Чим загрожує нам «сланцева революція»

12 вересня, українським урядом дано старт практичним роботам із розробки та видобування сланцевого газу в Україні.

Одна з найгостріших, найактуальніших і найнеоднозначніших тем 2013 року

отримала очікуване (зрозуміло, на користь владних структур), а тому логічне завершення. Незважаючи на хвилю громадських протестів, антисланцевих мітингів і пікетів, прем'єр-міністр України Микола Азаров підписав в Нідерландах операційну угоду, що дає компанії "Шелл" фактичне і юридичне право приступити до робіт із видобування сланцевого газу в Україні.

Правда окремі формальності щодо робіт у Західному регіоні України таки залишились. Формально наразі Львівщина і Івано-Франківщина не дали згоди на початок робіт у регіоні, але це лише наразі…

Отже, продовжуючи розвивати тему видобування сланцевого газу, поговоримо про проблеми Олеської площі із залученням до розмови фахівців. 

Видобуток сланцевого газу загрожує на лише чистості підземних вод, а й поверхні – під час гідророзриву назовні вийдуть тонни твердих та рідких промислових відходів. Про це розповів доцент геологічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, кандидат геолого-мінералогічних наук Володимир Харкевич. Він заявляє – Олеська ділянка, на якій планують видобувати сланцевий газ, не відповідає санітарним вимогам щодо охорони підземних вод.

«Щоб пробурити свердловину треба додати хімічні реагенти 4, 3 та 2 класу небезпеки. Шлам, який видобувається на поверхню, також буде збагачений цими ж реагентами. При бурінні свердловини ми отримаємо декілька сотень тонн шламу. Який, доречі, відноситься не до промислових, а до побутових відходів», – зазначив науковець. Крім того, для здійснення гідророзриву необхідно майже 15 тис. м куб. води, у яку також додаватимуть небезпечні речовини. Потім, за словами Харкевича, близько 2 тис м. куб виводитиметься назовні.

«Вони (відходи) складуватимуться у ставках-накопичувачах. Таким чином ми отримаємо на кожну свердловину мінімально 2 тис. промислових рідких відходів і сотні тонн твердих промислових відходів, які такими не вважатимуться, а отже й обходитись з ними будуть як із звичайним побутовим сміттям», – наголосив доцент.

Окрім того він нагадав, що згідно з санітарними нормами поводження із промисловими відходами, захисна зона повинна становити не менше ніж за 3 км від населеного пункту, а на Львівщині немає території, де б можна було б бурити свердловину на такій відстані від населеного пункту.

Ось одна із думок. Але є й протилежні…

То чим же ж «купують» галицьку владу західні корпорації?

Компанія «Chevron» має намір інвестувати $25 млрд в розробку і видобуток газу із сланцевих порід на Олеській площі, повідомив радник міністра екології і природних ресурсів України Володимир Ігнащенко на сесії Івано-Франківської облради.

"Обсяг інвестицій $25 млрд. – це на порядок більше, аніж залучила Львівщина й Івано-Франківщина іноземнних інвестицій за понад 20 років незалежності країни. Залежно від сценарію на Олеській площі щорічно видобуватиметься близько 8-10 млрд. куб. м газу", - сказав він.

Чиновник також відмітив, що в результаті реалізації проекту буде створено декілька тисяч нових робочих місць, розвиватиметься дорожнє будівництво, а місцеві бюджети можуть отримувати додатково від 500-700 млн грн. щорічних внесків, також «Chevron» профінансує в Івано-Франківському університеті нафти і газу підготовку фахівців з видобутку сланцевого газу.

За словами В. Ігнащенка, для екологічного моніторингу під час видобутку сланцевого газу на Олесской площі вже виділений грант у розмірі 10 млн. грн., на освоєння якого на конкурсній основі можуть претендувати державні екологічні інститути Львівської і Івано-Франківської області.

Радник міністра попросив депутатів розглянути проект угоди в найкоротші терміни і виразив готовність взяти участь в роз'ясненні депутатам її положень і напрацюванні доповнень до неї.

У свою чергу, голова Івано-Франківської облради Василь Скрипничук повідомив, що проект угоди депутати розглянуть на найближчій сесії після того, як його розглянуть постійні депутатські комісії. Він також повідомив, що своїм розпорядженням створить робочу групу у складі депутатів облради та представників міністерств.

Як повідомлялося, Івано-Франківська облрада оприлюднила для громадського обговорення проект угоди про розподіл вуглеводів, які видобуватимуться в межах  Олеської площі між Україною, «Chevron» і ТОВ "Надра Олеська".

Думку про подану на затвердження Львівській та Івано-Франківській обласним радам "Угоду між державою і "Шеврон Юкрейн Б. В." голови обласної громадської організації «Перехід», представника міжнародної громадської організації «Українська Громада» у Львові Юрія Ситника читайте у рубриці «ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ» вересневого номера інтернет-газети «ІННОВАЦІЙНІ технології & обладнання».

То чи потрібна владі наука (освіта, промисловість….)?

Я оптиміст, мабуть непоправний, бо все ще сподіваюсь, що Львів врешті-решт стане європейським містом, і не лише завдяки своєму географічному розташуванню, а й розвитку сучасної промисловості й неухильній інтеграції в європейську спільноту. 

Промисловість Західного регіону України нині, можна без перебільшення сказати, лежить у руїнах. Заводи-банкрути «Львівприлад», «Кінескоп», «Біофізприлад», «Мікроприлад», РЕМА,  «Автонавантажувач» і низка інших ще недавно були потужними підприємствами-монополістами і цілком могли б з невеликою державною допомогою подолати кризу. Не судилось! 

