Реалізуємо проєкт для енергетичної безпеки України

    Науковці відділу діагностики корозійно-водневої деградації матеріалів Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України реалізують проєкт для розв’язання проблем енергетичної безпеки «Розроблення методології оцінювання роботоздатності існуючих газопроводів для підвищення стійкості функціонування енергетичної системи України при транспортуванні зеленого водню» (№ 2022.01/0099), який став одним із переможців конкурсу «Наука для відбудови України в воєнний та повоєнний періоди» Національного фонду досліджень України. 

     Науковий керівник проєкту – завідувач відділу діагностики корозійно-водневої деградації матеріалів, доктор технічних наук, професор Ольга Звірко.  

    Виконавці проєкту: провідний науковий співробітник, доктор технічних наук, професор Григорій Никифорчин; провідний науковий співробітник, доктор технічних наук, старший науковий співробітник Олександр Цирульник, провідний науковий співробітник, доктор технічних наук, старший дослідник Галина Кречковська, старший науковий співробітник, кандидат технічних наук, старший дослідник Мирослава Греділь, в.о. молодшого наукового співробітника Іван Цибайло та в.о. молодшого наукового співробітника Олег Венгринюк. Термін виконання проєкту – серпень 2023 – грудень 2024 р.

Одним з невідкладних питань відбудови України у воєнний та повоєнний періоди є забезпечення її енергетичної та економічної безпеки через розвиток водневої енергетики. Для транспортування водню розглядають можливість використання існуючої мережі транзитних газопроводів України. Однак вона відзначається значним терміном експлуатації, яка знижує опір сталей водневій крихкості. Відповідно, існує високий ризик порушення цілісності експлуатаційно деградованих труб при їх наводнюванні з боку внутрішньої поверхні при транспортуванні водню. Тому необхідно проаналізувати поточний технічний стан потенційно небезпечних ділянок трубопроводів, оцінити вплив водню на тривало експлуатований метал та обґрунтувати умови безпечної експлуатації газотранспортної мережі з урахуванням деградації сталі та наводнювання при транспортуванні водню. 

   У результаті виконання проєкту буде розроблена методологія оцінювання роботоздатності трубних сталей існуючих газопроводів при транспортуванні ними водню на основі нових критеріїв досягнення металом критичного стану та роботоздатності з урахуванням поточного структурно-механічного стану та наводнювання. Методологія буде апробована ТОВ «ІПП ЦЕНТР». 

    Впровадження розробленої методології сприятиме підвищенню стійкості функціонування енергетичної системи через розвиток водневої енергетики, що відповідає тенденціям переходу європейських країн на екологічні джерела енергії і посилить тим самим конкурентоспроможність України в умовах сучасних викликів у воєнний та повоєнний періоди.

Час і календар

 Ще раз про календар. Коли у нас починається день? Коли ніч?

Ми настільки звикли жити з вимірювачами часу, що навіть не замислюємося над цим. Годинники завжди поруч з нами: на руці, на телефоні, в компʼютері, на стіні, на різноманітних табло й екранах.

Але так є зовсім небагато часу. Тисячоліттями люди звіряли час з єдиним годинником - тим, що над нами. Сонце і місяць, їхній рух і положення на небосхилі, визначали для людей час доби, день і місяць року.

Саме так і сказано в Писанні - призначення сонця й місяця не лише освітлювати, але також і бути визначниками плину часу.

Ми живемо зараз в подвійній реальності - доба для нас починається тоді, коли годинники показують математичну північ. Але також день і ніч для нас позначаються сонцем - день починається і завершується тоді, коли сонце сходить і заходить.

Тому хоча доба ніколи не змінюється, в нашому краї ми кажемо про «збільшення дня» чи от як зараз - про «зменшення дня». Ближче до екватора цього немає, чим далі від нього - тим зміни більш відчутні, аж до появи полярного дня і полярної ночі, коли доба змінюється, а день і ніч можуть тривати місяцями.

І все ж навіть з точки зору сучасної науки не годинники визначають добу, місяць, рік, а світила. Обертання земної кулі навколо себе, яке ми бачимо завдяки зміні дня і ночі, а також обертання нашої планети навколо Сонця, яке у нас видно через зміну пор року і тривалості світлового дня - це ОБʼЄКТИВНА реальність.

