вівторок, 1 вересня 2020 р.

Де наші винаходи? А справді — ДЕ?



Перше вересня – день знань. Починається активність в освітніх закладах. Після літнього затишшя та відпускного періоду, що в науковців триває практично все літо, «оживає» і діяльність установ Національної академії наук України.  
НАН України — це найголовніша і найбільша наукова установа країни.
Але що таке Академія, як вона влаштована та навіщо взагалі потрібна, залишається незрозумілими для багатьох українців, а варто б знати, щоб не висувати безпідставні звинувачення у бездіяльності та даремній траті державних коштів, як це практикують навіть окремі вітчизняні високопосадовці. 
Національна академія наук доволі «різноманітна», якщо поглянути зсередини. До її складу входять 154 установи по всій Україні.
Усі вони діляться на три великі групи, або так звані секції: фізико-технічну (так-так, в Україні займаються дослідженнями в галузі астрономії, ядерної фізики, інформатики тощо), хіміко-біологічну та секцію суспільно-гуманітарних наук.
В Академії працюють близько 28,5 тисячі людей. Не всі вони, звісно, займаються безпосередньо наукою. НАНУ, як і всім іншим, потрібні електрики, водії, прибиральники. Безпосередньо наукою (принаймні, номінально) займаються трохи більше половини працівників — 14,8 тисячі. Це доктори та кандидати наук, хоч є й значна частка тих, хто не має наукового ступеня.
Найчастіше звучить запитання — «Чим саме займаються та можуть похвалитися науковці НАН України?»
Простої відповіді на нього не даси. Середньостатистичний громадянин схильний порівнювати НАНУ (власне й усю українську науку) з Кремнієвою долиною або бізнес-гігантами, які конструюють космічні ракети чи складають смартфони. Іншими словами це запитання до українських науковців звучить так: «Де ваші винаходи?».
Вони є. У докарантинні часи Академія щороку організовувала виставки своїх досягнень: «Виставку-презентацію наукових досягнень установ НАН України» приурочували традиційно до Днів науки і проводили спочатку у 23-му павільйоні «ЕКСПОЦЕНТРУ Україна», а згодом (останні три роки) у фойє ІЕЗ ім. Є.О. Патона, де презентували науковці широку гамму своїх доробок – від сільськогосподарського (насіння нових сортів) до тест-систем медичного призначення і кристалів з унікальними властивостями та зразків новітного озброєння для потреб оборонної промисловості.
Окрім того Академія бере участь практично в усіх ключових міжнародних промислових виставках на території України. На жаль на закордонні немає ані коштів, ані розуміння їх потреби з боку керівництва держави!
Але, не зважаючи на потуги Президії НАНУ, є кілька проблем й на внутрішньоукраїнських виставках.
По-перше, керівники окремих наукових установ не надають значення таким виставковим заходам і наукові співробітники, яких відряджають на виставку, не завжди вміють або хочуть пояснити, у чому ж унікальність чи, бодай, перевага «винаходу».
По-друге, навіть якщо ви стоятимете навпроти справді цікавої розробки, то найчастіше почуєте щось на кшталт: «Ніхто не хоче вкладати в це кошти. Тому ця річ поки що існує в єдиному екземплярі в нашому інституті». Багато таких «речей» так назавжди й лишилися у своїх інститутах.
По-третє, і це найважливіше, робити «винаходи» — не найголовніше завдання Національної академії наук України. Тим паче Академія, що теж дуже важливо, не дуже опікується комерціалізацією своїх розробок.  
Якщо подавати діяльність НАНУ у вигляді чисел та графіків, вони мало що скажуть «обивателю». Йому треба, як мінімум, Нобелівську премію і можливо лише тоді він погодиться, що «наука в Україні є»!
