четвер, 4 березня 2021 р.

Завжди у творчому пошуку

      27 лютого 2021 року почесний директор Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка, академік НАН України Володимир Васильович Панасюк відзначив своє 95-ліття. Цими ж днями виповнюється 70 років від початку його наукової, науково-організаційної та педагогічної діяльності.
        З цієї нагоди в Інституті відбулось урочисте засідання Вченої ради.
 

   Вітальне слово виголосив директор Фізико-механічного інституту, академік НАН України Зіновій Теодорович Назарчук. Він також зачитав вітання від колег ювіляра з інших наукових установ України та вручив Володимиру Васильовичу одну з вищих нагород Академії, які присуджуються постановою Президії НАН України для відзначення найбільш успішних науковців, що забезпечують високий особистий внесок у розвиток наукових досліджень в академічних інституціях – «За підготовку наукової зміни».     Ця відзнака є персональною нагородою за вагомий особистий внесок у виховання молодих наукових кадрів, заснування або розвиток провідних наукових шкіл, активну педагогічну діяльність, роботу з аспірантами і докторантами, дієву участь у заходах з інтеграції науки і освіти, поєднання навчального процесу з науково-дослідною роботою.

      Від імені наукової спільноти Інституту академіка привітала Людмила Франкевич.     

     З короткою доповіддю про внесок Володимира Васильовича Панасюка у розвиток фізико-хімічної механіки матеріалів виступив член-кореспондент НАН України, завідувач відділу міцності матеріалів і конструкцій у водневовмісних середовищах, професор Ігор Миколайович Дмитрах.  

     На завершення В.В.Панасюк щиро подякував присутнім за вітання і закликав науковців Фізико-механічного інституту не зупинятися на досягнутому і примножувати вклад колективу у розвиток як вітчизняної, так і світової науки.

вівторок, 2 березня 2021 р.

Всесвітній день Землі

 В 2021 році Всесвітній день Землі припадає на 20 березня.

Наша планета Земля - наш рідний дім, в якому створені для нас особливі сприятливі умови, що сприяють нашому існуванню і життєдіяльності, що відкривають для нас досталь можливостей й достатній простір для їх реалізації. Далеко не кожна планета наділена таким унікальним потенціалом і розташована в таких унікальних умовах, які дозволили б такий бурхливий розквіт життя і її форм на такому, здавалося б обмеженому просторі у всесвіті. А адже вона така одна у всьому всесвіті.

Теоретики звичайно ж допускають, що десь у надрах інших систем і галактик може бути ще щось подібне, будують найпотужніші телескопи, запускають в космос всілякі дослідні апарати, намагаючись знайти хоча б віддалену подібність такого унікального поєднання в просторі, яке представляє наша матінка Земля. На те вони і теоретики, а на практиці наш будинок сам вже давно має потребу в тому, щоб ми звернули на нього нашу пильну увагу, так як нам схоже за дуже короткий час вдалося неабияк призабути про це. Ми стали нещадно використовувати її ресурси, витрачати і споживати, розоряти і нехтувати, порушуючи порядок у своєму власному домі, виснажуючи його і не даючи йому часу для поповнення своїх власних сил.


Так буде не завжди. Наші суїцидальні настрої коли-небудь припиняться. Суспільний настрій потрібно і можна міняти. Це доводять багато подій, які виникають іноді зовсім спонтанно, але мають позитивний настрій і добру волю. Одна з подібних подій, за даними проекту DilovaMova.com, сталася на початку 70-х років минулого сторіччя. Це була акція, котра пройшла 22-го квітня 1970-го року і була організована відомим американським активістом і політиком, сенатором Конгресу Сполучених Штатів Америки Гейлордом Нельсоном і групою студентів Гарвардського університету під керівництвом Денніса Хайеса. Метою цієї акції було привернення уваги широкої громадськості до крихкості екосистеми нашої планети. Акція мала несподіваний успіх на хвилі численних студентських рухів тих років, переросла в щорічну популярну подію і поширилася по всій Землі. У багатьох країнах вона стала відзначатися в день весняного рівнодення, який в залежності від календаря випадає на 20-е або 21-е березня.

