Українська наука… Quo Vadis?

До 95-ліття АН України

Україна посіла 71-е місце у рейтингу

«Global Innovation Index 2013», втративши

лише за минулий рік вісім позицій.

(за даними Корнельського університету,

бізнес-школи INSEAD та Всесвітньої організації

інтелектуальної власності WIPO)

І це не перший сигнал про плачевний стан вітчизняної науки, що мав би дати поштовх до прийняття невідкладних заходів щодо суттєвого оновлення науково-технічної сфери і як наслідок – підвищення інноваційності розвитку економіки України.

Натомість повстає запитання – чи потрібна нам наука сьогодні взагалі?

Політичні перепетії в країні не залишають місця для інших не менш важливих, а можливо у подальшому й визначальних для економічного зростання України сфер діяльності серед яких (на погляд багатьох відомих вчених-економістів)  найпроблематичнішою залишається наука та інноваційна діяльність.

Загальновідомо в яких несприятливих умовах останнім часом доводиться працювати академічним установам і організаціям. Дефіцит бюджетного фінансування позначається як на процесі наукових досліджень, так і на соціальному становищі працівників НАН України. Розмір заробітної плати в Академії має стійку тенденцію до зниження відносно аналогічного показника не лише у промисловості, але і у галузях економіки в цілому.

Держава втрачає як пріоритетний напрям розвиток науки, без якої про будь-яку стратегію модернізації не може бути й мови. Критично низький рівень підтримки науки відображається на загальному рівні науково-технологічної безпеки. Можна констатувати не просто брак коштів для забезпечення науково-технологічного розвитку виробничого потенціалу економіки України, а руйнування основ функціонування наукового сектору, що все помітніше призводить до посилення технологічної залежності вітчизняної економіки від країн які ще донедавна намагалися залучити наші наукові досягнення у свої виробничі процеси.

Оскільки більшу частину видатків НАН України (87%) становлять захищені статті, а саме: зарплата з нарахуваннями, комунальні послуги та енергоносії, то очевидно, що будь-яке їх підвищення вимагає і відповідного збільшення фінансування.

Що ж ми бачимо у 2013 р. щодо цих статей?

На 6,2% передбачено нове підвищення плати за комунальні послуги. На 18,3% заплановано підвищення заробітної плати у бюджетній сфері. Чи дає змогу той обсяг коштів, який Міністерство фінансів довело Академії, вийти на необхідний фонд оплати праці?

Аналіз і розрахунки, проведені ФЕВ Президії НАН України, свідчать: максимум, на що можна розраховувати – це збільшення фонду оплати праці на 5,3%. Дефіцит коштів на оплату праці становив на кінець 2012 року 487,68 млн.грн. (з них 480,9 млн.грн. за КПКВ 6541030).

Керівники установ НАН стоять перед проблемою вибору між скороченням працівників і ганебною практикою неповного робочого часу. Якщо врахувати, що дефіцит фонду оплати праці за такого фінансування становитиме 19,8% від потреб, то з'ясовується, що можуть бути скорочені 7718 працівників НАН України. Не подобається – обирайте інший варіант: вся Академія не буде працювати протягом 2,5 місяців. Але оскільки наше «гуманне» законодавство не дозволяє відпустки за власний рахунок тривалістю більше двох тижнів, то все знову зведеться до практики неповного робочого часу.

Незважаючи на те, що Мінсоцполітики разом з НАН України і профспілкою підготували  проекти нормативних актів стосовно  збільшення видатків на оплату праці у поточному році і вдосконалення оплати праці  у Академії, вони до цього часу так і не втілені у відповідний закон і постанову.

В 1991 році кількість працівників НАН складала 90 тис. осіб, сьогодні – 42 тис. Також, значно знизився показник кількості науковців на одну тисячу населення. За цим рівнем ми зараз скотилися до рівня Молдови, Румунії і Болгарії. Також, значно знизився рівень фінансування науки по відношенню до відсотку ВВП, сьогодні на ці потреби виділяється приблизно 0,3% ВВП замість 1,7%, який встановлений законом. (Із ЗВЕРНЕННЯ до працівників академії голови профспілки працівників НАН України Анатолія Широкова).

