаходиться українська наука, які шанси в нас вижити у цій боротьбі, і чим закінчився скандал з «відпусткою» для групи вчених, яка працювала над вітчизняними тест-системами для діагностики ураження  SARS-CoV-2 – «День» говорив з директором Інституту біохімії Національної академії наук Сергієм Комісаренком, який 11 березня очолив робочу групу при НАН України з проблем (наслідків) поширення коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні.

Повністю інтерв’ю читайте за посиланням: https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/vcheni-znovu-mayut-zibratysya-v-laboratoriyi-y?fbclid=IwAR0OordTbooIYhn2bmONcdeCvREScscJSSBqrqYfk5i-RgCCWhKzffw0zLc