Все буде Китай!

         Поки західні інвестори сумніваються щодо співпраці з українськими компаніями, Пекін бачить можливість заповнити власні технологічні прогалини з допомогою  голодних до грошей українських фірм.

За інформацією «Washington Post» Китай прагне отримати технології України для оновлення своєї армії.

В гонитві за оновленням своєї армії Китай звернув увагу на Україну. А Україна, чия економіка намагається пробитися через ворожість Росії, виявилася готовою прийняти китайські обійми. Те, як тихо китайський уряд просувається в Україні, добре викриває пекінський голод до імпорту технологій і можливості доступу до них, особливо зважаючи на обмежений військовий експорт Заходу на китайський ринок.

 Європейські й американські інвестори не поспішають починати активну співпрацю з країною, постраждалою від війни. Крім того, їх відлякувала застаріла інфраструктура і поширена корупція. А Китай побачив можливість співпраці.

Ще цього року Китай цілком може стати найбільшим торговельним партнером України, замінивши в цій ролі Росію. У 2018 році Київ продав на китайському ринку товарів на 9,8 мільярда доларів. Цей показник зріс на 51% за останні два роки. Тим часом, торгівля зі США може похвалитися лише вдвічі меншими об’ємами – 4 мільярди доларів.

До 2014 року Китай вже збудував економічні й оборонні відносини з Україною.  Він купив недобудований радянський авіаносець в 1998 році й замовив чотири великих бойових судна на повітряній подушці у 2009-му. Західні країни не дуже цікавилися успадкованою від СРСР українською військовою промисловістю.

Українські й західні експерти кажуть, що Китай особливо цікавлять українські технології та новітні наукові розробки. Тому він наймає українських інженерів, запрошує українських науковців, забезпечуючи їм можливість виконувати науково-дослідні роботи та надаючи своє конкурентно здатне на світовому рівні обладнання.

Наприкінці 2017 р. під час форуму «Українсько-китайське науково-технічне співробітництво», заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха зазначив: «Китайська Народна Республіка є для нас одним із стратегічних партнерів у сфері наукової та інноваційної співпраці. І ми вбачаємо цілу низку сфер, де наша співпраця може посилюватися: робототехніка, ІТ, нові матеріали та нанотехнології, аерокосмічні технології, захист навколишнього середовища, транспорт, науки про життя, сучасні сільськогосподарські технології. Цей перелік не є вичерпним, і ми сподіваємося, що саме завдяки нашій взаємодії у межах форуму в ньому з’являться нові позиції».

Віце-президент НАН України академік НАН України А.Г. Загородній вважає, що науково-технічне співробітництво з КНР було і залишається одним з пріоритетних і перспективних напрямів міжнародної діяльності Національної академії наук України.

Позиції китайських вчених у світовій науці останнім часом значно посилилися. Вражаючі темпи зростання науково-технічного потенціалу Китаю свідчать про значні успіхи у науковій сфері, що стали можливими передусім завдяки цілеспрямованій державній політиці.

В контексті поглиблення співпраці з КНР у галузі науки і техніки, перспективним, економічно доцільним та обнадійливим напрямом міжнародного науково-технічного співробітництва НАН України є подальший розвиток академічних контактів через встановлення прямих, безпосередніх зв’язків між науковими установами та організаціями обох країн. Сьогодні понад 30% всіх установ НАН України активно співпрацюють з китайськими партнерами як в межах двосторонніх угод НАН України, так і прямих контактів наукових установ та організацій – безпосередніх учасників науково-технічного співробітництва, щорічно розширюючи коло спільних інтересів і беручи участь у спільних наукових заходах. Станом на сьогодні установами НАН України реалізується понад 40 двосторонніх документів про співробітництво з науковими установами, організаціями та компаніями КНР.

Про співпрацю з науковими інституціями КНР 

(і не тільки з науковими) читайте 

у червневому номері видання 

«Інноваційні технології&обладнання”

Фестиваль науки – свято не лише науковців

16 травня 2019 року в Інституті електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України відбулось урочисте відкриття ХІІІ Всеукраїнського фестивалю науки – науково-популярної події загальнодержавного значення, засновником і одним із співорганізаторів якої є Національна академія наук України.