Субʼєктивна ж реальність - це як людина називає те, серед чого живе. Сьогодні понеділок чи Monday, чи Δευτέρα? День «після неділі», «день Місяця» чи «другий день [тижня]»? Тиждень почався сьогодні чи вчора? Доба розпочалася опівночі, чи зі сходом сонця (коли ми прокинулися), чи вчора ввечері (як є за богослужбовим календарем та в старозавітній традиції)?

Те саме з новим роком - коли він розпочинається? 1 вересня, 1 січня, посеред вересня (як за традицією Старого Завіту) чи в січні-лютому, як у народів Південної та Східної Азії? Чи навесні - як у народів Азії Центральної?

Сенс і значення юліанського календаря полягали в тому, що на час свого запровадження він був найбільш точним з можливих для людей способом накласти реальний сонячний рік на його математичну субʼєктивну модель. Бо моделі, які були до цього, давали помилку і реальний рік розходився з обліковим досить швидко.

Однак в часи до Різдва Христового неможливо було з абсолютною точністю дізнатися, якою насправді є астрономічна доба (яка не дорівнює 24 годинам) і астрономічний рік (який не дорівнює 365 днів, бо насправді це 365.242199 дня). Тож модель юліанського року була максимально можливим на той час наближенням до астрономічного, але все одно не точним.

Як для нас «якірними» точками доби є схід та захід сонця, так і для сонячного року «якірними» точками є чотири: дві точки рівнодення (у вересні та березні), коли світловий день і ніч - однакові, та дві точки сонцестояння - у червні та грудні, коли світловий день найбільший та найменший.

Це відповідає і Божому слову: Сонце визначає дні та роки.

Відтак «правильний календар» - це той, який максимально наближує нас до першооснови всякого літочислення, вказаної в Писанні: до руху небесних світил. Всім очевидно, що юліанський календар на час запровадження був таким. І на час формування християнської календарної традиції, у перші століття, він теж був таким. Але з плином часу через накопичення різниці між реальним і обраховуваним роками юліанський календар все більше відходить від астрономічного.

Зараз у мережі можна зустріти намагання критикувати календарну реформу з посиланням на те, що юліанський календар є «освяченим» століттями його використання. Але ось ці слова з книги Буття для мене є ще одним аргументом (серед багатьох інших), що за Божим задумом люди мають у календарі орієнтуватися найперше на рух небесних світил, а не на власні математичні моделі цього руху, особливо коли вони через похибку серйозно відстають від реального часу.

Новоюліанський календар - найбільш сучасний і точний. Він найбільш точно відображає реальний астрономічний рух небесних світил та Землі. Тому його прийняття - не «порушення традиції», але виконання духу того, що ми читаємо у слові Божому про це.

Євстратій Зоря,https://www.facebook.com/yevstr

https://ua.izzi.digital/DOS/313771/313837.html

Інноваційний шлях відновлення енергетики України

ПРО КОНГРЕС

VIIІ Міжнародний конгрес інженерів-енергетиків - потужна національна і міжнародна платформа для компетентного обговорення важливих питань відновлення української енергетичної інфраструктури. Попри те, що війна ще триває, цьогорічний Конгрес об'єднає під єдиним дахом впливову енергетичну спільноту: авторитетних експертів, урядовців, науковців, фахівців енергетичного та електротехнічного ринку для формування планів повоєнної побудови більш сучасної, безпечної, децентралізованої енергетичної системи.

МІСІЯ

Сприяння інтеграції української енергосистеми до європейського енергетичного простору, підвищенню рівня енергетичної безпеки, ефективному функціонуванню українського ринку електроенергії, впровадженню енергоефективних технологій та обладнання.

Програма конгресу буде включати результати останніх досягнень у впроваджені організаційних форм та технологій розвитку електроенергетики.

Зареєструватися можна тут

Міжнародний виставковий центр
м. Київ, Броварський пр-т, 15
Павільйон №1, конференц-зал на експозиції
Працюємо: з 10.00 до 14.00

ДО ЗУСТРІЧІ НА ВИСТАВЦІ!