Свій до свого…

6 жовтня у Львові в приміщенні Палацу мистецтв

(вул. Коперніка, 17) стартує вже дев’ята виставка-ярмарок «Львівський товаровиробник».

Вона триватиме впродовж 5 днів – до 10 жовтня.

Вхід на всі заходи – вільний.

Основною метою виставки є підтримка та популяризація місцевого виробника, ознайомлення мешканців і гостей міста з товарами львівських підприємств.

Окрім купівлі унікальних товарів за ціною виробника, під час ярмарку можна буде також взяти участь у Конкурсі дитячого малюнка «Купуй Львівське!», майстер-класах для дітей, безкоштовних тренінгах та семінарах для людей, які планують розпочати власну справу або ж удосконалити свої знання у бізнесі.

Також своїми планами щодо розробки нової техніки та зразками макетів поділиться ПАТ «Концерн «Електрон».

Цьогоріч особливу увагу організатори приділили й закладам професійно-технічної освіти. Так, під час виставки-ярмарку відбудеться показ моделей одягу «Майстри моди та краси», а також буде змога дізнатись, які спеціальності найбільш важливі для міста та за якими напрямками готують студентів заклади профтехосвіти. «Ми проведемо круглий стіл, у якому візьмуть участь представники влади, керівники закладів професійно-технічної освіти та керівники підприємств галузі легкої промисловості. Основною метою зустрічі є налагодження взаємовигідних ділових контактів щодо працевлаштування майбутніх випускників ПТНЗ», – відзначають організатори.

«Ми як міська адміністрація хочемо не лише показати виробників та їхні товари, а й допомогти місцевим підприємцям у вирішенні їхніх проблем, – відзначає керівник міського управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Ольга Сивак. – Зокрема, одним із дуже важливих питань, які піднімають усі львівські виробники, є те, що в нас дуже велика нестача кваліфікованого людського ресурсу. Водночас, ми спілкувалися із закладами профтехосвіти, то вони також мають проблеми, адже їхні учні не мають куди йти на роботу. І тут, використовуючи цю виставку як платформу для спілкування, ми зберемо і бізнес, і освіту за одним столом, щоб вони разом визначили свої потреби й озвучили проблеми. І ми як місто спробуємо їх вирішити».

Друга проблема, яку з’явиться нагода вирішити під час виставки, – це налагодження двосторонньої співпраці місцевих та закордонних виробників, переконана Ольга Сивак. «До нас часто приїжджають іноземні партнери, які питають, що у Львові є цікавого, чи є змога розпочати взаємні торговельні операції. Водночас, багато наших львівських виробників не знають, як сертифікувати свою продукцію в Європі, які є правила, на які виставки за кордон їздити. У нас є дуже багато заходів, які ми можемо запропонувати львівському виробнику. Скажімо, у нас є спеціальний каталог, куди львівські виробники можуть безкоштовно подати інформацію про свою продукцію, про те, на які ринки збуту вони орієнтовані, які товари можуть запропонувати світу. Також зараз розробляється загальнодержавна експортна стратегія. Ми працюємо з цими експертами. І якщо наші виробники мають якісь пропозиції, хочуть озвучити свої проблеми та донести їх до уряду, ми готові з ними співпрацювати», – додає вона.

Окрім цього, вперше на виставці-ярмарку «Львівський товаровиробник» представлять та розкажуть про корпоративну соціальну відповідальність бізнесу у Львові, ознайомлять присутніх із підприємствами, які долучаються до створення нових громадських просторів, сприяють в облаштуванні лікарень, роблять проживання мешканців у місті комфортнішим.

«Цьогоріч до нас долучилося безліч нових учасників. Зокрема є 2 дуже цікаві фірми з виробництва чоловічих сорочок, авторського жіночого одягу, меблів, постільної білизни, камінів, музичних інструментів, побутової хімії тощо, – розповідає керівник міського управління економіки Вікторія Довжик. – Щороку «Львівський товаровиробник» сприяє підвищенню обізнаності мешканців міста, це дуже хороша реклама для невеликих компаній, які тільки починають свою діяльність. Також ми постійно проводимо опитування серед відвідувачів: що сподобалось, що б ви хотіли побачити. І нам дуже приємно, коли мешканці кажуть: а ми й не знали, що у Львові це виробляється, ми вражені, що не все так погано. Це наша з вами економіка. Це робочі місця. Навіть якщо ми лише трошки збільшуємо обсяг реалізації продукції на внутрішньому ринку, це вже дуже добре для місцевої компанії. Це проста ідея здорового місцевого лобізму».

    Нагадаємо, «Львівський товаровиробник» відбувається в місті з 2008 року. Щорічно участь бере близько сотні місцевих підприємств.

IV науково-технічна конференція ”ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ МЕТОДИ І СИСТЕМИПЕРЕТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ”

Cьогодні 28 вересня 2016 р.

розпочала роботу

IV науково-технічна конференція

”ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ МЕТОДИ І СИСТЕМИ ПЕРЕТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ”

присвячена пам’яті професора

Б.О. Попова

     У 2010 році на конференції, присвяченій 70-річчю від дня народження професора. було ухвалено на пошану пам’яті видатного вченого  періодично проводити науково-технічні конференції ”Обчислювальні методи і системи перетворення інформації” у  Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України.

     Цьогоріч до участі на вже четвертому такому заході зареєструвалось понад 100 учасників із 9 наукових закладів різних регіонів України, у шести секціях прозвучить понад 50 тематичних доповідей. 

 Із вступним словом виступив голова організаційного комітету, доктор технічних наук, професор, завідувач відділу Інтелектуальних технологій і систем діагностики ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАН України Р.А.Воробель.