За останні 20 років кількість працівників Національної академії наук зменшилась майже в три рази. Ось таку інформацію було надано під час прес-конференції  УНН  профспілковим лідером науковців

На сьогодні Україна має в 2,6 рази меншу частку товарів високотехнологічних видів промислової діяльності в структурі промисловості ніж  відповідна усереднена частка різних регіонів світу, що дає підстави говорити про технологічно неконкурентоспроможну структуру вітчизняної промисловості.

Загалом частка товарів промисловості з низьким та середнім рівнем технологічності  становить 72,5%, тоді як частка високотехнологічних товарів складає лише 27,5%. Впродовж 2000-2012 рр. наукомісткість ВВП зменшилась в 1,3 рази, а  питома вага реалізованої інноваційної продукції за цей же період скоротилась у 1,8 рази. А те, що сировинно-орієнтована економіка не формує умов для забезпечення виробництва продукції з високою часткою доданої вартості, оновлення та модернізації виробництва – факт загальновідомий.

Щоправда, для останніх років характерно зростання питомої ваги фундаментальних досліджень у розподілі за видами наукових робіт, проте їх частка не перевищує 0,2% ВВП, тоді як навіть у пострадянських країнах витрати на фундаментальні дослідження становлять 0,5-0,6% ВВП. Фактично частка ВВП, яка витрачається на наукові дослідження в Україні в 2,5-5 разів менша, ніж у провідних країнах світу.

Питомі затрати на наукові дослідження у розрахунку на одного науковця в Україні майже втричі менші ніж у Росії, у 18 разів – ніж у Бразилії, в 34 – ніж у Південній Кореї і більше ніж у 70 разів – ніж у США.

Парк наукових приладів та устаткування в науково-дослідних організаціях і лабораторіях безнадійно застарів: 60% з тих, що експлуатується в НАН України, функціонують від 15 до 25 років, в той час як у розвинених країнах світу термін експлуатації такого обладнання не перевищує 5–7 років. Для максимально ефективного використання інтелекту дослідника відсутність сучасної матеріально-технічної бази є чи не головною перешкодою, що впливає на результативність його наукових пошуків. Частка основних засобів наукових організацій в загальному обсязі основних засобів підприємств та організацій України становила 0,9%, у тому числі машин та обладнання – 1,3%. Ступінь зношування основних засобів у науковій сфері становив понад 50%.

Недостатній рівень бюджетного фінансування наукових досліджень та щорічне скорочення кількості фахівців, а ще низький рівень правового захисту інтелектуальної власності призводять до зниження рівня науково-технологічної безпеки економіки України.

Подальше зниження бюджетних видатків на виконання наукових та науково-технічних робіт (0,29% від ВВП за підсумком 2012 року (у 2010 році – 0,34% від ВВП) при пороговому значенні у 1,7%) та скорочення кількості спеціалістів, які виконують науково-технічні роботи і старіння наукових кадрів пояснюється недостатнім рівнем інвестиційних ресурсів, які вкладаються у розвиток науки, відсутністю мотивацій бізнесу для фінансування інновацій та інвестицій в наукову сферу. 

Для прикладу, за останні вісім років на Львівщині кількість науковців зменшилася на 2 тис. осіб.

На 1 січня 2013 року в організаціях, підприємствах та установах Львівщини, які виконували дослідження і розробки, працювало 5,6 тис. осіб, це порівняно з  2005 роком менше на 2,1 тис. працівників (за матеріалами IA ZIK отриманими в ГУ статистики у Львівській області).

Виконавці досліджень та розробок (дослідники, техніки і допоміжний персонал) становили 80,6% кількості працівників наукових організацій, з них 3,1 тис. осіб – дослідники, 0,5 тис. осіб – техніки, 0,9 тис. осіб – допоміжний персонал.

Майже четверта частина виконавців досліджень та розробок мали наукові ступені (214 докторів і 1019 кандидатів наук). В установах академічного профілю працювало 2393 науковці (серед них 909 фахівців з науковими ступенями), у галузевих наукових організаціях – відповідно 1462 (149), у наукових частинах вищих навчальних закладів – 589 (172), заводському секторі науки – 90 (3).