Фестиваль проводиться з метою популяризації досягнень науки в нашій країні, залучення молоді до наукових досліджень, піднесення авторитету та престижу науки в Україні. У рамках Фестивалю проходять науково-популярні заходи найрізноманітнішого формату – від днів відкритих дверей до квестів. Цьогоріч таких заходів заплановано понад тисяча.

Організатори ХІІІ Всеукраїнського фестивалю науки – Національна академія наук України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство молоді та спорту України, Національний центр «Мала академія наук України», Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Генеральний партнер – Посольство Китайської Народної Республіки в Україні. Головний партнер – Посольство Французької Республіки в Україні, Інститут Франції. Партнер – компанія «Huawei».

Одночасно у стінах Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України тривали виставка-презентація наукових досягнень установ НАН України і презентація науково-дослідницьких робіт, стендові доповіді учнів-членів Малої академії наук України й учнів середніх навчальних закладів м. Києва.

Серед готових до впровадження інновацій і розробки Фізико-механічного інституту ім Г.В. Карпенка. Наш Інститут демонстрував прилади для технічної діагностики та дистанційного зондування й контролю металоконструкцій, трубопроводів й інших відповідальних об’єктів довготривалої експлуатації, технології відновлення, зміцнення та захисту від корозії й низку інших.

Фестиваль офіційно відкрив перший віце-президент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Антон Наумовець. Він представив високих гостей урочистого заходу – Надзвичайного і Повноважного Посла Китайської Народної Республіки в Україні пана Ду Вей, Надзвичайного і Повноважного Посла Французької Республіки в Україні пані Ізабель Дюмон, генерального секретаря Європейської академії наук, мистецтв і літератури пані Ніколь Лемер Д’Адальджіо, а також оголосив присутнім вітання Президента Національної академії наук України академіка Бориса Патона учасникам Фестивалю.

Головний учений секретар НАН України академік Вячеслав Богданов оголосив привітання Голови Верховної Ради України Андрія Парубія з нагоди Дня науки.

Від імені генерального партнера ХІІІ Всеукраїнського фестивалю науки – Посольства Китайської Народної Республіки в Україні – з вітальним словом до присутніх звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол Китайської Народної Республіки в Україні пан Ду Вей.

Від імені головного партнера ХІІІ Всеукраїнського фестивалю науки й багаторічного учасника Фестивалю – Посольства Французької Республіки в Україні – присутніх привітала Надзвичайний і Повноважний Посол Французької Республіки пані Ізабель Дюмон. 

Привітала учасників Фестивалю Генеральний секретар Європейської академії наук, мистецтв і літератури, доктор, професор Ніколь Лемер д’Аґаджіо. 

На продовження заходу його учасники мали можливість прослухати дві науково-популярні лекції від визначних учених сучасності.

Доповідь  «Національна наукова спадщина – інтелектуальні скарби держави» виголосив лауреат Золотої медалі імені В.І. Вернадського НАН України, почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського академік Олексій Онищенко.

Про «Контроль експресії генів через поділ клітин та людські хвороби» розповів професор Університету Еврі, директор Лабораторії структур і діяльності нормально-патологічних біомолекул (SABNP, Франція) Давід Пастре, який прибув до нашої країни на запрошення своєї української колеги – завідувача відділу функціональної геноміки Інституту молекулярної біології і генетики НАН України члена-кореспондента НАН України Алли Риндич.

На завершення урочистостей відбулося вручення дипломів і почесних грамот за організацію та проведення Фестивалю. За активну участь і запрезентовані готові до впровадження розробки Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка нагороджено дипломом.

А дні науки тривають. Вони будуть продовжені Науковими пікніками й низкою інших, не менш  цікавих заходів по всій Україні!

Загалом у рамках цьогорічного XІІІ Всеукраїнського фестивалю науки заплановано проведення понад 1000 заходів у Києві й обласних і районних центрах України. Низку заходів заплановано і у нашому Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка (https://metaltechcomua.blogspot.com/2019/05/normal-0-21-false-false-false.html).