Від імені дирекції Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України вітальне слово виголосив Заступник директора з наукової роботи, д.т.н., ст.н.с. О.І. Яськів. 
Детальніше про Богдана Олександровича Попова та його науковий доробок читайте у нашому матеріалі на блозі http://metaltechcomua.blogspot.com/2016/09/blog-post.html

Осінній Будівельний Форум. Запрошуємо до участі

Усвідомлюючи необхідність у заміні традиційних джерел теплопостачання на альтернативні, необхідність заміщення природного газу на місцеві види палива, ПрАТ «Гал-ЕКСПО» підтримує тенденцію розвитку енергозберігаючих технологій в Україні та втілює її у свої проекти і сприяє впровадженню новітніх технологій у сфері будівництва, зокрема: впродовж багатьох років проводить Осінній Будівельний Форум, який поєднує в собі ряд виставок: ХХХIV Міжнародну виставку «БудЕКСПО-Осінь», Х Спеціалізовану виставку «Опалення» та Х Спеціалізовану виставку «Альтернативна енергетика» під гаслом «На шляху до енергоефективності». Форум триватиме  27 - 30 вересня ц.р. у ВЦ «Південний-ЕКСПО» (м. Львів, вул. Щирецька,36).

Приємно зазначити, що є великий інтерес до Форуму збоку іноземних учасників. В цьому році Генеральним Партнером Осіннього Будівельного Форуму стала іноземна компанія з Чехії Photomate S.r.o, яка презентує сонячні інвертори відомого у світі виробника Huawei. Вже традиційно, Офіційним Партнером Форуму  виступає  Компанія REHAU. Цього року налагодилась плідна співпраця з Болгарським медіа ресурсом Ел-Медіа, який став Міжнародним інформаційним партнером.

Новітні технології не перестають дивувати людство. За останні роки галузь будівництва теж збагатилася безліччю інноваційних надбань, які дозволяють споруджувати екологічне та енергозберігаюче житло. Відтак, і на Осінньому Будівельному Форумі буде представлено чимало новинок та сучасних технологій. Адже склад учасників налічує понад 130 компаній. Серед них є багато нових імен, зокрема: Елдом (виробництво вікон), Майстер технологій (димоходні елементи з нержавіючої сталі), Домашній океан (покриття для басейнів, обладнання та освітлення), Данском (звукоізоляційні матеріали, освітлення), Євротехнотерм (енергозберігаюче обладнання для вентиляції та опалення), Vinilprof  (Декоративний профіль, панелі),  Компанія Polyflor (підлогове покриття), НТМА (верстати для плазмової різки металу), ВТБО ГРАНД (малярний склохолст), Лібра Зет (виготовлення металоконструкцій), Солвін Україна (світлопрозорі конструкції), Інзарго (Архітектурне освітлення споруд), Термо-буд (виробництво сендвіч-панелей), Сігмалі-Україна (труби та фітінги з поліпропілену), Міцуї Технолоджіс (Ліфти та ескалатори), PROGRESS WORLD ENGINEERING (Енергоаудит), АТ ЮКРЕЙН (Тепла підлога), Hi-Therm (опалювальне обладнання), Koller Pool (сантехнічна продукція), Дніпропетровський завод Продмаш (твердопаливні котли), Лемберг Індастріал Парк (твердопаливні котли), Dimol  (керамічні електропанелі), ГЕФЕСТ-ПРОФІ (котлобудування).

 Вперше в рамках Осіннього Будівельного Форуму відбудеться «Ярмарка Новобудов», яка об'єднає на одному майданчику пропозицію як популярних девелоперів так і мало відомих забудовників, зокрема: ДКС, ЛЕВ ДЕВЕЛОПМЕНТ, ДК Валенс, Екскомбуд,  Група компаній «MS», Житловий комплекс "СТАРЕ МІСТО", ІНТЕЛІДЖЕНТ ДЕВЕЛОПМЕНТ, Житловий Комплекс «Бельгійське містечко».  Журнал «PRO Development» у партнерстві з компанією «Гал-ЕКСПО» вперше запропонує відвідувачам нову концепцію, більш вигідну для всіх, у першу чергу для покупців житла в новобудовах. Кожен бажаючий матиме унікальну можливість в режимі onlinе отримати цінну інформацію, необхідну при купівлі житла, а також ознайомитися з новими об’єктами від забудовників і стати учасником розіграшу цінних призів від генеральних партнерів та організаторів семінару.

Традиційно Осінній Будівельний Форум багатий на цікаві події та заходи, які покликані підвищити поінформованість щодо енергоефективних рішень для багатоквартирних  та приватних будинків; організаційні та правові аспекти діяльності об’єднання співвласників ОСББ; нові тенденції та архітектурні можливості у віконному напрямку; типові помилки при утеплені будинку; практичні аспекти створення і функціонування ефективних систем відновлювальної та альтернативної енергетики; технології екологічного заглибленого енергозберігаючого будівництва з використанням природного тепла землі та інші. Заслуговує на особливу увагу  2-А МІЖНАРОДНА АРХІТЕКТУРНА КОНФЕРЕНЦІЯ за участю доповідачів з Європи та України. Також в рамках ділової програми форуму, експерти ринку нерухомості відповідатимуть на питання: Що необхідно знати при купівлі житла?

Враховуючи вище зазначене та неймовірну активність з боку учасників, їх бажання представити новинки, унікальність супутніх заходів, очевидно, що Осінній Будівельний форум буде  важливою  подією у галузі, адже це новий формат, нові враження і нова адреса – Південний-ЕКСПО (м. Львів, вул. Щирецька, 36).

Організатори Форуму щиро сподіваються, що цьогорічний захід стане успішним як для учасників, так і для відвідувачів, а результатом його проведення будуть взаємовигідні контракти, домовленості та нові контакти, що стануть подальшим поштовхом для розвитку вітчизняної будівельної та паливно-енергетичної галузі.  

Генеральний партнер:

Офіційний партнер:

 

Науковці на «шпагаті»

14 вересня Кабінет Міністрів України затвердив склад Ідентифікаційного комітету з питань науки. Відповідне розпорядження було прийнято на засіданні Уряду.

«Ми цим актом затверджуємо персональний склад Ідентифікаційного комітету як дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України. Ідентифікаційний комітет на конкурсній основі має обрати персональний склад наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технології», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Як зазначила Міністр, утворення Кабінетом Міністрів Ідентифікаційного комітету з питань науки передбачено Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Рейтинговий список кандидатів у члени Ідентифікаційного комітету формувався спеціальною конкурсною комісією у складі 25 осіб, які посідають перші місця рейтингу науковців України за індексом Гірша, є докторами наук та мають досвід керівництва міжнародними проектами.