На виконання наукових і науково-технічних робіт установами, організаціями та підприємствами області витрачено коштів (у фактичних цінах) на 2,8% менше, ніж у 2011 році, їх обсяг становив 300,1 млн грн. За рахунок бюджетних коштів було профінансовано 196,7 млн грн (65,5%). Найбільше державних коштів на виконання наукових та науково-технічних робіт (68,8%) отримали наукові установи академічного профілю, 20,0% − організації галузевої науки, 12,2% – вищі навчальні заклади.

Найвагоміша частка загальної суми державних асигнувань (61,0%) припала на дослідження і розробки в галузі природничих наук, а наукові та науково-технічні роботи в галузі технічних наук були профінансовані з державного бюджету лише на 7,0%.

Обсяг наукових та науково-технічних робіт, виконаних науковими організаціями у 2012 році, у фактичних цінах зменшився порівняно з 2011 роком на 2,4% і становив 300,8 млн грн.

Переважну частку наукових та науково-технічних робіт (46,9%) виконано організаціями академічного профілю, наукові галузеві установи виконали 37,9% загального обсягу робіт, вищі навчальні заклади – 11,7%, заводська наука – 3,5%.

Найбільше фундаментальних і прикладних досліджень (67,2% від загального обсягу цих досліджень) здійснено в галузі природничих наук, виконанням науково-технічних розробок займалися переважно організації технічної науки (63,3%) та організації, що мають багатогалузевий профіль (20,2%).

А тим часом боротьба за ринки збуту (у першу чергу науковомісткої продукції) щорічно посилюється і за таких умов подальше зниження науково-технологічного рівня вітчизняних виробів загрожує остаточною втратою позицій України на світовому ринку.

Низька диверсифікація промислового виробництва, а також зростання частки середньо та низькотехнологічних виробництв, що утримується на рівні 76%, є небезпечним явищем і закладає підґрунтя до подальшої деградації структури української економіки та уповільнення темпів економічного зростання. Прискорення розвитку економіки України та її рівноправну інтеграцію в міжнародний простір в найближчому майбутньому визначатиме використання першочергово інноваційної складової, що передбачає підвищення ролі науки як впливового інституту рівноправного партнера в мережі соціально-економічних взаємовідносин.

Отже нам слід терміново визначити стратегічні пріоритети державної підтримки розвитку науки і наукової діяльності, що дасть змогу забезпечити ефективне використання обмежених ресурсів з урахуванням реалій і викликів в умовах загострення фінансово-економічної кризи.

Такими стратегічно пріоритетними напрямами фахівці вважають:

· наукове забезпечення антикризової соціально-економічної політики;

· наукові дослідження з проблем енергозбереження та використання нових джерел енергії;

· відновлення природного середовища, екологічні програми;

· фундаментальні дослідження, які повністю або частково фінансуються за рахунок позабюджетних джерел (відомчих замовлень, міжнародних організацій, ґрантів, підприємств тощо);

· наукові дослідження у сфері розробки та трансферу нових технологій, інновацій, технологічної модернізації промисловості, відновлення основних фондів.

Слід збільшити видатки на розвиток сфери академічної науки, виходячи з того, що ці затрати, як правило, стимулюють не лише науковий пошук, а й так звані «інвестиційні» галузі промисловості (машинобудування, будівництво тощо). Вони, що дуже важливо, не призводять до росту інфляції.

Необхідно стимулювати створення наукомістких корпорацій шляхом інтеграції наукових, промислових і фінансових структур шляхом об’єднання науково-конструкторських і виробничих підприємств за однотипними видами НДДКР та використанням технологічних процесів; визначити сферу галузей, що складатимуть основу нового технологічного укладу економіки, та відповідно до економічної і науково-технологічної політики держави, брати кооперативну участь у їх науковому забезпеченні. Важливо  вибирати пріоритетні напрями розвитку, уникати їх дублювання; розвивати дослідницьку, дослідно-експериментальну бази наукового приладобудування, мережі центрів колективного користування, довести фінансування приладної бази науки мінімум до 5% обсягів коштів, що виділяються з бюджету.

Тільки таким чином, за умови вибору інноваційного шляху розвитку, Україна матиме можливість посісти належне місце в Європі і світі .

