Виробництво водню в Україні: проблеми, перспективи, переваги

Водень — це перспективне майбутнє, але не сьогодення України і навіть ЄС. А втрати від можливого переривання транзиту газу очевидні вже сьогодні.

       З одного боку, ми повинні готуватися до циклу виробництва та споживання водню, але з іншого, маємо дуже ретельно зважити за рахунок яких ресурсів. Включення ідеї щодо водневого майбутнього потенціалу України в декларативну заяву США та Німеччини вже надихнули ентузіастів цього напрямку.   

        Цьогоріч влітку на сесії Adam Smith Conference обговорено розвиток водневої енергетики в Україні, модернізацію відповідної інфраструктури та створення відповідної законодавчої бази.

«У нас є достатньо природних ресурсів, аби бути одним із ключових експортерів водню в країни ЄС. І є газотранспортна система, яка при правильній модернізації допоможе його доставляти. Головне – якісна стратегія розвитку цього напрямку», –  озвучив найближчі завдання «Української водневої ради» її голова – Oleksandr Riepkin.

І маємо вже перші результати водневої стратегії України.  Львівська група компаній «Еко-Оптіма» заявила про плани побудувати завод з виробництва зеленого водню потужністю 100 МВт на північно-східних теренах області. Зелений водень – це той, який отримують з використанням електроенергії з відновлюваних джерел.

Група «Еко-Оптіма» належить до холдингу «Західнадрасервіс» львівської бізнесової родини Козицьких, який має два головні напрями діяльності: нафто- та газовидобування із допоміжними роботами, а також виробництво альтернативної електроенергії.

Якщо проект львівських промисловців вартістю у 300 млн євро схвалять європейські партнери, то їхній екологічний водневий завод може стати першим не лише в західному регіоні, але й в Україні.

                                         Електролізери Siemens (фото з відкритих джерел)

Європейський Союз у 2020 році презентував водневу стратегію, яка передбачає широке використання так званого зеленого водню, який отримують за допомогою електроенергії з відновлювальних джерел – від вітрових та сонячних станцій. Цей газ має замінити традтційні носії енергії та перетворити Європу на перший кліматично нейтральний континент до 2050 року.

У межах цієї стратегії є проект про забезпечення потреб ЄС таким воднем потужністю 80 ГВт. З них 40 ГВт планують виробляти в самому ЄС, решту – імпортувати. Близько 30 ГВт транспортуватимуть кораблями або газогонами з Північної Африки, а 10 ГВт до 2030 року розраховують отримати з України.

Свою часточку в розвиток  водневоі енергетики, частини альтернативної енергетики, яка пов’язана з одержанням водню (в чистому вигляді він практично не зустрічається), його зберіганням, транспортуванням та використанням, вносить і Фізико-механічний інститут ім Г.В. Карпенка НАН Україеи. 

        Національний фонд досліджень України у жовтні 2020 року визначив перелік проєктів конкурсу «Підтримка досліджень провідних та молодих учених», які рекомендуються до реалізації за рахунок грантової підтримки. Серед них – і питання водневої енергетики, якими займається група науковців під керівництвом завідувача відділу водневих технологій та матеріалів альтернативної енергетики Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, доктора хімічних наук, професора Ігора Завалія.

Інтерв‘ю з Ігорем Юліяновичем перегляньте  за посиланням:  https://svitua.org
/2021/02/01/profesor-igor-zavalij-deshho-pro-vodnevu-energetyku-svitovyj-ta-ukrayinskyj-aspekty/?fbclid=IwAR1Ge-R3oveEPyfl16RQyeEYwdslTEhWnyYHQ4I9GsIDi04J7xufJRI85YA

А про подальші перспективи будівництва заводу з виробництва зеленого водню читайте у найближчому номері нашого видання приуроченому до ХІV Міжнародної спеціалізованої виставки «ECOENERGY EXPO 2021», що відбудеться з 19 по 21 жовтня у Міжнародному виставковому центрі на Лівому березі.

Запрошуємо відвідати наш стенд на виставці й познайомитись з напрацюваннями науковців Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України у створенні альтернативних джерел енергії.

Астрономія у Львівському університеті

 

14-17 вересня 2021 року у Львові відбудеться Наукова конференція "Астрономія у Львівському університеті".

 Тематика конференції: історія науки; фізика зір, міжзоряного середовища та галактик; Сонце і Сонячна система; позагалактична астрономія і космологія; астрофізика високих енергій; ближній космос та штучні супутники Землі.