На 15 вересня призначена зустріч вчених Академій наук України з Прем’єр Міністром В.Гройсманом, який за законом про наукову та науково-технічну діяльність стає ще головою двопалатної Національної ради з питань науки та технології. Анонсував цю зустріч віце-прем’єр міністр з гуманітарних питань В. Кириленко, дружина якого стала відома науковій спільноті завдяки своїй науковій праці на ступінь доктора наук. Оскільки в своїй роботі вчений наголошує про необхідність синергії наукових та поза наукових знань для відтворення сучасної картини світу (наукової, поза наукової чи «гібридної», як все є у нас), то використаємо цей тезис для підбиття підсумків цього дещо бурхливого півріччя для наукової галузі та її поступу на шляху інтеграції до Європи.

В грудні прийнятий Закон про наукову та науково-технічну діяльність, який став результатом великого компромісу між владою та науковою громадою, між централізованою системою управління «совка» та європейського методу відкритої координації, що був запропонований Європою в сфері науки ще в 2000 році. ТАК-так саме в тій Лісабонській стратегії, де 3% від ВВП мають інвестувати в науку держава і бізнес разом. В Законі України про це теж згадується (стаття 47 пункт 1) і, навіть, пропонується державі інвестувати 1,7% від ВВП (стаття 48, частина друга, перше речення), але з … 2020 року.

Тобто було 0, 17 % і відразу в 10 разів більше?

Наступне речення цієї статті каже про проектне фінансування, яке не має відбуватися через зниження базового фінансування, що має ще зростати щонайменше на індекс інфляції (в 2015 році він склав 1.45).

Але на кінець року приймається Закон про бюджет, де знижується фінансування науки десь на 20 % від бюджету минулого року.

Як це заведено в старі, добрі часи Закон про бюджет вирішив вторгнутися в інші сфери. Це стосується оптимізації наукових установ Академій наук. Якщо злиття чи ліквідацію галузевих Академій наук поки що вдалося відстояти, то проведення оптимізації та атестації до вересня 2016 року за старими правилами залишилося. Суворий очільник Мінфіну навіть не зважила на те, що рекомендації аудиту ЄС національної наукової системи, що були тільки замовлені, будуть оголошені в вересні чи жовтні (відставання від плану можливе через зміну Уряду).

Процес формування Наукового комітету Національної Ради теж став відставати від плану. Кажуть за тієї ж причини. Хоча, потрібно в цілому віддати належне працівникам МОН, які довели процес створення Ідентифікаційного комітету до завершального етапу (на сьогодні уряд затвердив склад ІК Постановою Кабінету міністрів і той мав би приступити до розробки Положення про конкурс обрання членів Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технології).

До складу Ідентифікаційногокомітету обрано три особи з України – двох учених з наукових установ Національної академії наук і завідувача кафедри астрономії та космічної інформатики Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна; три особи – з наукових установ і закладів США; три особи – із закладів та наукових організацій ЄС (Нідерландів, Швеції, Німеччини).

Чи є проблеми в цьому? Безумовно. За Європейською практикою члени таких комітетів мають компенсацію витрат (переїзд та проживання). Чи знайде кошти Кабінет міністрів?

Читач може сказати – а який в цьому сенс? Що члени ІК підвищать ефективність науки в Україні? Ні. А навіщо платити? За довіру. Наукова громада і суспільство має довіряти членам ІК та членам обраного ними Наукового комітету, бо саме Науковий комітет має запропонувати нові правила гри та стратегію розвитку науки в Україні.

Яким чином іноземці можуть визначити кращих вчених в Україні, якщо вони не знають нашої специфіки? Це стандартне питання тих, хто не знайомий з процедурою роботи таких Ідентифікаційних комітетів. Відповідь проста. Вони мають професійно, з висоти свого досвіду в науці, слухати те, що повідомлять вітчизняні вчені та наукові організації на першому етапі визначення вимог до членів Наукового комітету, і, потім порівняти з відомостями поданих вітчизняними організаціями кандидатів і послухати громадськість щодо їх порядності. Тобто, вони як дослідники не мають привносити свої переконання та власні погляди і підгонять під них результат. Вони мають обрати серед кандидатів саме тих, які найбільше відповідають попереднім вимогам спільноти, незважаючи на наукову дисципліну чи посаду.

Європейський Союз з 2004 року експлуатує системи обрання наукових рад через ІК для Європейської наукової ради, а тепер і для обрання консультативних комітетів при Єврокомісарах та Президенті ЄК. Коли 5 чи 9 осіб ІК обирають з 28 країн ЄС чи 22 чи 7 членів наукових рад чи консультативних комітетів, то вони також не розуміються в специфіці окремих країн. Метод відкритої координації ЄС як раз і побудований на взаємній оцінці країн, як в цьому випадку, та узгодження національних дорожніх карт. Головне, щоб останні були розроблені на національному рівні.

Обраному ІК у кращому випадку потрібно ще 3 місяця: перший місяць збір вимог, другий місяць збір пропозицій по кандидатурах, третій місяць визначення кращих (чи тих, хто відповідає вимогам) та збір думок наукової громади щодо доброчесності кандидатів.

В березні змінився Міністр освіти та науки. Прихід на посаду міністра Голови комітету ВР з науки та освіти Лілії Гриневич буда сприйнята дуже схвально, особливо тими, хто брав участь в роботі над новим Законом про наукову діяльність, щонайменше на протязі останнього перед його схваленням Парламентом року. Деякі пункти Закону, що мають відношення до інтеграції в Європейський дослідницький простір та й сама модель двопалатної системи Національної ради і Європейська модель її взаємовідносин з Національним фондом досліджень, не були б реалізовані без авторитету Л.Гриневич.

Схвальні відгуки до міністра на жаль швидко змінилися на протилежні і не тільки після невиразної позиції Міністра щодо плагіату та нечіткого відстоювання бюджетного фінансування наукової галузі, але і при формування плану МОН на 2016 рік з виключенням позицій з виконання статті 66 пункту 4 щодо забезпечення виконання пріоритетів Європейського дослідницького простору (ЄДП).

