То чи потрібна владі наука (освіта, промисловість….)?

Я оптиміст, мабуть непоправний, бо все ще сподіваюсь, що Львів врешті-решт стане європейським містом, і не лише завдяки своєму географічному розташуванню, а й розвитку сучасної промисловості й неухильній інтеграції в європейську спільноту. 

Промисловість Західного регіону України нині, можна без перебільшення сказати, лежить у руїнах. Заводи-банкрути «Львівприлад», «Кінескоп», «Біофізприлад», «Мікроприлад», РЕМА,  «Автонавантажувач» і низка інших ще недавно були потужними підприємствами-монополістами і цілком могли б з невеликою державною допомогою подолати кризу. Не судилось! 

Один із останніх прикладів – ВО «Полярон», ліквідоване наказом Мінпромполітики  у 2008 році і продане (те, що від нього зосталося) в липні 2010 року. Розвалини його й досі «тішать» око як пам’ятник байдужого ставлення до промисловості у Львові. А це підприємство, чи не єдине на Львівщині, мало усі можливості стати «точкою зростання» для передових технологій у галузі напівпровідникової електроніки, де наукові колективи Львова могли б реалізовувати свої розробки, скеровувати на роботу випускників. Мав змогу працювати там у час його розквіту, знаю! До сьогодні успішно працює на Закарпатті одна з його філій – підприємство «Джейбіл». http://ukrautoprom.com.ua/index2.php?option=com_docman&task=doc_view&gid=165&Itemid=79. 

Спад виробництва на Львівщині за останні роки, вдвічі перевищив загальноукраїнський. Тисячі кваліфікованих працівників для забезпечення своїх родин покинули батьківщину. Однією із причин, порівнюючи економічний стан Львівщини з іншими областями, слід визнати ту, що наші виробники жодної підтримки з боку владних структур не мали.

Не отримують і донині! Незважаючи на голосні розмови про таку необхідність у владних колах і багатократні обіцянки чиновників взяти до уваги їхні потреби.

Ставлення до науки – ще гірше! Її просто іґнорують!

Одним іх яскравих прикладів став XI Міжнародний симпозіум українських інженерів-механіків у Львові. Особливого інтересу до нього ні чиновники ні засоби масової інформації не проявили. Незважаючи на запрошення! А жаль!

А Симпозіум вдався й пройшов на належно високому рівні викликавши значний інтерес у колах провідних як вітчизняних так і зарубіжних науковців. Та й практичних результатів було подано немало.  

У своєму вітальному слові до учасників симпозіуму голова Українського товариства з механіки руйнування матеріалів, директор Фізико-механічного інституту НАН України, академік НАН України Володимир Васильович Панасюк, наголосив, що лише належне єднання трьох визначальних сил науково-технічного прогресу – сучасної освіти, науки і промисловості, їхня тісна співпраця і відповідна допомога з боку владних структур здатні забезпечити подальший успішний розвиток української економіки.

Одним із прикладів такого єднання в рамках ХІ Міжнародного симпозіуму українських інженерів-механіків стало засідання Західного регіонального відділення Товариства зварників України (ЗРВ ТЗУ), яке відбулося 17 травня 2013 року на кафедрі „Зварювальне виробництво, діагностика та відновлення металоконструкцій” Національного університету «Львівська політехніка».

Фахівці у галузі зварювання обговорили свої  насущні проблеми й намітили шляхи подальшої співпраці із залученням провідних науковців та спеціалістів до підготовки як фахівців-зварювальників усіх рівнів так і до вирішення актуальних проблем зі зварювання, що виникають перед виробничниками (й не лише) у Західному регіоні. Відкрив засідання й виступив із коротким вітальним словом Заступник директора Фізико-механічного інституту з НДР, д.т.н., професор, член-кореспондент НАН України Василь Іванович Похмурський.  

Особливим це засідання зробила презентація  відомого австрійського виробника зварювального обладнання – фірми FRONIUS International» організована Фізико-механічним інститутом НАН України, кафедрою зварювання НУ "Львівська політехніка" і ТОВ «Фроніус Україна»  

Представники Стрийської філії ТОВ «Фроніус Україна» продемонстрували для учасників симпозіуму найсучасніше інверторне обладнання для ручного дугового зварювання (2 апарати), інверторне цифрове обладнання для аргоно-дугового зварювання (3 апарати); обладнання для напівавтоматичного зварювання (стандартне 2 апарати, інверторне 2 апарати); систему для плазмового різання; комплект обладнання для автоматичного зварювання кільцевих та поздовжніх швів.   

Керівник філії ТОВ «Фроніус Україна» у Західному регіоні Юрій Іванович Талабко провів презентацію на тему «ПРАКТИЧНІ ІНОВАЦІЇ В ОБЛАСТІ ЗВАРЮВАННЯ ВІД КОМПАНІЇ «FRONIUS».

Учасники засідання ЗРВ ТЗУ серед яких представники Львівського локомотиворемонтного заводу, «ГАЛРЕМЕНЕРГО» ПАТ «Західенерго», ДП «Львівське конструкторське бюро», Фізико-механічного інституту ім Г.В. Карпенка НАН України, ЛВПТУ транспортних технологій й інших підприємств проявили жвавий інтерес до розробок цього всесвітньовідомого виробника зварювального обладнання. Прямо на презентації були досягнуті домовленості про їхню співпрацю із ТОВ «Фроніус Україна» .

Ось так мала б виглядати взаємодія освіти, науки і промисловості!

А якби ще й владні структури долучились?

Може дочекаємось!

Михайло Заліско, 

ФМІ ім Г.В. Карпенка НАН України

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

«FRONIUS International» – австрійська компанія з центральним офісом у м. Петтенбах і філіями у містах Вельсі, Тальгеймі і Заттледті, а також заводами в Чехії і Україні. Компанія випускає системи заряджання батарей, зварювальну техніку й електроніку для сонячних установок. Кількість співробітників по всьому світу становить понад 2,5 тисячі осіб, із них більшість в Австрії. У відділі дослідно-конструкторських розробок зайнято понад 350 співробітників. 14 дочірніх компаній і 130 міжнародних партнерів зі збуту дають компанії змогу експортувати до 93% своєї продукції. Питома вага інвестицій у кризовому 2009 році становила 14,9% загального обігу компанії – €329 млн. Завдяки колосальному виробничому досвіду, а також чинним понад 650 патентам, компанія «FRONIUS» входить до числа світових технологічних лідерів.