Буде чи ні – готуватись не зашкодить

         Агресор погрожує Україні та всьому світу використанням ядерної зброї. Шантаж особливо посилився після успішного контрнаступу ЗСУ. путін переконує, що не блефує, а Захід розмірковує над різними сценаріями реагування на дії агресора. Умовно захист від ядерного удару можна поділити на три етапи: підготовка, виживання та перебування в безпеці. Як діяти під час кожного з них читайте у матеріалі ЄвгеніїЛуценко, редакторки стрічки новин hromadske та у наступному номері нашого видання.

Що робити зараз?

Перший етап — це підготовка. Визначте укриття поблизу місць, де ви проводите найбільше часу — наприклад біля дому, роботи, спортзалу. Також визначте найкращі укриття на маршруті, яким ви часто їздите — якщо попередження чи вибух заскочать вас у дорозі.

Укриттям може і стати приміщення, яке конструкціями з міцного матеріалу відділятиме вас від радіації. Цегла, цемент і земля краще зупиняють радіацію, ніж дерево, гіпсокартон чи тонкий листовий метал. Так само краще захищають зони всередині будівлі, наприклад, туалет, ванна чи комора, що розташовані далі від зовнішніх стін та даху, на які осідають радіоактивні матеріали. У багатоповерховій офісній будівлі, зведені з цегли чи бетону, найбезпечнішими будуть середні поверхи, далі від зовнішніх стін та даху, пояснюють в Університеті Джонса Гопкінса.

Найнадійнішим укриттям є підвали, особливо ті, що мають залізобетонне перекриття, яке ефективно поглинає гамма-фотони. Підземні укриття захищатимуть не лише від радіації, а й від уламків будівель після ударних хвиль. Відкриті території, транспортні засоби, мобільні будинки, одноповерхові будинки з легких конструкцій, дерев’яні споруди не надають належного захисту. Найкраще ховатись у підвалі, метро або в центрі великої будівлі. 

Перевірте свою тривожну валізу — зібрати її допоможе наш матеріал. Бажано мати декілька рюкзаків у місцях, які ви відвідуєте найчастіше. Обов’язково має бути вода у пляшках, герметично запаковані продукти тривалого зберігання, респіратори (FFP2, FFP3), ліхтарик і запасні батарейки, копії важливих документів, міцні сміттєві пакети. Запаси мають бути розраховані щонайменше на 24 години, але бажано — на 3 дні. Якщо у вас є тварини, для них теж необхідно підготувати запаси води й корму.

Також завчасно закупіть йодид калію та дозиметр — якщо є змога. Внаслідок електромагнітного імпульсу, найімовірніше, буде пошкоджена електроніка за декілька кілометрів від епіцентру вибуху, зникне мобільний зв’язок та інтернет. Радіо залишиться єдиним джерелом інформації, через яке влада має повідомляти про подальші дії. Важливо придбати радіо з живленням від батарейок або генератора з ручним приводом.

Заздалегідь разом із близькими складіть план дій у разі ядерної загрози. План має охоплювати 24-72 години після початку надзвичайної ситуації. Відпрацюйте його декілька разів, щоб рідні знали, як діяти в цей час.

Як вижити під час удару?

     Другий етап — виживання під час ядерного удару. Ваша безпека залежить від кожної секунди, тож діяти потрібно швидко. Якщо влада сповістила про ядерну загрозу, негайно пройдіть у найближче укриття (чи то підвал, чи то ізольоване приміщення в будівлі) разом із тривожною валізою. Якщо у приміщенні є вікна, не підходьте до них — це допоможе захиститися від вибуху, жару та радіації. Залишайтеся якомога далі від стін і даху, оскільки радіоактивний матеріал осідає на зовнішній поверхні будівель. 

Перше, що відбувається під час ядерного удару — спалах вогняної кулі, яскравішої за сонце. Якщо дивитися на спалах, можна тимчасово осліпнути. Випромінювання триває лише декілька секунд, але може спричиняти ще й опіки відкритих ділянок тіла та пожежі.

