Завершив роботу інформаційно-комунікативний захід «Науково-технологічне забезпечення оборонно-промислового комплексу України»

Міністерством освіти і науки України разом з Національною академією наук України 14-16 жовтня 2014 року у Виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» було проведено інформаційно-комунікативний захід «Науково-технологічне забезпечення оборонно-промислового комплексу України».

У рамках заходу були представлені зразки продукції для оборонно-промислового комплексу, завершені проекти, що готові до впровадження у виробництво, та перспективні дослідно-конструкторські роботи за тематичними напрямами: високоточна зброя, індивідуальний захист, прилади та системи інфрачервоного діапазону, високоточне позиціонування цілей та об'єктів. Відбулася дискусія науковців та виробників щодо комплексного забезпечення потреб Збройних Сил України.

В інформаційно-комунікативному заході взяло участь близько 250 учасників: військові експерти, провідні вчені наукових установ та вищих навчальних закладів, інженери та конструктори державних підприємств, представники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національних академій наук, установ та організацій оборонно-промислового комплексу, неурядових організацій, а також представники бізнесових кіл. 

На загальній дискусійній панелі були обговорені проблеми науково-технологічного забезпечення обороноздатності України, перспективних  напрямів розвитку технологій та техніки військового призначення, інструментів державної підтримки підприємств ОПК України в підвищенні їх науково-технологічного рівня.

Дискусійну панель вів Міністр освіти і науки України  Квіт С.М.. У виступах Наумовця А.Г. – віце-президента НАН України; Комісаренка С.В. – директора Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України; Уруського О.С. – заступника генерального директора Державного концерну «Укроборонпром»; Стельмах Н.Г. –координатора Фонду "Крила Фенікса"; Тімченка В.М. – голови Товариства сприяння обороні України; Ільченка М.Ю. – проректора з наукової роботи НТУ «КПІ»; Товажнянського  Л.Л. – ректора НТУ «ХПІ» були представлені  результати провідних наукових установ та ВНЗ в сфері оборони та безпеки, підняті проблемні питання науково-технологічного забезпечення ОПК, зокрема, необхідність поліпшення законодавчих умов та стимулів для створення та впровадження нових технологій та техніки військового призначення.

У рамках заходу результативно працювали тематичні секції.

Актуальність проблем, про які йшлося на засіданні секції «Нові технології і матеріали для сучасного військового озброєння, техніки та системи захисту території і об’єктів», обумовлена подіями які відбуваються на сході нашої держави, в зоні проведення АТО. Роботу секції вів Уруський Олег Семенович, заступник гендиректора Державного концерну «Укроборонпром».

Були розглянуті питання щодо створення та використання безпілотних авіаційних систем спеціального призначення, нових керамічних матеріалів з високим опором проникнення для захисту особового складу і військової техніки, нових матеріалів у створенні високоенергоємних і потужних акумуляторів та гібридних суперконденсаторів для озброєння та військової техніки.

Про результати наукових розробок доповіли представники вузівської, академічної та заводської науки, зокрема, Гайдачук О.В., проректор з наукової роботи Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", Харченко В.П.  проректор з наукової роботи Національного авіаційного унівеститету, Богданов О.К. – заступник генерального конструктора ДП «Антонов, Маслов В.П. –  завідувач відділу Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України, Товажнянський Л.Л.. – ректор НТУ “ХПІ”  та інші.

За результатами обговорення проблем науково-технологічного забезпечення обороноздатності України учасниками заходу внесені пропозиції до рекомендацій  щодо розвитку і підвищення науково-технічного та технологічного потенціалу оборонної промисловості України, в тому числі за державної підтримки та інтегрування до програм оборонно-промислової кооперації з іншими країнами. Також була акцентована увага на необхідності, вже сьогодні, вченим приступити до нових розробок, результати яких можуть допомогти українській армії найближчим часом.