Конференція приурочена 360-й річниці заснування Львівського університету, 250-й річниці заснування Астрономічної обсерваторії та 25-й річниці заснування кафедри астрофізики. Форма проведення конференції змішана: звичайна конференція з можливістю онлайн презентацій доповідей тими, хто не зміг приїхати.

Вимоги карантину щодо запобігання поширення захворювання COVID-19 у всіх засіданнях будуть забезпечені.

Організатор конференції: Львівський національний університет імені Івана Франка

Мови конференції: українська, англійська

Відкриття конференції відбудеться 14 вересня о 10:00 в Актовій залі головного корпусу університету (вул. Університетська, 1).

Пленарні та секційні засідання відбуватимуться 14-17 вересня 2021 року в аудиторіях фізичного факультету (вул. Кирила і Мефодія, 8 і 8а).

Пленарні засідання: 9.30 — 13.00, секційні: 15.00 — 18.30.

Термін реєстрації учасників — до 3 вересня 2021 року.

Заїзд учасників — 13-14 вересня, від’їзд— 17-18 вересня.

В програмі конференції передбачені такі заходи як welcome party (14 вересня), екскурсії та спільна дружня вечеря (16 вересня), поїздка на Заміську станцію спостережень Астрономічної обсерваторії та участь у заході з нагоди 100-ліття від дня народження Станіслава Лема (17 вересня).

Супутні події: Форум видавців у Львові 15-19 вересня), 12-17 вересня: фестиваль аудіовізуального мистецтва ТЕТРАМАТИКА (до 100-ліття від дня народження Станіслава Лема).

Детальнішу інформацію можна отримати на веб-сторінці конференції http://astro.franko.lviv.ua/~astroconf/index ua.html

Оргвнески конференції не передбачені.

Оргкомітет конференції

Працівником оформлено е-лікарняний: що далі?

 

Е-лікарняні є підставою для отримання допомог від Фонду соціального страхування України, а також оплату перших п’яти днів лікування хвороб або травм своїх співробітників, які здійснюють роботодавці.

–  Чи буде його паперовий аналог і чи можна роздрукувати е-лікарняний?

–    Що робити, якщо е-лікарняного в особистому кабінеті не видно, хоч працівник все оформив правильно?

–    Як інформація потрапляє до комісії (уповноваженого) із соціального страхування, яка призначає допомогу та оформлює своє рішення протоколом встановленої форми? 

              Запитання, запитання… Їх чимало… Відповіді на них спробуємо з’ясувати найближчим часом і повідомимо вам у нашому наступному номері!

    УВАГА! Важлива інформація для роботодавців!

   Як свідчить практика, в першу чергу бажано усім своїм працівникам повідомити ПРАВИЛЬНУ НАЗВУ та КОД ЄДРПОУ підприємства (установи). Якщо лікар невірно внесе дані про підприємство, то листок непрацездатності не буде відображений в кабінеті страхувальника на сайті Пенсійного Фонду. Тобто, лікарняний ви просто не знайдете. Тому інформація про місце роботи є КРИТИЧНО важливою при оформленні е-лікарняних.

 Отже, як діяти, якщо ваш працівник захворів і повідомив про те, що йому видано електронний листок непрацездатності?

Продовжуємо знайомство з Е-лікарняними!  Попередню публікацію читайте у липневому номері нашого видання.

Детально про це у наступному номері нашого видання. Дочекайтесь…

Ракета-носій «Антарес»: пуск успішний

Одинадцятого серпня о 01 годині 01 хвилині за київським часом відбувся черговий успішний пуск ракети-носія «Антарес» з космодрому Воллопс (Вірджинія).

Цього разу космічний корабель Cygnus місії NG-16 названо на честь Еллісона Онідзуки, першого американського астронавта азійського походження, який загинув під час старту шатла «Челенджер».

Місія NG-16 проводиться для поповнення запасами Міжнародної космічної станції. Корабель Cygnus доставить на борт станції приблизно 3,7 т матеріалів та обладнання для проведення наукових досліджень.

На МКС, зокрема, відправлено 3D-принтер, у якому використовують матеріал, що імітує місячний ґрунт, апарат очищення повітря станції від діоксиду вуглецю, монтажний кронштейн, який буде використано на несучому каркасі сонячних панелей під час виходу у відкритий космос у кінці серпня.