На жаль, новий Міністр не виправив бездіяльності попередника щодо виконання пріоритетів саме Європейського дослідницького простору, яке починається за Європейською процедурою через національну дискусію дорожньої карти, яку запропонував ЄС всім країнам-членам та асоційованим країнам до рамкової Програми «Горизонт 2020». Для України така дискусія, на відміну від досвідчених інших країн ЄС та асоційованих країн, була б першим кроком для формування конкурентоспроможної стратегії реформ наукової галузі в спільному Європейському дослідницькому просторі, який доброзичливо відкрив нам двері після підписання угоди про асоційоване членство у Програмі «Горизонт 2020».

З березня 2015 року наукова громада з обох боків перебуває в ступорі: навіщо платити членські внески до програми, якщо взагалі не використовувати надані можливості. Якщо пам’ятаєте, то в попередніх програмах Україна брала участь без сплати членських внесків, а переваги асоційованого членства до Програми можна використати завдяки саме виконанню пріоритетів Європейського дослідницького простору. Це мала бути спільна робота влади та наукової громади.

Останній рік попереднього міністра можна назвати роком втрачених можливостей для держави, а для науки – початком вільного падіння в прірву. На жаль падіння продовжується і при новому Міністрі. Може тому, що слухає старого заступника, а може тому, що новий склад Кабінету міністрів, має продовжувати шлях з ліквідації переосвіченості нації, яку розпочав попередній Міністр фінансів?

Дивна річ, але всі керівні постаті і в старому і в новому складі МОН «у попередньому» житті мали прогресивні погляди, але увійшовши до МОН начебто закрили дверцята своєї душі і розуміння навколишнього середовища.

Це ще раз переконує в правильності висновку ЄС щодо інституційної слабкості державного управління пострадянських країн, в яких Кабінет міністрів сам приймає регулятивні акти і сам їх виконує, а громада не має жодних важелів заблокувати рішення, яке погіршує їх конституційні права на працю, розвиток та самореалізацію, який може ліквідувати галузь чи саботувати підписані міжнародні угоди за власним бажанням.

Чи може за бажанням ляльковода?

Чому на цьому наголошую? В 2009 році Рада Європа прийняла рекомендації на основі найкращих практик щодо способів взаємодії влади та громадянського суспільства на всіх етапах прийняття рішень. В 2012 році «не народний» Президент України впровадив два способи: інформування та консультування. В 2016 році «народний» Президент України ні на йоту не змінив новий указ, яким вносив зміни до указу попередника, щодо впровадження наступних способів: діалогу та партнерства. Останній спосіб має безпосереднє відношення до методу відкритої координації, комітології та процедури «експертування», які всюди, де це можливо, використовується країнами ЄС, а в сфері науки та інновацій це використовується завжди.

Україна і тут пасе задніх щодо використання найкращих практик. Як була комуністична система управління, так і залишилася. Тільки назви поміняли. Це навіть не синергія наукового та поза наукового знання для отримання сучасної картини світу.

Цікаво, що 22 квітня, вже за новим Міністром освіти та науки, Україна на засіданні

координаційного комітету ЄДП попрохала відтермінувати надання дорожньої карти ЄДП до кінця року. Іншим країнам, таким наприклад, як Австрія та Норвегія потрібно десь 6 місяців для розробки та узгодження з науковою громадою країни та європейськими стейкхолдерами ЄДП національного плану дій з імплементації дорожньої карти ЄДП. Хоча якщо це буде тільки папірець від МОН, складений одним чиновником, то це можна зробити і за день чи за тиждень. Чи буде така мапа реальною та чи будуть вчені за нею щось робити – не відомо.

В квітні 2016 року був створений новий офіс віце-прем’єр міністра з європейської та євроатлантичної інтеграції та відповідний урядовий комітет з додатком в назві «…і регіонального розвитку». Перелік задіяних в комітеті посадовців відповідає необхідному переліку посадовців в Адміністративному комітеті Національної ради з питань науки та технологій, а також посадовцям, з якими потрібно узгоджувати більшість питань при інтеграції до Європейського дослідницького та інноваційного простору.

Національна Академія наук України (чому тільки вона?) з початку року проводила підготовку до нової за останній рік атестації, скорочення часу роботи для працівників та безпосереднє скорочення для того, щоб якось вписатися в прийнятий бюджет. На засіданні Президії була прийнята нова методика оцінювання інститутів за аналогом методики наукової Асоціації Ляйбніца (Німеччина). І перші інститути вже пройшли оцінювання за новою процедурою.

Взагалі, поступово, очільники Національної Академії, здається погоджуються з проведенням реформи Академії за аналогом наукових організацій Німеччини, яскравішим прикладом яких є Товариство Макса Планка.

Одна з норм такої реформи є залучення виборних наукових працівників до Загальних зборів НАНУ та її відділень, яке було записано в новому Законі.

Друга норма – введення наглядових рад при кожному інституті із залученням міжнародних експертів (в Товаристві Макса Планка таких залучають 80%) з функцією моніторити наукову діяльність інституту, організовувати оцінювання якості досліджень та вибори керівництва — тільки намічена в Законі, але не знайшла свого місця в Статуті НАНУ.

Третя норма – обмежити право вирішального голосу членам Академії віковим цензом (заміна його на дорадчий) — не знайшла, як кажуть, законодавчої можливості – обмеження конституційних прав. Тим не менше, новим Законом була фактично введена нова інституція – виборні представники наукових організацій з вирішальним голосом, які при узгоджені програми реформування Академії можуть суттєво вплинути і на старі функції і на розробку нової програми і на можливо інший розподіл організацій серед всіх Академій наук на кшталт Німеччини, наприклад, фундаментальні науки, технологічні (прикладні) науки, медичні науки та великі дослідницькі інфраструктури.

Боротьба з плагіатом стала мабуть візитівкою цієї половину року. Апогеєм зіткнення стало засідання колегії МОН, де за такі порушення одні були позбавлені вченого ступеню, а інші ні. В одному випадку плагіат був названий плагіатом, а в іншому – плагіат був названий незначним запозиченням. Все було б як завжди, якби в тому другому випадку не було дружини високопосадовця, який відповідає і за науку в державі, а через тиждень звинувачення в плагіаті іншої особи в Дніпровському університеті не були названо підступами ворогів держави.