Через декілька секунд після виникнення вогняна куля перетворюється на хмару. Одночасно з вогняною кулею із землі підіймається стовп пилу та диму — візуально ця стадія нагадує форму гриба. 

Усе, що перебуває в зоні ураження вогняної кулі, випаровується. Вижити в епіцентрі вибуху можливо, лише якщо перебувати в укритті. За декілька секунд після вогняної кулі буде утворюватися вибухова хвиля, яка змітатиме все на своєму шляху.

Якщо ви опинилися на вулиці під час спалаху, потрібно:

* сховатись у заглибленні чи за будь-яким об’єктом, що може гарантувати захист;

* негайно лягти обличчям донизу, щоб захистити відкриту шкіру від опіків;

* прикрити органи дихання маскою чи тканиною;

* якщо є куртка чи капюшон, слід натягнути їх на голову, а руки сховати під себе;

* якщо капюшона немає, варто прикрити голову руками;

* якщо ви опинилися в транспорті під час вибуху, необхідно зупинитись і пригнутися всередині автівки.

У такому положенні залишайтеся, поки не минуть дві ударні хвилі, які за звуком нагадуватимуть грім. Вони триватимуть довше, ніж ударні хвилі після звичайного вибуху, через потужність ядерних бомб, і матимуть більшу руйнівну силу. 

Після двох ударних хвиль у вас є 10 хвилин, щоб зайти в найближче укриття перед початком радіоактивних опадів. Найвищі рівні радіації просто неба виникають одразу після початку радіоактивних опадів, згодом рівень радіації зменшується.

Прямуйте до найближчого укриття, наприклад, у підвал. Якщо не вдається знайти укриття під землею, підійміться на середні поверхи багатоповерхівки та знайдіть найбільш ізольоване приміщення без вікон, а отвори у дверях закрийте ганчірками. Те саме стосується і людей, які на момент вибуху опинились у квартирі: тоді ховатися потрібно у ванній кімнаті, туалеті або коморі.

Якщо ми з рідними в різних місцях?

Ще на етапі підготовки бажано скласти спільний план дій на той випадок, якщо ви з рідними не будете поруч. Потрібно враховувати, що під час надзвичайної ситуації зв’язку може не бути. 

Якщо під час ядерного вибуху ви опинилися в різних місцях, не намагайтеся об’єднатися — це допоможе уникнути зайвого випромінювання. Кожен має залишатися там, де є, і шукати найкраще укриття.

      Що робити після ядерного вибуху?

Третій етап — залишайтеся в безпеці. Щойно ви опинилися в укритті:

* зніміть із себе брудний одяг і складіть його в поліетиленовий пакет, окремо від незаражених предметів;

* якщо є змога, помийте милом і водою відкриті ділянки шкіри, нігті та волосся;

* якщо немає можливості помитися, протріть серветкою або змоченою чистою тканиною відкриті ділянки шкіри та волосся;

* обробіть опіки та поранення, якщо вони у вас є, та перевдягніться у чистий одяг;

* якщо є домашні тварини, милом і водою почистьте їхню шерсть;

* не торкайтеся очей, носа та рота без нагальної потреби;

* прикривайте органи дихання маскою, респіратором, марлевою пов’язкою або чистою тканиною.

У підвалі чи будь-якому приміщенні, де ви переховуєтесь, вимкніть вентиляцію та щільно зачиніть двері. Усі щілини затуліть мокрою тканиною. Слідкуйте за оновленнями на радіо та не виходьте зі сховку, поки влада не подасть сигнал. 

Увесь цей час харчуйтеся продуктами лише з герметичного пакування. Не вживайте їжу чи рідини, які перебували просто неба й можуть бути забруднені радіацією. 

Чи пускати нових людей в укриття?

Ви можете приймати нових людей до сховища, але просити їх виконати декілька умов, щоб уникнути поширення радіоактивного пилу. 