Тому значно ефективніше розповідати історії — про екзопланети, технології редагування ДНК та людей, що за ними стоять. передбачити, як розвиватиметься епідемія коронавірусної інфекції. Щодо останнього — не треба робити наукових відкриттів, але потрібно мати знання та досвід, щоб створити математичну модель і отримати результат. Цим, доречі, зараз займається група науковців НАНУ, якою керує доктор фізико-математичних наук Ігор Бровченко. Причому науковці роблять цю справу фактично на ентузіазмі. Годі й говорити про те, що таких досліджень держава не замовляла і не підтримувала до того, як зіштовхнулася з епідемією нової хвороби. Хоча всі розуміли, що рано чи пізно цей час настане.  
Тільки так ненауковцям можна пояснити, на що схожа наука, навіщо вона потрібна, що в ній є досягненням, а що ні. А що — взагалі антинаука, яка маскується під науку.
Але робота з популяризації до останнього часу не була сильною стороною НАНУ. Це не найбільша її проблема, але одна з найпомітніших для широкої публіки, а тому й для іміджу головної наукової організації країни.
На щастя, останніми роками в цьому напрямку активно і плідно працюють окремі співробітники Академії та науковці з інших установ. Хто сумнівається, може завітати для початку на фестивалі «Дні науки» чи «Наукові пікніки» або на сайт «Моя наука». Врешті й цей блог призначений саме для цього. Хоч як це не дивно — науковці роблять це не тому, що їм платять (насправді ні), а тому що переконані — правильно робити саме так.
І наостанок до сказаного: науку в Україні не назвеш і державним пріоритетом. Найкраще про це свідчить фінансування Національної академії наук України.
Останні кілька років видатки на їхнє забезпечення зростали хіба що завдяки інфляції. Якщо у 2014 році на роботу НАНУ з бюджету витратили 3 мільярди гривень, то у 2019 році — 5,16 мільярда гривень. Цифри, здавалося б, більші, але у відсотках до решти видатків бюджету фінансування науки, навпаки, зменшилось.
Ще для порівняння: у ЄС на дослідження та розробки витрачають близько 2,1% ВВП, в Україні — 0,7% (останні доступні дані Світового банку стосуються 2014 року).
У світі є дуже багато компаній та стартапів, які роблять корисні та комерційно успішні речі й технології — комп’ютери, автомобілі, спортивний інвентар, іграшки та навіть кухлики, які з вами розмовляють.
Але жодна з них не досліджує природу темної матерії, не шукає гіпотетичну Дев’яту планету та не намагається збагнути природу елементарних частинок, тобто — не займається фундаментальною наукою.
Хтось може сказати, що така «наука заради науки» не потрібна «звичайним людям». І помилиться. Бо прикладна наука не може розвиватися, якщо немає фундаментальної.
Те, чим має і може похвалитися НАНУ, — це дослідження, що поглиблюють знання про Всесвіт, життя і нас самих. Представити такі речі широкій публіці доволі непросто: вони об’єктивно складні. І хоч Національна академія наук України працює не лише заради «наукових проривів» (бо життя постійно висуває й практичні завдання), незважаючи на відсутність належного фінансування, умов праці, потрібного сучасного обладнання науковці успішно вирішують самими ж поставлені перед ними задачі. І продовжуватимуть це робити.
Бо «не хлібом єдиним» хоч його хочеться і останнім часом, зважаючи на навколишній мінливий світ, — все більше й більше!
                                                   За матеріалами публікації у блозі https://hromadske.ua

