Чорнобиль, трагедія продовжена війною

 Сьогодні, напередодні роковин Чорнобильської трагедії 1986 року згадуємо одну з найбільших техногенних катастроф ХХ століття – аварію на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС).

     За офіційними даними, в день аварії великі дози опромінення отримали приблизно 600 чоловік з числа персоналу, що знаходився на майданчику АЕС. З них 134 людини піддалися особливо значному опромінення, 28 загинули від променевої хвороби протягом кількох місяців після аварії. 600 тис. ліквідаторів з усього колишнього СРСР, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації,19 померли протягом 1987-2004 рр. За даними Союзу «Чорнобиль», на квітень 2014 року мінімум 9 тис. ліквідаторів аварії померли, понад 55 тис. стали інвалідами.    

     37 років тому світ здригнувся від аварії планетарного масштабу, яка трапилася на Чорнобильській атомній електростанції. З тих пір Україну почали ідентифікувати по слову «Чорнобиль». Трагедія сталася в ніч на 26 квітня в результаті вибуху на четвертому енергоблоці станції, розташованої на території України (в той момент – Української РСР) на правому березі річки Прип'ять в декількох кілометрах від міст Чорнобиль та Прип'ять Київської області. В результаті вибуху в атмосферу зі зруйнованого реактора потрапили великі обсяги продуктів поділу ядерного палива, які потім поширилися на величезні території, в першу чергу, зачепивши Україну, Білорусь і Росію.

      За даними експертів, в результаті аварії на Чорнобильській АЕС сумарний викид радіоактивних матеріалів склав близько 50 млн. кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих в 1945 році на Хіросіму. Рівень радіаційного фону дорівнював 1500 рентген в годину, хоча лічильники, не розраховані на такий високий рівень, показували максимум 500. Радіоактивного забруднення зазнало 155 тис кв. км території колишнього СРСР з населенням 6 млн. 945 тис чоловік. До початку вторгнення на нашу територію російських військ в забруднених радіацією регіонах проживало близько 5 млн. населення.

     Окупанти, які у перший день вторгнення захопили Чорнобильську АЕС та інші об’єкти у Зоні відчуження..  З перших днів війни увага була прикута до Чорнобильської зони, де загарбники намагалися вчинити акти ядерного тероризму. Вони завдали дуже багато шкоди нашому біосферному Чорнобильському заповіднику, який є вкрай важливим об’єктом заповідного фонду. В унікальному заповідному комплексі Чорнобиля вогнем знищено майже 12 тисяч га. Частина екосистеми втрачена назавжди. На сьогодні попередні збитки, заподіяні зоні відчуження, перевищують понад 2,5 млрд грн.

   

Актуально! Усі види відпусток без збереження зарплати

     Під час воєнного стану на прохання працівника роботодавець може надати відпустку без збереження зарплати за згодою сторін без обмеження строку у 15 к. дн. (ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ). Не плутайте цю відпустку з іншою — відпусткою без збереження зарплати внутрішньо-переміщеній особі або працівнику, який виїхав за кордон, яку надають на строк не більше 90 к. дн. (ч. 4 ст. 12 Закону № 2136-ІХ).
     Відпустки без збереження зарплати в 2023 році.
    Умовно відпустки без збереження зарплати поділяють на такі, що надають:
- за бажанням працівника обов’язково;
- за погодженням сторін трудового договору.
     У свою чергу відпустки за бажанням працівника поділяють на такі, які роботодавець надає обов’язково:
- щороку — для певних категорій працівників;
- за певних обставин.
     Усього наразі існує понад 30 видів неоплачуваних відпусток. Було б зручно, якби інформацію про всі відпустки містив Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР. Насправді ж норми про деякі види відпусток «розкидані» по багатьох законах. Тут зібрано їх для вас в одній таблиці, яка підкаже: кому, за яких обставин та на скільки надавати відпустки без збереження зарплати. А також — який нормативний акт встановлює цю відпустку.

 

ІРИНА ЖИТКОВА, шеф-редактор Експертус Кадри

 

 

 

Спокійних свят, мирного неба, гарного святкування!

Архип Люлька – творець "полум'яних сердець"

  12 квітня – День авіації та космонавтики. Щодо космонавтики – Україна має багаті традиції та направду геніальних конструкторів космічних апаратів завдяки котрим людство сягнуло космічних висот. Але сьогодні хочемо розповісти про людину, що створила один із найкращих авіаційних двигунів, попит на який не вщухає донині. Мова про Архипа Михайловича Люльку.

Авіатори вже далеких, радянських, часів не дарма виспівував у своєму гімні "а вместо сердца – пламенный мотор". Перемоги у повітряних боях залежать не тільки від генія авіаконструкторів та бойової підготовки пілотів, а й від рівня моторобудування. Саме відставання у цій галузі зумовило невдачі та величезні втрати "сталінських соколів" на початку Другої світової війни. "Наздогнати і перегнати" Захід радянським двигунобудівникам вдалося лише в 1960-ті роки ХХ століття. І провідну роль у цій "війні авіамоторів" відіграв Архип Михайлович Люлька – творець першого вітчизняного турбореактивного двигуна та "полум'яних сердець" для літаків Сухого, Мікояна, Іллюшина, Туполєва, Берієва. Вершиною ж його творчості став унікальний двигун для важкого винищувача Су-27, на якому встановлено багато світових рекордів швидкості, висоти, дальності, надманевреності, наднадійності тощо.

Детальніше про долю Архипа Михайловича читайте у квітневому номері нашого інтернет видання. А докладніше про діяльність та подальшу долю його винаходів читайте у книзі "Пламенные моторы" Архипа Люльки (Автор книги - Лидия Кузьмина) за посиланням http://loveread.ec/read_book.php?id=68967&p=1.