Попросіть їх перед входом зняти верхній одяг — пальто чи куртку та взуття. Це дозволить усунути більшість забруднення. Цей одяг потрібно залишити в пакеті на вулиці. 

Після цього люди повинні милом та водою промити відкриті ділянки шкіри, нігті та волосся. Якщо такої можливості немає, відкриті ділянки та волосся потрібно протерти серветкою чи змоченою тканиною.

Як довго залишатися в укритті?

Що довше ви можете залишатися в укритті, то меншу кількість радіації отримаєте. Кожен повинен залишатися у сховищі протягом першої години після вибуху — тоді рівень радіації найнебезпечніший. Далі ваші дії залежать від певних обставин:

* якщо ви перебуваєте в поганому укритті, а поряд є краще, перейдіть у нього щонайменше через годину після атаки. Радіаційне опромінення зменшується на 55% упродовж першої години;

* якщо ви перебуваєте в хорошому укритті, залишайтеся в ньому щонайменше 24 години та чекайте вказівок влади. За першу добу радіаційне опромінення зменшується на 80%. 

Рівень загрози ззовні також залежить від відстані до епіцентру вибуху, напряму вітру, потужності бомби. Якщо у вас є дозиметр, ви можете самостійно виміряти рівень радіації поза укриттям. 

Безпечним вважається показник до 30 мікрорентгенів на годину (0,3 мікрозиверта на годину). Але такий рівень навряд чи буде після ядерної атаки. Радіація у 100-200 мікрорентгенів може призвести до 1-го ступеня променевої хвороби. 

Як підготуватися до виходу на вулицю?

Віцепрезидент із цифрової стратегії Intellias Роман Павлюк зібрав «свій досвід занять із цивільної оборони, фізики, зокрема ядерної», та запропонував, як підготуватися до виходу з укриття. Насамперед він радить запастися поліетиленовими дощовиками, бахілами, рулоном товстих сміттєвих пакетів, респіраторами в окремій упаковці, армованим скотчем, гумовими господарськими рукавицями, захисними професійними окулярами, запакованими паперовими серветками, рідиною для змивання лаку з нігтів (зі вмістом ацетону) або чистим ацетоном, компасом, картами місцевості.

Перш ніж вийти назовні, потрібно надягнути респіратор, рукавиці, дощовик, окуляри та бахіли, на рюкзак натягнути сміттєвий пакет. Для кращого захисту обмотайте скотчем місця, які погано прилягають до тіла. Маску Павлюк рекомендує змінювати кожні 3 години, а дощовик — 8-10. Переодягатися потрібно у приміщеннях, найкраще — у підвалах, де немає протягів. Якщо раптом у вас є протигаз, обов’язково вдягайте його перед виходом.

Якщо довелося забруднити руки чи обличчя, протирайте їх паперовими серветками, змоченими у рідину для змивання лаку. Якщо потрапили під дощ, необхідно одразу ховатися в укриття та перевдягатися.

А коли вживати йодид калію?

Препарат не можна використовувати «для профілактики». Його вживають одноразово (якщо немає інших вказівок) лише після оповіщення від офіційних органів влади. 

Йодид калію заповнює щитоподібну залозу стабільним йодом, тож радіоактивний йод із викиду не поглинається. Разова доза йодиду калію захищає тільки щитоподібну залозу впродовж 24 годин. 

Дозування препарату:

* діти до 1 місяця (немовлята й діти під час грудного вигодовування) — 16 мг;

* діти від 1 місяця до 3 років — 32 мг;

* діти від 3 до 12 років — 62,5 мг;

* підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують груддю — 125 мг.

Дорослим після 40 років не рекомендовано вживати йодид калію, оскільки у цьому віці щитоподібна залоза майже не накопичує радіоактивний йод. Проте якщо жінка, старша за 40 років, вагітна чи годує грудьми, їй варто приймати йодид калію.

Бережімо себе і своїх близьких!

Переможемо разом!