Чорнобиль... 26-04-1986. Ми пам'ятаємо!

26 квітня 2018 року минає 32 роки з дня однієї з найбільших техногенних катастроф минулого століття – аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС)

Трагедія сталася в ніч на 26 квітня 1986 року в результаті вибуху на четвертому енергоблоці станції, розташованої на території України (в той момент – Української РСР) на правому березі річки Прип'ять в декількох кілометрах від міст Чорнобиль та Прип'ять Київської області.

В результаті вибуху в атмосферу зі зруйнованого реактора потрапили великі обсяги продуктів поділу ядерного палива, які потім поширилися на величезні території, в першу чергу, зачепивши Україну, Білорусь і Росію.

За даними експертів, в результаті аварії на Чорнобильській АЕС сумарний викид радіоактивних матеріалів склав близько 50 млн. кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму. Рівень радіаційного фону дорівнював 1500 рентген в годину, хоча лічильники, не розраховані на такий високий рівень, показували максимум 500. Радіоактивного забруднення зазнало 155 тис кв. км території колишнього СРСР з населенням 6 млн. 945 тис чоловік. Досі в забруднених радіацією регіонах проживає 5 млн. населення.

За офіційними даними, в день аварії великі дози опромінення отримали приблизно 600 чоловік з числа персоналу, що знаходився на майданчику АЕС. З них 134 людини піддалися особливо значному опромінення, 28 загинули від променевої хвороби протягом кількох місяців після аварії. 600 тис. ліквідаторів з усього колишнього СРСР, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації,19 померли протягом 1987-2004 рр. За даними Союзу «Чорнобиль», на квітень 2014 року мінімум 9 тис. Ліквідаторів аварії померли, понад 55 тис. стали інвалідами.

І якби ще колишнє керівництво СРСР не брехало людям, і не приховували реальної загрози в перші кілька днів, то можна було врятувати величезну кількість ні в чому не винних людей.

Найактуальніша проблема Чорнобиля на сьогоднішній день – радіоактивні відходи. Ланцюгова реакція в саркофазі малоймовірна, але зараз це найбільше неорганізоване сховище радіоактивних відходів. Цим воно й небезпечно. Є план по захороненню відходів на 100 років. Все робиться не дуже швидко, і тут питання навіть не в грошах, а в рішенні. Це унікальна подія, такого раніше не було. Готових рішень і підходів немає. Але процес іде постійно, тут побудували НБК (нову захисну оболонку), будують центральне сховище радіоактивних відходів. Зараз це найбільша рухома будівля на Землі.

Фоторепортаж Ігоря Костіна, кореспондента Українського АПН який першим виявився в епіцентрі аварії 26 квітня 1986 року перегляньте у квітневому номері інтернет-видання "Інноваційні технології & обладнання".

Фотознімки, які йому вдалося зробити, увійшли в офіційний звіт урядової комісії. Його серія «Трагедія Чорнобиля» удостоєна нагороди на «Уорлд-прес-фото» в Амстердамі.
 Перші фотографії були зроблені о 16-00, через 14 годин після катастрофи.Фото зроблено з   вікна першого вертольота, який облетів епіцентр катастрофи, для того, щоб заміряти рівень радіаційного випромінювання. Будівля реактора що вибухнув здається наче б в тумані через високий рівень радіації, радіацією пояснюється і те, що знімок зроблений через закрите вікно. Пізніше дозиметристи з'ясували, що рівень радіаційного фону склав понад 1500 рентген в годину (лічильники, не розраховані на такий високий рівень, фіксували лише 500).

День Землі – 22 квітня.

Чудова планета, єдина у всій нашій галактиці, наповнена життям. Завдяки їй, люди можуть, прокидаючись, посміхатися сонцю. Насолоджуватися співом птахів, ароматів квітів, і найголовніше, – життям.

Захоплюючись її унікальністю і самобутністю, сам еволюціоніст Дарвін на схилі  життя увірував в Бога, сказавши: «На цій землі настільки все закономірно і правильно, що все це безпосередньо вказує на її Творця». 

Земля – це дім для всіх живих істот, включаючи і людину. І замислитися над цим закликає нас День Землі в 2018 році. 

Насправді таких днів кілька. Перший День Землі зустрічають у день весняного рівнодення, який прийде до нас 20 березня, а другий – 22 другого квітня. Перший спрямований на привернення уваги до необхідності миру на всій планеті, проти воєн, руйнувань і знищень живого. А другий має екологічне підґрунтя і націлений на збереження природи і навколишнього середовища в цілому.

Крім цих дат у всіх народів існують і свої свята, присвячені Землі.

Наприклад, слов'яни в День Святого Духа, який випадає відразу після Трійці, відзначали й день народження Землі-Матінки. А до появи православ'я слов'яни відзначали День Землі 22 травня. В цей день не можна було орати землю, втикати в неї знаряддя праці та інші предмети. Волхви лягали на землю і зверталися до богів Макоші і Велеса, які вважалися заступника Землі, з проханням послати всі земні блага які живуть на ній. 