У 1988-му році Всесвітній день Землі дійшов і до нас. Це популярне міжнародне свято стало гарною відправною точкою, на хвилі якої у багатьох країнах стали прийматися відповідні закони і державні акти, котрі безпосередньо стосуються вирішенню екологічних проблем та охорони навколишнього середовища. Надалі до Дня Землі була приурочена ще одна щорічна подія - голос Дзвонів Миру, який вперше був встановлений в Нью-Йорку, в штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй у 1954-му році. «Хай живе загальний мир у всьому світі», засвідчує напис на ціх дзвонах, відлитих із зібраних монет, які пожертвувані дітьми з усіх континентів нашої планети і нагородних знаків - почесних орденів і медалей багатьох країн світу. Дзвін став своєрідним символом нашої глобальної солідарності і став встановлюватися в багатьох великих містах і країнах по всій Землі. 


Ми всі відповідальні за мир і гармонію, без якої життя на нашій планеті знаходиться під великим питанням. Добра воля і добрий дух в силах зупинити всякий наш помилковий напрямок і не будемо забувати про це. Будемо використовувати цю можливість, щоб зберегти перспективу життя!

 З Днем Землі! Долучайтесь!

вівторок, 16 лютого 2021 р.

Інтегруємо науку до європейського дослідницького простору

 МОН затвердив «Дорожню карту» інтеграції до європейського дослідницького простору. Базова інформація і
текст наказу із затвердженою Дорожньої картою є на сайті Міносвіти за посиланням https://mon.gov.ua/ua/news/mon-predstavlyaye-dorozhnyu-kartu-integraciyi-do-yevropejskogo-doslidnickogo-prostoru.

Мета впровадження цього заходу– інтеграція до наукових та інноваційних програм та ініціатив ЄС та використання  інструментів взаємодії з країнами-учасницями ЄДП.

В документі представлено комплекс завдань, головним з яких є укладення угоди про Асоціацію до програми Горизонт Європа, а також ширше використання всіх інших інструментів співпраці з країнами ЄС у програмах ЄС (COST, EIT  та інші).

У планах МОН на 2021 рік передбачено розвиток дослідницький інфраструктур  та їх ширша інтеграція із європейськими дослідницькими інфраструктурами.

Також планується підтримати розвиток мобільності науковців, запровадження підходів відкритих інновацій, розвиток інноваційної інфраструктури. 

Зверніть увагу на окремі пункти цієї Дорожньої карти, які де факто мають стати основою продовження ходу реформ у науково-інноваційній сфері України та її інтеграції у європейський дослідницький простір.

Ознайомитись із європейськими матеріалами щодо European Research Area можна за посиланням https://ec.europa.eu/info/research-and-innovation/strategy/era_en

Пріоритети української дорожньої карти відповідають європейським пріоритетам, радимо звернути увагу на низку напрямків дій, які також включені МОН України у план діяльності на 2021 рік, але для реалізації значної кількості завдань потрібно отримати підтримку ВРУ та КМУ, а також залучити ширше коло активних організацій, в т.ч. і представників бізнесу до реалізації цих завдань, особливо у сфері інновацій

На що варто звернути увагу – то це на розділ Фінансування де передбачено:

- Забезпечити стале зростання бюджетного фінансування Національного фонду досліджень та Державної інноваційної фінансово-кредитної установи.

- Запровадити базове фінансування наукової та інноваційної діяльності в ЗВО відповідно до результатів проведення державної атестації.

- Розробити нову систему оплати праці наукових працівників.

Загалом це відповідає рекомендація європейського аудиту науково-інноваційної системи України у контексті збільшення конкурсного фінансування, стимулювання праці кращих дослідників, а також мало б забезпечити збереження провідних наукових шкіл та груп. 

Як кажуть: поживемо – побачимо!

понеділок, 8 лютого 2021 р.

Станції «Академік Вернадський» – 25

 

6 лютого, виповнилось 25 років з дня заснування антарктичної дослідницької станції «Академік Вернадський».

Станція «Академік Вернадський» – єдина українська антарктична станція, розташована на мисі Марина острова Галіндез. Вона працює постійно і є метеорологічною та геофізичною обсерваторією. Була заснована в 1947 році як британська станція «Фарадей», у лютому 1996 року Велика Британія передала її Україні. Тоді ж на станції відкрили пункт поштового зв’язку, де діє спеціальний поштовий штемпель з перевідною датою «Українська антарктична станція «Академік Вернадський».

