Залізо в природі. Користь чи шкода?

 Залізо використовується в усьому світі в комерційних цілях і виробляється в обсязі 500 мільйонів тонн на рік. Близько 300 мільйонів тонн переробляється. Основна причина полягає в тому, що залізо застосовне в більшій кількості областей, ніж будь-який інший метал. Сплави зменшують корозійність металу. Виробники сталі додають різну кількість вуглецю. Залізні сплави з часом переробляються на контейнери, автомобілі, пральні машини, мости, будівлі і навіть невеликі джерела. Сполуки заліза застосовуються як пігменти у виробництві скла та електронної пошти, або переробляються на фармацевтику, хімікати, добрива заліза чи пестициди.

     

 Залізо є харчовою потребою для більшості організмів і відіграє важливу роль у природних процесах у бінарній та третинній формі. Окиснене третинне залізо не може використовуватися організмами вільно, за винятком дуже низьких значень pH. Тим не менш, залізо зазвичай зустрічається в цій, як правило, нерозчинній у воді формі. 

      

Загальна кількість заліза в організмі людини становить приблизно 4 г, з яких 70% міститься в червоних барвниках крові. Залізо є необхідною дієтою для людини, як і для багатьох інших організмів. Чоловікам потрібно приблизно 7 мг заліза на добу, тоді як жінкам потрібно 11 мг. Різниця визначається менструальними циклами. Коли люди харчуються нормально, ці кількості можна отримати швидко. Організм засвоює приблизно 25% всього заліза, що міститься в їжі. Якщо у людини дефіцит заліза, споживання заліза в кормах можна збільшити за допомогою таблеток вітаміну С, оскільки цей вітамін відновлює третинне залізо до бінарного. Фосфати і фітати зменшують кількість бінарного заліза.

 Детальніше про роль заліза, його користь і шкоду читайте у наступному номері нашого видання "ІННОВАЦІЙНІ технології&обладнання".

Нарешті Літо!

 Сьогодні, 21 червня о 12:13 за Київським часом Земля досягне так званої "точки літа" - літнього сонцестояння. Це перший день астрономічного літа, і найдовший світловий день року у Північній півкулі. Цього дня сонячний диск досягає максимально високого положення над горизонтом у нашій півкулі, а тому аби йому пройти ввесь небосхил, потрібно найбільше часу (в Україні це 16 годин 33 хвилини).

      Північний торопік - це умовна лінія на карті, яка власне і показує, де сонячний диск досягає своєї максимальної висоти над горизонтом у Північній півкулі. О 12:13 за Київським часом Сонце буде прямо над ним. Якщо Ви в цей час перебуватимете в Гавані, Асуані чи на Тайвані, то помітите, як флагштоки, колони або рівні споруди не будуть відкидати тінь Сонця, бо воно буде вертикально над ними. У Південній півкулі цього разу все навпаки: ночі стають довгими, а дні - короткими, і починається астрономічна зима. Антарктида практично повністю занурюється в полярну ніч, в той час як в Арктиці навпаки, настає довгий полярний день. Для Північної півкулі день літнього сонцестояння - це ще й період "Білих ночей" - дуже цікавого астрономічного явища, коли ввечері Сонце хоч і сідає за горизонт, але його промені дістаються верхніх шарів атмосфери, і освітлюють їх, і при цьому освітленість дуже висока. Білі ночі спостерігають у Північній півкулі між 66 та 58 північними паралелями. Щоправда на широті 58-59° пн.ш. "білі ночі" значно темніші, і є радше подобою тих, справжніх, які можна спостерігати північніше 59 північної паралелі. Найкраще їх можна спостерігати саме в тих, містах, які лежать в цьому проміжку - Гельсінки (Фінляндія), Осло (Норвегія), Стокгольм (Швеція), Рейк'явік (Ісландія), Анкорідж (Аляска, США) та Готгоб (Гренландія). На широті Києва, Праги, Калгарі та Ванкувера (50° пн.ш.) "білих ночей" не буває. Але Ви зможете переконатися в тому, настільки мигула ніч була короткою. В Києві сонце зійшло о 4:46 ранку, а зайде о 21:14. Але відніміть від цього часу дві години сутніків (перед сходом в перед заходом Сонця), і Ви помітите, що ніч із 20 на 21 червня тривала насправді трохи більше 5 годин. Наступна ніч, з 21 на 22 червня вже буде на 48 секунд довшою, а день 22 червня відповідно коротшим.