День Землі – 20 березня з’явився  у 1840 році, коли американський громадський активіст Джон Мортон в день весняного рівнодення зібрав однодумців, разом з якими посадив величезну кількість дерев і інших рослин. Через 32 роки він увійшов до складу керівництва штату Небраска і продовжив свою діяльність, закликаючи людей до гуманного і бережного ставлення до природи. А також той день, в який він з компанією висаджував дерева, запропонував назвати Днем дерева і закликав всіх жителів Сполучених Штатів продовжити його починання. 

Люди відгукнулися на його заклик, і з'явилася нова традиція, свого роду свято, коли всі в єдиному пориві, весело, з піснями і розмовами озеленювали свої міста і штати, а після влаштовували святкові вечері, з концертами, танцями тощо.

Бачачи популярність такого свята в Америці, в 1971 році Організація Об'єднаних Націй прийняла рішення зробити його всесвітнім і назвати Днем Землі. Тим більше, що в день весняного рівнодення, коли земля відроджується і починає новий виток, це дуже символічно. 

З часом цей день набув безліч традицій. Крім того, що організації, студенти, школярі та громадські активісти займаються озелененням своїх міст, з'явився звичай у цей день дзвонити в Дзвін Миру.

Дзвін був відлитий на пам'ять про Хіросіму і Нагасакі, які постраждали від ядерних вибухів. Він покликаний нагадувати всім людям Землі про трагедію, що трапилася і ніколи більше не допустити подібних руйнувань і жертв.

Пізніше такі Дзвони Світу з'явилися в багатьох містах різних країн, і у всесвітній День Землі вони починають дзвонити. Але і не тільки для того, щоб нагадати про страшні вибухи, а й закликати людей звернути увагу на чудову планету, на якій вони живуть. Зародити в них бажання творити, робити її і себе кращими, милосерднішими, і берегти те, що їм вже дала Земля – життя.

У Дня Землі з'явився навіть свій стяг, гербом на якому красується наша планета, знята з космосу.

День Землі – 22 квітня. Історія цієї дати бере свій початок з першого визнаного свята Землі. У 1970 році політичний діяч США Гейлорд Нельсон ініціював створення студентського руху в захист навколишнього середовища. Передбачалося, що це буде разова акція, коли студенти Гарварду пройдуть парадом з плакатами, що закликають до збереження природи. 

Але захід мав великий успіх, і з кожним роком популярність його зростала, досягнувши неймовірних розмірів, коли більше 20 мільйонів людей в один день влаштовували екологічні маніфестації. У підсумку Нельсон зазначив, що він всього лиш поклав початок, а День Землі створив себе сам.

Головним завданням акції було звернути увагу людей на те, що, руйнуючи навколишнє середовище, вони гублять і самих себе. В результаті технічного прогресу, зростаючий антропологічний прес, згубно позначається на всьому: на кліматі; на живих істотах, які вимирають або потрапляють до Червоної книги; на повітрі і воді, які перенасичуються шкідливими елементами в результаті людської діяльності. 

В результаті цієї, масштабно розгорнутої програми, в Америці було прийнято багато законів про збереження навколишнього середовища, і в 2009 році Організація Об'єднаних Нація офіційно постановила вважати 22 квітня – День Землі.
В цей день у всьому світі проходять паради та маніфестації, закликають до захисту природи. Також проводяться різні екологічні заходи. Школярі малюють крейдою на асфальті картини на екологічну тематику. 

Проходять концерти, де співаки і поети, своєю творчістю також змушують прокинутися свідомість людей і визнати себе єдиним цілим з природою, позбутися від споживацького ставлення до неї. І теж, як і в перший День Землі, дзвонять Дзвони Світу. 

Ключові факти про святкування Дня Землі:

  Джон Мортон в 1840 році провів акцію з висадки молодих саджанців.

  1870 рік - Джон Мортон дав назву Дня Землі.

  1971 рік - ООН офіційно затвердила 20 березня Днем Землі.

  1954 рік - відлито перший дзвін миру, дзвонити в який прийнято і сьогодні.

  Свято має офіційний прапор з розташованим на полотнищі гербом.

  Розвиток людства негативно позначається на стані навколишнього середовища

  У День Землі проходять культурні заходи для залучення все більшої кількості людей 

  Акція «Година Землі» змушує людство замислитися про наслідки своєї діяльності.

Мрії про «Мрію» (до дня авіації і космонавтики)

Інженерна гордість України літак Ан-225 вирушив у перший за тривалий час рейс. Яка вона сьогодні – українська інновація 30-річної давнини?

Найбільший у світі транспортний літак, український Ан-225 «Мрія», 3 квітня вперше за півтора року відбув у комерційний рейс. Без вантажу він полетів із Києва до Лейпцига (Німеччина), а звідти вже з навантаженням у 150 т вирушить до Саудівської Аравії. Загалом на квітень заплановано чотири комерційні рейси. Також є перспектива великого контракту на серію рейсів Латинською Америкою.