четвер, 20 серпня 2020 р.

R.I.P.

На 102 році пішов із життя президент Національної академії наук України
Борис Євгенович Патон
(14.11.1918 – 19.08.2020)
У цей скорботний час віддаємо останню шану академіку Борису Євгеновичу Патону та висловлюємо щирі співчуття його рідним, друзям, колегам, учням...
 Requiescat in pace!

вівторок, 11 серпня 2020 р.

Розширення співпраці Україна – НАТО



НАТО оголосив про розширення наукової співпраці з Україною в рамках статусу країни як партнера з розширеними можливостями з червня 2020 року.
У межах програми НАТО “Наука заради миру та безпеки” (SPS) Україна із партнерами веде роботу за 27 напрямками. Один із головних – проєкт у сфері боротьби з тероризмом під назвою DEXTER (виявлення вибухових речовин та вогнепальної зброї для протидії тероризму).
Як повідомляється на сайті Альянсу, багаторічне партнерство з нашою державою включає міцну наукову співпрацю в таких галузях, як боротьба з тероризмом, передові технології, кіберзахист, енергетична безпека та захист від хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї.
Окрім того, програма SPS також відчиняє двері для українських експертів – особливо молодих вчених та дослідників – у пошуку співпраці для вирішення інших нагальних проблем з колегами з країн-представниць НАТО.
У 2020 році програма SPS затвердила 13 нових напрямків співпраці з Україною. Вони зосереджені на захисті солдатів та цивільних людей від хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного забруднення; вивченні використання передових технологій для посилення безпеки цивільного населення, а також на вдосконаленні національних медичних систем та систем реагування на надзвичайні ситуації.
Працюючи над цими питаннями, представники України співпрацюватимуть із експертами з Естонії, Франції, Німеччини, Греції, Італії, Польщі, Великобританії та інших країн-партнерів, включаючи Білорусь, Йорданію та Швецію.
Також планується, що в майбутньому Україна долучиться до досліджень в галузі миру та безпеки, гібридної війни та морських наукових досліджень.
“Враховуючи високі стандарти української науки та ноу-хау, робота з українськими дослідниками та вченими дає чудову можливість їхнім колегам у країнах НАТО вивчати конкретні сфери досліджень, наприклад, у галузі гібридної війни”, – зазначив помічник генерального секретаря НАТО з нових проблем безпеки Антоніо Міссіролі.
Як повідомлялося раніше – 12 червня Україна отримала статус члена Програми розширених можливостей НАТО.
Новий статус дає змогу Україні отримати доступ до програм взаємодії, а також передбачає ширший обмін інформацією.
Таким чином наша країна стала однією із шести партнерів щодо розширених можливостей поряд із Австралією, Фінляндією, Грузією, Йорданією і Швецією.
Крім того, за словами очільника МЗС Дмитра Кулеби, цей статус відкриє нашій державі доступ до цінної розвідувальної інформації. Зокрема – щодо тимчасово окупованого Криму.
Нагадуємо, що Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка (групи під керівництвом провідних науковців інституту – д.т.н., проф. Г. М. Никифорчина та д.х.н., проф. І.Ю. Завалія) є співвиконавцем дослідницьких багаторічних проектів “Розроблення новітніх методів для запобігання руйнувань трубопроводів задля безпеки” (Development of novel methods for the prevention of  pipeline failures with security implications; NUKR.SFPP 985055) та “Портативні джерела енергії” (“Portable energy supply”, Grant NATO “Science for peace”) за фінансової підтримки Програми НАТО “Наука заради миру та безпеки”.

вівторок, 28 липня 2020 р.

Solar Orbiter – подорож до Сонця



10 лютого 2020 року, о 6 год 03 хв київського часу з мису Канаверал (штат Флорида, США) стартувала ракета-носій «Атлас V» з космічним зондом Solar Orbiter. Це початок нової місії з вивчення Сонця запланованої Європейським космічним агентством (ЕКА).
І от вже 16 липня людство отримало знімки Сонця з найближчої за всю історію відстані – телескоп Solar Orbiter Європейської космічної агенції сфотографував зірку з відстані 77 млн км повідомило  Європейське космічне агентство.




Детальніше читайте у наступному номері нашого інтернет-видання 
 "Інноваційні технології & обладнання"

понеділок, 27 липня 2020 р.