Президент України підписав указ про відзначення 25-річчя заснування антарктичної станції «Академік Вернадський». Зокрема, у лютому 2021 року мають провести урочисті заходи за участі вчених та учасників антарктичних експедицій усіх періодів. У першому півріччі 2021 року планують провести міжнародну науково-практичну конференцію про дослідження Антарктики.

      Про річницю згадали і в посольстві Великої Британії, опублікувавши фото з церемонії зміни прапору, яка відбулася 6 лютого 1996 року.

«Цей дружній жест з боку Британії дав Україні можливість продовжити свою історію в тій частині світу, адже українці були у складі перших експедицій до цього континенту», – мовиться у повідомленні на сторінці посольства у фейсбуці.

Google присвятив цій події особливий «дудл», який можна побачити на українській стартовій сторінці пошуковика.

Чому Україні важливо бути в Антарктиді? До 25-річчя наукової станції «Академік Вернадський» читайте за посиланням.

вівторок, 2 лютого 2021 р.

Воднева енергетика – проблеми і перспективи

      "Може, й навіть трохи завчасно, але можемо стверджувати, що стоїмо на порозі доби впровадження нових способів одержання та переважаючого використання палива з альтернативних джерел енергії (тобто енергії сонця, вітру, води) стосовно до енергії, яку отримує людство від використання викопних палив. І питання стоїть не в тому, чи має така альтернативна енергетика (і в тому числі її складова – воднева енергетика) перспективи чи ні, а тільки в тому, як швидко нові технології будуть застосовуватись на транспорті, у виробництві, в побуті і як швидко ми не тільки відчуємо і порахуємо економічні прибутки від цих технологій, але й отримаємо відчутні досягнення в царині екологічної безпеки всієї планети, які важко розрахувати і важко переоцінити".

 Завідувач відділу водневих технологій та матеріалів альтернативної енергетики, доктор хімічних наук, професор Ігор Завалій  

Інтерв‘ю з Ігорем Юліяновичем пропонуємо вашій увазі за посиланням https://svitua.org/2021/02/01/profesor-igor-zavalij-deshho-pro-vodnevu-energetyku-svitovyj-ta-ukrayinskyj-aspekty/?fbclid=IwAR1Ge-R3oveEPyfl16RQyeEYwdslTEhWnyYHQ4I9GsIDi04J7xufJRI85YA

вівторок, 26 січня 2021 р.

Ось тепер заживемо!

 Уряд підвищив заробітну плату працівникам бюджетної сфери.20 січня, Кабінет Міністрів України під час чергового засідання затвердив нові оклади єдиної тарифної сітки для розрахунку заробітних плат працівників бюджетних установ.

Зокрема, Уряд підвищив з 1 січня і з 1 грудня 2021 року розмір посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, на основі якого визначаються посадові оклади працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. “Вже в січні зарплати працівників бюджетної сфери зростуть на 20 %. Ще одне підвищення відбудеться наприкінці року. Це рішення пов’язано з підвищенням мінімальної заробітної плати та необхідністю збереження досягнутого співвідношення її до ставки першого тарифного розряду і  є фінансово обгрунтованим”, – зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

Так, з 1 січня встановлюється посадовий оклад працівника першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки (ЄТС) у розмірі – 2 670 грн, а з 1 грудня – 2 893 грн.

Крім того, Уряд доручив керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери забезпечити диференціацію заробітної плати шляхом встановлення доплат, надбавок, премій залежно від складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його праці.

Готові оклади для всіх 25 тарифних розрядів за цим посиланням http://bit.ly/3sPfgm9

 

Подробиці:https://buhgalter.com.ua/news/trudovi-vidnosini/uryad-pidvishchiv-zarobitnu-platu-pratsivnikam-byudzhetnoyi-sferi/?utm_source=esputnik&utm_medium=email&utm_campaign=news-buhcom

понеділок, 18 січня 2021 р.

«… побачили Тебе води, i злякалися...»

