Всеукраїнський фестиваль
науки вже встиг стати традиційним національним
травневим святом науковців –
одним із найбільших науково-популярних проектів в Україні.
Історія подібних
фестивалів у світі бере початок з Великої Британії: близько 175 років тому
Британська асоціація наукових досліджень вперше запросила представників
зацікавленої громадськості на своє засідання, під час якого за звичаєм
обговорювалися останні досягнення науки. Така практика швидко набула популярності,
і фестивальний рух покрокував планетою далі. Нині фестивалі науки проводяться
багатьма країнами, найактивнішими серед яких є, крім самої Великої Британії,
Франція, Італія, Австрія, Китай.
Не залишається осторонь
і Україна: 2007 року Національна академія наук виступила з ініціативою щодо
започаткування аналогічного національного фестивалю, а вже наступного, 2008
року він набув всеукраїнського статусу, закріпленого Указом Президента України
(№444 від 16 травня 2008 року: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/444/2008).
«Життя нині у всіх
напружене і складне. Люди часом не мають можливості
докладно познайомитися з
тим, що ж відбувається в сучасній науці. Вони послуговуються останніми її
досягненнями, але навіть не замислюються над тим, що це – результат копіткої
праці дослідників, інженерів, технологів», – зазначив в ефірі чергового випуску програми «Резонансна тема»
радіостанції «Голос Києва» віце-президент Національної академії наук України,
директор Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академік
Анатолій Глібович Загородній і додав, що, зважаючи на такий стан справ,
першочерговою і головною метою Фестивалю науки є популяризація сучасних
наукових знань і наукового світогляду в українському суспільстві: «Ми прагнемо
поінформувати якнайширші верстви населення про досягнення нашої науки,
продемонструвати її роль та значення для життя суспільства, а також привернути
увагу молодих людей, заохотити їх займатися науковими дослідженнями».
Організатори також сподіваються, що проведення Фестивалю сприятиме підвищенню
престижу наукової діяльності в нашій країні.
В рамках Фестивалю
установи Національної академії наук і національних галузевих академій наук
України представляють результати не лише фундаментальних, а й прикладних
досліджень – численні інноваційні розробки й технології для потреб різних
галузей вітчизняної економіки. Демонстрація новітніх прикладних досягнень має
як ознайомчу, просвітницьку мету, так і цілком конкретну практично спрямовану:
вчені звертають увагу представників бізнес-кіл на готові до впровадження на
виробництвах перспективні розробки, що можуть дати (а чимало з них – уже дають)
значний економічний ефект.
Загалом формат Фестивалю
дуже цікавий: його цьогорічною програмою передбачено різноманітні заходи –
відкриті науково-популярні лекції провідних учених, виставки, круглі столи,
дискусії, відвідання дослідницьких лабораторій, де можна на власні очі
побачити, чим і в який спосіб займаються науковці. «Дуже важливо, що в заходах
Фестивалю активну участь бере молодь – учні Малої академії наук України,
студенти, аспіранти, молоді вчені, які також повною мірою усвідомлюють
необхідність популяризації науки», – підкреслив гість радіостудії. З року в рік
організаторів та учасників Фестивалю неабияк надихає те, що проект отримує в
цілому позитивні відгуки – особливою підтримкою та схваленням він незмінно
користується у шкільної аудиторії – учнів та вчителів, оскільки значна частина
подій його програми відбувається саме в середніх загальноосвітніх навчальних
закладах.
Після урочистого
відкриття заходу в Києві – в приміщенні Інституту
електрозварювання імені Є.О.
Патона НАН України – учасники Фестивалю традиційно мали змогу послухати лекції
двох провідників учених – вітчизняного й зарубіжного. Заступник директора
Радіоастрономічного інституту НАН України академік Олександр Олександрович
Коноваленко прочитав лекцію «Сучасний Всесвіт очима низькочастотної
радіоастрономії в Україні», присвячену дослідженню космічного електромагнітного
випромінювання, а запрошений учений – професор Університету міста Пуатьє
Абдерраззак Ель Альбані – виступив із теми: «Нова глава історії старого життя 2
мільярди років тому», в якій виклав деякі нові цікаві результати, що стосуються
проблем виникнення життя на Землі, а саме – появи й еволюції багатоклітинних
організмів.
Відбулися й інші цікаві
науково-популяризаційні ініціативи, до яких долучаються вчені НАН України, –
зокрема, про проект академічної наукової молоді «Дні науки» та громадський
проект із проведення інтерактивних експериментів просто неба «Наукові пікніки».
Академік
А.Г. Загородній розповів у своїй радіо
доповіді про підтримку молодих учених в Академії, наголосивши: «Ми чудово
усвідомлюємо, що саме молоді науковці – це майбутнє нашої науки і перед ними
мають бути відчинені всі двері».
18-19 травня 2017 року в рамках ХІ
Всеукраїнського фестивалю науки у приміщенні ІЕЗ ім. Є.О. Патона працювала виставка-презентація наукових досягнень
установ НАН України.
Результати своїх фундаментальних і прикладних
досліджень представили понад 50
інститутів Академії. Всього установи НАН України виставили для перегляду понад 500 наукових розробок у різних сферах діяльності.
Серед яких і розробки Фізико-механічного інституту ім Г.В. Карпенка. Наш
Інститут демонстрував прилади для технічної діагностики та дистанційного
зондування й контролю металоконструкцій, трубопроводів й інших відповідальних
об’єктів довготривалої експлуатації, технології відновлення, зміцнення та
захисту від корозії й низку інших.
За
активну участь і запрезентовані готові до впровадження розробки
Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка нагороджено дипломом.
А дні
науки тривають. Вони будуть продовжені Науковими пікніками й низкою інших,
не менш цікавих заходів по всій Україні!
Бо
«наука в Україні» таки є! Просто хочеться, щоб її помічали не лише науковці!