На "Січі" є львівський слід

 У четвер, 13 січня, з пускового майданчика компанії SpaceX у США за допомогою ракетоносія Falcon-9 запустили український супутник дистанційного зондування "СІЧ-2-30". На цьому супутнику була встановлена апаратура, яку розробили у Львові. Про це повідомили на сайті Національного університету "Львівська політехніка".

Зображення Землі з українського супутника, виведеного на орбіту Space X, передаватиме апаратура, створена у Львові. Апаратуру АОС-МСУ розробили, виготовили і випробували в Науково-дослідному конструкторському інституті Львівської політехніки.

Як відомо, супутник Січ-2-30 призначений для отримання цифрових фото поверхні Землі у видимому та ближньому інфрачервоному діапазоні. Зокрема: 0,51–0,59 мкм (зелений), 0,61–0,68 (червоний), 0,80–0,89 (ближній ІЧ) та 0,51–0,90 (панхром). Також супутник моніторитиме магнітосферу. Термін його експлуатації – три роки.

      За словами головного конструктора, директора НДКІ "ЕЛВІТ" Віктора Ткаченка, на цьому супутнику була встановлена апаратура обробки сигналів АОС-МСУ в складі багатоспектрального сканера МСУ, який є корисним навантаженням космічного апарату і передає зображення поверхні Землі. Апаратуру АОС-МСУ розробили, виготовили і випробували в Науково-дослідному конструкторському інституті "ЕЛВІТ" Львівської політехніки.

За матеріалами https://lpnu.ua/.  Фото: lpnu.ua

Сьогодні у нас буде "Січ"

     За кілька годин УКРАЇНСЬКИЙ супутник «СІЧ-2-30» відправиться у космос!

  Держпідприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» (Yuzhnoye State Design Office) уклало контракт з європейською компанією ISILAUNCH. ISILAUNCH співпрацює зі компанією SpaceX щодо доставки вантажів на орбіту.
     А це означає, що 13 січня 2022 року, зі стартового майданчику SLC-40, що на базі U.S.S.F (мис Канаверал, штат Флорида), о 10:25 AM EST (у Києві буде 17:25) у рамках комерційної місії Transporter-3 стартує РН Falcon9, з українським супутником на борту!
    Загалом, у рамках місії Transporter-3 у космос доправлять 105 космічних апаратів. Згідно політного рандауну, «Січ» має відділитись від розгонного блоку через одну годину, двадцять три хвилини і дві секунди після старту.
   Супутник «Січ-2-30» призначений для дистанційного зондування Землі. А простіше кажучи, для зйомки поверхні.
Виготовлений він у Дніпрі, на «Південному машинобудівному заводі ім. О.М. Макарова» у рамках Національної космічної програми Державне космічне агентство України.

     Камери в нього непогані. Роздільна здатність на місцевості 7,8 метра, можна буде розрізнити кожен будинок і кожну автівку. Захоплення – 46,6 кілометра. Це особливо важливо для складання точних мап, наприклад, лінії розмежування і Криму. Є також інфрачервоний сканер.
      Висота кругової сонячно-синхронної орбіти:
перигей: 663 кілометра
апогей: 682 кілометра
      Маса супутника близько двохсот кілограм.
      Інклінація 98,1 градуса
     Період обертання 98,03 хвилини
  Система корекції складається з системи астрорієнтації, датчика кутових швидкостей і магнітометра.  Корекція здійснюється не двигунами на паливі, а маховиками. Хороша і надійна, як на мене, система орієнтації малих супутників, котра не потребує заправки паливом.
     Супутник буде методично сканувати поверхню України і у військових нарешті буде інструмент для розвідки.
     Даними користуватимуться також і науковці. Буде видно вирубки карпатських лісів, забруднення річок, озер та морів, пожежі, а також пересування агресора по тимчасово окупованих територіях.
       Запуск можна дивитись тут:https://www.spacex.com/launches/index.html
      Або на Alpha Centauri:https://youtu.be/CNfsWcm_lrY (подяка, Paul Potseluiev)
Слідкуйте також за новинами на SpaceOn Ukraine (подяка, Stanislav Tsyhichko)
 

Джерело:https://www.facebook.com/groups/452267278234658?hoisted_section_header_type=recently_seen&multi_permalinks=4513884795406199

Міст до зірок

115 років тому у Житомирі народився Сергій Корольов — людина, яка проклала міст людству до зірок. Під його керівництвом запущено перший штучний супутник Землі та здійснено перший політ людини у космос.

 Про життя і мрії Генерального конструктора читайте у черговому номері нашого видання.

Веселих свят!