Також можна забезпечити істотне підвищення конкурентоспроможності української економіки, замінивши сировинний вектор розвитку економічних процесів, що на сьогодні формується стихійно .

   Потребує суттєвого оновлення система управління науково-технічною та інноваційною сферою в Україні. Сьогоднішня система управління інноваціями, якби її не старалися прикрашувати – це рівень початку 90-х років минулого століття.

 А мова має йти про створення в Україні принципово нової дієздатної національної системи, яка б функціонувала на ринкових засадах, на принципах самовідтворення, із залученням талановитої молоді для роботи в науці й першочергової державної підтримки. Наявний на сьогодні інтелектуальний та науково-технічний потенціал дає підстави на це розраховувати. .

Утвердження України як конкурентоспроможної високотехнологічної держави у поєднанні з завданнями європейської інтеграції – ось мета, що мала б лягти в основу  стратегії розвитку вітчизняної науки на найближчі роки.

Підготував Михайло Заліско 

(за матеріалами УНН, ІА ZIK та УП)

То чи потрібна владі наука (освіта, промисловість….)?

Я оптиміст, мабуть непоправний, бо все ще сподіваюсь, що Львів врешті-решт стане європейським містом, і не лише завдяки своєму географічному розташуванню, а й розвитку сучасної промисловості й неухильній інтеграції в європейську спільноту. 

Промисловість Західного регіону України нині, можна без перебільшення сказати, лежить у руїнах. Заводи-банкрути «Львівприлад», «Кінескоп», «Біофізприлад», «Мікроприлад», РЕМА,  «Автонавантажувач» і низка інших ще недавно були потужними підприємствами-монополістами і цілком могли б з невеликою державною допомогою подолати кризу. Не судилось! 

Один із останніх прикладів – ВО «Полярон», ліквідоване наказом Мінпромполітики  у 2008 році і продане (те, що від нього зосталося) в липні 2010 року. Розвалини його й досі «тішать» око як пам’ятник байдужого ставлення до промисловості у Львові. А це підприємство, чи не єдине на Львівщині, мало усі можливості стати «точкою зростання» для передових технологій у галузі напівпровідникової електроніки, де наукові колективи Львова могли б реалізовувати свої розробки, скеровувати на роботу випускників. Мав змогу працювати там у час його розквіту, знаю! До сьогодні успішно працює на Закарпатті одна з його філій – підприємство «Джейбіл». http://ukrautoprom.com.ua/index2.php?option=com_docman&task=doc_view&gid=165&Itemid=79. 

Спад виробництва на Львівщині за останні роки, вдвічі перевищив загальноукраїнський. Тисячі кваліфікованих працівників для забезпечення своїх родин покинули батьківщину. Однією із причин, порівнюючи економічний стан Львівщини з іншими областями, слід визнати ту, що наші виробники жодної підтримки з боку владних структур не мали.

Не отримують і донині! Незважаючи на голосні розмови про таку необхідність у владних колах і багатократні обіцянки чиновників взяти до уваги їхні потреби.

Ставлення до науки – ще гірше! Її просто іґнорують!

Одним іх яскравих прикладів став XI Міжнародний симпозіум українських інженерів-механіків у Львові. Особливого інтересу до нього ні чиновники ні засоби масової інформації не проявили. Незважаючи на запрошення! А жаль!

А Симпозіум вдався й пройшов на належно високому рівні викликавши значний інтерес у колах провідних як вітчизняних так і зарубіжних науковців. Та й практичних результатів було подано немало.  

У своєму вітальному слові до учасників симпозіуму голова Українського товариства з механіки руйнування матеріалів, директор Фізико-механічного інституту НАН України, академік НАН України Володимир Васильович Панасюк, наголосив, що лише належне єднання трьох визначальних сил науково-технічного прогресу – сучасної освіти, науки і промисловості, їхня тісна співпраця і відповідна допомога з боку владних структур здатні забезпечити подальший успішний розвиток української економіки.

Одним із прикладів такого єднання в рамках ХІ Міжнародного симпозіуму українських інженерів-механіків стало засідання Західного регіонального відділення Товариства зварників України (ЗРВ ТЗУ), яке відбулося 17 травня 2013 року на кафедрі „Зварювальне виробництво, діагностика та відновлення металоконструкцій” Національного університету «Львівська політехніка».

