«Перша блискавка»

29 серпня 1949 року о 7-00 за місцевим часом на військовому полігоні в Семипалатинській області Казахстанської РСР в рамках випробувань під кодовою назвою «Перша блискавка» проведено успішний підрив першої радянської атомної бомби РДС-1, конструкція якої була практично повною копією американської плутонієвої бомби «Товстун», скинутої чотири роки перед тим на Нагасакі.
Лише через півроку Радянський Союз офіційно визнав, що став другою ядерною державою світу. 

Академік Юлій Харитон і бомба РДС-1

в музеї Всесоюзного ядерного центру, 1980-і роки

Відтоді минуло лише якихось 60 років, а світ продовжує стояти на межі ядерної катастрофи. Тільки за останні кілька років чудом вдалося уникнути трагедії яка може змести з лиця Землі усе живе і перетворити нашу прекрасну перлину Всесвіту у пустку!

  Детальніше про це та деякі інші наслідки ядерної гонитви наввипередки між країнами, що хизуються до сьогодні своєю ядерною зброєю (і час від часу погрожують світу її використати) читайте у наступному номері нашого видання «ІННОВАЦІЙНІ технології & обладнання».

То що ж там у саркофазі?

Майже відразу після чорнобильської аварії в темних зруйнованих залах АЕС побували люди. Величезні порожні простори заповнені покрученим залізом і всепроникним вбивчим випромінюванням. Сьогодні тут все виглядає інакше: сміливець-фотограф отримав дозвіл і пробрався під новий недавно введений в експлуатацію  саркофаг, що прикриває четвертий блок АЕС.

Те, що відбувається в центрі нового безпечного конфайменту (НБК) контролюють сотні камер. Будівництво цієї споруда заввишки 109 і завширшки  257 метрів обійшлося в 1,5 мільярда євро.

Крім зруйнованого реакторного залу під НБК перебувають і інші приміщення четвертого енергоблоку.

У фільмі відзнятому сміливцями найцікавішим об’єктом є пошкоджена вибухом частина машинного залу, що зовні межує з приміщеннями реактора.  https://www.youtube.com/watch?v=Sy0DNWbZFWY

Пробратися всередину саркофага вдається ліченим одиницям сміливців. Представників ЗМІ пускають сюди з крайньою неохотою. І все ж інколи це вдається і ви маєте змогу побачити вражаючі кадри здійснивши віртуальну екскурсію у надра цього небезпечного донині пам’ятника злету людської думки і людської ж безвідповідальності.

І, доречі, про людей дякуючи яким наші АЕС продовжують працювати, а результати чорнобильської трагедії зведені до майже мінімальних (з огляду на вплив на екологію Європи) ми регулярно розповідаємо PDF-варіанті нашого видання.

Про роль академіка Валерія Олексійовича Лєгасова читайте уже незабаром на сторінках нашого Інтернет-видання «Інноваційні технології&обладнання” 

За матеріалами ресурсу http://dnpmag.com/

«Інфлюенсери» – реальні VS цифрових

«Інфлюенсер» – платформно-незалежний термін, під який підпадає будь-хто, хто використовує соціальні мережі для збільшення своєї аудиторії, і впливає на неї, з метою отримання прибутку. Інфлюенсером може бути підліток, який підірвав Instagram вірусними відео-уроками по мейк-апу та почав продавати косметичні продукти через спонсорські пости. Чи молода мама, що перетворилася у блоггера і використовує своїх передплатників на YouTub, Instagram і Pinterest, щоб створити лінію одягу для продажу. Або шеф-кухар середніх років, чиї домашні відеоролики про кулінарію отримують тисячі переглядів в Instagram і Twitter і який використовує цю аудиторію для реклами своєї власної кулінарної книги тощо.

Порівняно недавно в обігу з’явилося поняття цифрового інфлюенсера.

Як правило, це 3D віртуальна модель. Їх зовнішність часом важко відрізнити від ретельно відредагованї фотографії, оскільки над розробкою моделі працює команда фахівців з 3D-моделювання, фотографів і графічного художника. Спеціаліст із тривимірного моделюванню створює не тільки фігуру моделі, але і займається налаштуванням анімації тіла та обличчя. Складність створення таких персонажів в тому, що волосся, структуру шкіри та міміку відтворити не так-то просто. Створюються для моделі також одяг, взуття та інші візуальні складові, необхідні для повноцінного візуального образу.

