Ядерний шантаж

 Людство продовжує «рубати гілку, на якій сидить»…

До чого це я? До рукотворних катастроф створених землянами для знищення собі подібних. Найяскравіші приклади рукотворних заходів на планеті Земля нікого нічого не навчили. Ми не зупиняємось й до нині… А варто б…

6 серпня 1945 року о 8-15 ранку американський бомбардувальник Б-29 «Енола Гей», названий так по імені матері командира екіпажу полковника Пола Тіббетса, скинув атомну бомбу "Малюк" на японське місто Хіросіма. Це був перший випадок в історії людства, коли атомна зброя застосовувалась поза межами полігонів. Від вибуху загинуло близько 75 тисяч чоловік і ще більше 200 тисяч отримали радіоактивне зараження.

9 серпня 1945 року об 11 годині 02 хвилини за місцевим часом екіпаж американського літака B-29 під командуванням майора Чарльза Суїні скинув атомну бомбу на японське місто Нагасакі. Бомба вибухнула на висоті 500 метрів від поверхні і привела до загибелі близько 100 тисяч осіб та поранення отримали 200 тисяч осіб.

А ще був Чорнобиль, була Фокусіма! Були випробування смертоносної зброї також й на живих людях. Правда ті, хто давав команду на ці дійства людей за таких не рахували! Не рахують й донині! «Баби єсчо наражают»!

Покоління міняються – людожерська політика ординців – ні! От і зараз, орки спочатку погрожували зруйнувати Чорнобильську атомну, а нині підняли ґвалт навколо замінування Запорізької АЕС, шантажуючи світ ядерним апокаліпсисом. Але тут не все так просто!

По-перше поки що це "шантаж шантажем" – створюється лише потенційна можливість шантажу та ультиматумів, а не висуваються, власне, якісь вимоги.

По-друге, ядерний шантаж у будь-якій формі – це вкрай невигідна та відверто недолуга стратегія. Такий шантаж буде успішним лише тоді, коли опонент так злякається, що піде на беззаперечне виконання всіх вимог терориста. А якщо не злякається, чи злякається не настільки, щоб з тремтячими колінками виконувати геть усе, що йому скажуть – от тоді починаються великі проблеми у самого терориста.

Уявімо, що виставлено ультиматум: або ви припиняєте підтримку України, або ми підриваємо АЕС. А їм відповідають: "а нам начхати, підривайте якщо хочете".

І от що робити? Треба або виконувати погрозу, або ганебно зливатися.

Від підриву нема жодної практичної користі. Навпаки, треба буде терміново виводити всі війська з забрудненої зони і ставити хрест на планах подальшої окупації, бо нащо потрібна територія, де не можна жити?

А якщо радіоактивною хмарою накриє якусь країну НАТО, то це можуть трактувати як оголошення війни чи як теракт направлений проти них. А якщо ще й з вітром не пощастить, то може накрити й свою теритотії чи Крим – ото хохма буде. Та й вода у кримському каналі після цього досить довго буде непридатною для використання.

З іншого боку, якщо злитися і не виконати погрозу, то ти безвідповідальний лузері якого можна взагалі не сприймати серйозно. Наступного разу вже ніякі погрози не діятимуть взагалі. Та й з точки зору внутрішньої політики для диктатора це серйозний удар, бо це прояв слабкості.

Якщо ж вважати, що мета всього цього – фізичне знищення України та перетворення її на радіоактивну пустелю, то нащо взагалі так заморочуватися з підривом АЕС?

Можна просто закидати всі великі міста тактичними ядерними зарядами, при чому це можна зробити у будь-який момент і без всяких погроз та шантажу. Ефект для зовнішнього іміджу буде однаково катастрофічний при швидшому та більш повному знищенні противника.

Інший аспект – це технічне виконання підриву АЕС. Вже неоднократно писали про те, що влаштувати техногенну ядерну катастрофу на АЕС – дуже непроста справа. Ядерний реактор – надзвичайно міцна конструкція, зруйнувати яку ззовні дуже важко. Можна досить легко влаштувати витік радіоактивної води першого контуру а-ля Фукусима, але цієї води не так багато і не буде якогось катастрофічного забруднення повітря та навколишньої місцевості. Можна, мабуть, пошкодити та розгерметизувати корпус реактора, заклавши під нього дуже багато вибухівки. Але для того, щоб ефектно розкидати по великій території ядерне паливо треба влаштувати вибух реактора зсередини, як було у Чорнобилі. Але для цього треба спочатку вимкнути численні системи захисту та обійти всі запобіжники, які не дають цього зробити. Нагадаю, що в Чорнобилі вибух стався після випробувань реактора у нештатному режимі, які проводив спеціально навчений персонал станції.

Навіть, якщо врхувати, що фахівці в росатомі є – кадри не все вирішують! Коротше кажучи, ставити ультиматуми з такими ставками – це заганяти себе у гарантовано програшну ситуацію, бо якщо противник раптом не злякається, то хороших варіантів для тебе не існує.