8 грудня минуло 103 роки від дня народження видатної українки, першої в колишньому Радянському Союзі жінки-доктора фізико-математичних наук – Катерини Ющенко. Її неймовірний розум та цілеспрямованість створили першу в світі мову програмування. Цими засобами людство користується й досі. Без зайвих сумнівів, кожен, хто ознайомиться з біографією Катерини, буде вражений її талантом та силою!
Катерина Логвинівна розпочала наукову діяльність у Львівському відділенні Інституту математики. Важко уявити, наскільки розумною була ця неймовірна жінка, яка, здійснивши цикл досліджень в галузі теорії ймовірностей та математичної статистики, отримала результати, які знайшли застосування у квантовій механіці та стали класичними. Тільки уявіть, це посприяло розробці першого на території всієї континентальної Європи комп’ютера.
Вчена створила формальну мову адресного програмування — і це стало першим фундаментальним досягненням наукової школи теоретичного програмування. Саме на створеній нею мові у світі розробили перші програми розпізнавання образів: простих геометричних фігур, рукописних та друкованих літер і цифр. Дослідниця започаткувала першу в СРСР школу теоретичного програмування.
Програмістка багато експериментувала і разом з колегами створила адресну мову програмування, у якій вказувалися не числа, а адреси комірок пам’яті. Таким чином, її розробка випередила на два роки мову Fortran, на три — Cobol, і на п’ять — ALGOL. Це був прорив! Тепер можна писати незалежні від розташування пам’яті комп’ютера програми. Винахід Ющенко почали застосовувати у більшості обчислювальних машин радянського, а згодом і китайського виробництв.
Вчена створила формальну мову адресного програмування — і це стало першим фундаментальним досягненням наукової школи теоретичного програмування. Саме на створеній нею мові у світі розробили перші програми розпізнавання образів: простих геометричних фігур, рукописних та друкованих літер і цифр. Дослідниця започаткувала першу в СРСР школу теоретичного програмування.
Програмістка багато експериментувала і разом з колегами створила адресну мову програмування, у якій вказувалися не числа, а адреси комірок пам’яті. Таким чином, її розробка випередила на два роки мову Fortran, на три — Cobol, і на п’ять — ALGOL. Це був прорив! Тепер можна писати незалежні від розташування пам’яті комп’ютера програми. Винахід Ющенко почали застосовувати у більшості обчислювальних машин радянського, а згодом і китайського виробництв.