Фахівці у галузі зварювання обговорили свої  насущні проблеми й намітили шляхи подальшої співпраці із залученням провідних науковців та спеціалістів до підготовки як фахівців-зварювальників усіх рівнів так і до вирішення актуальних проблем зі зварювання, що виникають перед виробничниками (й не лише) у Західному регіоні. Відкрив засідання й виступив із коротким вітальним словом Заступник директора Фізико-механічного інституту з НДР, д.т.н., професор, член-кореспондент НАН України Василь Іванович Похмурський.  

Особливим це засідання зробила презентація  відомого австрійського виробника зварювального обладнання – фірми FRONIUS International» організована Фізико-механічним інститутом НАН України, кафедрою зварювання НУ "Львівська політехніка" і ТОВ «Фроніус Україна»  

Представники Стрийської філії ТОВ «Фроніус Україна» продемонстрували для учасників симпозіуму найсучасніше інверторне обладнання для ручного дугового зварювання (2 апарати), інверторне цифрове обладнання для аргоно-дугового зварювання (3 апарати); обладнання для напівавтоматичного зварювання (стандартне 2 апарати, інверторне 2 апарати); систему для плазмового різання; комплект обладнання для автоматичного зварювання кільцевих та поздовжніх швів.   

Керівник філії ТОВ «Фроніус Україна» у Західному регіоні Юрій Іванович Талабко провів презентацію на тему «ПРАКТИЧНІ ІНОВАЦІЇ В ОБЛАСТІ ЗВАРЮВАННЯ ВІД КОМПАНІЇ «FRONIUS».

Учасники засідання ЗРВ ТЗУ серед яких представники Львівського локомотиворемонтного заводу, «ГАЛРЕМЕНЕРГО» ПАТ «Західенерго», ДП «Львівське конструкторське бюро», Фізико-механічного інституту ім Г.В. Карпенка НАН України, ЛВПТУ транспортних технологій й інших підприємств проявили жвавий інтерес до розробок цього всесвітньовідомого виробника зварювального обладнання. Прямо на презентації були досягнуті домовленості про їхню співпрацю із ТОВ «Фроніус Україна» .

Ось так мала б виглядати взаємодія освіти, науки і промисловості!

А якби ще й владні структури долучились?

Може дочекаємось!

Михайло Заліско, 

ФМІ ім Г.В. Карпенка НАН України

^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^

«FRONIUS International» – австрійська компанія з центральним офісом у м. Петтенбах і філіями у містах Вельсі, Тальгеймі і Заттледті, а також заводами в Чехії і Україні. Компанія випускає системи заряджання батарей, зварювальну техніку й електроніку для сонячних установок. Кількість співробітників по всьому світу становить понад 2,5 тисячі осіб, із них більшість в Австрії. У відділі дослідно-конструкторських розробок зайнято понад 350 співробітників. 14 дочірніх компаній і 130 міжнародних партнерів зі збуту дають компанії змогу експортувати до 93% своєї продукції. Питома вага інвестицій у кризовому 2009 році становила 14,9% загального обігу компанії – €329 млн. Завдяки колосальному виробничому досвіду, а також чинним понад 650 патентам, компанія «FRONIUS» входить до числа світових технологічних лідерів.

Львів вітає українських інженерів-механіків!

«...Тільки належне єднання

трьох визначальних сил науково-технічного прогресу

 – сучасної освіти, науки і промисловості, їхня тісна співпраця

і відповідна допомога з боку владних структур здатні

забезпечити подальший успішний розвиток

української економіки»

Володимир Панасюк, академік НАН України

(з вітального звернення до учасників симпозіуму) 

15 травня розпочав свою роботу XI Міжнародний симпозіум українських інженерів-механіків у Львові (МСУІМЛ-XI).

Організаторами симпозіуму традиційно виступили: Міністерство освіти і науки України, Національний університет "Львівська політехніка", Українське товариство з механіки руйнування матеріалів, Наукове товариство імені Шевченка, Редакція журналу "Машинознавство".