Один із останніх прикладів – ВО «Полярон», ліквідоване наказом Мінпромполітики  у 2008 році і продане (те, що від нього зосталося) в липні 2010 року. Розвалини його й досі «тішать» око як пам’ятник байдужого ставлення до промисловості у Львові. А це підприємство, чи не єдине на Львівщині, мало усі можливості стати «точкою зростання» для передових технологій у галузі напівпровідникової електроніки, де наукові колективи Львова могли б реалізовувати свої розробки, скеровувати на роботу випускників. Мав змогу працювати там у час його розквіту, знаю! До сьогодні успішно працює на Закарпатті одна з його філій – підприємство «Джейбіл». http://ukrautoprom.com.ua/index2.php?option=com_docman&task=doc_view&gid=165&Itemid=79. 

Спад виробництва на Львівщині за останні роки, вдвічі перевищив загальноукраїнський. Тисячі кваліфікованих працівників для забезпечення своїх родин покинули батьківщину. Однією із причин, порівнюючи економічний стан Львівщини з іншими областями, слід визнати ту, що наші виробники жодної підтримки з боку владних структур не мали.

Не отримують і донині! Незважаючи на голосні розмови про таку необхідність у владних колах і багатократні обіцянки чиновників взяти до уваги їхні потреби.

Ставлення до науки – ще гірше! Її просто іґнорують!

Одним іх яскравих прикладів став XI Міжнародний симпозіум українських інженерів-механіків у Львові. Особливого інтересу до нього ні чиновники ні засоби масової інформації не проявили. Незважаючи на запрошення! А жаль!

А Симпозіум вдався й пройшов на належно високому рівні викликавши значний інтерес у колах провідних як вітчизняних так і зарубіжних науковців. Та й практичних результатів було подано немало.  

У своєму вітальному слові до учасників симпозіуму голова Українського товариства з механіки руйнування матеріалів, директор Фізико-механічного інституту НАН України, академік НАН України Володимир Васильович Панасюк, наголосив, що лише належне єднання трьох визначальних сил науково-технічного прогресу – сучасної освіти, науки і промисловості, їхня тісна співпраця і відповідна допомога з боку владних структур здатні забезпечити подальший успішний розвиток української економіки.

Одним із прикладів такого єднання в рамках ХІ Міжнародного симпозіуму українських інженерів-механіків стало засідання Західного регіонального відділення Товариства зварників України (ЗРВ ТЗУ), яке відбулося 17 травня 2013 року на кафедрі „Зварювальне виробництво, діагностика та відновлення металоконструкцій” Національного університету «Львівська політехніка».

Фахівці у галузі зварювання обговорили свої  насущні проблеми й намітили шляхи подальшої співпраці із залученням провідних науковців та спеціалістів до підготовки як фахівців-зварювальників усіх рівнів так і до вирішення актуальних проблем зі зварювання, що виникають перед виробничниками (й не лише) у Західному регіоні. Відкрив засідання й виступив із коротким вітальним словом Заступник директора Фізико-механічного інституту з НДР, д.т.н., професор, член-кореспондент НАН України Василь Іванович Похмурський.  

Особливим це засідання зробила презентація  відомого австрійського виробника зварювального обладнання – фірми FRONIUS International» організована Фізико-механічним інститутом НАН України, кафедрою зварювання НУ "Львівська політехніка" і ТОВ «Фроніус Україна»  

Представники Стрийської філії ТОВ «Фроніус Україна» продемонстрували для учасників симпозіуму найсучасніше інверторне обладнання для ручного дугового зварювання (2 апарати), інверторне цифрове обладнання для аргоно-дугового зварювання (3 апарати); обладнання для напівавтоматичного зварювання (стандартне 2 апарати, інверторне 2 апарати); систему для плазмового різання; комплект обладнання для автоматичного зварювання кільцевих та поздовжніх швів.   

Керівник філії ТОВ «Фроніус Україна» у Західному регіоні Юрій Іванович Талабко провів презентацію на тему «ПРАКТИЧНІ ІНОВАЦІЇ В ОБЛАСТІ ЗВАРЮВАННЯ ВІД КОМПАНІЇ «FRONIUS».

Учасники засідання ЗРВ ТЗУ серед яких представники Львівського локомотиворемонтного заводу, «ГАЛРЕМЕНЕРГО» ПАТ «Західенерго», ДП «Львівське конструкторське бюро», Фізико-механічного інституту ім Г.В. Карпенка НАН України, ЛВПТУ транспортних технологій й інших підприємств проявили жвавий інтерес до розробок цього всесвітньовідомого виробника зварювального обладнання. Прямо на презентації були досягнуті домовленості про їхню співпрацю із ТОВ «Фроніус Україна» .

Ось так мала б виглядати взаємодія освіти, науки і промисловості!

А якби ще й владні структури долучились?

Може дочекаємось!

Михайло Заліско, 

ФМІ ім Г.В. Карпенка НАН України

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

«FRONIUS International» – австрійська компанія з центральним офісом у м. Петтенбах і філіями у містах Вельсі, Тальгеймі і Заттледті, а також заводами в Чехії і Україні. Компанія випускає системи заряджання батарей, зварювальну техніку й електроніку для сонячних установок. Кількість співробітників по всьому світу становить понад 2,5 тисячі осіб, із них більшість в Австрії. У відділі дослідно-конструкторських розробок зайнято понад 350 співробітників. 14 дочірніх компаній і 130 міжнародних партнерів зі збуту дають компанії змогу експортувати до 93% своєї продукції. Питома вага інвестицій у кризовому 2009 році становила 14,9% загального обігу компанії – €329 млн. Завдяки колосальному виробничому досвіду, а також чинним понад 650 патентам, компанія «FRONIUS» входить до числа світових технологічних лідерів.

Наші найближчі ПЕРСПЕКТИВИ #metaltech