середа, 20 березня 2019 р.

На порозі ювілейного "мазепинського року"



20 березня, 1639 року, народився славетний гетьман України, Іван Степанович Мазепа! Йому судилося стати тією силою, яка буде лякати ворога і через 310 років після смерті. Гетьман хотів об’єднати всі українські землі в одну незалежну державу. Був меценатом і ревнивим поборником православ’я. Впроваджував реформи з розвитку освіти, залучаючи до навчання всі версти населення. Мазепа попереджував українців про підступність Московії: “Щоб ні в чому Москві не вірили”, проте на жаль і досі, можна зустріти не розуміння слів Гетьмана.
Івану Степановичу присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, шість скульптур. Серед найбільш відомих творів — гравюри І. Мигури, І. Щирського, Д. Галяховського, Л. Тарасевича, М. Бернінгротга; портрети невідомих художників XVII — початку XVIII ст., що зберігаються в музеях України; полотна історико-легендарного змісту відомих художників А. Деверія, Ю. Коссака, Л. Булянже, Г. Верне, Л. Булянже, Т. Жеріко, Е. Делакруа, Є. Харпентера, М. Геримського; поетичні та прозові твори Дж. Байрона, В. Гюго, Ю. Словацького, О. Пушкіна, Ф. Булгаріна, Г. Асакі; музичні інструментальні та оперні твори П. Сокальського, К. Педротті, Ш. Пурні, Дж. В. Гінтона, Ф. Педреля, П. Чайковський, М. Гранваль, Ф. Ліста, Ж. Матіаса, О. Титова, С. Рахманінова. І доречі пам’ять про гетмана найкраще зберегли вороги його!
Парадокс, але понад три століття, кожен рік, у першу неділю великоднього посту в усіх церквах Російської імперії (як тодішньої, так і новочасної) з амвона проклинали гетьмана Мазепу, проголошували йому анафему і хоч таким чином підтримуючи пам’ять про Гетьмана. Бо хто умів думати – то мав би зацікавитися, – а за що ж йому така «честь»?
У радянські часи його ім'я згадувалося тільки з лайливими епітетами, образ його змальовувався виключно чорною фарбою. Подавалися лише скупі, тенденційно підібрані або навіть сфальсифіковані факти його життя й діяльності. І в період так званої «відлиги», коли почалося розкриття деяких фактів історичної правди, Іван Мазепа все одно залишався з тавром зрадника. Це тривало й в наступні десятиріччя.
Нарешті настав час, коли ми дістали можливість ознайомитися з книжками, статтями, публікаціями, що виходили за кордоном. Яка особистість цього українського гетьмана постала перед нами незвичайна, унікальна, навіть фантастична. В особі Мазепи переплелися романтичні пригоди, драматизм долі, трагізм епохи.
Святкуючи 380 річницю з дня народження Гетьмана, представляємо вам добірку книг про цю видатну людину: https://kryivka.net/books/380-anniversary-of-the-birth-of-the-great-hetman-ivan-mazepa/
На порозі ювілейного "мазепинського року", коли в Україні будуть відзначати 380-річницю з дня народження та 310-річницю з дня смерті розкажемо про нього все, що вдасться зібрати на сторінках інтернету з джерел відомих і не дуже.
Можливо наша розповідь буде неповною, чи повторюватиме уже відому інформацію – не судіть строго. Постать найбільш відомого в Європі та Америці представника України того заслуговує.
Читайте про Гетьмана на сторінках нашого видання у рубриці «Віхи історії»:
https://issuu.com/07226/docs/it_o_01_67_-01-19_fin 
https://issuu.com/07226/docs/it_o_02_68_-02-19_fin
https://issuu.com/07226/docs/it_o_03_69_-03-19_fin 

пʼятниця, 15 березня 2019 р.