Також на борт станції має потрапити прототип корисного навантаження (Prototype Infrared Payload (PIRPL)), який працює в інфрачервоному діапазоні. Апарат розроблено Агентством космічного розвитку (Space Development Agency), а отримані ним дані планується використати для розроблення алгоритмів для наступного покоління супутників спостереження.
Для довідки. Починаючи з 2009 року ПІВДЕНМАШ почав роботи зі створення основної конструкції першого ступеня РН «Антарес». Підприємство здійснює виготовлення ступеня ракети-носія у кооперації з українськими підприємствами, серед яких КБ «Південне», «Хартрон-АРКОС», Київприлад, «Хартрон-ЮКОМ», «ЧЕЗАРА», «РАПІД». З 2013 року ракета-носій «Антарес» стартувала 15 разів, 14 з них – успішно.

Antares стартує вшістнадцяте

 Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору США (NASA) і компанія Northrop Grumman готуються до запуску українсько-американської ракети-носія Antares з космічним кораблем Cygnus, який відправиться до Міжнародної космічної станції.

Запуск запланований на середу, 11 серпня, на 00.56 за київським часом з космодрому Воллопс (штат Вірджинія).

Це буде 16-й запуск ракети-носія Antares з цим космічним кораблем.

На борту корабля буде понад 3720 кг корисного вантажу, включаючи матеріали для дослідження, матеріали для екіпажу і обладнання.

Очікується, що Cygnus прибуде на Міжнародну космічну станцію в четвер, 12 серпня, о 13.10 за Києвом.

Як відомо, головна конструкція першого ступеня, яка виводить ракету Antares на орбіту, розроблено конструкторським бюро «Південне» і виготовлено на «Південному машинобудівному заводі ім. Макарова» у співпраці з українськими компаніями.

 

Детальніше про деякі розробки КБ "Південне"

читайте у серпневому номері нашого видання

АВІАСВІТ-2021. Як це було

З 15 по 18 червня 2021 р. на території Міжнародного виставкового центрувідбувся єдиний вітчизняний виставковий захід у сфері авіапромисловості ікосмічних технологій – 

ХІІ Міжнародний авіакосмічний салон «АВІАСВІТ-ХХІ».

Вже вчетверте Салон проведений в єдиному форматі з Міжнародною спеціалізованою виставкою 

«Зброя та безпека».

Цього разу презентація досягнень вітчизняної авіакосмічної та оборонної галузі була присвячена 

30-річчю незалежності України.

Детальніше за посиланням? https://issuu.com/07226/docs/aviasvit_zvit_final_ua

«Зброя та безпека-2020»

 З 15 по 18 червня 2021 р. на території Міжнародного виставкового центру відбулась
XVІІ Міжнародна спеціалізована виставка «Зброя та безпека-2021».

Незважаючи на складнощі, пов’язані із пандемією COVID-19, цьогорічна виставка підтвердила статус вагомого заходу відповідного спрямування у Східній Європі за кількістю учасників, представлених зразків техніки та новинок, а також за представницьким рівнем та популярністю серед громадськості. 

Детальний звіт про виставку перегляньте за посиланням https://issuu.com/07226/docs/_-2020

До зустрічі 27-30 вересня 2022 року під час
Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та безпека-2022»!

 

 

Україна має стати водневою житницею Європи

 Гості телеканалу LIVE Президент Енергетичної асоціації "Українська воднева рада" Олександр Рєпкін, Голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков, екс-виконувач обов'язків Міністра енергетики України, заслужений енергетик України Ольга Буславець розповіли про переваги виробництва водню в Україні, чи може країна відмовитись від вугілля та що насправді криється за акцизом на "Зелену енергію"?

У нас є достатньо природних ресурсів, аби бути одним із ключових експортерів водню в країни ЄС. І є газотранспортна система, яка при правильній модернізації допоможе його доставляти. Головне – якісна стратегія розвитку цього напрямку. Вона і є домашнім завданням від прем’єр-міністра для «Української водневої ради», яку очолює Oleksandr Riepkin. В ефірі каналу LIVE він показав наглядно, як за допомогою сонячних батарей можна виробляти «чистий», екологічно безпечний водень, а також розповів, чому відношення до нього як до енергоносія змінилося у кращий бік.

На одній із найближчих сесій Adam Smith Conference з колегами буде обговорюватись розвиток водневої енергетики в Україні, модернізацію відповідної інфраструктури та створення відповідної законодавчої бази.