Мета симпозіуму -- обмін науковими ідеями та розгляд нових результатів фундаментальних і прикладних досліджень у галузі механіки та машинобудування. Формування пріоритетних напрямів подальших досліджень з розглянутих проблем в сучасних умовах розвитку економіки України, налагодження ділових контактів між фахівцями.

Під час симпозіуму провідні вітчизняні науковці й гості із за рубежа обговорять такі питання: прикладні проблеми динаміки та міцності машин і споруд; математичні та фізичні проблеми теорії тріщин у механіці; моделювання, синтез і оптимізація машинобудівних конструкцій. Також прозвучить свіжа інформація про новітні технології у машинобудуванні та автоматизації виробництва, будуть представлені сучасні технології зварювання і діагностики металевих конструкцій; новостворені  матеріали, поверхневе оброблення та захист деталей машин і конструкцій; проектування, виготовлення, експлуатація і сервіс транспортних засобів.

 На урочистому відкритті Симпозіуму виступили: ректор Національного університету "Львівська політехніка", професор Юрій Бобало; голова Українського товариства з механіки руйнування матеріалів, директор Фізико-механічного інституту НАН України, академік НАН України Володимир Панасюк; заступник голови Наукового товариства імені Шевченка, директор Інституту прикладних проблем механіки і математики НАН України, член- кореспондент НАН України Роман Кушнір й інші не менш поважні і титуловані українські науковці.

До програми роботи МСУІМЛ-ХІ включено понад 200 доповідей вітчизняних та зарубіжних науковців. У тому числі з Німеччини, Польщі, Росії, тощо. Україну представлятимуть науковці та інженери Вінниці, Дніпропетровська, Дрогобича, Дублян, Запоріжжя, Івано-Франківська, Києва, Кіровограда, Луганська, Луцька, Львова, Маріуполя, Миколаєва, Одеси, Рівного, Севастополя, Сум, Тернополя, Умані, Харкова, Хмельницька та ін.

Цікаві дискусії та обговорення доповідей відбудуться під час 3-х пленарних засідань і засідань 6 секцій, а саме: "Прикладні проблеми динаміки та міцності машин і споруд", "Механіка руйнування матеріалів та міцність конструкцій", "Проектування, виготовлення, експлуатація і сервіс транспортних засобів", "Підіймально-транспортне обладнання та елементи приводів машин", "Новітні технології у машинобудуванні та автоматизація виробництва", "Зварювання, матеріалознавство та інженерія поверхні".

З метою подальшого сприяння встановленню ділових контактів між спеціалістами у галузі механіки і машинобудування, обміну науково-технічною інформацією та вдоско­на­лення форм і методів підготовки інженерних кадрів учасники приймуть відповідні ухвали про які спільноту буде повідомлено додатково.

17 травня  у рамках 11-ого Міжнародного симпозіуму інженерів-механіків відбудеться презентація обладнання відомого австрійського виробника фірми "ФРОНІУС" організована Фізико-механічним інститутом НАН України, кафедрою зварювання НУ "Львівська політехніка" і ТОВ «Фроніус Україна»,

Початок об 11:00 год. на кафедрі „Зварювальне виробництво, діагностика та відновлення металоконструкцій”, Національного університету „Львівська політехніка” (16 н.к.,ауд.7).

Представники Стрийської філії ТОВ «FRONIUS Україна» демонструватимуть для учасників симпозіуму наступне обладнання:

-          інверторне обладнання для ручного дугового зварювання (2 апарати)

-          інверторне цифрове обладнання для аргоно-дугового зварювання (3 апарати);

-          обладнання для напівавтоматичного зварювання (стандартне 2 апарати, інверторне 2 апарати);

-          система для плазмового різання;

-          комплект    обладнання для автоматичного зварювання кільцевих швів;

-          система для автоматичного зварювання поздовжніх швів з осцилятором.

Також відбудеться презентація керівника філії у Західному регіоні Юрія Івановича Талабко на тему: ПРАКТИЧНІ  ІНОВАЦІЇ В ОБЛАСТІ ЗВАРЮВАННЯ ВІД КОМПАНІЇ «FRONIUS”.

VII Всеукраїнський фестиваль науки відбувся

23-25 квітня у Києві  відбувся VII Всеукраїнський фестиваль науки.