 

«Вода стоїть осібно в історії нашої планети.Немає природного тіла, котре могло б зрівнятися із неюза впливом на перебіг основних найграндіозніших геологічних процесів.Немає земної речовини, мінералу, гірської породи, живого тіла, до складу якоговона не входила б.  Уся земна речовина нею просякнута й охоплена.» 

В.Вернадський

У ці два дні здійснюється Великий Чин освячення води.                                                                              Вважається, що від Навечір'я Богоявлення (18 січня) і до півночі Богоявлення Господнього (19 січня) уся вода набуває чудодійних властивостей і зберігає їх протягом усього року.

        Ви ніколи не запитували себе, чому водохресна вода не псується роками, а звичайна водопровідна — не простоїть і тижня? Чому з допомогою «живої» води знахарі виліковують хворих?.. Здавалося б, проста й відома кожному школяру формула Н2О! Два атоми водню й один атом кисню. Нічого складного. Але саме за цією поверховою простотою і приховуються незвичайні властивості цього чудесного витвору природи.

Вода – найзвичніша нам речовина на Землі. Вона супроводжує кожну мить нашого життя, але чи знаємо ми яку таємницю зберігає в собі ця дивовижна стихія? Звідки вона прийшла? Хто і навіщо обдарував нею нашу планету? Єдину у всьому Всесвіті! Можливо відповіді на ці питання знає тільки сама вода? Адже сьогодні її на землі стільки ж, скільки було тоді, коли все починалося, коли народжувався світ.
Воду вивчали досить детально і відомо, що в порівнянні з іншими рідинами вода володіє незвичайними якостями – фізичними і хімічними властивостями. Була висунута фантастична гіпотеза – у води є пам'ять! Результати експериментів проведених в багатьох країнах світу показали – вода сприймає і запам'ятовує будь–який вплив, запам'ятовує все, що відбувається в навколишньому просторі. Воді достатньо просто стикнутися з речовиною, щоб вона дізналася її властивості та зберегти цю інформацію у своїй пам'яті. Чи здогадувалися про це наші предки коли перетворювали звичайну воду в цілющу, використовуючи для цього посуд зі срібла? Свята, намолена вода, набуває цілющих властивостей. Зафіксовані випадки перетворення силою думки морської води в прісну, гнилої – в свіжу. Саме позитивний вплив на структуру води надають слова, які виражають почуття любові і подяки.

«Освячена вода, – як писав святитель Димитрій Херсонський, – має сили для освячення душ і тіл всіх, хто користується нею». Вона, спожита  з вірою і молитвою, лікує наші душевні і тілесні хвороби. Преподобний Амвросій Оптинський смертельно хворому послав посудину зі святою водою – і невиліковна хвороба відійшла. Старець ієросхимонах Серафим Вирицький завжди радив окроплювати продукти і саму їжу Йорданською водою, яка, за його словами, «сама все освячує». Преподобний Серафим Саровський після сповіді прочан завжди давав їм пити з чаші святу Богоявленську воду. Коли хто–небудь сильно хворів, старець Серафим благословляв приймати по столовій ложці свяченої води через кожну годину. Старець говорив, що більших ліків, ніж свята вода і освячене масло, – немає.  Так, святитель Іоан Золотоустий говорив, що свята Богоявленська вода протягом багатьох років залишається нетлінною, вона свіжа, чиста і приємна, ніби щойно була почерпнута з живого джерела. Ось чудо благодаті Божої, яке і зараз бачить кожен з нас!

Скільки робіт було присвячено вивченню властивостей води! Проте досі наука не змогла збагнути всіх її таємниць. Недарма вчені називають воду найзагадковішою речовиною на Землі. У літературі досі немає чіткого визначення питної води. А основним критерієм питної води практично в усьому світі є лише її хімічний склад. Традиційні санітарно-гігієнічні аналізи дозволяють оцінити, чи немає у воді хімічних сполук, які можуть бути шкідливими для людини. Із цього погляду вода вже досить вивчена, і тут важко сказати щось нове. Але насправді вода — це набагато складніша субстанція, щось унікальне, що має енергію, інформаційну пам’ять та інші властивості, котрі важко розгадати.

