Я оптиміст,
мабуть непоправний, бо все ще сподіваюсь, що Львів врешті-решт стане
європейським містом, і не лише завдяки своєму географічному розташуванню, а й
розвитку сучасної промисловості й неухильній інтеграції в європейську
спільноту.
Промисловість Західного
регіону України нині, можна без перебільшення сказати, лежить у руїнах. Заводи-банкрути
«Львівприлад», «Кінескоп», «Біофізприлад», «Мікроприлад», РЕМА,
«Автонавантажувач» і низка інших ще недавно були потужними
підприємствами-монополістами і цілком могли б з невеликою державною
допомогою подолати кризу. Не судилось!
Один із
останніх прикладів – ВО
«Полярон», ліквідоване наказом Мінпромполітики у 2008 році і продане (те, що
від нього зосталося) в липні 2010 року. Розвалини його й досі
«тішать» око як пам’ятник байдужого ставлення до промисловості у Львові. А це
підприємство, чи не єдине на Львівщині, мало усі можливості стати «точкою
зростання» для передових технологій у галузі напівпровідникової електроніки, де
наукові колективи Львова могли б реалізовувати свої розробки, скеровувати на
роботу випускників. Мав змогу працювати там у час його розквіту, знаю! До
сьогодні успішно працює на Закарпатті одна з його філій – підприємство
«Джейбіл». http://ukrautoprom.com.ua/index2.php?option=com_docman&task=doc_view&gid=165&Itemid=79.
Спад виробництва на Львівщині за останні роки, вдвічі перевищив загальноукраїнський. Тисячі кваліфікованих працівників
для забезпечення своїх родин покинули батьківщину. Однією
із причин, порівнюючи
економічний стан Львівщини з іншими областями, слід визнати ту, що наші виробники жодної
підтримки з боку владних структур не мали.
Не
отримують і донині! Незважаючи на голосні розмови про таку необхідність у
владних колах і багатократні обіцянки чиновників взяти до уваги їхні потреби.
Ставлення
до науки – ще гірше! Її просто іґнорують!
Одним іх
яскравих прикладів став XI Міжнародний симпозіум українських інженерів-механіків у
Львові. Особливого інтересу до нього ні чиновники ні засоби
масової інформації не проявили. Незважаючи на запрошення! А жаль!
А Симпозіум вдався й пройшов на
належно високому рівні викликавши значний інтерес у колах провідних як
вітчизняних так і зарубіжних науковців. Та й практичних результатів було подано
немало.
У своєму
вітальному слові до учасників симпозіуму голова Українського товариства з
механіки руйнування матеріалів, директор Фізико-механічного інституту НАН
України, академік
НАН України Володимир Васильович Панасюк, наголосив, що лише належне єднання
трьох визначальних сил науково-технічного прогресу – сучасної освіти, науки і
промисловості, їхня тісна співпраця і відповідна допомога з боку владних
структур здатні забезпечити подальший успішний розвиток української економіки.
Одним із прикладів такого
єднання в рамках ХІ
Міжнародного симпозіуму українських інженерів-механіків стало засідання Західного
регіонального відділення Товариства зварників України (ЗРВ ТЗУ), яке
відбулося 17 травня 2013 року на кафедрі „Зварювальне виробництво,
діагностика та відновлення металоконструкцій” Національного університету «Львівська
політехніка».
Фахівці у галузі зварювання
обговорили свої насущні проблеми й намітили шляхи подальшої співпраці із
залученням провідних науковців та спеціалістів до підготовки як фахівців-зварювальників усіх рівнів так і до вирішення актуальних проблем зі
зварювання, що виникають перед виробничниками (й не лише) у Західному регіоні.
Відкрив засідання й виступив із коротким вітальним словом Заступник директора Фізико-механічного інституту з НДР, д.т.н., професор,
член-кореспондент НАН України Василь Іванович Похмурський.
Особливим це засідання зробила презентація відомого австрійського виробника зварювального обладнання – фірми FRONIUS International» організована Фізико-механічним інститутом
НАН України, кафедрою зварювання НУ "Львівська політехніка" і ТОВ
«Фроніус Україна»
Представники Стрийської філії ТОВ «Фроніус
Україна» продемонстрували для учасників симпозіуму найсучасніше інверторне обладнання для ручного дугового зварювання
(2 апарати), інверторне цифрове обладнання для аргоно-дугового зварювання (3
апарати); обладнання для напівавтоматичного зварювання
(стандартне 2 апарати, інверторне 2 апарати); систему для
плазмового різання; комплект обладнання для автоматичного зварювання
кільцевих та поздовжніх швів.
Керівник філії ТОВ «Фроніус Україна» у
Західному регіоні Юрій Іванович Талабко провів презентацію на тему «ПРАКТИЧНІ ІНОВАЦІЇ
В ОБЛАСТІ ЗВАРЮВАННЯ ВІД КОМПАНІЇ «FRONIUS».
Учасники засідання ЗРВ ТЗУ серед
яких представники Львівського локомотиворемонтного заводу, «ГАЛРЕМЕНЕРГО» ПАТ «Західенерго»,
ДП «Львівське конструкторське бюро», Фізико-механічного
інституту ім Г.В. Карпенка НАН України, ЛВПТУ транспортних технологій й інших
підприємств проявили жвавий інтерес до розробок цього
всесвітньовідомого виробника зварювального обладнання. Прямо на презентації
були досягнуті домовленості про їхню співпрацю із ТОВ «Фроніус Україна» .
Ось так мала б виглядати взаємодія освіти, науки і
промисловості!
А якби ще й владні структури долучились?
Може дочекаємось!
Михайло Заліско,
ФМІ ім Г.В. Карпенка НАН України
^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^
«FRONIUS International» –
австрійська компанія з центральним офісом у м. Петтенбах і філіями у містах
Вельсі, Тальгеймі і Заттледті, а також заводами в Чехії і Україні. Компанія
випускає системи заряджання батарей, зварювальну техніку й електроніку для
сонячних установок. Кількість співробітників по всьому світу становить понад 2,5
тисячі осіб, із них більшість в Австрії. У відділі дослідно-конструкторських
розробок зайнято понад 350 співробітників. 14 дочірніх компаній і 130
міжнародних партнерів зі збуту дають компанії змогу експортувати до 93% своєї
продукції. Питома вага інвестицій у кризовому 2009 році становила 14,9%
загального обігу компанії – €329 млн. Завдяки колосальному виробничому досвіду,
а також чинним понад 650 патентам, компанія «FRONIUS» входить до числа світових
технологічних лідерів.