MSSE-2021. «Міжнародна конференція молодих науковців з матеріалознавства та інженерії поверхні»

22 вересня 2021 року в Палаці мистецтв у Львові під егідою Ради молодих науковців і спеціалістів Фізико-механічного інституту імені Г.В. Карпенка НАН України розпочала свою роботу «Міжнародна конференція молодих науковців з матеріалознавства та інженерії поверхні» (International Young Scientists Conference on Material Science and Surface Engineering)

Метою цього заходу є підтримка молодих науковців і спеціалістів із наукових установ та закладів вищої освіти України для підвищення їхнього наукового рівня й для обміну ідеями та підходами, а також апробація нових наукових результатів, набуття досвіду публічного викладу і захисту основних положень роботи.

Програма конференції передбачає секційні усні виступи, онлайн та офлайн доповіді, що охоплюють такі напрями наукових досліджень: механіка руйнування та міцність матеріалів; захист матеріалів від корозії; сучасні проблеми матеріалознавства; інформаційні та діагностичні системи. Робочі мови: англійська й українська.

Відкрив конференцію і виступив з вітальною промовою член-кор. НАН України, керівник семінару молодих учених: «Наукові школи ФМІ – естафета поколінь», завідувач відділу водневих технологій та матеріалів альтернативної енергетики Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, доктор хімічних наук, професор Ігор Завалій.

Із побажанням плідної роботи до учасників MSSE-2021 звернувся Голова Ради молодих науковців і спеціалістів ФМІ НАН України Юрій Канюк.

Конференція продовжить роботу до 24 вересня у змішаному форматі онлайн та офлайн. Програму конференції та інші актуальні матеріали перегляньте за посиланням: https://www.ipm.lviv.ua/msse2021/index.php. 

 Матеріали конференції буде надруковано у збірнику тез, а також в журналі «Фізико-хімічна механіка матеріалів» (англійське видання «Materials Science», 2019 IF= 0.748) та у збірнику «Відбір і обробка інформації».

Організатор: РМНС ФМІ НАН України 

Виробництво водню в Україні: проблеми, перспективи, переваги

Водень — це перспективне майбутнє, але не сьогодення України і навіть ЄС. А втрати від можливого переривання транзиту газу очевидні вже сьогодні.

       З одного боку, ми повинні готуватися до циклу виробництва та споживання водню, але з іншого, маємо дуже ретельно зважити за рахунок яких ресурсів. Включення ідеї щодо водневого майбутнього потенціалу України в декларативну заяву США та Німеччини вже надихнули ентузіастів цього напрямку.   

        Цьогоріч влітку на сесії Adam Smith Conference обговорено розвиток водневої енергетики в Україні, модернізацію відповідної інфраструктури та створення відповідної законодавчої бази.

«У нас є достатньо природних ресурсів, аби бути одним із ключових експортерів водню в країни ЄС. І є газотранспортна система, яка при правильній модернізації допоможе його доставляти. Головне – якісна стратегія розвитку цього напрямку», –  озвучив найближчі завдання «Української водневої ради» її голова – Oleksandr Riepkin.

І маємо вже перші результати водневої стратегії України.  Львівська група компаній «Еко-Оптіма» заявила про плани побудувати завод з виробництва зеленого водню потужністю 100 МВт на північно-східних теренах області. Зелений водень – це той, який отримують з використанням електроенергії з відновлюваних джерел.

Група «Еко-Оптіма» належить до холдингу «Західнадрасервіс» львівської бізнесової родини Козицьких, який має два головні напрями діяльності: нафто- та газовидобування із допоміжними роботами, а також виробництво альтернативної електроенергії.

Якщо проект львівських промисловців вартістю у 300 млн євро схвалять європейські партнери, то їхній екологічний водневий завод може стати першим не лише в західному регіоні, але й в Україні.

                                         Електролізери Siemens (фото з відкритих джерел)

Європейський Союз у 2020 році презентував водневу стратегію, яка передбачає широке використання так званого зеленого водню, який отримують за допомогою електроенергії з відновлювальних джерел – від вітрових та сонячних станцій. Цей газ має замінити традтційні носії енергії та перетворити Європу на перший кліматично нейтральний континент до 2050 року.

У межах цієї стратегії є проект про забезпечення потреб ЄС таким воднем потужністю 80 ГВт. З них 40 ГВт планують виробляти в самому ЄС, решту – імпортувати. Близько 30 ГВт транспортуватимуть кораблями або газогонами з Північної Африки, а 10 ГВт до 2030 року розраховують отримати з України.

Свою часточку в розвиток  водневоі енергетики, частини альтернативної енергетики, яка пов’язана з одержанням водню (в чистому вигляді він практично не зустрічається), його зберіганням, транспортуванням та використанням, вносить і Фізико-механічний інститут ім Г.В. Карпенка НАН Україеи. 

        Національний фонд досліджень України у жовтні 2020 року визначив перелік проєктів конкурсу «Підтримка досліджень провідних та молодих учених», які рекомендуються до реалізації за рахунок грантової підтримки. Серед них – і питання водневої енергетики, якими займається група науковців під керівництвом завідувача відділу водневих технологій та матеріалів альтернативної енергетики Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, доктора хімічних наук, професора Ігора Завалія.

Інтерв‘ю з Ігорем Юліяновичем перегляньте  за посиланням:  https://svitua.org
/2021/02/01/profesor-igor-zavalij-deshho-pro-vodnevu-energetyku-svitovyj-ta-ukrayinskyj-aspekty/?fbclid=IwAR1Ge-R3oveEPyfl16RQyeEYwdslTEhWnyYHQ4I9GsIDi04J7xufJRI85YA

А про подальші перспективи будівництва заводу з виробництва зеленого водню читайте у найближчому номері нашого видання приуроченому до ХІV Міжнародної спеціалізованої виставки «ECOENERGY EXPO 2021», що відбудеться з 19 по 21 жовтня у Міжнародному виставковому центрі на Лівому березі.

Запрошуємо відвідати наш стенд на виставці й познайомитись з напрацюваннями науковців Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України у створенні альтернативних джерел енергії.