Пандемія фейків

 Фейки під час пандемії – не зовсім проблема XXI століття. Дезінформація окутувала людство під час всесвітніх епідемій інфекційних недуг. Папу Олександра VII звинувачували в створенні епідемії чуми «заради популярності», коли він у 1650-х роках оголосив «середньовічний локдаун». А іспанський грип, який нахлинув на світ наприкінці Першої світової, насправді не іспанський, а американський чи китайський –просто у тамтешній пресі обговорювали проблему, на відміну від інших держав, де була жорстка військова цензура.

Пандемія COVID-19 теж призвела до паралельної пандемії дезінформації, яка безпосередньо впливає на життя та засоби існування у всьому світі, запевняють у ЮНЕСКО. Неправда та дезінформація виявились смертельними та посіяли плутанину щодо рятувальних виборів особистого та політичного вибору.

Про те як відрізнити правду від брехні в часі нинішньої пандемії читайте у наступному номері нашого видання.

Зустрічаємось на Лівому березі 15 червня. Наш стенд 3-А44!

Виставки«Зброя та безпека» та «Авіасвіт-ХХІ» проходять згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України.
Стратегічний партнер виставки «Зброя та безпека» – ДК «Укрспецекспорт» (ДК «Укроборонпром»).
Стратегічний партнер авіакосмічного салону «Авіасвіт-ХХІ» – всесвітньовідомий авіабудівний конгломерат Embraer (Бразилія).
Такого ви не побачите на параді! – на площі 30 000 кв² найновіші розробки у сфері оборони та авіакосмічної галузі представлять 332 підприємства, у т.ч. 35 іноземних компаній з 13 країн.
Так, вперше на виставці будуть представлені:
- Embraer, всесвітньо відомий авіабудівний конгломерат (Бразилія);
- Lokheed Martin, CША (перша у світовому топ-100 рейтингу компаній за обсягами продажів озброєння та військових послуг у 2019 р., згідно з даними SIPRI – Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру); - Firefly Aerospace Inc, США (компанія вихідця з України бізнесмена Максима Полякова, що має контракти з НАСА на доставку вантажів на Місяць в рамках програми CLPS проекту Артеміда);
- Експозиція Міністерства економічного розвитку, праці та технологій Республіки Польща;
- Fireway – переможці хакатону NASA Space App Challenge в категорії «Найкраще використання технологій»;
- результати кооперації компаній Нібулон (м. Миколаїв) і OCEA (Франція) у виробництві катерів берегової охорони;
- експозиція Ради Національної безпеки і оборони України, з демонстрацією спроможностей Національного координаційного центру кібербезпеки,
- експозиція новоствореної Національної Асоціації підприємств оборонної промисловості України.
Також відбудуться премʼєрні покази новітніх зразків оборонної продукції.
В рамках ділової програми – понад 20-ти змістовних заходів різних форматів. Це, зокрема, Фінал п'ятого конкурсу інженерних стартапів у сферах космічних технологій та активної біоелектроніки Vernadsky Challenge з грантом у 2 млн. гривень (організатор ГО «Асоціація «Ноосфера»), семінар «Досвід проведення балістичних випробувань засобів індивідуального та колективного бронезахисту» (Національний університет оборони України ім. І. Черняховського), низка семінарів з актуальних тематик для представників правоохоронних органів, зокрема «Захист інформації за технічними каналами» (Державний НДІ МВС України) та інші події.

Купуйте квитки зі знижкою онлайн https://cutt.ly/RnkATPi

Запрошуємо на зустріч у столиці

      Одночасно виставки "Міжнародний авіасалон АВІАСВІТ-ХХ", "ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА", "EXPERT SECURITY" і "ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ / ПОЖТЕХ".

   Проведення вищеназваних виставок в одні терміни дасть певні ПЕРЕВАГИ, а саме: 

— автоматична можливість відвідати галузеві заходи відразу за кількома тематиками. Це дозволить заощадити ресурси, об'єднавши дві різні робочі поїздки в одну; 

— шанс набути нового досвіду в додаткових напрямках і значно розширити своє коло контактів;  

— професійні виставки неодмінно покажуть чітку картину, які компанії в Україні на сьогоднішній день існують і стабільно працюють, незважаючи на складнощі, викликані пандемією.

     Не пропустіть можливість відвідати одночасно декілька ключових галузевих подій країни, ознайомитися з новинками та обмінятися досвідом з провідними вітчизняними та іноземними фахівцями! 

