Ми із газом, ви із газом…

Першим газове опалення отримав Львів. 50 років тому. Україна забезпечувала газом себе, Росію, Білорусь, а згодом і Європу. А починаючи із 1990-х успішне й перспективне українське газовидобування почали вбивати і хто найбільше доклав до того руки. Так, правильно – "старший брат"!
       1 січня 2025 року з припиненням транзиту російського газу через територію України до Європи закінчилась ера немилосердя. Її 50 років тому розпочав Кремль через агресивну експансію на паливний ринок Старого Світу. Але для цього Москві насамперед знадобилося усунути з дороги Україну, яка ходою велетня розвивала свою газовидобувну та газотранспортну мережу. Україні було за що битися і було що втрачати.  
       «Історія газової промисловості Радянського Союзу починається в Україні, — наполягає Леонід Уніговський, гендиректор і засновник компанії Нафтогазбудінформатика. — Україна в достатньо великий проміжок часу не тільки сама себе забезпечувала природним газом, але і давала цей газ у центральну частину СРСР. Ну а потім були відкриті родовища в Сибіру».
      Олександру Лукіну, головному науковому співробітнику Інституту геологічних наук НАН України, тоді було близько 30 років, сьогодні — 85. Але він добре пам’ятає, як українці піднімали ту російську цілину.
      «Я потрапив до Сибіру випадково, — згадує чернівчанин. — Були тоді проблеми, які мені заважали влаштуватися на роботу до академічної установи. Тож я спочатку потрапив на геологічну зйомку».
      Так українські науковці та буровики значною мірою посприяли становленню нафтогазової індустрії РФ. Якщо то правда, що «благими намірами вимощена дорога до пекла», то ось і вона.
      Три кола цього пекла, а радше, три вічні цілі московії:
1. Заробити валюту, щоб покривати в збіднілій економіці все більші потреби в імпорті, як у високотехнологічному, так і в продовольчому.
2. Поширити свій контроль над європейською економікою, відтак мати важелі впливу на європейських політиків.
3. Вичавити з Європи американців. 

Продувка газогону Дашава — Київ у районі кордону Кам’янець-Подільскої та Житомирської областей,

 жовтень 1948 рік (Фото: ЦДАЕА)

       До того моменту, як рфія не розв’язала криваву бійню в Україні, усе йшло за цим планом.   І от тепер в України з’явився шанс відігратися.

Автор: Олександр Пасховер 

Львівські алхіміки

      Коли ви пишете про те, що Великий адронний колайдер перетворює свинець на золото, наче той алхімік, не забувайте, що кристали для того самого колайдера вирощують у лабораторії у Львові. 

Бо жодна справжня алхімія у світі не може обійтися без Львова.

      На великому адронному колайдері науковці перетворили на одну мікро секунду атоми свинцю на атоми золота. Якби це відбувалось у нас то це виглядало б приблизно от так.
      Очевидно, що у ці важкі часи наука повинна працювати на економіку. Зібрали науковців, що працюють на великому адронному колайдері та запитали які господарчі теми вони можуть запропонувати, щоб окупити своє нікчемне існування. Ну ті кажуть, а давайте ми вам здійснимо мрію древніх алхіміків та зробимо золото зі свинцю.
      Ну через якийсь час фонд який надавав грант цікавиться, де золото? Науковці кажуть, зараз і показують свою статтю, де написано що після якихось маніпуляцій хитрими фізичними приладами атоми свинцю на мікросекунду перетворюються на атоми золота. Тобто, кажуть формально золото вже є, залишилось його звідти дістати або продовжити термін існування золота, яке ми вже фактично отримали, щось таке, в нас вже є цікаві пропозиції та припущення, але треба якось продовжити фінансування.

https://www.nature.com/