Будинок майбутнього – за рахунок енергії Землі!
Building the future - due to the energy of the Earth!
Помешкання, утеплене за допомогою енергії Землі, у рази дешевше від звичного… Здається, що важливішого винаходу у часи пошуку альтернативних джерел енергії годі й вигадати. Автор оселі майбутнього – львівський науковець, економіст, начальник Управління економіки капітального будівництва та енергозбереження ЛОДА Роман Кузич. Цей чиновник в апараті ЛОДА – унікальний, попри звичну рутинну роботу в його голові визрівають революційні рішення одвічних українських проблем. Єдині у своєму роді винаходи Кузича запатентовані і належним чином оцінені у Європі. Цікаво, що стосуються вони не лише енергозбереження, а й біоенергетичного впливу помешкання на людський організм
– Збереження енергії й тепла – нині для нас дражливе питання, чи не так?
– Зараз це одне з найпринциповіших питань. Прикметно, що зараз у Європі зводять переважно будинки класу «а», а наші помешкання ледве сягають параметрів класу «f». Чи є між ними різниця? Ми витрачаємо на опалення 120 кВт на квадратний метр на рік, а в будинках класу «а» достатньо від 15-ти до 45 кВт. Вартість нашого будівництва, зважаючи на його, м’яко кажучи, посередню якість, сьогодні вища, ніж у Європі. І мені як економісту це зовсім незрозуміло. Річ у тому, що зарплата проектантів у вітчизняних проектних інституціях прямопропорційно залежить від вартості виконаного ними проекту. «Зимовий» час виконання, коли вартість робіт обчислюють за «зимовими» коефіцієнтами, а також застосування інших «механізмів» – усе це дуже вигідно для їхньої кишені.
– І за ці «накрутки» оплачує споживач?
– Саме так. Що є сьогодні принциповим? По-перше, вартість будівництва, по-друге – вартість експлуатації. Поки газ був дешевий, про вартість експлуатації не йшлося, а тепер видатки на експлуатацію будинку, період «життя» якого 50 років, у 2,5–3 рази більші, ніж загальна вартість його будівництва. Ще один компонент, який закладають і у вартість будівництва, і у вартість експлуатації – це кількість палива, витраченого на виготовлення матеріалів. До прикладу, на отримання однієї тонни цегли потрібно 50 м3 газу, тонни бетону – 28 м3 газу. На гіпс – 8 «кубів», на арболіт – п’ять. Виявляється, що для виготовлення однієї й тієї ж стіни потрібна різна кількість енергії. Але якщо за будинок із цегли ви заплатите $1 млн, то за дім з арболіту, який буде навіть кращим щодо внутрішнього мікроклімату, екології й комфорту, – $250 тис. Різниця очевидна!
– Ваша наукова модель – це будинок класу «а»?
– Так. Причому це дешевий проект, екологічно чистий, із параметрами, що дають змогу економити на енергоносіях. Ми – це науковці НУ «Львівська політехніка» та Аграрного університету – сім докторів і дев’ять кандидатів наук. Аксіома у нашій роботі – відсутність засобів, які можуть завдати шкоди здоров’ю людини. Можу вам гарантувати, що навіть сертифіковані ламінати, фарби, покриття, що є сьогодні на українському ринку, містять різні домішки, які відразу або впродовж певного часу шкодять людині.
– Розкажіть детальніше про конструкцію, яка економить тепло. Це науковий винахід?
– Ми розробили комбіновану стіну, при цьому застосували тепловий і теплоізоляційний бар’єри. Температура взимку коливається від -30 до +100С, відтак систему опалення – відповідні котли, труби – розробляємо саме для такого діапазону температур. Застосування теплового бар’єра переміщує наш будинок у систему, коли зовнішня температура коливається від +8,2 до +20–240С – скільки забажаєте, щоб було у вас у кімнаті.
– А звідки береться енергія?
– Із землі. Ми застосовуємо енергію землі (її насправді необмежена кількість!). На глибинах, у ґрунті, температура становить близько восьми градусів тепла. Ми не можемо нею опалювати, бо вісім градусів тепла – замало, але на тепловий бар’єр вистачить. Це дає змогу в кілька разів зменшити потужність котлів, скоротити кількість батарей або взагалі від них відмовитися. Винахід цей запатентований
.– А як втримати отримане тепло?