Такий перехід від захисту до нападу буде мати для країни дуже важкі наслідки, якщо в найближчий час не почати впроваджувати міжнародне оцінювання наукової діяльності не тільки наукових інститутів Національних Академій наук, які загалом, здається, вже морально готові до такої процедури, але, мабуть, в першу чергу, провести таке оцінювання наукової діяльності для вітчизняних університетів.

Найкращою практикою для університетів є остання англійська методика REF 2014, яка власне має бути в рекомендаціях Аудиту ЄС. За головними принципами вона дуже схожа на методику Асоціації Ляйбніца. Найбільшою перешкодою є відсутність показника Full time equivalent (FTE) для проведення наукової діяльності у ВНЗ.

В українському законодавстві фігурує тільки термін виконання наукових робіт за основним місцем роботи та за сумісництвом. Якщо перших у вузах маємо десь 6 тисяч, то за сумісництвом – понад 40 тисяч. При цьому нема даних, скільки часу вони виконують наукові роботи за сумісництвом.

До речі, це може суттєво змінити показник кількості дослідників в міжнародних глобальних індексах в боротьбі за таланти чи інновації, оскільки там цей показник в одиницях FTE, а виконання робіт за сумісництвом не враховується в цих показниках зовсім, бо за даними ЮНЕСКО вказані ті ж 6 тисяч в закладах вищої освіти.

Англійська система оцінює наукову діяльність працівників вузів, які займаються науковою діяльністю більше ніж на 0,2 FTE.

Якщо, не провести міжнародне оцінювання ВНЗ найближчим часом, то, з огляду на кількісні показники підготовки аспірантів у ВНЗ, з кожним доктором наук ризики окупації цілої наукової дисципліни особами, які заробили свої ступені або через плагіат, або через використання «позанаукових» знань, зростають в рази. В таких умовах це дійсно загрожує національній безпеці, тільки загроза знаходиться не ззовні, а в середині.

Що за ці півроку в сфері організації науки пройшло без повної або часткової уваги офіційних органів, хоча повинно було привернути їх безпосередню увагу, але не залишилося без уваги певної частини наукової громади?

В травні, червні та липні місяці ООН вперше реалізовувала Механізм сприяння розвитку технологій, яка була заявлена в новій програмі ООН «Перетворення нашого світу: Порядок денний 2030 щодо сталого розвитку».

Програма офіційно розпочалася впроваджуватися з 1 січня 2016 року. Незважаючи на те, що Президент України схвально відгукнувся про неї загалом і про Механізм сприяння розвитку технологій зокрема в своєму виступі на генеральній асамблеї ООН восени 2015 року, ніяких дій, щодо впровадження цього механізму на національному рівні, як це пропонується в документі, для наступної передачі свого бачення на світовий рівень, зроблено не було, хоча на це звертали увагу представники наукової громади.

В червні, в рамках реалізації цього Механізму пройшов міжнародний форум, тепер щорічний, на тему: «Наука, технології та інновації для цілей сталого розвитку». За результатами якого були надані рекомендації для розгляду їх на політичному форумі вищого рівня в липні місяці. За цими рекомендаціями визнано значення розвитку науки та технологій для реалізації всіх цілей сталого розвитку і особливо для слаборозвинутих країн.

ООН також опублікував власне роз’яснення терміну суспільства знань та його відмінності

від економіки знань. Що є суттєвим для України, яка згідно Закону України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» будує економіку знань? Економіка знань не є першим чи будь-яким етапом для будівництва суспільства знань, а є викривленням поняття суспільства знань для введення в оману суспільства і створення нерівномірності доступу до знань в залежності від статку, а отже є неприпустимим для цивілізованих країн, які бажають перейти до сталого розвитку.

Пройшли без уваги офіційних органів України презентація та вступ в дію в березні 2016 року нової дорожньої карти Європейських дослідницьких інфраструктур, що розглядаються Європою в якості головного чинника зменшення технологічної нерівності між країнами-членами Європи та Асоційованих до рамкової програми країн. І це правильно, бо у нас здається з цього переліку нема жодної. Дорожня карта розглядає 50 Європейських дослідницьких інфраструктур, серед яких третина має форму ERIC (Консорціуму Європейської дослідницької інфраструктури), що впроваджується в ЄС з 2009 року. Участь в них передбачає певну процедуру їх визнання на законодавчому рівні. І хоча проект такого закону був наданий і ВР і МОН ще в минулому році, руху в сторону євроінтеграції не відбувається навіть в законодавчому полі.

Як і рік тому, коли без уваги пройшла заява ЄК про завершення(!) будівництва Європейського дослідницького простору, перехід до його імплементації на Національних рівнях(!) в країнах-членах ЄС та Асоційованих(!) країнах до рамкової угоди, пропозиція нового порядку денного Європи щодо використання ЄДП для інновацій(!), так і цьогоріч без уваги залишились велика доповідь ЄК про конкурентну боротьбу в сфері науки та інновацій між Європою та основними інноваційними центрами, підтвердження початку реалізації нового порядку денного Європи (Відкриті Інновації, Відкрита наука, Відкритість до світу), остаточне прийняття стратегії єдиного Європейського цифрового ринку та перехід к реалізації спільної (між двома Єврокомісарами та стейкхолдерами) Хмарної ініціативи (березень-квітень-липень 2016 року).

Всі ці ініціативи Європи також мають служити вирівнюванню відсталості країн ЄС та Асоційованих країн до рамкової програми, але при умові наявності політичної волі для цього у влади. Ніхто силоміць іншу державу заганяти в світле майбутнє не збирається, а також без погодження з офіційною владою (Національних Академій, хоча вони і є головними розпорядниками коштів, при відсутності рішення ЦОВВ для цього недостатньо) закрита широка дорога і окремим науковим організаціям.

Остання Європейська хмарна ініціатива складається з трьох частин: створення Європейської хмари відкритої науки (незважаючи на те, що в окремих інфраструктурах використовуються хмарні технології, в даному терміні за визнанням її ідеологів, термін «хмара» більше схожа на метафору, ніж на технологію, хоча й підкреслює об’єднання різнопланових е-інфраструктур, дослідницьких інфраструктур та банків даних для надання сервісів вченим), загальних е-інфраструктур, розширення користувачів перших двох частин до е-урядування, промисловості, використання для сертифікації та стандартів.

