середа, 31 серпня 2022 р.

Про використання ресурсів EGI та EuroHPC науковою спільнотою

Ілюстрація: Adobe Stock.

Обчислювальні ресурси, що є в Україні, не можуть забезпечити підтримки наукових досліджень у повному обсязі, тому стоїть завдання максимально використати наявні обчислювальні ресурси середовища Європейської хмари відкритої науки (EOSC).

Така можливість є. Український національний грід з 2012 року був інтегрований в Європейську грід-інфраструктуру на технічному рівні, а з 2020 року – став асоційованим членом EGI, що дає змогу фахівцям використовувати спільні обчислювальні ресурси Європейської федеративної хмарної інфраструктури EGI, яка є складовою частиною EOSC.

Розподілена хмарна інфраструктура EGI Federated Cloud забезпечує аналіз даних на основі використання віртуальних серверів у межах віртуальних організацій для здійснення міжнародної наукової співпраці.

Щоразу, коли нова наукова спільнота виявляє інтерес до EGI Federal Cloud, команда підтримки (до складу якої входять члени EGI.eu та представники технічних експертів з National Grid Initiatives) організовує особисту або вебзустріч, аби зібрати вимоги, визначити найкращу стратегію для інтеграції додатків і сервісів спільноти й визначити повний робочий план інтеграції.

Однак уже зараз науковці з України можуть використовувати хмарну інфраструктуру EGI Federal Cloud у межах навчальної віртуальної організації та віртуальної організації для тестування.

Докладніше про методику роботи: https://cloudhub.bitp.kiev.ua/ins.../howto-use-egi-resource/

На цей момент успішно працює мережа суперкомп’ютерів, створена у межах реалізації проєкту EuroHPC (https://eurohpc-ju.europa.eu/index_en). Європейські високопродуктивні обчислення (EuroHPC JU) є спільною ініціативою Євросоюзу, європейських країн і приватних партнерів, заснованою 2018 року.

Жодна європейська країна не має необхідного потенціалу, щоби самостійно розробляти суперкомп’ютерні ресурси світового рівня. Співпраця, обмін знаннями й об’єднання ресурсів на європейському рівні важливі, тому EuroHPC JU об’єднує ресурси й досвід 31 європейської країни та партнерів для створення найсучаснішої європейської суперкомп’ютерної екосистеми.

Зараз п’ять суперкомп’ютерів EuroHPC JU працюють у Болгарії, Чехії, Фінляндії, Люксембурзі та Словенії (https://op.europa.eu/.../fcbe3b95-c9bd-11ec-b6f4...). В Італії, Португалії та Іспанії будуються ще три суперкомп’ютери, а на найближчий час заплановано створення нових систем.

Дослідники з академічних, зокрема університетських, кіл, дослідницьких інститутів, органів державної влади і промисловості країн-членів ЄС та країн, асоційованих до програм «Горизонт 2020» і «Горизонт Європа», можуть подавати заявки й отримувати доступ до суперкомп’ютерів EuroHPC. Оскільки Україна є асоційованою країною до обох зазначених рамкових програм ЄС, такі можливості поширюються й на відповідні українські організації.

Для отримання доступу до ресурсів проєкту EuroHPC необхідно подати відповідний запит згідно з умовами проєкту.

З квітня 2021 року час доступу надано користувачам із наукового, промислового та громадського секторів у Європі відповідно до їхніх вимог до додатків відповідно до принципів, викладених у Регламенті Ради JU EuroHPC та Політиці доступу JU. Докладна інформація: https://prace-ri.eu/hpc-access/eurohpc-access/

Документація щодо заповнення форми заявки: https://pracecalls.eu/

Така переорієнтація користувачів на активне використання доступних ресурсів EOSC та інших, окрім EuroHPC, проєктів дає змогу забезпечити безперервність наукових робіт в Україні.

За консультаціями звертайтеся до завідувача відділу комп’ютерного забезпечення наукових досліджень і науково-технічної інформації Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України (Інститут теоретичної фізики ім М М Боголюбова НАН України) кандидата технічних наук Сергія Яковича Свістунова: svistunov@bitp.kiev.ua.

За матеріалами НАН України 

понеділок, 29 серпня 2022 р.

«Ми повертаємось на Місяць, щоб летіти далі». Старт 29-08-22 о 15:33 за Київським часом!