   Організатори фестивалю: Національна академія наук України; Міністерство освіти і науки України; Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації України; Національна академія  медичних наук України; Національна академія педагогічних наук України; Національна академія аграрних наук України; Національна академія правових наук України; Національна академія мистецтв України; Київський національний університет ім. Тараса Шевченка; Національний технічний університет України «КПІ»; Національний центр «Мала академія наук України».

Метою проведення Фестивалю науки в Україні є широке інформування суспільства про наукові досягнення і практичні розробки вітчизняних наукових установ і вищих навчальних закладів. В рамках Фестивалю науки передбачається проведення багатьох різноманітних за формою і змістом заходів, розрахованих на різні категорії учасників, - дні відкритих дверей в академічних установах і вищих навчальних закладах, виступи провідних вітчизняних і іноземних вчених з популярними лекціями, виставки, екскурсії до лабораторій та музеїв, засідання круглих столів, презентації інноваційних розробок, демонстрації науково-популярних фільмів тощо.

Дійство розпочалося урочистим відкриттям у центральному павільйоні   Національного комплексу «Експоцентр України» о 11:00.

Захід відкрив Віце-президент Національної академії наук України А. Г. Наумовець. Антон Григорович оголосив привітання учасникам від президента НАН України академіка Бориса Патона.

Спочатку був офіціоз, а потім там же відбулися дві пізнавальні лекції. Доповідь «Перспективи глобальних змін: оцінка Міжнародного інституту прикладного системного аналізу» виголосив директор МІПСА проф. Павел Кабат (м. Відень, Австрія). Далі про «ДНК як конструкційний матеріал для нанотехнологій» розповів проф. С.Н. Волков (ІТФ ім. М.М. Боголюбова НАН України).

Одним із заходів в межах Всеукраїнського Фестивалю науки є виставка спеціалізованого обладнання та технологій «Наука-виробництву».

Урочисте відкриття виставки відбулося 23 квітня о 13:00 відбулося

Мета виставки: демонстрація нових завершених науково-технічних та інших конкурентно    спроможних  розробок НАН України, а також провідних підприємств м. Києва. Ці розробки можуть бути впроваджені у виробництво для заміщення імпортної продукції вітчизняною, котра не поступається зарубіжним аналогам або перевищує їх за основними  показниками.

Результати своїх нових фундаментальних і прикладних досліджень представили на виставці понад 60 наукових установ НАН України. Демонстровані експонати призначені для використання в різних галузях промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку, сільського господарства, медицини тощо.

 Окрім того в межах виставки відбувся круглий стіл «Проблеми впровадження науково-технічних розробок вітчизняних науковців».

Прозвучали  надзвичайно змістовні доповіді із різних сфер науки. Науковці запропонували готові до впровадження розробки, що нічим не поступаються кращим зарубіжним аналогам.

Наприклад, для полегшення перетину громадянами кордонів нашої країни розроблено трирівневу систему біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Система забезпечує перевірку закордонних паспортів з біометричними показниками відповідно до вимог ІСАО, а саме –машинозчитуваної стрічки паспорта та інформації, що міститься на мікросхемі (чипі), вмонтованому в паспорт.

Найновішими технологіями у будівельній галузі є зварні з'єднання, які набули широкого застосування у контактному стиковому зварюванні стержнів арматури на будівельному майданчику, в зварюванні великогабаритних металоконструкцій при спорудженні НСК «Олімпійський», зварюванні високоміцних сталей при будівництві та реконструкції залізничних мостів та шляхопроводів, при будівництві та реконструкції швидкісних залізничних магістралей, ремонті та відновленні зварюванням великогабаритного технологічного обладнання.

Правильний інструмент з синтетичних алмазів застосовують для правки абразивного інструмента, що використовується для шліфування металів на виробництві.

Метод горизонтально спрямованої кристалізації (ГСК) дозволяє вирощувати великогабаритні кристали сапфіру. Вироби з таких кристалів застосовуються як конструкційний матеріал в оптичних приладах, що працюють в екстремальних умовах та потребують високого ресурсу експлуатації, в оптоелектроніці (наприклад, виробництво економічних джерел світла), як матеріал для вхідних вікон технологічних лазерів, ізолюючих підкладок тощо.