Участь у заході взяв і наш Фізико-механічний інститут ім Г.В. Карпенка. Під час огляду експозиції А.Г. Наумовець звернув увагу представників оборонного відомства на розробки інституту у галузі вібродіагностики та відновлення деталей для потреб бронетехніки.

За активну участь в інформаційно-комунікативному заході «Науково-технологічне забезпечення оборонно-промислового комплексу України» Фізико-механічний інститут ім Г.В. Карпенка нагороджено Дипломом.

Під час роботи секції «Нові технології для військової медицини» відбулась цікава та корисна дискусія. Модератором секції був визнаний науковець – академік Національної академії наук України та Національної академії медичних наук України, доктор біологічних наук, професор Комісаренко Сергій Васильович.

На секції було представлено низку науково-технічних розробок, які могли зацікавити потенційних замовників від держави та бізнесу. Представлені розробки мали військове та цивільне призначення.

Так, Інститутом експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького була представлена вуглецева пов’язка Борисфен, яка є перспективною під час лікування ран та опіків.

Науковцями Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича були представлені біоактивні керамічні композиційні матеріали для відновлення кісткової тканини при пораненнях, травмах, хворобах (біоактивні композити СИНТЕКІСТЬ). За властивостями представлені хірургічні матеріали знаходяться на рівні кращих закордонних аналогів, або перевершують їх, або не мають зарубіжних аналогів. Ефективність матеріалів, які вже розроблені і мають дозвіл на клінічне застосування, доведена сотнями операцій в різних галузях кісткової хірургії. При цьому вартість всіх матеріалів у 8-20 разів менша закордонних аналогів.

Відзначено було і цікаву розробку наукового колективу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка має медичне призначення у вигляді протиопікового засобу на основі наночастинок меланіну. Дерматотропний препарат дозволяє прискорити загоєння шкіри і слизових оболонок різного ґенезу. Крім того, гоєння відбувається без утворення грубих рубців. На сьогодні, Університет шукає промислових партнерів, зацікавлених у розробці промислових зразків запропонованого дерматотропного засобу.

Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона були представлені апарати високочастотного зварювання живих тканин, зокрема розроблені Інститутом мобільні системи ЕКВЗ-300М і ЕКВЗ-300МДУ та дослідні зразки апаратів конвекційно-інфрачервоної обробки живих тканин (ТПБ-65, ТПБ-65Б, ТПБ-65Авт і ТПБ-65Ак) незамінні для хірургів, що працюють у військово-польових умовах, станцій швидкої допомоги, санітарної авіації. Вказані мобільні апарати отримали найвищу оцінку діючих хірургів, що працювали в умовах бойових дій. Як відзначив доповідач, Інститутом створене виробництво, яке дозволяє повністю задовольнити потреби України в даному виді устаткування.

Колектив вчених Київського національного університету технологій та дизайну представив розроблену ним технологію одержання термостійких шкіряних матеріалів з високими показниками пружно-пластичних і гігієнічних властивостей. Отримані матеріали можуть застосовуватися для індивідуального захисту військовослужбовців.

Під час роботи секції «Інформаційні технології: проблеми передачі та захисту інформації» відомі в Україні фахівці велику увагу  приділили когнітивним технологіям прогнозування, стратегічного планування та проектування майбутнього, засобам і методам інформаційно-психологічного впливу в сетецентричних війнах та проблемам інформаційної безпеки в сучасних інформаційних мережах.

Щодо безпеки "зв’язку як матеріальної основи управління" основна увага була зосереджена на доступності супутникових інформаційних технологій для застосування в зоні АТО та були озвучені цікаві інноваційні пропозиції щодо вирішення завдань захисту інформації в умовах неефективного управління державними ресурсами. На думку експертів, запропоновані  інновації можуть бути втіленими досить швидко, так як в Україні на ринку озброєння та військового спорядження з'явилися нові крупні недержавні замовники. Відомий експерт Юрій Когут звернув увагу присутніх, що неадекватна  реакція суспільства на зміну моделі ринку озброєнь може призвести до більш негативних наслідків, ніж усі разом проблеми передачі та захисту інформації.