    Завершуються останні приготування до старта першої місії програми Artemis. До останньої хвилини перед стартом залишилось лічені години.
     Колись, ще у 2019 році, я (
Dorje Batuu) приїжджав в Україну і розповідав про «Артеміду» і про повернення на Місяць. «Ми повертаємось на Місяць, щоб летіти далі».
      І ось нарешті, це станеться.
Для чого летіти на Місяць? Ми ж були там більше п‘ятидесяти років тому, у чому сенс повторювати те, що вже було? А ось для чого:
Попри сміливі плани колонізаціх Марсу і численні експреіменти, ми ще досі не знаємо, чи здатна людина вижити бодай тиждень на поверхні іншого небесного тіла. Нова місячна програма Artemis покликана розрішити цю проблему, відправивши астронавтів на Місяць, проходити «курс виживання».
     Щоправда, зараз «курс виживання» має пройти космічний корабель Orion.
      Чисто візуально так, траєкторія космічного корабля Orion, нагадує траєкторію Apollo-11, котрий таки так, летів по так званій «трасі Кондоатюка». Така траєкторія зветься «free return trajectory», або «траєкторія вільного повернення» якщо ви подивитесь на світлину, вона дійсно нагадує вісімку. Але цьоготращу буле трішки інакше. Насамперед, «Артеміда-1» не буде сідати на поверхню, це буде тестовий обліт навколо Місяця і повернення капсули назад. Справа у тім, що космічний корабель Orion принципово здорово відрізняється від «Аполлонів», тому перш аніж розпочати пілотовані місії, розробникам потрібнен цей випробовувальний політ для того, щоб зрозуміти, як поводиться корабель.
    Окрема команда буде займатись спостереженнями за новим скафандром.
     Взагалі, їх навіть два типи: Exploration Extravehicular Mobility Unit (xEMU) (він призначений для висадки на поверхню Місяця) і Orion Crew Survival System suit (у ньому екіпаж знаходитиметься всередині капсули Orion під час зльоту і посадки) і саме у ньому цього разу полетить манекен на ім’я Мунікін Кампос, котрого призначили командором. (До речі, так звали інженера-електрика, котрий разом з нашим другом доктором Ретке, більше відомого, як «доктор Змив» (dr. Flush), відіграв ключову роль у порятунку місії Apollo-13 у 1970 році.)
     Пара інших манекенів, котрих зовуть Хельга і Зоар, будуть без скафандрів, проте з купою сенсорів-датчиків, котрі вимірюватимуть вплив радіації на жіночі тіла. Причому Зоар матиме захисний жилет, а Хельга ні.
    Четвертий член екіпажу - баранчик Шон. Він представник Європейського космічного агенства (ESA).
     Стосовно Orion Crew Survival System suit, варто зауважити, що у ньому астронавт може знаходитись до шести діб, ( ̶з̶а̶ ̶п̶а̶п̶е̶р̶е̶д̶н̶і̶к̶і̶в̶ ̶т̶а̶к̶о̶г̶о̶ ̶н̶е̶ ̶б̶у̶л̶о̶), тепер він захищає від радіації і навіть розгерметизації. Крім того, скафандр добудовано по типу open platform («відкритої платформи»). Це означає, що використовую і базову конфігурацію, на неї можна монтувати різні прилади, вдосконалювати і підганяти під різні космічні програми.
     Можна розповісти і про другий скафандр, xEMU.  
  Цей скафандр принципово відрізняється від тих, котрі використовуються зараз на ISS (МКС), і навіть тих, що були створені для екіпажів Crew Dragon (SpaceX) і Starliner (Boeing). Задачи в них різні, ну і відповідно, конструкція значно відрізняється.
