Збіднення мови = втрата інтелекту

   Середній коефіцієнт світового населення, який із повоєнного періоду до кінця 90-х років завжди зростав, протягом останніх двадцяти років зменшується. Причин цього феномену може бути кілька. Одна з них — збіднення мови.
   Дослідження демонструють зменшення знання лексики, а збіднення мови полягає у скороченні використовуваного словникового запасу та ускладненні формування більш розвиненого мислення.
   Поступове зникнення часів (суб’юнктив, імперфект, складені форми майбутнього, минулий дієприкметник тощо) призводить до мислення, яке майже завжди перебуває в теперішньому часі, обмежене моментом: нездатне до проєкцій у часі.
   Зникнення великих літер і пунктуації є прикладами «смертельних ударів» по точності та різноманіттю вираження. Лише один приклад: вилучення слова «пані» (яке вже розчинене) означає не лише відмову від слова, а й мимовільне сприяння ідеї, що між дівчинкою та жінкою немає проміжних фаз.
   Менше слів і менше дієслів у відмінках означає меншу здатність виражати емоції та менше можливостей для формування мислення. Більше того, значна частина насильства, яке існує, походить безпосередньо від нездатності виражати почуття через слова.
   Отже, менше слів означає менше можливостей формувати мислення. Чим бідніша мова, тим більше зникає мислення.
   Історія багата на приклади, і багато книг (Джордж Орвелл — «1984»; Рей Бредбері — «Фаренгейт 451») розповідають, як найгірші уряди в будь-якій країні ніколи не хотіли якісної освіти для людей.
   Якщо немає доброго володіння словами, не існуватиме думок, які дозволяють людям усвідомити, чи обманюють їх, чи ні.

Якщо не існує думок, то не існує й критичних думок. А думки немає, якщо немає достатньої кількості слів. Як можна побудувати гіпотетико-дедуктивне мислення без використання дієслів у умовному способі?
   Як можливо розрізняти факти в часі, чи то в минулому, чи в майбутньому, без мови, яка розрізняє те, що могло б бути, те, що було, те, що є, і те, що буде?
   Вчити та практикувати мову в її різних формах. Навіть якщо це здається складним. Ті, хто стверджує необхідність спрощення правопису, ігнорування помилок орфографії, скасування родів, часів, усього, що створює складність, є справжніми винуватцями збіднення людського розуму.    Батьки та вчителі: навчаємо наших дітей, наших учнів говорити, читати та писати.

 Крістоф Клаве (Christophe Clavé) — французький письменник,викладач зі стратегії та менеджменту, онсультант із бізнес-трансформацій (фото з мережі, переклад редакції)