18-ті роковини Скнилівської трагедії



27 липня 2002 року на Скнилівському аеродромі проводилося святкування, присвячене 60-річчю 14АК ВПС України. Фігури вищого пілотажу виконував досвідчений екіпаж пілотів першого класу групи «Українські соколи» полковники Володимир Топонар і Юрій Єгоров.
У цю фатальну суботу подивитися на це дійство прийшли близько 10 тисяч осіб.
На виконання демонстраційного пілотування був підготовлений МіГ-29УБ (№ 20) зі складу 114 бригади тактичної авіації. Але через погодні умови, машина не змогла вилетіти з Івано-Франківська до Львова. Замість неї зі складу 9 винищувального авіаційного полку було піднято Су-27УБ (№ 42 серійний № 96310425070).
О 12:52 за місцевим часом Су-27УБ, під час завершення фігури вищого пілотажу «напівпетля», яку було виконано на дуже малій висоті з порушенням п.2.3 КЛЕ та виходом на критичні кути атаки, намагаючись перейти до горизонтального польоту та уникнути зіткнення із землею, зачепив стабілізатором дерево, потім крилом бетонне покриття рульожної доріжки, а далі — врізався в Су-17М4Р 48 окремого гвардійського розвідувального авіаційного полку (Коломия) на землі, правим крилом зачепив штурманський ліхтар Іл-76ТД, і, виконавши три оберти навколо осі центроплану, впав у натовп людей, які вийшли на аеродром, аби краще побачити виконання пілотування. Літак вибухнув і запалав. Обидва пілоти катапультувалися вже після контакту з землею і зазнали лише незначних пошкоджень внаслідок перенавантажень при катапультуванні.
Унаслідок падіння винищувача «Су-27УБ» в натовп глядачів загинуло 77 осіб  (серед них 28 дітей) і постраждало близько 250 людей.
         За кількістю загиблих ця катастрофа вважається найбільшою в історії авіашоу.
                                 
МИ ПАМ'ЯТАЄМО!

вівторок, 14 липня 2020 р.

Ми вибираємо – нас вибирають…



Президенту НАН України академіку Борису Патону – 101 рік, 58 з яких він на цій посаді. У березні цього року з'явилася інформація, що науковець залишає свою посаду, але він не йде у відставку і не складає повноваження достроково, а просто не братиме участь у наступних виборах очільника Академії.
Обрати нового президента НАН мали ще навесні цього року. Однак через коронавірусну кризу процес відтермінували до покращення ситуації в країні.
Президента Академії наук обирають на Загальних зборах раз на п'ять років шляхом таємного голосування. Участь у ньому беруть академіки, члени-кореспонденти НАН та інші науковці, яких загалом понад 700. А оскільки через карантинні обмеження масові заходи заборонені, голосування відтермінували і на сьогодні приблизною датою зібрання називають кінець вересня, або ж початок жовтня.
Наприкінці червня на сайті НАН було оприлюднено виборчі програми усіх кандидатів. Здебільшого у них йдеться про одне і те ж: необхідність реформування НАНУ, покращення стану української науки та необхідність оптимізації, як структурної, так і фінансової.
Попри те, що дата обрання нового президента ще достеменно не відома, а за посаду змагаються п’ятеро науковців, незмінний протягом півстоліття президент НАН Борис Патон вже назвав свого фаворита, і це –  Анатолій Загородній, який нині є віцепрезидентом НАН. В інтерв'ю «Урядовому кур'єру» Патон заявив, щоголосуватиме за його кандидатуру на Загальних зборах.
На посаді віцепрезидента Загородній перебуває вже п’ять років, а також паралельно продовжує бути директором Інституту теоретичної фізики імені М. Боголюбова.
Анатолій Глібович має підтримку не лише від Патона, а й від інших науковців, на посаду його делегувала найбільша кількість академіків та інститутів НАН серед усіх кандидатів. Сам Загородній розповідає, що ще не вважає себе переможцем, а конкуренцію називає серйозною.
За словами Анатолія Загороднього Академія наук, як і вся наукова сфера, нині перебувають у скрутному становищі і потребує змін:
«Немає сприятливого інноваційного клімату для того, щоб можна було впроваджувати розробки, які пропонують інститути Академії, а отже маємо низький попит на розробки від вітчизняного бізнесу, а це, зі свого боку, призводить до погіршення матеріально-технічного стану».

Зустріч кандидата на посаду Президента НАН України академіка А.Г. Загороднього з науковцями Західного наукового центру НАНУ відбудеться на платформі ZOOM 16 липня 2020 року (четвер) о 15-00.