    Наприклад, зникла купа кабелів системи життєзабезпечення, і зв‘язку - усі комунікації вшиті у різні шари скафандру і не заважають при русі або процесі вдягання скафандру. Немає також застібок, а є щось на кшталт люка на спині, тобто астронавт просто заходить у скафандр, закриває люк, а зверху вдягає систему   життєзабезпечення, котра трішки висить на спині, як рюкзак. Щоправда, висить цей рюкзак доволі високо. Емі Росс, (Amy Ross), інженерка NASA’s Johnson Space Center, котра й створила цей скафандр, пояснила, що таким чином вдалось добитись ідеяльного балансу.    
Взагалі, місячний скафандр виявився дуже зручним. Крістін Девіс (Kristine Davis), також інженерка JSC, котра демонструвала скафандр під час презентації, відмітила чудову термоізоляцію і температуру («Я навіть не спітніла»), і можливість спокійно пересуватись навіть в умовах земної гравітації. Наприклад, Крістін могла спокійно підняти з поверхні велику каменюку. У попередньому Moon suit (у якому літали астронавти програми Apollo), зробити це так же легко було б дуже тяжко.
Всередині скафандру є зручні кріплення - ви фактично вдягаєте його, як важкий туристичний рюкзак - за допомогою лямок на спину, пояс, ноги і плечі. Він, за словами Крістін, і відчувається, як рюкзак. Зараз він важить 200 фунтів (91 кілограм), тобто фактично, Крістін на випробуваннях носила на собі здорового мужика, котрий сидів в неї на плечах (ситуація, котра знайома багатьом жінкам). Але це ще не повна вага. Із системами життєзабезпечення скафандр буде набагато важче. Єдина втіха полягає у тому, що на поверхні Місяця він відчуватиметься у шість разів легшим.
    Сам скафандр знаходиться під тиском, і нагадує баскетбольний м‘яч з руками, ногами і астронавтом всередині. Тиск коливатиметься у межах від 0.2 АТМ до 0.5 АТМ - це додатково допоможе витримувати його вагу і вільно рухатись всередині.
    Окремою втіхою стала голосова комунікація. Тобто, якщо Крістін всередині скафандра на поверхні Місяця сказала б: «з‘єднай мене з Джорджіо», персональна місячна Трейсі без проблем вивела її на наш канал. Також не виключено, що на внутрішню поверхню ілюмінатора гермошолому проектором буде виводитись інформація і астронавт буде користуватись склом, як монітором.
    Цікаво, що віднині скафандр може підганяти під усі зрости і розміри, а це робить його першим універсальним скафандром.
    Загалом місія Artemis 1 триватиме 42 дні, 3 години і 20 хвилин, і завершиться поиводненням капсули у Тихий океан 10 жовтня 2022 року. За цей час Orion з чорною пластиліновою вівцею подолає 1.3 мільйони кілометрів.
   Ми повертаємось на Місяць. Повертаємось для того, аби летіти далі.  Що за небезпеки чатують на наших астронавтів і чому їх не треба боятись? Чому саме ми ще маємо навчитись? І найголовніше, для чого нам це потрібно?
    На усі ці питання і має відповісти ця програма.
   До речі, у листопаді 2020 року, Україна стала дев’ятою країною-учасницею місячної програми NASA Artemis.
    Разом з США, Австралією, Канадою, Японією, Люксембургом, Італією, Великою Британією та Об'єднаними Арабськіми Еміратами.
Ще два роки тому, коли ми були частиною MCC, ми були частиною програми. Зараз ми займаємось абсолютно іншими місіями. І місії ці не менш важливі, аніж політ на Місяць. Ми допомагаємо нашим українським партнерам із ЗСУ, боронити Україну. І якщо у астронавтів програми Artemis, головна ціль - повернутись, то в нас - захистити світ від російської терористичної загрози.
    Не проґавте! Старт супертяжкого ракетоносія SLS з майданчика Launch Pad 39B призначено на 8:33 АМ EDT (у Києві буде 15:33).
Дивитись можна тут: https://youtu.be/21X5lGlDOfg

