Умови праці в воєнний час

 В Україні набув чинності закон про умови праці в воєнний час

        У середу, 23 березня, в Україні почав діяти закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Документ оприлюднили у газеті «Голос України», офіційному друкованому органі ВРУ.

Цей закон стосується організації роботи та стосунків між роботодавцями та працівниками на період воєнного стану. Йдеться про умови надання відпусток, збільшення навантаження для працівників та звільнення з роботи.

Ключові тези закону:

У період воєнного стану роботодавець може перевести працівника на іншу роботу, не за трудовим договором, без його згоди. Така робота має бути пов'язана з відверненням або ліквідацією наслідків бойових дій.

Роботодавець може за власним бажанням розірвати трудовий договір з працівником у зв’язку із веденням бойових дій.

У період воєнного стану працівника можуть звільнити, коли він перебуває на лікарняному чи у відпустці. Звільненим такий працівник буде вважатись з першого дня виходу з лікарняного або відпустки. Якщо працівник перебуває у декретній відпустці, то ця норма на нього не поширюється.

Тепер тривалість робочого часу може становити до 60 годин на тиждень. Скорочений робочий тиждень тепер не перевищуватиме 50 годин на тиждень. Роботодавець може продовжити робочий тиждень до 6 днів, а тривалість вихідних скоротити до 24 годин.

До нічної роботи можуть залучити усіх працівників, окрім вагітних та жінок, що мають дитину до 1 року та людей з інвалідністю, яким протипоказана така робота.

Жінок можуть залучити до роботи в небезпечних та шкідливих умовах за їхньою згодою.

Працівників, у яких є діти, також можуть залучати до роботи уночі, в вихідні дні, свята та відправляти їх у відрядження.

Роботодавець може не виплачувати вчасно зарплату, якщо доведе, що це відбуваються через бойові дії або інші непереборні обставини. Якщо підприємство не може платити зарплату через бойові дії, то має виплатити її після відновлення роботи.

У воєнний час щорічна оплачувана відпустка працівників становить 24 дні. При цьому роботодавець може відмовити працівнику у наданні відпустки (окрім декрету), якщо працівник долучений до роботи на об’єктах критичної інфраструктури. На прохання працівника роботодавець може відправляти його в неоплачувану відпустку без обмеження терміну.

Через бойові дії роботодавець може призупинити трудовий договір з працівниками. Це означає, що через збройну агресію в країні роботодавець не може забезпечити працівників роботою. При цьому відшкодування зарплати покладається на країну-агресора, тобто Росію. Яким чином роботодавець має отримувати це відшкодування, у законі не вказано.

Додамо, що за даними соціологічної групи «Рейтинг» 53% українців втратили свою роботу через війну і лише 2% з них знайшли нову роботу. Для людей, які втратили роботу через війну уряд передбачив виплату 6500 грн допомоги, таку ж суму будуть отримувати роботодавці, які наймають переселенців. Окрім того, усі переселенці отримуватись по 2000 грн щомісячної допомоги від держави через «Дію».

За матеріалами https://zaxid.net/statti_tag50974/