Увазі бажаючих отримати посилання на on-line зустріч (буде надано напередодні) та задати питання, взяти участь у обговоренні, дискусії тощо для ознайомлення пропонуємо переглянути "Виборчу програму кандидата напосаду Президента НАН України академіка А.Г. Загороднього".
На зустріч запрошуються учасники Звітної сесії Загальних зборів, члени НАН України, керівники підрозділів, провідні науковці Західного наукового центру НАНУ.
            Дуже бажаною буде участь усіх небайдужих до подальшого шляху розвитку Національної академії наук України! 

вівторок, 7 липня 2020 р.

Наука – інструмент пізнання навколишнього світу


“Наука — це єдино адекватний інструмент пізнання навколишнього світуі створення його достовірної картини. Кращого поки що не винайдено. Вона дала змогу представникам одного з мільйонів видів живих істот максимально одомашнити середовище свого існування і розбудувати розумну цивілізацію. Принаймні почасти розумну. Чи ж це не доказ приголомшливої ефективності науки?»

Президент Національної академії наук України
 академік Борис Патон


 Інтерв’ю Президента НАН України академіка Бориса Патона «Урядовому кур’єру» про своє бачення процесів, які нині відбуваються в академії читайте за посиланням https://ukurier.gov.ua/uk/articles/prezident-nan-ukrayini-akademik-boris-paton-rozpov/?fbclid=IwAR12nsi1KxjWOaYRCDTSqocH_Ch0SKYfBhX7PmTBzQJHVHMHlaKwAqro6dI

понеділок, 22 червня 2020 р.

Мікроби на Землі і в Космосі



Мікроби супроводжують нас усюди і так само, як ми, адаптуються до життя в космосі.
Великі живі організми, з людьми включно, є в деякому сенсі житлом для мікроорганізмів – вірусів та бактерій. До чого б ми не торкалися – усюди залишається мікробний слід.
Боротьба з епідеміями на землі практично зводиться до захисту особи і знешкодження мікроорганізмів як таких, що витають у повітрі, так і тих – що проникли в життєзабезпечуючі системи організму. А ще важливо знищити шкідників не завдаючи шкоди мікроорганізмам корисним. І такий баланс підтримувати вдається щораз важче.
Людина сама того не усвідомлюючи (а іноді й зумисне) втручається в природні процеси і стимулює створення окремих видів патогенна з якими згодом починає в тій чи іншій мірі «успішно» боротись. Останній спалах «пандемії COVID-19» яскравий тому приклад.
Тож для початку перегляньте відеоролик про системи захисту органів дихання на прикладі маски N95 і FFP2 [MinutePhysics].


І далі поговоримо про загрозу перенесення патогенної флори за межі нашої Замлі, що може призвести до суттєвих проблем при освоєнні ближнього космосу.
І не факт, що процес не може бути зворотнім та невідомі землянам патогени в перспективі не знищать життя на нашій планеті.
То ж як не допустити зараження космічних станцій та інших планет?

Про це читайте у наступному липневому номері нашого інтернет-видання 
 

середа, 17 червня 2020 р.

Виживання чи розвиток?



«Наука життєво необхідна будь-якій цивілізованій країні»
Віце-президент Національної академії наук України
академік Анатолій Загородній
У квітні парламент ухвалив зміни до державного бюджету на поточний рік. Унаслідок секвестру не було скорочено фінансування Національної академії наук України, як планувалося раніше. Які аргументи переконали законотворців і що корисного вчені можуть запропонувати суспільству? Про це ми поспілкувалися з віце-президентом НАН України академіком Анатолієм Загороднім.
"Перший варіант законопроєкту про зміни до держбюджету на поточний рік, який було винесено на розгляд парламенту, передбачав десь наполовину більше скорочення видатків за цією програмою. Якби Верховна Рада ухвалила документ у такому вигляді, то не були б профінансовані вже відібрані за конкурсом наукові роботи. А вони стосуються і зміцнення безпеки та оборони держави, і впровадження новітніх медичних технологій, і вирощування нових високопродуктивних сортів сільськогосподарських культур і не тільки. По-друге, Академія мусила б призупинити забезпечення 36 молодіжних дослідницьких груп і лабораторій. Зараз там працює майже півтори сотні найкращих молодих учених, наукова кар’єра яких щойно розпочалася. Наші установи також не змогли б проводити спільні з іноземними партнерами конкурси, які передбачають паритетне фінансування. На невизначений час відтермінувалося б оновлення науково-технічної бази досліджень, яка і без того дуже застаріла. І це не повний перелік бід, які могли нас спіткати." – відзначив Анатолій Глібович
 