Прочитав написане – й задумався: у 2010 році європейські та американські експерти дали прогноз щодо експоненціального зростання даних, з яких 30% можуть бути потенційно корисними, а з них тільки 3% аналізуються та використовується – все інше є інформаційним сміттям. І ось загрузнути країні в цьому інформаційному смітті є за їх прогнозами найбільшою небезпекою як для країни, так і для людей…

За матеріалами статті Андрія Шевченка

http://hvylya.net/analytics/

Запрошуємо фахівців до участі

 Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН України

Інститут прикладних проблем механіки і математики

ім. Я.С. Підстригача НАН України

Секція інформатики Західного наукового центру НАН України і МОН України

28-30 вересня 2016 р.

запрошує фахівців до участі у

IV науково-технічній конференції

”ОБЧИСЛЮВАЛЬНІ МЕТОДИ І СИСТЕМИПЕРЕТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ”

присвяченій пам’яті професора Б.О. Попова

У 2010 році на конференції, присвяченій 70-річчю від дня народження професора. було ухвалено на пошану пам’яті видатного вченого  періодично проводити науково-технічні конференції ”Обчислювальні методи і системи перетворення інформації” у  Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України.

Цьогоріч до участі на вже четвертому такому заході зареєструвалось понад 100 учасників із 9 наукових закладів різних регіонів України, у шести секціях прозвучить понад 50 тематичних доповідей. 

Богдан Олександрович  ПОПОВ

8.10.1940 – 8.03.2002 рр. 

 Богдан Олександрович Попов народився 8 жовтня 1940 р. у місті Пермі (Росія) в родині викладача Пермського педагогічного інституту – Олександра Степановича Попова, відомого професора-економіста, родом з Тульчина [1]. Мати – Катерина Василівна Ницька, працювала тоді в тому ж інституті. У 1948 р. вступив до першого класу Пермської середньої школи, а через рік переїхав до міста Тульчина, Вінницької області. Тут у 1949-1953 р.р. навчався у другому-п’ятому класах cередньої школи № 2. У 1953 р. він переїхав до Львова, де вступив у шостий клас СШ № 4, яку закінчив у 1958 р. Зразу ж після закінчення школи вступив на механіко-математичний фа­культет Львівського державного університету, який закінчив у 1963 р. з від­знакою та рекомендацією до вступу в аспірантуру. Після закінчення універ­ситету коротко працював вчителем математики у Старорафалівській серед­ній школі Рівненської області, Дубровицького району. У цьому ж році склав екзамени до очної аспірантури Інституту машинознавства і автоматики у Львові, але був призваний на службу у Радянську Армію, де був радіо­телефоністом і топографом. Після повернення зі служби в армії з 9.09.1965р. працює у Фізико-механічному інституті інженером, старшим інженером, провідним інженером.

У 1968 році Б.О.Попов вступив до заочної аспірантури. Його стихією стало використання обчислювальних машин для розв’зування наукових та інженерних задач. Цьому сприяла поява в інсти­туті малої ЕОМ “Промінь”. Предметом його зацікавлень були як методи обчислення функцій з використанням ЕОМ, так і моделювання фізичних процесів, пов’язаних з проходженням сигналів через світлорозсіююче середовище. Результатом цих досліджень стала публікація у 1968 р. колективної монографії “Системы обнаружения простых образов” за редак­цією О.М. Свенсона, де співавтором є Б.О.Попов. Його працьовитість, на­полегливість і талант дозволили йому достроково захистити у 1970 р. в Інституті кібернетики АН УРСР дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему “Дослідження обчислювального процесу на малих ЕОМ та деякі шляхи підвищення ефективності машин цього класу” із спеціальності “Теоретична кібернетика” (наукові керівники – І.В. Сергієнко та О.М. Свенсон). За рік до захисту у видавництві “Наукова думка” у Києві вийшла друком його друга монографія (Монцибович Б.Р., Попов Б.А. Программирование и стандартные программы для ЭЦВМ “Промінь” і “Промінь-М”), після якої почали часто виходити інші монографії, присвячені як безпосередньо програмам для роботи на малих ЕОМ, так і математичному та алгоритмічному забез­печенню. Цій плідній роботі сприяв створений наприкінці 60–х років Рес­публіканський фонд алгоритмів і програм АН УРСР, а також започаткована Ю.В. Благовєщенським серія видань під назвою “Алгоритмы и программы для вычисления функций на ЭЦВМ”. Наявність у 70-ті роки минулого століття малих ЕОМ серії “Мир” в Інституті спричинилася до інтенсивних досліджень з математичного забезпечення обчислення функцій. Цій проб­лемі Б.О.Попов приділив значну частину свого життя.