На сучасних ТЕЦ широко використовується ультрависокотемпературна кераміка, зокрема для футерування  труб, пальників спалювання вугілля тощо.

Важливою ланкою життєзабезпечення сучасних мегаполісів стала система безконтактних обстежень підземних трубопроводів, яка дає змогу здійснювати оперативний контроль стану ізоляційних покриттів та електрохімічного захисту, виявлення місць корозії трубопроводів без їх розкопування. В систему входять комплекти апаратури БІТ-КВП (безконтактний вимірювач струмів з вольтметром і пам'яттю) або його нова модифікація (БВС-1), а також портативні прилади: ОРТ - для визначення розміщення трубопроводів та дистанційного контролю роботи установки катодного захисту, ВП-2 - для контактних вимірювань потенціалів і/або ОРТ+В (з вольтметром) та ВОЗ - для визначення опору заземлень.

Про ці прилади розповів представник ФМІ ім. Г.В. Карпенка, д.т.н., зав. відділу фізичних методів контролю протикорозійного захисту –  Роман Михайлович Джала.

Базові імпедансометричні апаратно-програмні комплекси біосенсорних систем призначені для експрес-аналізу при діагностиці захворювань, для моніторингу навколишнього середовища, для контролю параметрів біохімічних процесів, якості продуктів харчування, складу різних речовин біологічного походження. Можуть бути використані в медицині, ветеринарії, біотехнологіях, харчовій промисловості, для екологічного контролю, у наукових дослідженнях.

Одними з найбільш актуальних питань для нашої країни є енергоефективність та енергозбереження. Неабияким винаходом XXI століття є комбінований фототермічний модуль (ФТМ), що призначений для одночасного отримання теплової та електричної енергії за рахунок використання та перетворення широкого діапазону електромагнітного випромінювання Сонця. Використання теплоти відходних газів газоспоживаючих печей, які характеризуються значною запиленістю і корозійною активністю димових газів є можливим завдяки теплоутилізаторам. В теплоутилізаторі нагрівається вода для систем опалення або гарячого водопостачання.

Сучасною глобальною проблемою для України є кількість радіаційних викидів в атмосферу та радіаційне забруднення. З метою визначення рівня радіаційних забруднень створена портативна робоча станція для комплексного радіаційного моніторингу об'єктів навколишнього середовища РООй НОНТ. Вона призначена для вимірювання радіоактивності: у воді; у рідких і твердих харчових продуктах; у зразках ґрунту; в будівельних матеріалах, дереві та ін.

Серед експонатів виставки досить широко представлені новітні розробки в галузі медицини. Магнітокардіографічний комплекс, призначений для діагностики серцево-судинних захворювань на ранній стадії завдяки визначенню електрофізіологічних порушень міокарду, може значно попередити захворюваність населення, а особливо осіб, які мають ризики серцево-судинних захворювань. Функціонально-технологічний електронний комплекс відновлення рухів ТРЕНАР™, який включає оригінальну інтелектуально-інформаційну технологію, призначену для відновлення рухових функцій при тяжких враженнях нервово-м'язової системи у дорослих та дітей, дає можливість пересування особам з вадами руху. Прилад для спектральної діагностики внутрішніх оболонок ока знайшов широке застосування в офтальмології.

На виставці також було представлено новітню високоефективну технологію для осіб з обмеженими вадами руху – це комплект нагрівачів для інвалідних візків, які призначаються для використання на всіх типах інвалідних візків, що випускаються в Україні. Такий комплект дає змрогу створити комфортні умови при низьких температурах. Для виготовлення нагрівальних елементів пристрою використовують екологічно чистий вуглецевий тканий матеріал, який має високу механічну міцність, стабільність електрофізичних властивостей в широкому діапазоні температур, малу інерційність, стабільність температури по усій площі нагрівання, інертність до дії хімічних речовин, велику поверхню тепловиділення. Використовують пристрій як в автономному, так і в стаціонарному режимі.

На жаль ажіотажного зацікавлення готовими до впровадження розробками сьогодні вітчизняна наука не відчуває!

ВИРОБНИЧНИКИ – ВІДГУКНІТЬСЯ!                                 МИ ПРОПОНУЄМО КРАЩЕ!