Інтерв’ю Сніжани Мазуренко з Віце-президентом Національної академії наук України академіком Анатолієм Загороднім перегляньте за посиланням https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/vyzhyvannya-chy-rozvytok?fbclid=IwAR23eBrByx8MdlGCaskHVZjrS0urzHWtA-qGcjTChdy-4F0zdU2R94pd5m8
 

пʼятниця, 5 червня 2020 р.

Борис Малиновський – винахідник майбутнього



До останніх днів свого 98-річного життя ветеран обчислювальної техніки Борис Малиновський не розлучався з комп’ютером і сам відповідав на листи, що надходили на його електронну скриньку. Борис Малиновський — один із тих науковців, що найбільше доклалися до зародження і розвитку IT в Україні, обличчя її кібернетики. Зокрема, він один із першопрохідців обчислювальної техніки. З 50-х років минулого століття був конструктором першої в тодішньому Союзі напівпровідникової ЕОМ «Дніпро» та систем управління на її основі, брав участь у розробці мікро-ЕОМ «Електроніка С5», М-180, сигнальних процесорів.
Поза науковою кар’єрою Борис Малиновський прожив насичене, сповнене драматизму життя. Брав участь у Другій світовій війні, двічі отримував серйозні поранення. До того періоду часто повертався у думках упродовж усього життя. В останні роки писав мемуари про створення комп’ютерів в Україні та про своє перебування на фронті.
Редакції DOU пощастило поспілкуватися з Борисом Миколайовичем ще за життя. На жаль, 13 листопада 2019 року він помер. Тож ми зібрали інформацію зі спогадів самого Бориса Малиновського, з відкритих джерел та особистих архівів. І цей текст присвячуємо пам’яті видатного вченого.
Публікацію підготували Ярослава Тимощук,
Владислава Зацаринна.
Фото: Даніл Павлов
За матеріалами:  https://dou.ua/


середа, 3 червня 2020 р.

Вітаємо партнерів!



Цьогоріч 3-го (а щорічно в першу середу) червня під егідою Всесвітньої Асоціації Виставкової Індустрії (UFI) проводиться Всесвітній день виставок.
Поява цього свята свідчить про визнання важливості ролі виставкової індустрії в економіці сучасного світу, її величезного, а найчастіше – провідного значення для інтернаціоналізації торгівлі й розвитку регіональної та міжнародної співпраці.
Головна мета заснованого в 2016 році свята – відзначити заслуги всіх професіоналів, задіяних у підготовці, організації та просуванні виставкових заходів.
Всесвітній Виставковий День покликаний сфокусувати увагу всіх учасників світового ринку на розумінні виставок як ключового інструменту та рушійної сили розвитку економіки окремих країн і всього світу, стимулювання розвитку бізнесу та інновацій.
Виставки відкривають шлях на ринок новим компаніям і брендам, пропонують оптимальні умови для презентації продукції і сервісу, пошуку партнерів і налагодження продуктивних контактів. Виставки стимулюють виробництво та продаж, впровадження інновацій, розвиток експорту, насичення ринків новими товарами й послугами.
Виставки є найефективнішим маркетинговим інструментом, забезпечуючи для бізнесу один із найвищих показників з повернення інвестованих у заходи коштів. Окрім цього, виставки є найважливішим джерелом інформації.
Виставки – це дуже ефективна, стійка й досить велика галузь, здатна запропонувати різні можливості для розвитку інших галузей. Це цілий особливий сегмент в економіці.
Щорічний приблизний оборот світової виставкової індустрії становить понад 100 млрд. доларів США. Близько половини цієї суми йде безпосередньо на організацію заходів, а частина, що залишилася дістається суміжним галузям (транспорт і логістика, туризм і готельний бізнес, ресторани та сервіс, медіа тощо). Виставкова індустрія пропонує також широкі можливості працевлаштування для фахівців різних напрямків: від маркетингу, продажів, операційної діяльності до інженерно-конструкторських, технологічних, робочих спеціальностей, а також корисну практику для студентів.
Хотілося б, щоб розвиток галузі бізнес-подій з живим спілкуванням зайняв гідне місце серед пріоритетних завдань будь-якої держави. І професійне свято – це ще один привід звернути на це увагу урядів.
Колеги та друзі! Сердечно вітаємо всіх, хто пов'язаний з виставковою діяльністю!
Бажаємо всім яскравих та успішних проектів, нових професійних досягнень, благополуччя та здоров'я!