середа, 24 серпня 2022 р.

Ми – сильні! Ми – вільні! Ми переможемо!

Щиросердечно вітаємо усіх нас з Днем Незалежності України – із найважливішим національним святомнашої Державності.

Цього року ми відзначаємо це свято під звуки сирен та вибухів.

Це не просто День народження держави. Це свято пам’яті про цілі покоління наших предків, що творили націю і боролися за державність, як і ми разом, цілою країною боремося за свою незалежність. Кожен на своєму фронті захищає нашу державу.

На жаль, сьогодні за своє споконвічне прагнення до свободи Україна продовжує платити високу ціну. Ми вкотре зі зброєю в руках боронимо свою землю та зазнаємо тяжких випробувань у боротьбі за незалежність України. Триває війна з росією, де наші герої виборюють та захищають незалежність та територіальну цілісність України та непорушність її кордонів. Ми пишаємося українськими воїнами, які є прикладом мужності і патріотизму!  

Без сумніву, майбутнє України, її незалежність в надійних руках, адже українці формують сьогодні нове мислення і цінності демократичного європейського суспільства.

Зі святом нас усіх! З Днем Незалежності Україно!

Найважливішим і найпотрібнішим побажанням для нас сьогодні є побажання миру та перемоги.Увесь цивілізований світ знає: нам не потрібно чужого, ми хочемо лише повернути своє.

За нами правда, а значить – і перемога! Нас не залякати!

Слава Україні! Героям слава!

P.S. Якраз сьогодні минає рівно півроку, як русня «бере Київ за 3 дні»

 

середа, 17 серпня 2022 р.

Вітаємо нашого захисника!

Колектив Фізико-механічного інституту ім Г.В. Карпенка щиро вітає наукового співробітника відділу корозії та протикорозійного захисту (відділ №6) Головчука Мирона із отриманням державної нагороди України – ордена “За мужність”, яким відзначені його особиста мужність і самовіддані дії під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України на її східних рубежах.

Від усієї душі бажаємо Мирону міцного козацького здоров’я, подальших бойових звитяг, удачі, точних влучань та із не меншим запалом долучатись до якнайшвидшої перемоги наших збройних сил над загарбниками! 

Вітаємо та пишаємося!                             Слава Україні! Героям слава!


 

четвер, 11 серпня 2022 р.

«Криза з серйозним ядерним підтекстом…»

Що робити у разі радіаційної аварії? Алгоритм дій від МОЗ.

На тлі повномаштабної війни та ядерного тероризму до якого вдається рф, в Україні зростає небезпека радіаційного зараження. Кожному українцю слід знати базові правила поведінки у випадку виникнення радіаційної аварії.

У зв'язку з цим Міністерство охорони здоров'я оприлюднило відповідний алгоритм дій.

І хоча станом на 6 серпня радіаційний фон по Україні перебуває у нормі, у відомстві наголошують: підготовлений – значить захищений.

"Це правило у час повномасштабної війни стало ще більш актуальним. Зважаючи на те, що країна-терорист не дотримується жодних законів та правил ведення війни, кожен українець повинен знати базові правила поведінки у випадку надзвичайної ситуації будь-якого характеру", – наголошують у відомстві.

То як діяти, якщо у вашій місцевості трапилась радіаційна аварія? Передусім необхідно залишатися у приміщенні або терміново зайти до нього, якщо ви знаходитеся на вулиці.

Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель, тому найкраще триматися якомога далі від стін і даху будівлі. Найбезпечніше – перебувати у підвалі або всередині будівлі.

Якщо ви маєте домашніх тварин, тримайте їх поруч і не випускайте на вулицю.

Якщо можливо:

залишайтеся в кімнаті без вікон і зовнішніх дверей,

зачиняйте вікна та двері,

ущільніть отвори підручними засобами (скотч, змочена водою тканина тощо),

вимикайте системи вентиляції (кондиціонери або обігрівачі) у вашому будинку.

Залишатися в укритті необхідно до того часу, допоки офіційна влада не надала інших вказівок.

Слідкуйте за офіційними джерелами інформації

Користуйтесь лише офіційними джерелами інформації. У разі надзвичайної ситуації читайте/слухайте повідомлення від:

Державної служби з надзвичайних ситуацій,

поліції,

місцевої влади.

Перебуваючи в укритті, увімкніть телебачення чи радіо. Також варто заздалегідь підписатися на канали рятувальників, поліції та місцевої влади у Telegram або Facebook.

Якщо місцева влада та надзвичайники дають вказівки – виконуйте їх обов’язково.

Знезаразьте себе

Передусім у МОЗ радять:

 Зняти верхній шар одягу, що може містити до 90% радіоактивного матеріалу. Однак робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер, тримайте його подалі від людей та домашніх тварин.

 Якщо є можливість, прийміть душ з милом, голову помийте шампунем. Проте не використовуйте кондиціонери для волосся, оскільки вони можуть закріпити на ньому радіоактивний матеріал. Не тріть і не подряпайте шкіру, аби радіоактивний матеріал не потрапив у відкриті рани.

Якщо можливості помитися у душі немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті частини тіла.

У разі відсутності води, скористайтеся вологими серветками або вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха.

Одягніть чистий одяг.

 Допоможіть вашим рідним і близьким зробити всі вище перераховані пункти. За можливості робіть це в рукавичках та масці або респіраторі.

Безпека води та харчових продуктів.

 

Допоки рятувальники чи влада не повідомили про безпеку водопровідної води, доти залишатиметься незабрудненою лише вода у пляшках. Пакування захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

Пам'ятайте: кип’ятіння водопровідної води не позбавляє її від радіоактивних речовин.