Володимир Іванович ВЕРНАДСЬКИЙ — 156 років від народження



12 березня 1863 року народився Володимир Іванович ВЕРНАДСЬКИЙ (1863-1945) - автор філософського вчення про еволюцію біосфери в ноосферу, єдність людини й Космосу, Організатор і ПЕРШИЙ Президент Української Академії наук!
Народився Володимир Іванович у м.Санкт-Петербурзі, в сім'ї киян, дитинство пройшло у м.Харкові та м.Полтаві.
У 1873-1876рр навчався у Харківській гімназії, у 1881-1885рр на фізико-матаматичному факультеті Петербурзкого ун-ту.
З 1885 по 1990 рік В.Вернадський - "Хранитель" Мінералогічного кабінету Петербурзького ун-ту!
Декілька років провів у закордонному відрядженні (Італія, Німеччина, Франція, Англія, Швейцарія), де В Вернадський працював у хімічних і кристалографічних лабораторіях, здійснив геологічні експедиції, знайомився з навітньою науковою і філософською літературою, взяв участь у Лондонському геологічному конгресі, став Членом-кореспондентом Британської асоціації наук!
У 1897 році, після захисту докторської дисертації, В.Вернадський став професором Московського ун-ту, а з 1906 р - Дійсним Членом Імператорської Петербурзької Академії наук!
у 1918 році, за рішенням Українського уряду гетьмана П.Скоропадського , розпочав організацію Української Академії наук, і з 1919р був обраний її Першим Президентом!
У 1920 р, після приходу до влади більшовиків, В.Вернадський стає професором, а з 1921р Ректором Таврійського ун-ту у м.Сімферополі, у 1921р очолив Метеоритний відділ Мінералогічного музея у м.Петрограді, Радіохімічну лабораторію і КЕПС.
З 1921 по 1926 рік В.Вернадський був відряджений у Францію, на запрошення Сорбонни, для читання лекцій з геохімії, де, французською мовою, виходить його фундаментальна праця - "Геохімія"!
Після повернення у СРСР В.Вернадський видає монографії "Біосфера", "Нариси з геохімії", оргонізовує відділ Живої речовини в АН СРСР, Комісію з вивчення важкої води (де був Головою), брав участь в організації ряду наукових комісій, працював над проблемою "життя у Космосі".
Сфера його наукових інтересів надзвичайо широка - Геологія, Кристалографія, Мінералогія, Геохімія, Радіогеологія, Біологія, Палеонтологія, Біогеохімія, Метеоритика, Філософія, Історія...
Академік В.Вернадський – ОСНОВОПОЛОЖНИК комплексу сучасних наук про Землю, розробив цілісне вчення про біосферу, вивчав закономірності побудови Космосу, активно розвивав теорію космізму - внутрішньої єдності Людини й Космосу!
Ім'я вченого присвоєно багатьом академічним ін-там, бібліотекам, кораблям, вулицям, бульварам, встановлені пам'ятники, меморіальні дошки, на його честь названо два мінерали ("вернадит" і "вернадскит"), гірський хребет в Антарктиді, астероїд (№2809 "Вернадський")!

З 1973р НАН України встановлено Премію, а з 2003р - Золоту медаль ім.В.Вернадського!

понеділок, 4 березня 2019 р.

Година Землі



 Почалося все в Австралії...










Година Землі “народилася” у Сіднеї, Австралія, у 2007 році, коли 2,2 мільйона домівок та організацій вимкнули світло на одну годину. Вже через рік ця подія стала світовою екологічною ініціативою, до якої долучилися більше 100 мільйонів людей у 35 країнах світу. Всесвітньо відомі пам’ятки, зокрема міст Ґолден Ґейтс в Сан-Франциско, Колізей у Римі та вулиця Таймз-Сквер на годину стали темними, як символи надії на активні дії у боротьбі зі зміною клімату, які щогодини стають все більш невідкладними.
Година Землі 2009 стала беспрецедентним успіхом — у ній взяли участь 4088 міста у 88 країнах світу. Кількість учасників акції 2009 року перевершила всі очікування та відобразила зростаючу глобальну стурбованість зміною клімату та нездатністю людства досі ефективно вирішити цю проблему, вважає Всесвітній фонд природи WWF.
Сотні знакових пам'яток світу, серед яких єгипетські піраміди, лондонський Біг Бен, статуя Христа-Спасителя у Ріо-де-Жанейро, загасили в останню суботу березня свої вогні, підтримуючи глобальний заклик до дій.

І Година Землі продовжує нарощувати оберти й бити власні рекорди — у 2018 році близько 18000 пам’яток та монументів у 188 країнах світу виключилася, щоб привернути увагу людей до проблем планети. Загальна кількість публікацій зі згадкою слогану Години Землі 2018 сягнула більше 3,5 мільярдів(!).
Години Землі в Україні
Перша Година Землі в Україні відбулася у 2009 році, тоді до всесвітньої кампанії долучилися близько 16 міст та містечок.
У 2018 році Година Землі об’єднала більше 75 міст, зусилля більше 80 організацій, 60+ компаній та 60+ навчальних закладів. Чимало ресторанів та кафе по всій країні запросили своїх відвідувачів провести суботній вечір у романтичній атмосфері при свічках. По всій країні відбулися спеціальні святкові акустичні концерти з виступами місцевих музичних колективів, вогняні шоу, перегляди фільмів на екологічну тематику, еко-ярмарки, велопробіги, еко-забіги тощо.
За 10 років глобальний рух підтримували Лілія Пустовіт, Олег Собчук, Дмитро Шуров, ЯрмаК, Сашко Положинський та інші. Десятки відомих на всю країну споруд та пам’яток були вимкнуті на одну годину, щоб привернути увагу українців до екологічних проблем планети. Серед них — Хрещатик, Софійський та Михайлівський собори, Києво-Печерська лавра у Києві, Театр опери та балету в Одесі, Свято-Успенський собор в Полтаві, Тернопільський та Луцький замки та багато інших.