У 1970 р. він перейшов на посаду молодшого наукового співробіт­ника, а через два роки – на посаду старшого наукового співробітника, у 1979 р. отримав вчене звання старшого наукового співробітника за спеці­альністю “Математична кібернетика”. Впродовж 70-х років значна увага Б.О.Попова була зосереджена на дослідженнях, пов’язаних з чебишовсь­кою апроксимацією функцій, чи як її ще називають найкращою апрок­симацією різними нелінійними виразами. В цей період він керував обчислювальним центром ФМІ та відділом в ІППММ АН УРСР. Настільними книгами для багатьох науковців та інженерів стали монографічні видання: Попов Б.А., Монцибович Б.Р. Наилучшие приближения табличных функций (алгоритмы и программы): Алгоритмы для малых ЦВМ. – К.: Ин-т кибернетики, 1973. – Ч. I. – 214с. та Попов Б.А., Монцибович Б.Р. Наилучшие приближения табличных функций (алгоритмы и программы): Программы для ЦВМ МИР. – К.: Ин-т кибернетики, 1973. – Ч.2. – 238c. В розвиток цих досліджень Б.О.Поповим були розв’язані задачі наближення та точні методи знаходження многочленів найкращих рівномірних наближень, зокрема абсолютного та відносного наближень табличних функцій, побудовані аналітико-ітераційні методи наближення аналітично заданих функцій многочленами, найкращі обмежені наближення, рівномірні многочленні наближення з умовами, наближення функцій разом з похідними. Значну увагу приділено наближеним методам отримання найкращих раціональних наближень, зокрема наближень відношенням многочленна до лінійної функції, побудовано аналітично-ітераційні методи знаходження найкращого наближення іншими раціональними виразами, наближення з умовами, наближення функцій разом з похідними за допомогою раціональних виразів. Особливо цікавими виявилися апроксимаційні методи отримання нелінійних наближень, такі як найкращі наближення експоненційно-степеневими виразами, їх часткові випадки, найкращі наближення функцією від многочленна, наближення за допомогою виразу, що не задовольняє умові Хаара. Завершує дослідження цих років підхід до кусково-нелінійних наближень як до рівно­мірних апроксимуючих сплайнів, зокрема многочленних сплайнів з зада­ною похибкою, які наближають табличні функції, многочленних сплайнів з заданою похибкою, які наближають неперервні функції, рівно­мірні много­членні сплайни з заданою кількістю ланок. Цей творчий доробок викладено 1980 р. у спільній монографії з Г.С.Теслером [2]. Подальші дослідження вже пов’язані з чебишовськими раціональними сплайнами. Б.О. Поповим вперше запропоновано загальні підходи для знаходження параметрів найкращих чебишовських наближень за допомогою нелінійних виразів. Виходячи із них побудовані обчислювальні алгоритми для знаходження параметрів багатьох конкретних наближаючих виразів, які були розв’язані спільно з його учнями –  Р.А. Вороблем, П.С. Малачівським, Л.В. Кужій, Г.Ф. Криворучком, Н.В. Шулик (Опир), Я.В. Пізюром, В.І. Зорієм та спеціальні алгоритми аналізу експериментальних даних – з Б.Я. Олексівим та Л.С. Мельничком. Особливістю розроблених чисельних алгоритмів є те, що вони зводяться до розв’язання не більш ніж одного транцендентного рівняння у той час, як раніше відомі методи вимагали розв’язку системи трансцендентних рівнянь. Зокрема встановлено властивості рівномірних наближень раціональними сплайнами аналітичних функцій. Розглядалися рівномірне наближення многочленними сплайнами, точність рівномірного наближення  розривни­ми , неперервними і інтерполяційними сплайнами. Особливим є точність наближення при розбитті проміжку апроксимації на рівні частини, а також порівняння точності наближення різними сплайнами. Розглянуто методи побудови рівномірних наближень раціональними сплайнами через визначення границь ланок при асимптотично рівномірному наближенні, а також спрощені алгоритми для визначення границь ланок для таблично-рівномірних наближень як з заданою кількістю ланок, так і з заданою похибкою. Проаналізовано точність рівномірних наближень. Іншим типом наближень стали найкращі чебишовські нелінійні наближення на основі експоненціально-степеневих функцій, наближення функціями від многочленів, доведені конструктивні обмінні теореми про нелінійні наближення. Більш детально розглянуто найкращі абсолютні наближення сумою многочлена та нелінійної функції, рівномірні наближення нелінійними сплайнами (сплайни у вигляді функцій від раціональних многочленів, суми многочлена та раціональної функції, сплайни з ланками складної форми, таблично-рівномірні наближення нелінійними сплайнами. Досліджено застосування такого виду наближень для обчислення функцій на ЕОМ, їх використання для дискретизації сигналів, побудови процесорів з нерівними інтервалами. Розглянуто спеціальні види чебишовських сплайнів, а саме з квазірівними ланками, ланками різного виду, таблично-рівномірних P-сплайнів, сплайни для наближень набору функцій. Звернено увагу на наближення не тільки функції, але і її похідної. Встановлено вирази для обчислення похибки наближення похідної як многочленним сплайном, так і раціональним ермітовим сплайном. 
Досліджена програмна реалізація алгоритмів наближень. Ці результати послужили основою монографії [3] та  докторської дисертації Б.О.Попова “Рівномірне наближення сплайнами: властивості, алгоритми, застосування”, яку він захистив у 1988 р. в Об’єд­наному інституті ядерних досліджень (м. Дубна, Росія) за спеціальністю “Обчислювальна математика”, доповівши перед цим її у всіх наукових центрах СРСР з обчислювальної математики від Львова до Владивостока включно. Найбільш вагомим науковим результатом цієї роботи, яка утвердила новий науковий напрям в обчислювальній математиці, слід напевно вважати отримані аналітичні вирази для явного обчислення похибок наближення функцій без розв’язку задачі чебишовського наближення. Ці формули ввійшли в науковий обіг як формули Попова разом з і ядрами Попова для наближень, які дозволяють обчислити похибки апроксимації функцій.

Одне з можливих застосувань створеної Б.О. Поповим теорії рівномірного наближення сплайнами – розробка обчислювальних алгорит­мів для швидкої лічби елементарних і спеціальних функцій. Для

багатьох функцій такі алгоритми розроблено Б.О. Поповим. Вони широко використовуються при розробці математичного забезпечення ЕОМ, мікропроцесорних систем, служать базою оптимального синтезу обчислю­вально-перетворювальних ланцюгів, спецпроцесорів і т. ін. Деякі попередні результати у цьому напрямі викладені у згадуваних монографіях та довіднику [4], вони знайшли широке впровадження у наукових установах та на виробництві. Поряд з цим Б.О. Попов керував роботами по створенню автоматизованих систем неруйнівного контролю. У науковому плані ці роботи вимагали розв’язання задач фільтрації інформації, її компактного представлення, вибору конфігурації системи, виявлення образів. Ряд систем було впроваджено у промисловості. З 1989 р. Б.О.Попов працював провідним науковим співробітником, за сумісництвом працював на посаді професора Львівського держуніверситету, видавши навчальний посібник [5], з 1993 р. – завідувачем лабораторії , а з 1996 р. – завідувачем відділу обчислювальних методів і систем перетворення інорфмації. У цьому ж році отримав звання професора за спеціальності математичне моделювання та обчислювальні методи в наукових дослідженнях, обраний членом-кореспондентом Міжнародної академії комп’ютерних наук і систем.