 
 Зі святом Вас, колеги!!

вівторок, 19 травня 2020 р.

Коронавірус виявився пенсійного віку



«Більшість людей не здогадуються,
що коронавірус з’явився понад 60 років тому»
Професор Борис Кузьмінов

Сучасний медичний лабораторний центр НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ ім. Данила Галицького нещодавно розпочав проводити високоточну ПЛР-діагностику (тестування методом полімеразної ланцюгової реакції) на наявність коронавірусу у львів’ян. Це стало результатом співпраці університету та Львівської облдержадміністрації спільно із Львівською міською радою.
Зразки біоматеріалів для досліджень надходять у лабораторний центр МОЗ у Львівській області та вже звідти – в університетську лабораторію на вулицю Зелену, 12. Тут створено три бригади у складі лікаря та лаборанта, які проводять  дослідження у три зміни. На сьогодні проведено  більше 700 тестових аналізів хворих з підозрою на коронавірус.
Про стан та перспективи розвитку НДІ епідеміології та гігієни ЛНМУ ім. Данила Галицького розповів директор науково-дослідного Інституту епідеміології та гігієни ЛНМУ ім. Данила Галицького, професор Борис Кузьмінов.
В час епідемії в суспільному середовищі країни лунало багато критики та незадоволення станом української медицини. Це справедливо: яке фінансування – така і медицина. Якщо українська політична та економічна еліта раніше бачила перспективи свого лікування виключно за кордоном, то так до вітчизняної медицини і ставилася. Коронавірус все змінив: кордони закриті, міграція і туризм відмінені. Всі мільярдери і мільйонери змушені були повертатися в країни своєї резиденції. І тепер користуйтеся вітчизняною медициною, такою, як і всі! Але є й хороша новина – не все так погано. І це засвідчує діяльність очолюваного професором Кузьміновим НДІ епідеміології та гігієни.

Датальна розповідь за посиланням: https://leopolis.news/post/21184/profesor-borys-kuzminov-bilshist-lyudey-ne-zdogaduyutsya-shcho-koronavirus-zyavyvsya-ponad-60-rokiv-tomu?fbclid=IwAR0Vin7XIrfhELGIk0WAHt95BU63npJ7mdTpzPnz70gtlLyWIADW06317s4

пʼятниця, 15 травня 2020 р.