 МОЗ радить про всяк випадок мати запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання. 

Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин. Водопровідну або колодязну воду можна використовувати для миття себе, а також для протирання поверхонь ємностей, де знаходиться їжа та вода.

Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.

Стосовно їжі, то тут, за аналогією із водою, харчові продукти є безпечними, якщо зберігались у герметичних контейнерах:

консерви,

банки,

пляшки,

коробки.

Їжа з холодильника та морозильної камери також буде безпечною для вживання у разі радіаційної аварії у вашій місцевості.

Проте, перед відкриттям варто протерти харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Теж саме зробіть із кухонним приладдям перед використанням. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Коли варто приймати йодид калію?

Йодид калію – це сіль, схожа на кухонну. В аптеках він найчастіше продається у формі таблеток.

"Якщо його приймати вчасно й у визначеному дозуванні, йодид калію блокує поглинання радіоактивного йоду щитоподібною залозою. Це знижує ризик розвитку раку щитоподібної залози та інших її захворювань", – наголошують у МОЗ.

За інформацією ТСН, Генсек ООН знову попередив людство про загрозу ядерної війни.

Про це заявив 6 серпня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш у Хіросімі на виступі, присвяченому 77-м роковинам атомного бомбардування міста військами США.

За словами генсека, "людство грається з зарядженою зброєю" і нова гонка озброєнь набирає обертів. Світові лідери нарощують арсенали ціною сотні мільярдів доларів, причому налічується майже 13 тис одиниць ядерної зброї.

«…Криза з серйозним ядерним підтекстом швидко поширюються – від Близького Сходу до Корейського півострова, до вторгнення Росії в Україну… Людство грає із зарядженою рушницею», – попередив він.

 

вівторок, 9 серпня 2022 р.

Ядерний шантаж

 Людство продовжує «рубати гілку, на якій сидить»…

До чого це я? До рукотворних катастроф створених землянами для знищення собі подібних. Найяскравіші приклади рукотворних заходів на планеті Земля нікого нічого не навчили. Ми не зупиняємось й до нині… А варто б…

6 серпня 1945 року о 8-15 ранку американський бомбардувальник Б-29 «Енола Гей», названий так по імені матері командира екіпажу полковника Пола Тіббетса, скинув атомну бомбу "Малюк" на японське місто Хіросіма. Це був перший випадок в історії людства, коли атомна зброя застосовувалась поза межами полігонів. Від вибуху загинуло близько 75 тисяч чоловік і ще більше 200 тисяч отримали радіоактивне зараження.

9 серпня 1945 року об 11 годині 02 хвилини за місцевим часом екіпаж американського літака B-29 під командуванням майора Чарльза Суїні скинув атомну бомбу на японське місто Нагасакі. Бомба вибухнула на висоті 500 метрів від поверхні і привела до загибелі близько 100 тисяч осіб та поранення отримали 200 тисяч осіб.

А ще був Чорнобиль, була Фокусіма! Були випробування смертоносної зброї також й на живих людях. Правда ті, хто давав команду на ці дійства людей за таких не рахували! Не рахують й донині! «Баби єсчо наражают»!

Покоління міняються – людожерська політика ординців – ні! От і зараз, орки спочатку погрожували зруйнувати Чорнобильську атомну, а нині підняли ґвалт навколо замінування Запорізької АЕС, шантажуючи світ ядерним апокаліпсисом. Але тут не все так просто!

По-перше поки що це "шантаж шантажем" – створюється лише потенційна можливість шантажу та ультиматумів, а не висуваються, власне, якісь вимоги.

По-друге, ядерний шантаж у будь-якій формі – це вкрай невигідна та відверто недолуга стратегія. Такий шантаж буде успішним лише тоді, коли опонент так злякається, що піде на беззаперечне виконання всіх вимог терориста. А якщо не злякається, чи злякається не настільки, щоб з тремтячими колінками виконувати геть усе, що йому скажуть – от тоді починаються великі проблеми у самого терориста.

Уявімо, що виставлено ультиматум: або ви припиняєте підтримку України, або ми підриваємо АЕС. А їм відповідають: "а нам начхати, підривайте якщо хочете".

І от що робити? Треба або виконувати погрозу, або ганебно зливатися.

Від підриву нема жодної практичної користі. Навпаки, треба буде терміново виводити всі війська з забрудненої зони і ставити хрест на планах подальшої окупації, бо нащо потрібна територія, де не можна жити?