Подальший розвиток досліджень Б.О.Попова пов’язаний з новою можливістю проводити аналітичні перетворення на комп’ютерах (дифе­ренціювання та інтегрування, дії з поліномами, визначниками і матрицями, розвиття у ряди та дії з функціональними рядами [6]. Це дозволило більш глибоко вивчати властивості обчислювальних методів з метою вибору оптимальних їх параметрів, а також можливість включати аналітичні перетворення всередину числового алгоритму, тобто чергувати перетво­рення з числами та перетворення з аналітичними виразами. Останнє в ряді випадків дозволяє створювати обчислювальні методи і алгоритми для за­дач, які важко розв’язати чисто числовими чи аналітичними методами. Цьому посприяли системи комп’ютерної алгебри типу Reduce, Mathcad, Mathematica, Maple, які в 90-х роках набули широкого поширення [7].

Розвиваючи теорію апроксимації функцій професор Б.О. Попов поєднав теорію найкращих наближень з теорією сплайнів [8]. При цьому сплайн будується на основі рівномірного (балансного) наближення з одна­ковою максимальною похибкою на кожному з підінтервалів поліномі­альним, раціональним або нелінійним виразом. Ним розроблена теорія та відповідні обчислювальні алгоритми знаходження параметрів рівномірного (чебишовського) наближення аналітичних та таблично заданих функцій. Закладено теоретичні основи побудови рівномірних наближень сплайнами з різного виду апроксимуючих функцій. Це досягається завдяки отриманню явних формул похибок і виразу для границь відрізків для різних видів апроксимуючих функцій та норм похибки. В основному Б.О.Попов досліджував розривні сплайни, хоча в ряді випадків розглядав і неперервні, тобто гладкі сплайни, а також інтерполяційні, ермітові та інші сплайни. Цього вдалося досягнути завдяки введення ним понять ядер наближення функцій як конструктивного елемента. Використання ядер наближення у вигляді аналітичного виразу (для заданої множини виразів) з фіксованою кількістю параметрів дозволяє отримати найменшу похибку на заданому інтервалі. В ряді випадків оптимальний апроксимуючий вираз можна визначити, порівнюючи аналітичні вирази для ядер.

Авторський підхід Б.О. Попова, що базується на теорії ядер набли­жень, отримав новий потужний імпульс з розробкою сучасних систем ком­п’ютерної алгебри. Застосування символьних перетворень відкрило нові можливості обчислювальної математики, які успішно використано для обчислення складних спеціальних функцій та дозволило розв’язати складні апроксимаційні задачі. Спільно з Я. В. Пізюром розроблено алгоритми балансних наближень функцій та їх похідних ермітовими сплайнами з нелінійними за параметрами виразами в ланках. Разом з С. Б. Костенко – розвинута теорія рівномірного наближення математичних функцій многочленними сплайнами. У співпраці з І. Іскеркою розроблено обчис­лювальні алгоритми для знаходження параметрів найкращих чебишовських абсолютних та відносних наближень таблично заданих функцій за допо­могою суми експоненціальної функції та многочлена, суми W-функції Ламберта та многочлена, нелінійного виразу з одним нелінійним пара­метром та многочлена. Плідною була його співпраця з О. І. Лаушник. В ній особлива увага була звернена до методів комп’ютерної алгебри, що дозволило реалізувати алгоритми оптимального за похибкою або обчислювальною складністю раціонального наближення аналітичних функцій балансними сплайнами, асимптотичних рівномірних раціональних наближень на безмежному інтервалі. Створений ними пакет програм у системі комп’ютерної алгебри Maple увійшов у комплект стандартної бібліотеки цієї системи. Разом з К. В. Сущиком професор Б. О. Попов розвинув балансні наближення функцій чебишовськими розривними сплайнами із ланками у вигляді нелінійних виразів, розробив методи та алгоритми знаходження параметрів таких наближень із заданою точністю чи заданою кількістю ланок, побудував методику знаходження балансного наближення функціональної залежності чебишовським розривним сплайном на безмежному проміжку з використанням виразів різного вигляду на скінчених та нескінченних ланках сплайну.

Богдан Олександрович Попов добре відомий світовій науковій спільноті своїми працями з теорії наближень та обчислення функцій. Плідною була його співпраця з ученими світу, зокрема групою науковців Федерального інституту технологій у Цюріху (Швейцарія) та Університету Західного Онтаріо в Лондоні (Канада), зокрема професором Hare D.E.G. Він підготував двох докторів наук та 12 кандидатів наук, опублікував понад 300 наукових праць, серед яких 13 книг.

На жаль 8 березня 2002 р. на 62 році життя передчасно перестало битися серце професора Попова Богдана Олександровича. Він залишив нам у спадок свою доброту та порядність, щирість і поетичність, чесність та невтомну енергію до праці, наполегли­вість і творчий пошук. Він завжди залишатиметься для нас зразком Людини, відданої Науці та Україні.

 Воробель Р.А., доктор технічних наук, професор, завідувач відділу Інтелектуальних технологій і систем діагностики ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАН України

Використані джерела:

 

1.  Попов Олександер. В кн.: Енциклопедія українознавства. Львів: Наукове товариство імені Шевченка у Львові. – 1996. – Т. 6. –  С. 2265.

2. Попов Б.А., Теслер Г.С. Приближение функцій для технических приложений. – К.: Наукова думка, 1980. –352 с.

3. Попов Б.О. Равномерное приближение сплайнами. – К.: Наукова думка, 1989. – 272 с.

4. Попов Б.А., Теслер Г.С. Вычисление функций на ЭВМ.Справ. – К.: Наукова думка, 1984. –600 с.

5. Попов Б.О. Чисельні методи рівномірного наближення сплайнами. Львів: Львівський держуніверситет, 1992. – 92 с.

6. Попов Б.О. Аналітичні методи в обчислювальній математиці // Відбір і обробка інформації. – 2001. – Вип. 15(91). – С. 96–35.

7. Попов Б.О. Розв’язування математичних задач у системі комп’ютерної алгебри Maple V. Київ: VIP, 2001. – 312 c.

     8.  Теслер Г.С. Балансные приближения как основа современных информационных технологий // Математичні машини і системи. – 2005. – №1. – С. 3–12