Година Землі — всесвітній природоохоронний рух. #РазомЗможемо побудувати світ, де людина та природа існують в гармонії 🌍.
Якщо ти вирішив стати волонтером Години Землі, заповни анкету
http://bit.ly/2GcTjbg
Долучайтеся!  #Connect2Earth🌍

понеділок, 25 лютого 2019 р.

Шлях розвитку сучасної науки від ідеї до результату



VI Міжнародна науково-практична інтернет-конференція
«СУЧАСНИЙ РУХ НАУКИ»
4-5 квітня 2019 року


Запрошуємо прийняти участь у VI Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Сучасний рух науки», що присвячена головній місії Міжнародного електронного науково-практичного журналу «WayScience» – прокласти шлях розвитку сучасної науки від ідеї до результату.

Тематика конференції охоплює всі розділи Міжнародного електронного науково-практичного журналу «WayScience», а саме:
- державне управління;
- філософські науки;
- економічні науки;
- історичні науки;
- юридичні науки;
- сільськогосподарські науки;
- географічні науки;
- педагогічні науки;
- психологічні науки;
- соціологічні науки;
- політичні науки;
- інші професійні науки.
Пропонуємо всім вченим, науково-педагогічним працівникам, докторантам, аспірантам, студентам та іншим особам, які зацікавлені у розвитку сучасної науки, прийняти участь у конференції.

Для публікації тез доповіді необхідно надіслати електронною поштою до редакції журналу необхідні матеріали:
1.  Потрібно направити тези доповіді та авторську довідку до редакції журналу на електронну адресу wayscience@ukr.net. Назви файлів повинні відповідати прізвищу автора. Наприклад: Шевченко_тези доповіді, Шевченко_авторська довідка.
2. За успішного рецензування редакцією журналу направляється відповідь з наступною інформацією «Тези доповіді прийняті».
3. Наступним кроком є оплата організаційного внеску та відправка квитанції про оплату. Наприклад: Шевченко_квитанція.
4. Після проведення конференції відбувається оприлюднення збірника тез доповідей на сайті http://www.wayscience.com та відправка електронною поштою авторам. Додатково, кожному автору буде надіслано сертифікат учасника конференції.
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТЕЗ ДОПОВІДЕЙ
Відповідальність за якість та зміст тез несе автор.  До друку подаються  матеріали у форматі MS Word 2003,2007.
Тези мають бути підготовлені українською, російською або англійською мовами (обсягом від 3 до 5 сторінок тексту, формату А4 через 1,5 інтервал, кеглем 14, шрифтом Times New Roman; поля з усіх сторін – 20 мм). Детальна інформація щодо оформлення на сайті http://www.wayscience.com/umovi-publikatsiyi-tez-dopovidi/
Вартість організаційного внеску для участі у конференції складає 100 грн (учасники з України).
Для учасників з інших держав вартість участі складає 30 дол. США.
Форма участі – дистанційна.
Авторська довідка
Прізвище, ім’я, по батькові

Місце роботи або навчання

Посада, вчений ступінь, вчене звання

Відомості про наукового керівника (у разі відсутності наукового ступеня)

Контактний телефон і адреса електронної пошти автора тез доповіді

Коло наукових інтересів

Розділ збірника для публікації тез доповіді

Згода автора на використання опублікованих матеріалів Міжнародним електронним науково-практичним журналом «WayScience», міжнародними науковими електронними бібліотеками, іншими наукометричними базами даних у відкритому доступі мережі Інтернет (потрібно зазначити «так»)


м. Дніпро
Координатор заходу: PhD, к.н.держ.упр., Мареніченко Валерій Валентинович
Контактний телефон: +38 (095) 645-91-21
E-mail: wayscience@ukr.net
Веб-сайт журналу: http://www.wayscience.com/

пʼятниця, 22 лютого 2019 р.