    Серед інших наукових організацій дослідженнями «нетрадиційних» фізичних характеристик питної води в нашій країні активно займається відділ молекулярної фотоелектроніки Інституту фізики Національної академії наук України разом із Українським інститутом екології людини. Окрім названих, Інститут фізики конденсованих систем НАНУ вже понад 30 років займається дослідженням розчину електролітів, властивостей води і її поведінки відносно різноманітних іонів. А його директор, доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАНУ Ігор Рафаїлович Юхновський присвятив дослідженню води майже піввіку.

Джерело життя має формулу — H2O. Вода займає 70% поверхні нашої планети. Людський організм складається на 80 відсотків із води. Ось практично майже все, що ми знаємо про воду. Але все зазначене — лише вершечок айсберга (яким також може бути ця унікальна речовина). Яка структура води є найблагодатнішою, що відбувається з цією речовиною під впливом музики різних стилів, чи можна в домашніх умовах отримати добру воду і як змінюється вода, коли люди моляться або сваряться.

Вода, крім того, що найбільш поширена, це ще й особлива речовина. Молекула води складається з атома кисню й двох атомів водню. Але електрони розташовані в молекулі води таким чином, що у кисневого кінця заряд два мінуси, а у водневих кінців — заряд плюс, і вода має вигляд електричного диполю. Молекули між собою з’єднуються так: позитивний кінець водню однієї молекули наближається до негативної кисневої вершини іншої молекули. Між двома молекулами утворюється так званий водневий зв’язок. Як результат, у воді виникають ланцюги з молекул, по яких неперервно циркулює електричний струм, особливо тоді, коли до одного кінця підходить якийсь іон, що дуже легко гідратується молекулою води. Ланцюги молекул води стають дуже чутливими до зовнішніх подразнень, і не лише електричного характеру. Навіть коли подразнення зникає, в структурі залишається пам’ять про нього. Вода надзвичайно чутлива до будь-яких зовнішніх полів, і навіть сенсорні поля типу доброї думки, молитви чи навіть певної фотографії тощо впливають на воду відповідним чином. 

Структура води може змінюватися від різного впливу на неї. Це було доведено. Вода була поміщена в середовище, у якому звучала різна музика. Пізніше маленьку краплинку такої води заморожували й дивилися на її слід. І виявляється, що в залежності від того, яке музичне поле діяло на воду, вона набувала різної структури. Ідеальною структурою замерзлої краплі води є структура сніжинки, яка має надзвичайно сильні адсорбційні властивості. Якщо звучить така гарна музика, як музика Бетховена, діючи на воду, вода структуризується і в результаті в замерзлій малесенькій краплі проявляється слід сніжинки. А коли діє рок-музика, сліди дуже вже розмазані. Це важливо, бо вода, фактично, є основним складником людського організму й залежно від того, в якому середовищі перебуває організм, дія на воду цього середовища дуже суттєва. Беручи до уваги, що молекули ДНК і РНК оточені кожухом водяних молекул, дуже суттєво, який вигляд має структура цього кожуха і як на нього діють різноманітні зовнішні впливи, наприклад, мелодії. Дія може бути дуже слабенькою, але якщо вона довготривала й постійна, то може викликати погані наслідки.

Що ж може знищувати позитивну структуру води?

    Бралися краплі води з різних середовищ, одержаних у різних обставинах, і виявилося, що вода із брудного середовища не має структури. Більше того, вода, на яку діяло від’ємне поле, скажімо, фотографії Гітлера чи інших фашистів, набувала дуже поганої структури. Психічне поле однієї людини впливає на іншу, діє і на воду, а тому, сварячись між собою, ми порушуємо структуру води, яка є в наших організмах. 

Окрім того, досліджувалася вода з крана та з джерела. Найкраща для пиття — вода з відкритого чистого джерела, що струменить, бо вона має кисневий склад, близький до кисневого складу води в крові людини, а її структура близька до структури сніжинки. І навпаки, вода з крана, звичайно, не має гарної структури.

Якою є вода вдень чи ввечері. Невеликий український завод води “Ордана” вивчав роботу своєї очисної системи залежно від пори року. Виявляється, в дні, близькі до Водохреща, у воді відбуваються певні внутрішні дії, і вона спочатку не піддається очищенню, але, вже очищена, набуває незвичайних властивостей, порівняно з водами, які з цього самого джерела одержуються в іншу пору року.

Чи щось відбувається зі структурою води після того, як вона переходить із рідкого стану в твердий і навпаки?    