Спілкуючись у віртуальному світі не завжди одразу можна зрозуміти, з ким в даний момент ведеш діалог і на кого підписаний в Instagram — це може бути бот або цифрове створіння.

Що воно таке цифрові інфлюенсери і для чого їх створено  – читайте у  наступному номері нашого видання «Інноваційні технології&обладнання”.

 

Трагедія Хіросіми. Відлуння у майбутнє

6 серпня 1945 року о 8-15 ранку американський бомбардувальник Б-29 «Енола Гей», названий так по імені матері командира екіпажу полковника Пола Тіббетса, скинув атомну бомбу "Малюк" на японське місто Хіросіма. Це був перший випадок в історії людства, коли атомна зброя застосовувалась поза межами полігонів. Від вибуху загинуло близько 75 тисяч чоловік і ще більше 200 тисяч отримали радіоактивне зараження.

6 серпня 1945, вночі, о 1:27, з острова Тініан (Маріанські острови) вилетів бомбардувальник «Енола Ґей», а слідом за ним — бомбардувальники «Ґрейт Артіст», на який покладалося проведення опису потужності вибуху ядерної бомби, та «Несесарі Івіл», що мав провести фотозйомку місця вибуху. Літаки дістались Хіросіми на початку дев'ятої ранку і скинута з 9632 метрів бомба потужністю близько 15 кілотонн розірвалась над містом на висоті 600 метрів. Під тиском миттю було знищено усі будинки і більшість мостів; встояли лише залізобетонні споруди, які зазнали страшних руйнувань.

Від потужного світлового випромінювання загинули усі люди, які були надворі на відстані 500 метрів від епіцентру вибуху. Їхня шкіра обвуглилась, а волога, що була в тілі, випарувалась. Вулиці були вкриті чорними погорілими трупами. Жар знищив також усіх тих, хто їхав у транспорті, що проїжджав центром міста. Чорна грибоподібна хмара, пил і ґрунт, підняті в повітря ударною хвилею, повністю закрили сонце. Місто поглинула пітьма.

У результаті вибуху над Хіросімою здійнялась величезна грибоподібна хмара, яка мала високу температуру та містила значну кількість радіоактивно зараженого ґрунту, піднятого з землі. Вона швидко здійнялась в повітря, а після охолодження в атмосфері — пролилася дощем. За 600 м від епіцентру вибуху температура повітря становила 2000 °C, так що текла поверхня черепиці дахів. В цій зоні майже всі мешканці Хіросіми згоріли заживо.

Вчені понині фіксують сліди ядерного вибуху, що залишилися в околицях Хіросіми. Нещодавно вони знайшли мікроскопічні фрагменти скла, в які спеклися пил і уламки зруйнованих катастрофою міських споруд.

Детальніше про це та деякі інші наслідки ядерної гонитви наввипередки між країнами, що хизуються до сьогодні своєю ядерною зброєю (і час від часу погрожують світу її використати) читайте у серпневому номері нашого видання «ІННОВАЦІЙНІ технології & обладнання»

Cities of the Future 2019

8 ЛИСТОПАДА У БРЮССЕЛІ БУДЕ ПРОХОДИТИ МІЖНАРОДНА БРОКЕРСЬКА ЗУСТРІЧ CITIES OF THE FUTURE 2019

Головна мета цієї події – допомогти знайти партнерів для наступних конкурсів програми Горизонт 2020 за наступними темами:

Next Generation Batteries

Automated Road Transport

Mobility for Growth

Smart, Sustainable and Resilient Cities

Energy Efficient Buildings (EEB)

Smart Energy Systems and Consumers

Circular Economy

Raw Materials

Sustainable Process Industry (SPIRE)

Factories of the Future (FOF) and AI for Manufacturing

Robotics

Передбачається, що у заході візьме участь до 300 учасників з середовища дослідників та промисловців, які зацікавлені підготовкою проектів за даними тематиками.

Українські організації мають нагоду розширити свої контакти, представити свої ідеї та створити нові партнерства.

Ті українські організації, які представлять цікаві ідеї і зареєструються на даному заході, мають великі шанси отримати фінансові підтримку у виді відшкодування коштів на проїзд та проживання від європейського проекту “Turkey in Horizon 2020 Phase II”

Чи швидше Ви зареєструєтесь, тим у Вас більше шансів отримати підтримку.

Реєстрація відкрита до 2 вересня на сайті заходу: https://cof2019.b2match.io/