XIV Всеукраїнський Фестиваль Науки 2020


Всеукраїнський фестиваль науки – це масштабний загальнодержавний проект з популяризації науки в суспільстві, засновником якого у 2007 році стала Національна академія наук України. Одним з найважливіших, пріоритетних завдань НАН України є підготовка висококваліфікованих, творчо мислячих молодих фахівців, здатних забезпечити інноваційну спрямованість і сталий розвиток економіки країни, продовжити кращі традиції вітчизняної прикладної та фундаментальної науки.
В організації та проведенні всеукраїнського фестивалю науки разом з Національною академією наук України беруть участь Міністерство освіти і науки України; Міністерство молоді та спорту України, Національний центр «Мала академія наук України»; Національна академія медичних наук України; Національна академія педагогічних наук України; Національна академія аграрних наук України; Національна академія правових наук України; Національна академія мистецтв України; Київський національний університет ім. Тараса Шевченка; Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
         Наука – це джерело розвитку. Наука, технології та інновації є основою економіки, заснованої на знаннях. Вагомим фактором розвитку науки і технологій та стимулювання інноваційного розвитку економіки є пропаганда науки в суспільстві. Фестивалі науки сьогодні є найкращим світовим форматом популяризації науки.
         Спираючись на свої знання та досвід, ми прагнемо внести свій вагомий вклад у налагодження ефективної взаємодії між наукою і суспільством, сприяти залученню талановитої молоді до науки.
         Ми прагнемо інформувати суспільство про досягнення світової та вітчизняної науки, зрозуміло та дохідливо розповісти людям, що і як досліджують вчені, як наукові розробки покращують якість життя, які можливості дає людині сучасна наука.
Фестиваль науки – це свято для всіх. Світ знань не має меж, і перемоги вчених були і ще будуть предметом нашої національної гордості. Наука має стати локомотивом, який дасть можливість нашій державі зайняти гідне місце у  глобальній економіці та в соціогуманітарній сфері, гарантувати національну безпеку.
******************************************************************************************************************************************************
На 14 травня 2020 р. в рамках ХІV Всеукраїнського фестивалю науки в приміщенні Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України за адресою: м. Київ, вул. К.Малевича, 11 було заплановано проведення  виставки-презентації інноваційних розробок наукових установ НАН України. 

Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка традиційно  задекларував участь у виставці. Цьогоріч у доробку наших науковців низка новітніх розробок у галузі матеріалознавства та діагностики – ключових для Інституту напрямках діяльності.

Яких? – тримаємо інтригу…

На жаль у зв’язку з поширенням епідемії COVID-19 та введенням в Україні протиепідеміологічних заходів виставку перенесено на осінь. Точніше повідомимо додатково, а на нині залишилось чекати на нову зустріч із старими знайомими і примножувати наші наукові здобутки.

Так-так… навіть в часі всесвітньої пандемії і при наявному фінансуванні вітчизняна наука не здається. 
Переможемо, бо ми того варті!
 

четвер, 14 травня 2020 р.

Терміни ХV Міжнародної конференції «Корозія-2020» перенесено!

Шановні учасники ХV Міжнародної конференції «Корозія-2020»!
На сьогодні до участі у конференції зареєструвалося 
понад 120 науковців та представників промислових підприємств з 7 країн світу. 
Організація конференції перебуває на фінальному етапі. У зв'язку з державними карантинними заходами, спричиненими пандемією коронавірусу COVID-19, 
інформуємо Вас про перенесення 
дати проведення міжнародної конференції «Корозія-2020» на 6-8 жовтня 2020 р. 
У зв’язку з цим повідомляємо наступне: 
1. Повні тексти статей за матеріалами досліджень, представлених на конференції, будуть опубліковані у спеціальному випуску журналу “Фізико-хімічна механіка матеріалів”, який буде виданий до 1 липня 2020 р. 
2. Кращі 20-25 статей, які містять нові, оригінальні результати, будуть відібрані програмним комітетом конференції для опублікування у журналі “Фізико-хімічна механіка матеріалів” (№ 5, жовтень 2020 р.) з перекладом у міжнародному журналі “Materials Science” (https://www.springer.com/journal/11003). 
3. Збірник тез конференції англійською мовою буде виданий до 6 жовтня 2020 р. на початок роботи конференції.
Маємо надію, що світ переможе пандемію коронавірусу COVID-19 
та чекаємо Вас у Львові 6-8 жовтня 2020 р.

понеділок, 4 травня 2020 р.

Смуга катастроф… далі буде!


3 травня виповнюється 35 років з дня авіакатастрофи поблизу міста Золочева.
У 1985 році в небі поблизу міста Золочева, Львівської області, сталося лобове зіткнення двох літаків: пасажирського Ту-134А, що виконував рейс Таллінн-Львів-Кишинів, і військово-транспортного Ан-26, що летів зі Львова в Москву. В результаті зіткнення загинули всі 94 людини в обох літаках.