А якщо радіоактивною хмарою накриє якусь країну НАТО, то це можуть трактувати як оголошення війни чи як теракт направлений проти них. А якщо ще й з вітром не пощастить, то може накрити й свою теритотії чи Крим – ото хохма буде. Та й вода у кримському каналі після цього досить довго буде непридатною для використання.

З іншого боку, якщо злитися і не виконати погрозу, то ти безвідповідальний лузері якого можна взагалі не сприймати серйозно. Наступного разу вже ніякі погрози не діятимуть взагалі. Та й з точки зору внутрішньої політики для диктатора це серйозний удар, бо це прояв слабкості.

Якщо ж вважати, що мета всього цього – фізичне знищення України та перетворення її на радіоактивну пустелю, то нащо взагалі так заморочуватися з підривом АЕС?

Можна просто закидати всі великі міста тактичними ядерними зарядами, при чому це можна зробити у будь-який момент і без всяких погроз та шантажу. Ефект для зовнішнього іміджу буде однаково катастрофічний при швидшому та більш повному знищенні противника.

Інший аспект – це технічне виконання підриву АЕС. Вже неоднократно писали про те, що влаштувати техногенну ядерну катастрофу на АЕС – дуже непроста справа. Ядерний реактор – надзвичайно міцна конструкція, зруйнувати яку ззовні дуже важко. Можна досить легко влаштувати витік радіоактивної води першого контуру а-ля Фукусима, але цієї води не так багато і не буде якогось катастрофічного забруднення повітря та навколишньої місцевості. Можна, мабуть, пошкодити та розгерметизувати корпус реактора, заклавши під нього дуже багато вибухівки. Але для того, щоб ефектно розкидати по великій території ядерне паливо треба влаштувати вибух реактора зсередини, як було у Чорнобилі. Але для цього треба спочатку вимкнути численні системи захисту та обійти всі запобіжники, які не дають цього зробити. Нагадаю, що в Чорнобилі вибух стався після випробувань реактора у нештатному режимі, які проводив спеціально навчений персонал станції.

Навіть, якщо врхувати, що фахівці в росатомі є – кадри не все вирішують! Коротше кажучи, ставити ультиматуми з такими ставками – це заганяти себе у гарантовано програшну ситуацію, бо якщо противник раптом не злякається, то хороших варіантів для тебе не існує.

вівторок, 2 серпня 2022 р.

Money, money, money...

     З 1 жовтня збільшать посадові оклади бюджетників 
     Мінекономіки раздробило відповідний проект постанови КМУ «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».
     Зокрема, примітку 1 до додатка 1 постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 збираються доповнити новим абзацем.
     Відповідно до нього посадові оклади (тарифні ставки) з 1 жовтня 2022 року розраховуються виходячи з посадового окладу (тарифной ставки) працівника 1-го тарифного розряду в розмірі 2982 грн.
     Ці зміни цілком відповідають Бюджетній декларації на 2022 - 2024 роки,схваленої постановою КМУ від 31.05.2021 р. № 548, якою оклад працівника 1-го тарифного розряду з 1 жовтня поточного року передбачено саме в такий сумі.
     Тобто розміри окладів за ЕТС у 2022 році такі:

Розряд

Тарифні коефіцієнти

Посадовий оклад (тарифна ставка), грн з округленням

01.01. - 30.09.

01.10. - 31.12.

1

1

2893

2982

2

1,09

3153

3250

3

1,18

3414

3519

4

1,27

3674

3787

5

1,36

3934

4056

6

1,45

4195

4324

7

1,54

4455

4592

8

1,64

4745

4890

9

1,73

5005

5159

10

1,82

5265

5427

11

1,97

5699

5875

12

2,12

6133

6322

13

2,27

6567

6769

14

2,42

7001

7216

15

2,58

7464

7694

16

2,79

8071

8320

17

3

8679

8946

18

3,21

9287

9572

19

3,42

9894

10198

20

3,64

10531

10854

21

3,85

11138

11481

22

4,06

11746

12107

23

4,27

12353

12733

24

4,36

12613

13002

25

4,51

13047

13449

 Водночас керівникам установ традиційно накажуть забезпечити диференціацію зарплат працівників, які отримують зарплату на рівні мінімальної, у межах фонду оплати праці шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівників, результатів їх роботи.

Світлана Замазій, шеф-редактор порталу buhgalter.com.ua