У нас зокрема організовано виставку праць провідних науковців, готується урочисте засідання Вченої ради, проведено день відкритих дверей для студентів львівських вишів, що планують пов’язати своє майбутнє з науковою діяльністю на ниві дослідження фізико-хімічної механіки руйнування матеріалів та діагностування відповідальних металоконструкцій з метою попередження їх аварійного руйнування.

Фестиваль науки – це свято для всіх. Світ знань не має меж, і перемоги українських вчених були і ще будуть предметом нашої національної гордості.

Наука має стати локомотивом, який дасть можливість нашій державі зайняти гідне місце у глобальній економіці та в соціогуманітарній сфері, гарантувати національну безпеку і всебічне процвітання.

Михайло Заліско,

за матеріалами прес-служби НАН України

Фото: Прес-служба НАН України

ДНІ НАУКИ

	ДНІ НАУКИ - 2019 http://www.nas.gov.ua/festival/about/Pages/default.aspx?MessageID=4845&Year=2019
Програма Фестивалю науки у Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України
13 травня, понеділок
День відкритих дверей  у ФМІ ім.Г.В. Карпенка НАН України
Зустріч провідних науковців Інституту із студентською молоддю, виставка публікацій науковців ФМІ ім.Г.В.Карпенка  НАН України у Актовому залі.
Протягом березня-травня, бібліотека інституту
Виставка публікацій і матеріалів, що ілюструють історію, наукові здобутки та видавничу діяльність науковців інституту у приміщенні бібліотеки
16-18 травня, Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона
Участь у виставці-презентації наукових досягнень в рамках ХІІІ Всеукраїнського фестивалю науки
17 травня, п’ятниця, 15-00, Актовий зал ЛНУ ім. Івана Франка
Участь науковців ФМІ в урочистому засіданні представників наукової громадськості Західного регіону України з нагоди Дня науки      Доповідь член-кореспондента НАН України, професора, завідувача відділу корозійного розтріскування матеріалів Хоми Мирослава Степановича «Експлуатаційний ресурс металоконструкцій тривалого використання в Україні: стан та перспективи продовження»
31 травня, п’ятниця, Актовий зал ФМІ
Вчена рада науковців ФМІ ім. Г.В. Карпенка НАН України, приурочена до ХІІІ Всеукраїнського фестивалю науки
До участі в цих заходах запрошуються студенти, учнівська молодь, молоді вчені та науковці інших установ, а також усі, хто цікавиться проблемами сучасної науки.

Українські радіоінтерферометри Академії Наук

Українські радіоінтерферометри Академії Наук (УРАН) — українська система радіотелескопів для вивчення космосу.

Один із системи радіотелескопів – УРАН-3 віднесений до наукового об’єкта, що становить національне надбання. Він є складовою частиною системи інтерферометрів УРАН, яка залишається найбільшою у світі та найкращою за своєю інформативністю в дослідженнях низькочастотного космічного радіовипромінювання, що дозволяє зберігати пріоритет України в цій актуальній галузі фундаментальних досліджень.

Розташований радіотелескоп в селищі Світязь практично на самому березі озера. Інформаційно-вимірювальний комплекс, призначений для дистанційного радіозондування штучних акустико-іоносферних збурень, створений на базі декаметрового радіотелескопа "Уран-3" фахівцями Фізико-механічного інституту імені Г.Карпенка НАН України.

Він надає можливість розвинути експериментальні дослідження атмосферно-іоносферних зв'язків, які виникають в нижніх шарах атмосфери, невід'ємною частиною яких є акустичні обурення - землетруси, виверження вулканів, запуски ракет, потужні вибухи. Ці дослідження є складовою частиною державної академічної наукової програми "Уран", націленої на рішення фундаментальних проблем космічної радіофізики в декаметровому діапазоні. Також за допомогою даного радіотелескопу ведуться радіометричні та оптичні спостереження за сонячною активністю .

На сьогоднішній час це єдиний у світі радіотелескоп який працює у  декаметровому діапазоні радіохвиль.

Детальніше про функціонування системи інтерферометрів УРАН  і вклад у розвиток вітчизняної радіоастрономії фахівців Фізико-механічного інституту 

ім. Г.Карпенка читайте у травневому номері видання «Інноваційні технології&обладнання” https://metaltechcomua.blogspot.com/p/blog-page_21.html