Водень —
це перспективне майбутнє, але не сьогодення України і навіть ЄС.
А втрати від можливого переривання транзиту газу очевидні вже сьогодні.
З одного боку,
ми повинні готуватися до циклу виробництва та споживання водню,
але з іншого, маємо дуже ретельно зважити за рахунок яких ресурсів.
Включення ідеї щодо водневого майбутнього потенціалу України
в декларативну заяву США та Німеччини вже надихнули ентузіастів цього
напрямку.
Цьогоріч влітку на
сесії Adam Smith Conference обговорено розвиток водневої енергетики в Україні,
модернізацію відповідної інфраструктури та створення відповідної законодавчої
бази.
«У нас є достатньо
природних ресурсів, аби бути одним із ключових експортерів водню в країни ЄС. І
є газотранспортна система, яка при правильній модернізації допоможе його
доставляти. Головне – якісна стратегія розвитку цього напрямку», – озвучив найближчі завдання «Української
водневої ради» її голова – Oleksandr Riepkin.
І маємо вже перші
результати водневої стратегії України. Львівська група
компаній «Еко-Оптіма»
заявила про плани побудувати завод з виробництва зеленого водню потужністю 100
МВт на північно-східних теренах області. Зелений водень – це той, який
отримують з використанням електроенергії з відновлюваних джерел.
Група «Еко-Оптіма»
належить до холдингу «Західнадрасервіс» львівської бізнесової родини Козицьких,
який має два головні напрями діяльності: нафто- та газовидобування із
допоміжними роботами, а також виробництво альтернативної електроенергії.
Якщо проект
львівських промисловців вартістю у 300 млн євро схвалять європейські партнери,
то їхній екологічний водневий завод може стати першим не лише в західному
регіоні, але й в Україні.
Електролізери Siemens (фото з
відкритих джерел)Європейський Союз у
2020 році презентував водневу стратегію, яка передбачає широке використання так
званого зеленого водню, який отримують за допомогою електроенергії
з відновлювальних джерел – від вітрових та сонячних станцій. Цей газ має
замінити традтційні носії енергії та перетворити Європу на перший кліматично
нейтральний континент до 2050 року.
У межах цієї
стратегії є проект про забезпечення потреб ЄС таким воднем потужністю 80 ГВт. З
них 40 ГВт планують виробляти в самому ЄС, решту – імпортувати. Близько 30 ГВт
транспортуватимуть кораблями або газогонами з Північної Африки, а 10 ГВт до
2030 року розраховують отримати з України.
Свою часточку в
розвиток водневоі енергетики, частини альтернативної енергетики, яка пов’язана
з одержанням водню (в чистому вигляді він практично не зустрічається), його
зберіганням, транспортуванням та використанням, вносить і Фізико-механічний
інститут ім Г.В. Карпенка НАН Україеи.
Національний фонд досліджень України у
жовтні 2020 року визначив перелік проєктів конкурсу «Підтримка досліджень
провідних та молодих учених», які рекомендуються до реалізації за рахунок
грантової підтримки. Серед них – і питання водневої енергетики, якими
займається група науковців під керівництвом завідувача відділу водневих технологій та матеріалів альтернативної
енергетики Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України,
доктора хімічних наук, професора Ігора Завалія.
Інтерв‘ю з Ігорем
Юліяновичем перегляньте за посиланням: https://svitua.org
/2021/02/01/profesor-igor-zavalij-deshho-pro-vodnevu-energetyku-svitovyj-ta-ukrayinskyj-aspekty/?fbclid=IwAR1Ge-R3oveEPyfl16RQyeEYwdslTEhWnyYHQ4I9GsIDi04J7xufJRI85YA
А про подальші перспективи будівництва заводу з виробництва зеленого водню читайте у найближчому номері нашого видання приуроченому до ХІV Міжнародної спеціалізованої виставки «ECOENERGY EXPO 2021», що відбудеться з 19 по 21 жовтня у Міжнародному виставковому центрі на Лівому березі.
Запрошуємо відвідати
наш стенд на виставці й познайомитись з напрацюваннями науковців
Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України у створенні альтернативних
джерел енергії.