Конкурс на вступ до Львівської системи дослідників триває



Триває конкурс і прийом заявок на вступ до Львівської системи дослідників — вже зареєструвалось понад 90 осіб

18 лютого розпочався конкурс та прийом заявок від дослідників м. Львова на вступ до Львівської системи дослідників. Заявки приймають виключно через онлайн портал Львівської системи дослідників. Прийом заявок буде тривати до 19 березня включно. Станом на сьогодні вже понад 90 осіб зареєструвались на сайті.
В межах популяризації Львівської системи дослідників, 1 березня (п'ятниця) о 18.00 год у великій залі (цокольне приміщення сходами вниз) Центру Митрополита Андрея Шептицького (вул. Стрийська, 29а) відбудеться публічна презентація на тему «Все про Львівську систему дослідників. Питання та Відповіді». На зустріч запрошують дослідників, мешканців міста та усіх зацікавлених. Команда Львівської міської ради запрошує відвідати публічну зустріч, на якій всі зможуть більше дізнатися про Львівську систему дослідників, а також отримати відповіді на запитання. Вхід вільний. Організатори просять попередньо зареєструватися
«Львівська система дослідників — не єдина ініціатива, спрямована на розвиток та промоцію наукового потенціалу Львова. Вчені та наукові установи мають змогу отримати додаткове фінансування з міського бюджету, відповідно до програми „Львів науковий“, започаткованої у 2016 році», — зазначає Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.
«Для участі у конкурсі дослідник повинен, крім подачі іншої інформації і документів, окреслити свої майбутні професійні плани та свої ініціативи, пропозиції для міста, які він може втілити у будь-яких сферах, напрямах, які стосуються досліджень, популяризації науки, організації наукових та науково-популярних заходів, конференцій, проведення публічних лекцій, організації лекторіїв, фестивалів тощо.
Львівська система дослідників передбачає, що її члени візьмуть активну участь у стратегічному розвитку міста та вирішенні його актуальних проблем.
У 2019 році Львівська система дослідників буде функціонувати у пілотному режимі з метою удосконалення її методик оцінювання, організації та управління, збору необхідної інформації щодо показників наукової діяльності та активності в місті, розширення моделі фінансування за рахунок залучення позабюджетних коштів та інших важливих індикаторів функціонування.
Наразі бюджет програми становить 6 млн грн. Планується, що відпрацьована модель запрацює на постійній основі, із збільшенням бюджету та додатковим залученням позабюджетних коштів", — додав Андрій Павлів, директор ЛКП «Львівське конференц-бюро».
Нагадаємо, 11 лютого у межах програми «Львів науковий» розпочала свою роботу Львівська система дослідників. У межах Львівської системи дослідників передбачена виплата щомісячних стипендій її членам у розмірі від 6 тис. грн до 10 тис. грн. Стипендії будуть виплачувати за результатами оцінювання. До уваги будуть брати результати наукової, організаційної та іншої діяльності за останні 5 років. Бюджет програми складає 6 млн. грн.
Подавати свої заявки на вступ до Львівської системи дослідників запрошуються як молоді, перспективні дослідники, так і досвідчені, успішні дослідники, які працюють в освітніх та науково-дослідних установах міста Львова.
Львівська система дослідників функціонує за експертної підтримки Керівної ради Львів Науковий та Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
З детальнішою інформацією можна ознайомитися на сайті Львівської системи дослідників або переглянувши pdf презентацію про Львівську систему дослідників.

Довідка
Метою Львівської системи дослідників є:
1. Об’єднання експертного наукового середовища м. Львова для визнання, підтримки та промоції успішних наукових дослідників, які працюють у місті.
2. Стимулювання науково-дослідницькою діяльністю науковців міста та отримання конкурентоспроможних наукових результатів і передових технологій.
3. Стимулювання організації міжнародних наукових заходів у місті.
4. Розвиток наукового та науково-технічного потенціалу м. Львова.
5. Популяризація наукових та науково-технічних досягнень наукових дослідників міста, у тому числі серед учнів львівських шкіл. Створення передумов для розвитку креативності серед мешканців міста.
6. Підняття престижу професії наукового дослідника.
7. Зменшення темпу трудової еміграції дослідників м. Львова як за межі міста, так і за межі України.
8. Залучення успішних наукових дослідників міста Львова до стратегічного планування розвитку міста, вирішення поставлених завдань, актуальних проблем та створення креативного середовища.
У 2019 році Львівська система дослідників буде функціонувати у пілотному режимі з метою її подальшого удосконалення і функціонування на постійній основі, із збільшенням бюджету та залученням додаткових позабюджетних коштів.

Відео презентація https://www.youtube.com/watch?v=0AJfu9v1w5A
Христина Процак
За матеріалами: https://city-adm.lviv.ua