Наше видання із презентацією наукових розробок фахівців Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України для потреб авіаційної промисловості, ракетобудування тощо бере участь у виставці.

Чекаємо на вас 15-18 червня 2021 року
за адресою: м.Київ, Броварський проспект, 15, ст. метро «Лівобережна», МВЦ

#мвц #виставка #зброя #пласт #3d #київськийтехнічнийярмарок

Святкуємо сьомий десяток!

     У 2021 році Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України (ФМІ НАН України) святкує своє 70-ти ліття.

     Інститут заснований у 1951 pоці на базі діючих тоді у Львові установ АН Української РСР і АН СРСР. Наказом по Львівському філіалу АН УРСР встановлено дату початку роботи Інституту 1 червня 1951 року. Початково назва Інституту: "Інститут машинознавства та автоматики АН УРСР". З 1964 року – Фізико-механічний інститут (ФМІ) АН УРСР. У 1980 році Інституту присвоєно ім’я його багаторічного директора (1952-1971), засновника Львівської школи з фізико-хімічної механіки конструкційних матеріалів, академіка АН УРСР Г.В. Карпенка.
     20 травня у Інституті відбулося урочисте засідання Вченої ради з нагоди святкування 70-літнього ювілею ФМІ і одночасно приурочене до Дня науки в Україні.

     Відкрив засідання директор Інституту, академік Зіновій Теодорович Назарчук. У вступному слові він заакцентував увагу на головних етапах розвитку Інституту та поставлених перед науковою спільнотою першочергових завдань для підтримки належного рівня наукових робіт і, відповідно, іміджу ФМІ на світовій арені в галузі механіки руйнування і міцності матеріалів, фізико-хімічних процесів корозії, неруйнівного контролю дефектності матеріалів та технічної діагностики конструкцій і середовищ.
     З науковою доповіддю про основні віхи у розвитку Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка як наукової установи виступив заступник директора з наукової роботи, член-кор. НАН України Мирослав Степанович Хома.

     Доповідач відзначив, що за минулі 70 років наукової діяльності Інституту його науковці підготували та опублікували понад 350 (351 на 01.05.2021 р.) монографічних праць. З них слід виділити. цикл монографій “Механіка руйнування і міцність матеріалів” (15 томів, головний редактор В.В.Панасюк) та 8-томний довідник “Технічна діагностика” (головний редактор З.Т.Назарчук) підготовку та видання якого завершено у 2018-2019 рр. Окремі томи цих праць перекладені англійською мовою та видані видавництвом “Springer”.
     Від початку своєї діяльності в Інституті забезпечено підготовку значної кількості наукових і педагогічних фахівців у галузі механіки матеріалів, матеріалознавства і технічної діагностики. Співробітники Інституту захистили понад 90 (96 на 01.01.2021 р.) докторських та понад 600 (626 на 01.01.2021 р.) кандидатських дисертацій.
    На сьогодні фахівцями Інституту одержано біля 1770 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.
     Наукові та науково-технічні розробки інституту відзначено двома Державними преміями СРСР у галузі науки і техніки, Ради Міністрів СРСР, Державними преміями України у галузі науки і техніки, іменними преміями НАНУ тощо.
     Доповнив доповідь почесний доректор ФМІ, академік Володимир Васильович Панасюк, який зокрема відзначив вагомий вклад науковців Інституту у світову науку.

     Інститут з 1992 р. є членом Європейсь­кого товариства з цілісності конструкцій (ESIS), а з 1993 р. – Міжнародного конгресу з руй­нування (ICF). Інститут входить також до Європейської коро­зій­ної федерації (EFC) і Міжнародного радіосоюзу (URSI).
     Одне із головних завдань цього Товариства – організація міжнародних конференцій “Механіка руйнування матеріалів та міцність конструкцій”. Інститут разом з УТМР є організатором 8-ої Міжнародної конференції IСF, яка відбулася в 1993 році у Києві, а у 2014 році – вже 5-ї Міжнародної конференції "Механіка руйнування матеріалів та міцність конструкцій". Кожні два роки (починаючи з 1992 р.) інститут проводить міжнародні конференції з проблем корозії та протикорозійного захисту.
     При ФМІ функціонує Українське товариство з механіки руйнування матеріалів, працює наукова рада з проблеми «Фізико-хімічна механіка матеріалів» (діє з 1965 р.) та міжвідомча науково-технічна рада з проблем корозії та протикорозійного захисту металів (діє з 1979 р.).
     На завершення урочистостей директор виголосив наказ про відзначення співробітників Інституту за великий внесок у його розвиток за минулі роки та з нагоди 70-річчя від дня заснування Інституту.