«Мрію» називають «літаком-легендою», адже на її рахунку більше 200 рекордів, які зафіксовано Міжнародною федерацією повітроплавання і є у Книзі рекордів Гіннеса. Серед них – абсолютний рекорд з вантажопідйомності. У 2001 р. «Мрії» вдалося підняти 253,8 т вантажу на висоту 10 700 м. Попередній рекорд належав також українському літаку: Ан-124 «Руслан» підняв 170 т на висоту 10 750 м. «Для „Руслана“ це був верх його можливостей. А от „Мрія“ спокійно перевозить комерційні вантажі до 250 т», – розказує директор авіакомпанії «Авіалінії Антонова» Михайло Харченко, який брав участь в обох польотах.

Літак створений конструкторським бюро ім. Антонова ще 1988 р. і належить до категорії надважких транспортних літаків. Маса порожнього судна складає 250 т. Його довжина – 84 м, висота – 18,1 м. Розмах крила – 88,4 м. Кожна з основних стійок шасі має сім пар коліс.

Кому зараз потрібен літак-гігант, які незвичайні вантажі бували на його борту і скільки коштує побудова нової «Мрії», з’ясовував «Дім інновацій».

Дивні вантажі

«Мрія» виконує комерційні рейси для клієнтів з усього світу. Проте замовляють її вкрай рідко – якщо компанії треба перевезти великогабаритний вантаж і вона не вкладається у терміни постачання за своїми контрактами. Штрафи за зрив термінів у таких випадках надзвичайно високі, більші за вартість перевезення вантажу літаком. Якщо компанія-постачальник має достатньо часу, то великі конструкції зазвичай перевозить морем.

За всі роки на борту «Мрії» побували і нафтові установки з вишками, і енергетичні системи, і супутники, і частини літаків, і цілі вертольоти. Перевезення зброї та військової техніки – також звична річ, адже ДП «Антонов» підпорядковано державному концерну «Укроборонпром» і співпрацює з НАТО.

Найдивовижніший вантаж, який доводилося перевозити Ан-225, – це 12-метровий роботизований дракон вагою 45 т. Дракон був подарунком французького театру La Machine китайському народу на знак 50-річчя дипломатичних відносин між державами.

Безпека польотів

Оскільки «Мрію» створювали у 1980-ті роки, її авіоніка (бортове радіоелектронне обладнання) відрізняється від оснащення сучасних літаків. «Так, на „Мрії“ та „Руслані“ нема суцільних скляних кабін, повністю обставлених екранами, адже літак і його кабіна проектувались у 80-ті роки. Проте ми постійно додаємо туди нові системи, щоб відповідати всім вимогам міжнародної авіаспільноти до сучасних літаків», – розповідає Михайло Харченко.

За його словами, вимоги до повітряних суден постійно зростають. Зазвичай вони пов’язані з точністю керування. Адже кількість літаків збільшується і в повітряному просторі стає тісно. Отож машини ешелонуються за висотою, за різним курсом. Вони мають суворо дотримуватися визначеного ешелону, щоб не зіткнутись. Якщо раніше відстань між ешелонами була 600 м, то зараз її довелося зменшити до 300 м.

Також стають жорсткішими вимоги до двигунів щодо емісії (викиду шкідливих речовин в атмосферу) і рівня шуму.

Керувати «Мрією» можуть лише пілоти «Авіаліній Антонова». Загальна кількість льотного складу в компанії – 140 осіб. На борту літака, що полетів до Лейпцига, перебувало вісім осіб з капітаном Дмитром Антоновим. Зазвичай і на «Мрії», і на «Руслані» літає посилений екіпаж: по два командири, других пілоти, штурмани і бортінженери.

Скільки грошей щорічно витрачають на модернізацію обладнання і навчання пілотів, Михайло Харченко не зміг сказати, пославшись на комерційну таємницю.

Ціна «Мрії»

Фіксованих розцінок на замовлення «Мрії» немає. У кожному конкретному випадку ціна залежить від багатьох умов. Наприклад, від типу вантажу чи регіону, куди треба його доправити. На кожне перевезення укладають індивідуальний контракт. Вартість рейсів на кшталт нинішнього перельоту до Лейпцига варіюється в межах $600 000–800 000.

Літак Ан-225 існує лише в одному екземплярі. Проте розмови щодо побудови другого такого судна точаться вже давно. Так, у 2016 р. з’явилися чутки про угоду з Airspace Industry Corporation of China і продаж їй прав на створення другого, модернізованого екземпляра. Проте в ДП «Антонов» ці чутки заперечують. «Це фейк чистої води. Не знаю, хто його поширював», – розказує Михайло Харченко. Утім, він не виключає можливості виготовлення другої «Мрії» китайськими компаніями разом з нашим підприємством. І впевнений, що без допомоги ДП «Антонов» китайцям це не вдасться. «Це лише питання ціни», – додає пан Харченко.

За словами директора «Авіаліній Антонова», на створення другого екземпляра «Мрії» потрібні сотні мільйонів доларів. «Я боюсь назвати точну цифру – двісті чи триста, – але це точно більше ста мільйонів доларів», – стверджує він. Така ціна сучасних літаків. Наприклад, Boeing 787 Dreamliner коштує близько $300 млн.

За матеріалами ресурсу https://innovationhouse.org.ua