У підсумку було зазначено, що в Україні ухвалена Доктрина інформаційної безпеки, існує низка нормативних документів щодо захисту національного інформаційного простору і покладено окремі завдання на відповідні виконавчі органи. Проте, не визначено державний орган, який має забезпечити координацію робіт у сфері інформаційної безпеки. В країні відсутня система забезпечення інформаційної безпеки особи, суспільства і держави та мають місце очевидні проблеми, які потребують державного втручання і правового врегулювання.

 Під час загальної дискусії «Перспективи науково-технологічного забезпечення оборонно-промислового комплексу України» Міністр освіти і науки Сергій Квіт підкреслив важливість проведення форуму та зазначив, що неоголошена війна проти нашої країни потребує проведення таких заходів, що об’єднують всіх розробників, замовників, виробників оборонних технологій разом. За словами Міністра, якраз впровадження нових технологій забезпечує економічний розвиток держави та високий рівень життя населення.

Сергій Квіт також повідомив, що, попри суттєве недофінансування досліджень та відтік професійних кадрів з наукової сфери, хоч Україна і досі залишається в числі країн-лідерів у сфері науки з виробництва сучасного озброєння. Серед підприємств, що займаються удосконаленням наявної та розробкою нової техніки, виробництвом обладнання та устаткуванням озброєння, Сергій Квіт назвав державні підприємства «Буран», АТ «Артем», «Квант», «Прогрес», завод імені Малишева, Конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова, КБ Південне та інші. На думку Міністра, ці підприємства своєю продукцією та технологіями охоплюють усі галузі оборонно-промислового комплексу: виробництво бронетанкової техніки, морської, спеціальної авіатехніки, повітряної оборони, артилерійського та високоточного озброєння. Завдяки цим підприємствам Україна входить до числа постачальників бронетанкової техніки та систем захисту броньованої техніки. Для захисту танків розроблено конкурентоспроможні вітчизняні системи динамічного захисту «Ніж», динамічного активного захисту «Дуплет», комплексного активного захисту «Заслон». Ці системи впроваджено у виробництво, прийнято на озброєння Збройних сил України, також постачаються на експорт. «Це приклад збереження та розвитку науково-технічного потенціалу оборонно-орієнтовних підприємств, тому ми повинні подумати, як збільшити їх кількість», – наголосив Міністр освіти і науки.

Як зазначив Сергій Квіт, бойові дії на Донбасі виявили низку проблем оборонно-промислового комплексу. Зокрема, залежність української техніки від іноземних комплектуючих, відсутність замкнутого циклу її виробництва, різні стандарти зброї української, Євросоюзу та НАТО. Серед головних проблемних питань Міністр назвав обмежені можливості бюджету щодо фінансування галузі. Тому необхідно визначити  пріоритетні напрями, де українська галузь конкурентоздатна та забезпечить імпортну незалежність.  Міністр навів приклад того, як Україна сьогодні змушена купувати дорогі безпілотники іноземного виробництва, при тому, що західні постачальники не гарантують супроводу їх експлуатації. «Водночас, маємо низку перспективних вітчизняних розробок, які тут представлені. Але їх досі купують для армії волонтери, тому що вони вважаються «саморобками», оскільки не пройшли відповідної сертифікації. Так, може, нам потрібно концентрувати зусилля, аби швидко довести ці розробки до потрібного рівня для наших збройних сил рівня?», - поставив риторичне запитання Сергій Квіт.

За словами Міністра освіти і науки, важливим кроком у сфері національної безпеки та оборони має стати цільове фінансування програм та наукових проектів для створення й впровадження сучасних технологій.

Сергій Квіт також запевнив учасників заходу, що за результатами обговорення питань заходу Міністерство освіти і науки ініціює розроблення та ухвалення в найкоротші терміни необхідних нормативно-правових актів. «Вже зараз пропоную створити спільним наказом МОН, НАН України та Укроборонпрому міжвідомчу робочу групу для дієвої координації наших зусиль».