А святкування триватиме протягом усього ювілейного 2021-го року. 

Отож долучайтесь!

20-го зранку – одягни вишиванку!

     Всесвітній день вишиванки щорічно традиційно відзначаємо у третій четвер травня.

    Вишиванка – яскраво відображає особливу національну традицію народу. Тож не дивно, що існує свято, присвячене їй.

     День вишиванки не є офіційним святом. 15 років тому, тобто у 2006 році, студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію "Всесвітній день вишиванки". 

     Дівчина запропонувала студентам одного дня одягнути вишиванки. На цю ініціативу відгукнулося декілька десятків студентів та викладачів факультету. Однак щороку масштаби святкувань зростали й нині День вишиванки відзначають також і за межами нашої держави. 

    Як уже склалося, цього травневого дня люди намагаються вдягати національне вбрання на роботу, на навчання або ж, наприклад, на зустріч із друзями. Окрім того, за ініціативи тих же студентів, громадських та культурних діячів можуть проводитися концерти, хода, конкурси та ярмарки. 

     На сьогоднішній час фрагменти української вишивки використовують відомі дизайнери світу. Серед них Жан-Поль Готьє, Джон Гальяно, Gucci, Valentino, Dolce & Gabbana. День вишиванки відзначають не лише в Україні. 

     Періодично до нашої країни приєднуються й інші країни. Серед них – Канада, Хорватія, Туреччина, Таїланд і навіть далека Австралія. На сьогодні цей деньвідзначають у понад 50-ти країнах по усьому світі.

   Цьогоріч цей день присвячений українській традиційній музиці та екологічним питанням, зокрема, проблемі вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком. Ювілейний 15-й Всесвітній день вишиванки цьогоріч відзначаємо 20 травня. 

ЗАВТРА ЗРАНКУ – ОДЯГНИ ВИШИВАНКУ!

День техніки для майбутнього

«Дивні часи нас очікують», –
сказав Ілон Маск презентуючи
вживлення чипа у мозок свині…

Щорічно 13 травня у світі відзначається Всесвітній день техніки для майбутнього!

   У цей день як великі компанії, так і самостійні інженери, розробники, радіоаматори тощо демонструють власні інноваційні технологічні напрацювання.
   Свято має мету – привернути увагу людства до важливості технологічного розвитку, підвищити обізнаність щодо технологій майбутнього та залучити кожного умільця, винахідника, мрійника до створення кращого світу, у якому інновації значно полегшують та покращують життя.
    Зарубіжні та вітчизняні спеціалісти власним досвідом доводять, що шлях до технологічного майбутнього вже давно не просто мрія, а наявна реальність!
  Американський бізнесмен-візіонер представив нове досягнення своєї компанії Neuralink – чип для вживлення у мозок. Як завжди у Маска, це подавалося як науковий прорив, який наближає до нас технології майбутнього.

   Йдеться, начебто, саме про те, чого людство чекало протягом останніх 50 років – зв'язок мозку з комп’ютером (а у перспективі, звісно ж, і з мозком іншої людини) за допомогою самої лише сили думки.

    Чип, як і компанія-розробник, називається Neuralink. Він має круглу форму і розмір великої монети, однак трохи товщий за неї. Його треба імплантувати прямо в череп і за допомогою 1024 електродів під’єднати до мозку. Після цього він зможе надсилати сигнали звідти на комп’ютер. У перспективі і зворотний процес – надсилання сигналів з комп’ютера у мозок. ський бізнесмен-візіонер представив нове досягнення своєї компанії Neuralink – чип для вживлення у мозок.

   Як завжди у Маска, це подавалося як науковий прорив, який наближає до нас технології На презентації показали свинку Гертруду, якій начебто імплантували Neuralink два місяці тому і тепер комп’ютер успішно зчитує сигнали з її мозку. Свинка почуває себе чудово, як і інша свинка, якій уже вийняли чип.