– Наступний наш винахід – це теплоізоляційний бар’єр. Саме він і забезпечує комфорт. Ви помічали, що у різних приміщеннях відчувається різна ступінь комфорту? А все тому, що, крім загальновідомих параметрів комфорту – вологості, швидкості руху повітря, температури, у гру вступає біоенергетичний вплив приміщення на нашу психіку, тіло, організм. Будь-яке помешкання має свою внутрішню енергетику. Найкраща енергетика у дерев’яного будинку. Припустімо, приміщення має 20 кВт енергії. Якщо сюди увійде чоловік, який важить 100 кг, то на його організм здійснюватиметься біоенергетичний вплив у 200 Вт. Межа людської чутливості – 500 Вт, тому він майже не відчує дискомфорту. Натомість якщо до такої кімнати занести немовля, яке важить чотири кілограми, біоенергетичний вплив на його організм становитиме 5 кВт. І це при тому, що після 2,5 кВт починається прямий вплив на процеси обміну речовин. Енергетика приміщення негативно впливатиме на імунітет дитини, і тому хворобливість у цьому віці вважають звичною річчю, її починають лікувати невідомо від чого. Таким чином, маємо ще одну відповідь на запитання, чому сільські діти здоровіші.– Перехід на таку незвичну енергію здатний зробити українців газонезалежними?
– Ця модель дасть змогу хоча б частково стати незалежними від газу. У Європі діють відповідні програми, згідно з якими 20 найближчих років енергію землі використовуватимуть у 80% проектах. 2007-го на випуск теплових помп вони заклали $125 млрд. Не дивно, що сьогодні європейці збувають нам усі свої застарілі технології: пластикові вікна, спалювання біомаси, про яке в Європі вже ніхто й не говорить.
– Ваш проект «будинку майбутнього» коли-небудь втілювався?
– Заплановано їх кілька на Львівщині. Ними стануть фельдшерсько-акушерський пункт, будинок сімейної медицини і дошкільний навчальний заклад. Проекти належатимуть до класу «а» і за показниками енергоспоживання будуть удвічі кращими, ніж у Європі, та в чотири рази кращими, ніж вітчизняні. «Утеплюватимуться» завдяки енергії землі. Загалом ми розробили програму для розвитку села до 2015 року. Сподіваємося, що до того часу будуватимемо за бюджетні кошти.
– За вашими підрахунками, скільки коштуватиме звичайний житловий будинок?
– Дешевше, ніж коштує зараз, – близько 3200 гривень за квадратний метр.
– Чи можна адаптувати ваші розробки для вже наявних будинків?
– Так, можна дати друге життя навіть «хрущовкам». З погляду теплофізики, будь-яке утеплення – однакове і залежить тільки від товщини й матеріалів. Але з погляду комфорту, воно все ж буде різним. Найкраще, коли утеплення роблять зсередини приміщення, гірше – коли всередині стіни, і найгірше – коли ззовні. Проте тут є «побічні ефекти». Якщо починаємо утеплювати холодну стіну зсередини, то відразу отримуємо «сигнали холоду» – вологу та плісняву. Тому ми створили спеціальну панель, яку зареєстрували як винахід (ще 2002 року, а 2004-го – сертифікували). Сьогодні можемо впевнено заявити, що за допомогою цієї панелі проблема збереження тепла й комфорту зникає. Понад усе, після отримання патентних дозволів людина зможе зробити це власноруч і доволі дешево. Використання такої конструкції також знижує біоенергетичний вплив приміщення.
– Львівщина чи не найпершою втілила програму енергозбереження для бюджетної сфери та населення. Наскільки вона виправдала сподівання?
– Програма енергозбереження діє з 2006 року. За цей час ми компенсували близько 5 млн 700 тис. грн за відсотками у 2007–2008 роках. Було залучено кредитів на 45 млн грн. Програмою скористалося понад 5 тис. родин. Ці п'ять тисяч родин вдвічі–втричі зменшили споживання газу, вони не звертаються до соціальних служб за субсидіями. Ефективність програми на рівні 155 млн. м3 або 13,8% природного газу. Аналіз фінансової ефективності реалізації заходів енергозбереження у частині кредитування населення показав, що кожна гривня, витрачена з обласного бюджету на компенсацію відсотків, забезпечила залучення в економіку регіону 13,5 грн. Сьогодні при інаявних тарифах більшість заходів із термореновації є окупними протягом двох опалювальних сезонів.
Розмовляла Ірина Березовська