      Та чи завжди літнє сонцестояння було 21 червня? В старих радянських підручниках з географії та астрономії можна знайти дату 22 червня, яку часто передруковують навіть у сучасних шкільних підручниках з географії та астрономії, але літнє сонцестояння вже як мінімум 120 років не настає 22 червня. Однак заради справедливості варто зазначити, що колись воно дійсно наставало 22, а ще раніше навіть 23 червня. Коли Ератосфен в день літнього сонцестояння спостерігав за дном колодязя в стародавньому Асуані (Єгипет), аби виміряти розміри Землі, скоріше за все в перерахунку на наш календар, це було не 21 червня як зараз, а 22, або ж навіть 23 червня, оскільки 2700 років тому літнє сонцестояння припадало саме на дві доби пізніше, ніж зараз. Вже через 1200 років літнє сонцестояння буде наставати 20 червня. Вся справа у прецесії Землі. Це особливий рух нашої планети, коли Земна вісь проходить по колу за 25700 років (в нашій спільноті ми неодноразово розповідали про вплив процесії Землі). Тому бачимо, що 22 червня насправді вже давно не є днем літнього сонцестояння, і така дата в підручниках є помилковою. Та й наступний день (22 червня) вже буде трішки меншим ніж сьогоднішній. Але чому ж тоді літо тільки починається? Поступове скорочення дня мало б означати і зменшення тепла, але ж ми чудово знаємо що в липневі та серпневі дні спека сильніша ніж в червні, незважаючи на те, що вони таки коротші за свою тривалістю. Причину цього "феномену" слід шукати в нашій атмосфері. Під високими кутом Сонця повітряні маси в нашій півкулі тільки но почали розігріватися, і їх температура буде лише зростати. Простіше кажучи, літні температури будуть йти вгору саме через поступове нагрівання атмосфери Землі, і навіть скорочення дня не може зупинитися цей процес. Саме тому 21 червня не є днем максимальних температур. За даними метеослужб в Україні 21 липня в середньому є теплішим за 21 червня, і причиною цього є атмосфера, а не кут Сонця, як могло б здатися. Саме тому день літнього сонцестояння є першим днем астрономічного літа, а в деяких народів був навіть початком року, а не днем максимальних температур. Наскільки Сонце високо сьогодні над горизонтом Ви зможете переконатися, якщо на вулиці приблизно о 13:00 вкажете на нього рукою. Вона буде піднята повністю догори. Звісна річ, в Україні сьогодні кут Сонця не 90°, та все ж він буде найбільшим серед усіх днів року. Наприклад 21 грудня ополудні ваша рука, яка б вказувала на Сонце, мала б майже горизонтальне положення.

     Втім, як би там не було, але літо лише починається! Попереду довгі і теплі літні дні. Звісно ми хочемо побажати всім вам, аби воно принесло нам омріяний мир і перемогу над ворогом! Однак поки що ми цей шлях лише проходимо. Тому будемо вірити що це літо таки буде для нас переможним!

Всіх з першим днем астрономічного літа!

https://tsn.ua/blogi/themes/esoterica/pravda-pro-litnye-soncestoyannya-kupala-ritualniy-seks-ta-magiya-vognyu-674147.html 

Використання води для генерації водню

 Використання води для генерації водню має враховувати не тільки економічні, а й екологічні та соціальні аспекти. Достатність водних ресурсів для виробництва водню в Україні – цій темі була присвячена дискусія, організована Держенергоефективності із Energy Club - Клуб енергетики за участю органів влади, наукових установ та асоціацій.

«Хочу звернути увагу на те, що є дві полярні точки зору. Перша з них – стан водних
ресурсів не є критичною проблемою для виробництва водню. Інша – Україна відноситься до малозабезпечених водними ресурсами країн. Тому ми повинні враховувати розподіл, географію, якість водних ресурсів. Адже це безпосередньо впливає на здатність та вартість виробництва водню», – повідомив Валерій Безус – Голова ерженергоефективності.

Плануючи розбудову перспективних виробництв, які розраховують на водний ресурс, необхідно враховувати не тільки технологічні та економічні аспекти, а й соціально-політичні. Йдеться про пріоритетність води для потреб суспільства. Тому що в певних регіонах нестача питної води є реальністю або найближчою перспективою. Водночас завдяки проєктам з генерації водню можна досягти синергетичного ефекту при вирішенні питань водних ресурсів.

«Якщо ми розбудовуємо публічно-приватне партнерство і потрібно вирішити, наприклад, проблему очищення шахтних вод, то доцільним є залучення бізнесу, який планує виробництво водню. У цьому випадку очищення води буде потрібним не лише з точки зору вирішення екологічних, а й технологічних питань. Маємо синергетичний ефект», – пояснив Голова.

В обговоренні взяли активну участь представники Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба геології та надр України, Укргідроенерго, Український гідрометеорологічний центр, Інститут водних проблем і меліорації НААН, Інститут відновлюваної енергетики НАН України, Асоціація Укрводоканалекологія.

Дискусія точилася навколо питання стану водних ресурсів в країні, пріоритетності їх використання та достатності для перспективного виробництва «зеленого» водню. Як повідомив представник Міндовкілля, Україна, дійсно, відноситься до малозабезпечених водою країн. Водні ресурси розподілені нерівномірно по країні.  Водночас, фахівці Укргідроенерго повідомили про активне дослідження можливостей встановлення електролізного виробництва водню потужністю 1 МВт на Дніпровській ГЕС.

Конкретні розрахунки обсягу води для потреб в генерації водню навів Степан Кудря – Директор Інституту відновлюваної енергетики НАН України. Держводагентство, своєю чергою, рекомендує використання гірничо-шахтних вод, морської води та потенціалу Дунаю для водневої енергетики. Загалом, учасники дійшли згоди, що розвиток нової галузі – водневої економіки – має бути виваженим із врахуванням усіх аспектів водних ресурсів в країні, екологічних вимог та потреб суспільства. 

Джерело: Міністерство енергетики України