   За словами Маска, у компанії уже є дозвіл для випробування технології на людях, тож цього варто очікувати найближчим часом. Втім цього разу він уникав будь-якої конкретики щодо дат, цифр і майбутніх досягнень, що, взагалі-то, не дуже схоже на Маска.
   Практична цінність досягнення сьогодні полягає насамперед у створенні додаткових можливостей для важкохворих людей чи людей з фізичними обмеженнями. Так, по ідеї, такий чип міг би допомогти людям, які не можуть ходити, знову стати на ноги, а сліпим чи глухим знову побачити і почути. Адже у цих випадках йдеться найчастіше саме про ураження нервової системи, своєрідним додатком до якої має бути Neuralink.

Про досягнення сучасної науки читайте у нашому виданні
«Інноваційні технології&обладнання”.
Зустрінемось у червні на виставці «Авіасвіт – 2021»
у Міжнародному виставковому центрі (ст. метро Лівобережна)
Відкривайте майбутнє разом з нами!

 

Про візит депутатського корпусу до установ НАН України Львова

      19 квітня 2021 року відбувся робочий візит Голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, народного депутата Верховної ради України Сергія Бабака та Голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, народного депутата Верховної ради України Ореста Саламахи у львівські наукові установи Національної академії наук України.
     В рамках робочого візиту проведено низку зустрічей з провідними науковцями та керівниками установ, де було обговорено основні питання перспектив та розвитку науки та освіти.

     Зокрема, обговорювалося питання відтоку наукових кадрів та залучення наукової молоді до роботи в наукові установи, інвестування в обладнання для проведення наукових досліджень на рівні провідних наукових установ, створення інноваційних платформ для реалізації фундаментальних досліджень.
     Ситуація з молодими кадрами в Академії не найкраща. На кінець минулого року в наукових установах НАНУ працювало трохи більше двох тисяч молодих учених, що на 9% менше, ніж у 2019-му. Майже половина їх мають ступінь кандидата наук. І процес зменшення чисельності академічної молоді, на жаль, триває.
     «Щоб привабити талановитих молодих людей у науку, потрібна передусім добра зарплата. По-друге, потрібні належні умови праці, які забезпечують професійний розвиток фахівця. Фізики-теоретики, як раніше жартували, можуть обійтись і ручкою та папером. Правда, життя не стоїть на місці, і вже навіть їм потрібні бодай персональний комп’ютер та доступ до наукових публікацій. А що вже казати про експериментаторів. Якщо ми не хочемо пасти задніх у провідних напрямах досліджень, мусимо оновлювати парк наукових приладів, закуповувати витратні матеріали тощо. Належні умови праці передбачають також співпрацю та обмін досвідом із іноземними колегами, участь у престижних конференціях, змагання за міжнародні гранти, стажування за кордоном. І, звісно, найелементарніше, але не менш важливе: кваліфіковані кадри повинні працювати у приміщеннях, забезпечених усіма умовами та комунікаціями. І, по-третє, молодих науковців (певна річ, не тільки молодих) потрібно забезпечити службовим житлом. На це все Академія й орієнтується, підтримуючи вже наявні та започатковуючи нові механізми сприяння молодим ученим» – наголошував у своєму інтерв’ю для ресурсу https://zn.ua/ukr Президент НАНУ Анатолій Загородній.
     Проблемам залучення і закріплення талановитих молодих дослідників у науці, а також необхідність оновлення обладнання для проведення наукових досліджень потрібно вирішувати на державному рівні.
     Ці та низку інших питань, що виникають повсякчас не лише в наукових установах Західного регіону, а й загалом у Національній академії наук України обговорили за час візиту представники депутатського корпусу із провідними науковцями та керівництвом Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка, Інституту геології і геохімії горючих копалин та Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача.
     Сподіваємось ця зустріч не остання і її результати матимуть продовження у рішеннях Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, що сприятимуть розвитку вітчизняної науки.
     А вона (наука) в Україні таки є!

Акція «Створюємо ліси разом». Молоді науковці ФМІ долучились до акції

     

    17 квітня у День довкілля лісівники Львівщини, природоохоронці, волонтери та громадські активісти долучились до благородної справи та садили молоді дерева у рамках Акції Державного агентства лісових ресурсів України «Створюємо ліси разом» та проєкту «Озеленення України» спільно з ГО «Добро.Дій». 

     Молоді науковці Фізико-механічного інституту разом з іншими активістами долучилася до цього масштабної проєкту. Близько 30-и волонтерів (і наші молоді науковці на чолі з ученим секретарем Інституту в цьому числі) озеленювали ліс поблизу Великих Мостів на Львівщині.    