Лід має особливу структуру, й тала вода є дуже корисною. Цю властивість талої води, безумовно, треба використовувати, але робити це розумно. Можете налити воду в пляшку й заморозити її, а пізніше розморожувати. Тала вода, взята навіть із крана, є дуже доброю. У пляшці, коли вода буде танути, утворюватиметься ядро, яке шкідливе, бо в ньому зібраний весь бруд, що був у воді перед її замерзанням і став першим центром замерзання. Тому дуже важливо злити воду, яка виникає одразу після розмерзання, і слідкувати, щоб вона не розтанула до кінця. Спочатку злити хорошу воду, а потім, коли ядро льоду розтане, вилити геть ті рештки, вичистити й виполоскати посудину, та знову можна повторити операцію. 

Отже, добру воду, яка буде зберігати структуру льоду на досить довгий час, можна одержати й звичайним способом, лише потрібно уважно стежити за серцевиною, яку конче необхідно викинути. Вода є носієм інформації, як і різноманітні кристали сегнетоелектричного типу. Вода — діалектрик, який можна відповідним чином запрограмувати, і настане такий час, коли воду, подібно, як нині використовують рідкі кристали, будуть використовувати в технічних засобах. Залежно від того, які поля діють на воду, вона або корисна, або шкідлива. Існують цілі райони на Землі, наприклад, у Сибіру, де вода непридатна до пиття. Дія води ніколи не буває раптовою, але якщо таку шкідливу воду вживати тривалий час, то ви не будете довго жити. 

Проста і свячена вода... Чи є різниця?

З погляду оцінки дослідження замерзлих крапель води, яка піддалася різним впливам, була досліджена вода, яка стояла при молитві. Тобто молитва промовлялася, або її текст наклеювався на поверхню відповідної посудини, де була вода, і світло проходило через цю обкладинку з молитвою. Вода покращувала свої властивості. Вода, до якої “зверталися” з добром, є доброю водою. Іншими словами, вода — це не просто речовина, а жива матерія, здатна «насичуватися» інформацією і потім «транслювати» її навколишньому світу.

Ось, виходить, чому хрест і молитва священика перетворюють звичайну воду на святу, передаючи їй позитивний заряд. Утім, питань поки що більше, ніж відповідей. Залишається сподіватися, що незабаром учені зможуть отримати нові знання, які дозволять нам по-новому подивитися на звичайну питну воду.

вівторок, 12 січня 2021 р.

...до зірок...

 "Можна зробити швидко, але погано, а можна - повільно, але добре. Через деякий час всі забудуть, що було швидко, але будуть пам'ятати, що було погано. І навпаки."

                12 січня 114 років тому в  Житомирі народився видатний українець який став батьком космонавтики – Сергій Павлович Корольов.

Віртуальний тур Національним музеєм космонавтики ім. С.П.Корольова у Житомирі.

https://raduga-duga.com.ua/portfolio/virtualnij-3-d-tur-nacionalnim-muzejem-kosmonavtiki-im-s-p-korolova/?fbclid=IwAR320azmQ9scbLomZMN2_N4Yo4P23z6pPu8JWiHtSOG-FVghkxia8BXhBIc

 

 

середа, 30 грудня 2020 р.

З Новим роком і Різдвом Христовим!

Наші вітання з найкращими побажаннями у прийдешньому Новому 2021 році!

Нехай для усіх нас він буде кращим за минулий!

Нехай закінчиться війна і зникне Covid, а в родини наші прийде спокій, затишок і впевненість у дні майбутньому!

Колектив інтернет-видання  «Інноваційні технології & обладнання» від щирого серця вітає Вас!

Нехай 2021 рік принесе Вам сили для професійних звершень,комфортних умов роботи та чудової атмосфери в колективі. І нехай рік Бика буде щедрим для Вас на цікаві плани та творчі успіхи, принесе смак нових перемог, впевненість у правильності обраної мети та енергію для її досягнення!
У новому році стежте за нашими публікаціями, знаходьте готові рішення ваших проблем у статтях наших дописувачів,  зустрічайте нас на виставках і конференціях.

Шануймося – бо ми того варті! І нехай нам усім хоч трішечки щастить!