      Після інструктажу лісників наші волонтери успішно зуміли посадити майже 5000 саджанців.

   Як повідомляють організатори, на Львівщині акція відбулась в 25 локаціях, а близько 1000 учасників акції висадили понад 132 тис. шт. саджанців головних лісотвірних порід. Детальніше - https://lvivlis.gov.ua/news?id=4639.
      Окрім цього, в межах згаданої акції, науковці Інституту внесли свій вклад в озеленення нашого міста, посадивши 30 саджанців молодих модрин на території ФМІ на вулиці Науковій.

     Висловлюємо подяку за організацію та координацію акції РМНС ФМІ НАН України і сподіваємось на продовження співпраці в рамках нещодавно підписаної угоди між ФМІ НАН України і ГО «Добро.Дій».

Антитіла чи Т-лімфоцити? Що насправді захищає нас від SARS-CoV-2?

       «Я перехворів на коронавірус і тепер пів року можу спати спокійно. В мене є антитіла», — так заспокоюють себе ті, хто перехворів на ковід. Інші здають тест на антитіла з таємною надією — а раптом я перехворів і можна не боятися пандемії? За титрами антитіл стежать, аби дізнатися, чи потрібна вакцинація, чи можна ще почекати.

     Та виявляється, у боротьбі з вірусом антитіла нічого не вирішують. Наші головні захисники — зовсім не вони, а скромні Т-клітини (або Т-лімфоцити). Саме від цих клітин залежить, як упорається наш організм із вірусом. Що це за клітини, і яка їхня роль в організмі?
      Дослідники виявили, що імунітет людини до коронавірусу є набагато важливішим, ніж наявність у організмі антитіл.
      Наприкінці червня Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) повідомила, що тільки 2-3% людей у світі мають у крові антитіла, які підтверджують інфікування на COVID-19. Це жодного відношення не має до наявності у цих людей імунітету на небезпечну хворобу.
      "Згідно з наведеними дослідженнями, на сьогодні у кожній країні світу на коронавірус хворіє приблизно 3% населення. Але навіть у них за наявності антитіл до COVID-19 немає до нього імунітету", – заявив глава ВООЗ Тедрос Адханом Гебрейесус.
      Згідно дослідженням сінгапурських вчених опублікованому на сайті часопису Nature, набагато важливішим є те, що імунні клітини Т-лімфоцити та B-лімфоцити ніби "запам'ятовують" вірус. Вони вважають, що клітинний імунітет до COVID-19 може бути набагато важливішим, ніж наявність антитіл.
      Після аналізу даних 36 пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, 23 пацієнти, які вижили після атипової пневмонії 2003 року (це захворювання також було спричинено штамом коронавірусу), а також 37 пацієнтів, які не мали жодного з цих захворювань, виявилось, що всі пацієнти, які пережили COVID-19, мали імунні клітини, які розпізнавали вірус.
      Ті, хто пережили атипову пневмонію, також мали імунітет до цього захворювання - їхні Т-лімфоцити розпізнавали новий коронавірус (SARS-Cov-2). Половина пацієнтів, які не хворіли COVID-19 та атиповою пневмонією, мали захисні Т-лімфоцити від захворювань.
      Науковці не виключають, що організми усіх цих людей колись могли зіткнутися з іншими штамами коронавірусу.
       "Важливішою за антитілає наявність Т-клітин та В-клітин, які забезпечують швидку імунну відповідь, достатньо ефективну, аби зупинити розповсюдження хвороби", – коментують результати своєї роботи сінгапурські вчені.
       Дослідники зазначають, що вибірка не є великою й питання імунітету до COVID-19 ще не достатньо вивчене.
     Раніше у дослідженні швейцарського вченого Біди Штадлера повідомлялося, що коронавірус - це звичайне сезонне захворювання, а його безсимптомних носіїв не існує.
Нагадуємо, американські молекулярні біологи прийшли до висновку, що небезпечна мутація SARS-CoV-2 заражає людину вірусом від 2,5 до 8 разів швидше. Новий ізолят SARS-CoV-2 несе точкову мутацію в білку D614G і вже швидко перевершив інші за поширеністю.

 Докладно про те що насправді захищає нас від вірусу SARS-CoV-2 читайте у розповіді патофізіолога і генетика, доктора медичних наук, професора, керівника відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. Богомольця НАНУ Віктора Досенка у наступному номері нашого видання "ІННОВАЦІНІ технології&обладнання.