Залишайтеся з нами надалі! 
До зустрічі у Новому році!


 

 

 

понеділок, 21 грудня 2020 р.

Три в одному

Науковці Інституту молекулярної біології і генетики (ІМБіГ) розробили комбінований ПЛР-тест, який дозволяє в одному аналізі визначити наявність в організмі людини відразу трьох вірусів - SARS-CoV-2 (коронавірусу) та штамів А і В вірусу грипу. Тривалість проведення тесту – близько 6 годин.

З огляду на схожість симптоматики грипу та коронавірусної хвороби, такий ПЛР-тест особливо актуальний зараз, коли в Україні очікують на сезонну епідемію грипу.

«Нові ПЛР-тести перевірено на зразках від хворих, які булі передані нам Центром громадського здоров’я в м. Києві. Сподіваємося на зацікавленість МОЗ комбінованим ПЛР-тестом. Тим часом вчені нашого Інституту завершують розробку тесту, який дозволить в процесі одного аналізу визначити наявність в організмі людини відразу п’яти вірусів, зокрема, дуже підступних щодо дітей - риновірусу та кору», - розповів директор ІМБіГ академік Михайло Тукало.

Нагадаємо, у січні 2020 р. Інститут молекулярної біології та генетики першим в Україні розробив та сертифікував тест-системи для діагностики коронавірусу. Цю роботу було здійснено на замовлення РНБО України.

Першого в нашій країні хворого на ковід – у Чернівцях – виявили на початку березня 2020 року завдяки тестам ІМБіГ. Відтак ІМБіГ передав 600 тест-реакцій в Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ та Центр громадського здоров'я МОЗ у Києві.

Прес-служба НАН України

 

понеділок, 30 листопада 2020 р.

Якісна популяризація науки як запобіжник проти академічної недоброчесності

     Чим займаються сучасні фізики? Що таке термоелектричний ефект і де він застосовується? Як і навіщо популяризувати науку та як це пов’язано з академічною доброчесністю? Про це й інше в інтерв’ю програмі «Наука як по маслу» (ведуча – Ольга Маслова) радіостанції «Громадське радіо» розповів завідувач лабораторії сильнокорельованих низьковимірних систем Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України, викладач кафедри квантової теорії поля фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та кафедри теоретичної і математичної фізики Київського академічного університету доктор фізико-математичних наук Сергій Шарапов. 

Інтерв’ю докторафізико-математичних наук Сергія Шарапова (Інститут теоретичної фізики іменіМ.М. Боголюбова НАН України) радіостанції «Громадське радіо» читайте угрудневому номері нашого видання.

 Для довідки:

Сергій Геннадійович Шарапов (нар. 1970, Київ) — український фізик, завідувач лабораторії Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України.

У 1987 році закінчив київську фізико-математичну школу № 145. Того ж року поступив на фізичний факультет Київського державного університету, який закінчив з дипломом з відзнакою у 1992 році. Далі навчався в аспірантурі Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України. У 1996 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Двовимірні та квазі-двовимірні моделі надпровідності з випадковою щільністю носія». У період 1997-2008 років працював у Південній Африці, Швейцарії, Італії, Канаді, США. У 2010 році захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук «Електронні властивості систем з діраківським енергетичним спектром: графен та високотемпературні надпровідники»

Досліджував теоретичні основи фізики нового матеріалу графену.

Разом з Валерієм Гусиніним теоретично передбачив незвичайний квантовий ефект Холла в графені. Експериментальне спостереженння цього ефекту стало основним доказом діраківської природи квазічастинкових збуджень у графені.

Станом на липень 2014 року був включений до списку 100 найкращих науковців України за версією проекту «Бібліометрики української науки».

Станом на вересень 2019 року має індекс Гірша, що дорівнює 28 за версією Гугл-Академії та 25 за версією Web of Science

Викладає на кафедрі квантової теорії поля фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Член редколегії українського фізичного журналу «Condensed Matter Physics».

Є учасником руху з боротьби з плагіатом і псевдонаукою. У грудні 2016 року оголошував номінантів та переможців громадської антипремії «Академічна негідність року» у номінації «Псевдонаука».

Сергій Шарапов є лектором науково-популярного проекту «Дні науки», виступає з науково-популярними лекціями, дає інтерв'ю.